var div_970x90 = [[970, 90],[728, 90]]; var div_336x280 = [[250,250],[300,250],[320,170],[320,200],[320,250],[336,280]]; var div_300x600 = [[240,400],[240,600],[250,250],[300,250],[300,300],[300,320],[300,400],[300,500],[300,600]]; var div_650x333 = [[336,280],[580,332],[580,333],[650,333]]; googletag.cmd.push(function() { var map650x333 = googletag.sizeMapping().addSize([992, 0], div_650x333).addSize([0, 0], [[336,280]]).build(); googletag.defineSlot('/21931593928/vuzlit_336x280_top', div_336x280, 'div-336x280_top').addService(googletag.pubads()); googletag.defineSlot('/21931593928/vuzlit_336x280_1', div_650x333, 'div-336x280_1').defineSizeMapping(map650x333).addService(googletag.pubads()); googletag.defineSlot('/21931593928/vuzlit_336x280_2', div_336x280, 'div-336x280_2').addService(googletag.pubads()); googletag.defineSlot('/21931593928/vuzlit_336x280_3', div_336x280, 'div-336x280_3').addService(googletag.pubads()); googletag.defineSlot('/21931593928/vuzlit_336x280_btm', div_650x333, 'div-336x280_btm').defineSizeMapping(map650x333).addService(googletag.pubads()); googletag.pubads().enableSingleRequest(); googletag.pubads().collapseEmptyDivs(); googletag.enableServices(); }); googletag.cmd.push(function() { // not render hided ads according grid css var map300x600 = googletag.sizeMapping().addSize([768, 0], div_300x600).addSize([0, 0], []).build(); var map970x90 = googletag.sizeMapping().addSize([992, 0], div_970x90).addSize([768, 0], [[728, 90]]).addSize([0, 0], []).build(); googletag.defineSlot('/21931593928/vuzlit_970x90', div_970x90, 'div-970x90').defineSizeMapping(map970x90).addService(googletag.pubads()); googletag.defineSlot('/21931593928/vuzlit_970x90_btm', div_970x90, 'div-970x90_btm').defineSizeMapping(map970x90).addService(googletag.pubads()); googletag.defineSlot('/21931593928/vuzlit_300x600', div_300x600, 'div-300x600').defineSizeMapping(map300x600).addService(googletag.pubads()); googletag.defineSlot('/21931593928/vuzlit_300x600_sticky', div_300x600, 'div-300x600_sticky').defineSizeMapping(map300x600).addService(googletag.pubads()); googletag.defineSlot('/21931593928/vuzlit_rich', [1, 1], 'div-rich').addService(googletag.pubads()); googletag.pubads().enableSingleRequest(); googletag.enableServices(); });

Міжнародний досвід обліку розрахунків з оплати праці

Облік заробітної плати в міжнародній практиці ведення обліку і пов'язаних з нею платежів здійснюється для кожного співробітника окремо.

Обов'язковим у кожному випадку є: номер соціального страхування співробітника, кількість утриманців (для цілей податкової декларації), ставка заробітної плати, табель обліку робочого часу, дані щодо інших відрахувань із заробітної плати.

Розглядаючи облік відрахувань, треба розмежовувати: відрахування і податки, які має сплачувати працівник (утримання); відрахування пов'язані з фондом оплати праці, які підлягають сплаті роботодавцем.

Існують два типи утримань із заробітної плати: обов'язкові утримання із заробітної плати працівника, згідно з федеральними законами і законами штату; добровільні утримання за дорученням працівника, які здійснюються для особливих цілей.

Існують два типи обов'язкових утримань із заробітної плати працівника у джерела виплати: податок на особистий дохід і обов'язкові відрахування на соціальне страхування. Роботодавець має утримувати ці суми і перераховувати їх до відповідних державних органів.

Податок на особистий доход громадян. Заробітна плата та інші доходи, отримані від роботи по найму включаються до податкової декларації як особистий доход. Суму, яка підлягає утриманню розраховують за таблицями оподаткування (розраховуються податковою службою відповідно до податкового законодавства). Величина утриманого податку залежить від суми доходу, різних винятків і пільг, які надаються конкретному громадянину. Сума, яка утримується роботодавцем із заробітної плати працівника, відображається роботодавцем у період між датою утримання і датою перерахування до відповідного органу як поточне зобов'язання.

Утримання з працівників на обов'язкове соціальне страхування. Дані обов'язкові утримання встановлені федеральним законом про соціальне забезпечення. Громадяни, які відповідають вимогам даного законодавчого акту і досягли 62 років, можуть отримувати державну пенсію, а після 65 років і додаткові пільги щодо медичного обслуговування. Вихід на пенсію після 65 років забезпечує максимальну пенсію і деякі пільги для сім'ї навіть після смерті працівника. Кошти, які необхідні для виплати пенсій забезпечуються за рахунок обов'язкових відрахувань із фонду заробітної плати. Ці обов'язкові відрахування полягають у сплаті однакової суми як працівником, так і роботодавцем.

Наприкінці кожного року роботодавець повинен видати кожному працівнику заповнений формуляр про утримання із заробітної плати, у якому відображено: 1) загальну суму заробітної плати, заробленої працівником протягом року; 2) суму доходів, на яку розповсюджується дія федерального закону про соціальне страхування; 3) суму утриманого прибуткового податку з громадян; 4) суму обов'язкових відрахувань на соціальне страхування, яку утримано з працівника. Копія даного формуляру надсилається також до податкової служби.

Необов'язкові відрахування. Багато компаній пропонує своїм співробітникам різні добровільні відрахування із заробітної плати, які включають внески до ощадних фондів, на страхування, благодійність, додаткове пенсійне забезпечення, погашення кредитів, вклади у різні цінні папери, придбання державних облігацій. Ці утримання із заробітної плати здійснюються за дорученням працівника. Інший тип утримань із заробітної плати - профспілкові внески.

Облік утримань із заробітної плати в системі рахунків наведено нижче:

Дебет “Витрати на виплату заробітної плати” - 100 000

Кредит “Зобов'язання щодо прибуткового податку” - 21 000

Кредит “Зобов'язання щодо профспілкових внесків - 400

Кредит “Обов'язкові відрахування на соціальне страхування” - 7 150 (100000*7,15%)

Кредит “Чиста сума заробітної плати” - 71 450

Однак деякі обов'язкові нарахування до фонду заробітної плати підлягають сплаті роботодавцем, які відображаються в складі операційних витрат підприємства. Як правило, роботодавець зобов'язаний сплачувати три види таких податків на фонд заробітної плати: обов'язкові відрахування на соціальне страхування, обов'язкові відрахування у федеральний фонд зайнятості та до фонду зайнятості штату.

Обов'язкові відрахування на соціальне страхування. Роботодавець сплачує обов'язкові відрахування по кожному працівнику, сума яких дорівнює сумі відрахувань на соціальне страхування, сплаченій працівником (зараз ставка складає 7,15% на перші 42 000 дол. США, що зароблені окремим працівником).

Обов'язкові відрахування до федерального фонду зайнятості. Федеральний закон про соціальне забезпечення встановлює також компенсаційні виплати для тимчасово безробітних. Відрахування до даного фонду здійснюються виключно роботодавцями (зараз ставка складає 3,4% з перших 6 000 дол. США, які зароблені кожним окремим співробітником протягом року). Обов'язкові відрахування до фонду зайнятості штату. Окрім перерахування внесків до федерального фонду здійснюються субвенції безробітним з фондів штату (зараз ставка складає 3,4% на перші 6 000 дол. США, що зароблені кожним працівником протягом року). Обов'язкові відрахування з фонду заробітної плати, які підлягають сплаті роботодавцем, відносять у момент виплати заробітної плати відповідно на дебет рахунку витрат та на кредит рахунка поточних зобов'язань.

Облік відрахувань, здійснених роботодавцем в системі рахунків наведено нижче:

Дебет “Витрати на сплату заробітної плати” - 10 550*

Кредит “Обов'язкові відрахування на соціальне страхування (роботодавець)” (100 000 * 7,15%) - 7 150

Кредит “Обов'язкові відрахування до федерального фонду зайнятості” (100 000 * 0,7%) - 700

Кредит “Обов'язкові відрахування до фонду зайнятості штату” (100 000 * 2,7%) - 2 700

  • * - всього витрат, які пов'язані з використанням найманої робочої сили:
    • 100 000 + 10 550 = 110 550 ум. од.
 
< Пред   СОДЕРЖАНИЕ   Загрузить   След >