Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow География arrow Природно-рекреаційний потенціал Чернігівської області

Розділ 2. Флоро-фауністичні ресурси

Флора та лісові запаси області

Рослинність Чернігівщини у природному стані збереглася приблизно на третині її території, переважно у поліській частині області, у вигляді лісів, покриву луків і болотної рослинності. У лісах на півночі області переважає сосна звичайна, а на півдні - листяні породи. За ландшафтними особливостями Чернігівщина поділяється на 4 фізико-географічні провінції: Чернігівське і Новгород-Сіверське Полісся та лесові рівнини Лівобережно-Дніпровської лісостепової провінції.

Чернігівщину часто називають лісовим краєм. Ліси збереглися переважно на Чернігівському та Новгород-Сіверському Поліссі, острівцями в лісостеповій частині області.

Найбільш розповсюджені на Чернігівщині ліси, в яких, в якості домінанта, виступає сосна звичайна, це так звані бори та субори. Сосна звичайна є основною лісоутворюючою породою на Чернігівщині. Вона надає неповторної краси борам та суборам, завдяки їй повітря в них цілюще, духмяне та багате на фітонциди.

Ліси Чернігівщини -- її багатство. Це деревина, гриби й ягоди, лікарська сировина. Крім того, вони впливають на весь природний комплекс в цілому: клімат, ґрунти, умови формування поверхневого стоку, регулюють рівень води у річках, фільтрують воду й очищують повітря. Тому збереження лісів не тільки дуже важлива справа, але й обов'язок кожного мешканця нашого краю.

Загальна площа земель лісового фонду на 01.01.2007 р. становить 724,0 тис. га, у тому числі вкритих лісовою рослинністю - 658,8 тис. га (20,7 % від загальної площі області).

До того ж відсоток площ, вкритих лісом, у різних районах не однаковий. Якщо в північних районах лісистість становить від 20 до 41 % від загальної площі району, то в південних - лише 7 - 20 %.

Ліси першої групи становлять 258,2 тис. га, площа лісів другої групи - 414,5 тис. га. Вікова структура лісів області нерівномірна, в лісовому фонді переважають молодняки - 33,5 % площі, середньовікові насадження займають 47 %, пристигаючі - 14,2 %, стиглі - 5,3 % від загальної площі лісів.

Запас деревини області становить 124,2 млн. м3, з них стиглої - 7,6 млн. м3 (6,2 %). Середній запас деревини на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель становить 189 м3, стиглих і перестійних деревостанів - 210 м3, середній приріст на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель складає 4,1 м3.

Веденням лісового господарства в області займаються 58 постійних лісокористувачів, з них 11 державних підприємств Чернігівського обласного управління лісового господарства.

Розподіл лісового фонду Чернігівської області у 2009 році (тис. га)

Розрахункова лісосіка рубок головного користування, в порівнянні з 2008 роком, збільшилася на 9,2 % і становила понад 800 тис. м3. Збільшення розрахункової лісосіки відбулося за рахунок підприємств КП «Чернігівоблагроліс». До їх розробок залучаються значні фізичні і матеріальні сили, в тому числі і лісової охорони, а відповідно не приділяється належна увага технології створення лісових культур та догляду за ними, особливо в перші роки.

Розрахункова лісосіка по головному користуванню в лісах Державних лісогосподарських підприємств затверджена на 2010 р. в розмірі 596,2 тис. м3, по лісогосподарських підприємствах агропромислового комплексу - 149,4 тис. м3, по лісогосподарських підприємствах Міноборони - 53,8 тис. м3.

Ліміт лісосічного фонду на 2006 рік затверджений в обсязі 804,66 тис. м3. Рубками головного користування заготовлено 781,1 тис. м3 деревини (97,1 % від ліміту).

Розрахункова лісосіка по м'яколистяному господарству більшістю лісокористувачів повністю не використовується. На корені залишаються низькотоварні насадження таких порід, як осика, тополя, верба, несвоєчасна вирубка яких призводить до втрати значної кількості деревини. Насадження деградують і втрачають захисні функції, а деревина свою технічну якість.

По хвойному і твердолистяному господарствах, які дають значні прибутки, ліміт лісосічного фонду використовується майже повністю.

Відновлення лісів області відбувається переважно за рахунок створення лісових культур на площах після суцільних рубок, а лісорозведення - на площах, які непридатні для сільськогосподарського використання: в ярах, на пісках. Для забезпечення відтворення вилучених запасів деревини, підвищення продуктивності лісів, з метою запобігання ерозійним процесам, поліпшення навколишнього природного середовища на землях держлісфонду та на непридатних для використання в сільському господарстві землях здійснено лісовідновлення та лісорозведення на площі 4508,3 га (табл. 5).

Таблиця 5. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень ( га)

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду

3325.0

3496.5

3449.9

3416.2

4508,3

В т. ч. залісення лісосік

2551.4

3096.9

3128.6

3127.7

3772,9

Переведення лісових культур у вкриту лісом площу

2171.0

2142.9

18.58.1

1824.0

2419,2

Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях

218.0

142.2

100.2

-

1026,7

Створення полезахисних смуг

-

-

-

-

-

Створення водоохоронних насаджень

15.0

11.0

-

-

-

В цілому, стан лісових культур в області задовільний, хоча в окремих господарствах допускаються недоліки при їх створенні: низький рівень агротехніки, відсутність належного догляду за посадками, що призводить до порушення строків переводу лісокультур в покриту лісом площу і навіть до їх загибелі.

Посадковий матеріал вирощується в лісорозсадниках лісгоспів у достатній кількості, але асортимент порід, які вводяться до складу лісових культур, дуже бідний, майже не вводяться цінні плодово-ягідні, ґрунтопокращуючі породи дерев та чагарників.

В області проводилися місячники весняної та осінньої посадки дерев, які проходили в комплексі заходів, затверджених розпорядженням обласної державної адміністрації від 29 січня 2001р. № 42 “Про проведення щорічного обласного огляду-конкурсу по благоустрою і озелененню населених пунктів”.

Під час місячників висаджувались дерева, кущі, проводилась реконструкція та благоустрій парків пам'ятників, обелісків та меморіальних поховань.

Значну допомогу лісогосподарським підприємствам у створенні лісових культур здійснили учні навчальних закладів області.

За результатами місячників весняної та осінньої посадки дерев найактивніші колективи визнані переможцями огляду-конкурсу та відзначені преміями за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Останнім часом складно вирішуються питання, пов'язані із захистом лісових насаджень від шкідників та хвороб. Це вимагає щорічного вжиття широкомасштабних лісозахисних заходів, які потребують значних фінансових та матеріальних витрат, а тому вони ліквідовані заходами боротьби в поточному році лише на площі 13,5 тис. га.

Лісопатологічними обстеженнями, проведеними у 2009 році виявлено 61,9 тис. га лісу, пошкодженого шкідниками та хворобами, що становить 9,3 % від вкритої лісом площі.

В окремих перевірених лісогосподарських підприємствах виявлені випадки порушень «Санітарних правил в лісах України» та «Правил відпуску деревини на пні в лісах України».

Так, ДП “Ріпкирайагролісгосп” було призначено в рубку головного користування насадження, яке не досягло віку стиглості. Також в цьому підприємстві виявлено випадок перенесення діляночних стовпів, внаслідок чого було зрубано 186 дерев, не взятих до обліку.

В ході проведення операції «Новорічна ялинка» виявлено незаконну заготівлю новорічних ялинок працівниками ДП «Чернігівське лісове господарство». Матеріали направлені до правоохоронних органів.

Кожен з нас щорічно є свідком того, як на багатьох полях палає полум'я. Але це не пожежа, яка виникла внаслідок стихійних явищ, це власники, землекористувачі, орендарі земельних ділянок проводять спалювання сухої природної рослинності та її залишків, як правило, не усвідомлюючи ті негативні наслідки, що супроводжують проведення такого заходу. Крім того, вогонь з місць палів, розповсюджуючись на значні відстані, часто призводить до виникнення пожеж в лісових масивах та полезахисних смугах, знищення місць мешкання тварин та птахів, загибелі мікроорганізмів.

На жаль, взамін господарського ставлення до рослинних ресурсів, маємо спалену землю, що свідчить про низький рівень екологічної культури тих, хто це робить і тих, хто спостерігає, не вдаючись до протидії цим беззаконним явищам.

З метою попередження недопущення спалювання стерні, пожнивних решток, сухої рослинності на полях та придорожніх смугах відводу у кожному районі області проводилась широка роз'яснювальна робота в засобах масової інформації, з керівниками сільгосппідприємств та організацій.

Незважаючи на сприятливі в цілому погодні умови та заходи, що були проведені в 2009 році, стан забезпечення надійного протипожежного захисту лісів лісогосподарськими підприємствами, не можна назвати задовільним.

Таблиця 6. Кількість пожеж в лісах області в 2009 році

Пор. №

Лісокористувачі

Кількість пожеж

Площа, га

1

Державні лісогосподарські підприємства

162

73,1

2

ДП “Чернігівоблагроліс”

95

135,.0

3

КСЛП “Корюківкаліс”

6

12,5

4

СЛП “Коропагролісгосп”

3

7,5

5

Військові лісгоспи

3

2,0

Всього по області

269

230,1

Проведені перевірки та аналіз пожеж свідчать про те, що основними причинами їх виникнення є необережне поводження населення з вогнем і низький рівень свідомості при дотриманні правил пожежної безпеки.

Розповсюдження лісових пожеж на значні території створює загрозу об'єктам господарювання, а значна задимленість повітря, що виникає при масштабних пожежах, справляє негативний вплив на здоров'я населення, флору і фауну.

В Чернігівській області спостерігається значне зниження обсягів заготівлі лікарських рослин, зумовлене як радіаційним забрудненням територій, так і виснаженням їх запасів внаслідок посилення антропогенного впливу на довкілля.

Протягом останніх років обсяги заготівлі контрольованих видів дикорослих рослин поступово зменшуються, а встановлені ліміти не використовуються.

Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області протягом 2005 - 2009 років дозволи на використання об`єктів рослинного світу місцевого значення не видавались в зв'язку з відсутністю заявок на заготівлю сировини лікарських рослин.

За останній час природні луки Чернігівщини мали значні зміни. Основними факторами, які викликали зміни лучної рослинності, є меліорація, заростання луків деревною рослинністю та ненормоване випасання худоби (біля великих населених пунктів).

Порушення структури лучних ценозів проявляється у збідненні флористичного складу, спрощенні ярусної будови, формування більш одноманітних, екологічно нестійких ценозів. Зараз відбувається трансформація справжніх та болотистих луків в торф'янисті, з переважанням щучнику, а також заміна їх сіяними травами. На територіях, віддалених від населених пунктів, переважають справжні сінокосні луки над пасовищними. В місцях інтенсивного розвитку тваринництва переважають луки-пасовища, частина з яких знаходиться на різних стадіях пасквальної дигресії. Внаслідок випасів утворюються дрібнозлакові та дрібноосокові ценози.

Загальні закономірності антропогенних впливів полягають в зменшенні площ боліт та луків, викликаних осушенням та подальшим використанням земель; трансформації рослинного покриву трав'яних ценозів, збільшення площ похідних ценозів торф'янистих луків, розширенні площ сіяних луків.

В зв'язку з трансформацією рослинного покриву трав'яних біогеоценозів Чернігівщини, особливо актуальним постає питання завершення формування природоохоронної сітки регіону з метою внесення до її складу рідкісних та цінних лучних ценозів з групами червонокнижних та регіонально рідкісних видів.

Протягом 2006 року Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України підготовлена низка нормативно-правових актів та методичних рекомендацій, що стосуються зелених насаджень у населених пунктах України.

Аналізуючи матеріали щодо стану зелених насаджень м. Чернігова за останні роки, виникає серйозна занепокоєність з цього питання. В місті відсутня не тільки інвентаризація зелених насаджень з визначенням балансової вартості зелених насаджень, а навіть їх елементарний облік.

При наявності значного озеленення міста, що проводилось головним чином в 50 - 60-ті роки минулого століття, на сьогодні, розвиток зеленого господарства має регресивний характер. Особливе занепокоєння викликає стан зелених насаджень загального користування, догляд за ним відбувається на рівні видалення сухостійних та пошкоджених дерев, відсутній не тільки капітальний, а і поточний ремонт об'єктів благоустрою зеленого господарства. Потребує лісопатологічного обстеження і лісопаркова зона міста.

Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області протягом 2009 року проведено 516 перевірок щодо стану рослинних ресурсів. Складено 407 протоколів, накладено штрафів на суму 20,6 тис. грн., стягнуто 19,8 тис. грн. Пред'явлено 104 позови на відшкодування збитків загальною сумою 86,5 тис. грн., стягнуто 66,8 тис. грн.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 

СКАЧАТЬ ОРИГИНАЛ
Природно-рекреаційний потенціал Чернігівської області