Аналіз діяльності науково-дослідних установ

Науково-дослідні установи - найпоширеніша форма організації наукових досліджень, завданням яких є пошук нових знань з розвитку суспільства, науки, техніки та культури.

Результатом виробничої діяльності наукових установ є науково-технічна продукція: закінчені науково-дослідні роботи, дослідні, конструкторські, технологічні роботи і послуги, виготовлені експериментальні зразки або партії виробів (продукції), виконані відповідно до вимог, передбачених угодою та прийняті замовником. Залежно від виду науково-технічної продукції її товарною формою можуть бути наукові публікації, технічна і дослідна документація, експериментальні зразки продукції, послуги. В них віддзеркалюються обсяг і характер результатів науково-дослідної праці колективу наукової установи.

У коло завдань наукових організацій входить виконання робіт за всім циклом «наукові дослідження - розробка - виробництво - збут - обслуговування». Це визначає показники, що характеризують роботу наукових установ. Ними є обсяги робіт, виконаних, закінчених, переданих замовнику, реалізованих і впроваджених у виробництво. Кожний з цих показників дає змогу охарактеризувати певні етапи у роботі наукової організації, між якими існує тісний взаємозв'язок. Допоміжні показники - обсяг незавершеного наукового виробництва, обсяг виконаних, але не зданих замовнику робіт, обсяг робіт, переданих замовнику, але ним не оплачених. Зміни залишків робіт за допоміжними показниками характеризують співвідношення між обсягами виконаної, переданої та реалізованої науково-технічної продукції. Мета аналізу в даному випадку - виявити причини розриву між показниками, що дозволить вжити необхідних заходів щодо скорочення термінів за всім циклом робіт наукової установи.

Особливо важливу роль в оцінюванні функціональної діяльності наукових установ відіграє показник реалізованої науково-технічної продукції. Він вказує на завершення циклу робіт і характеризує повноту виконання зобов'язань перед замовником. Одержана за цінами, визначеними угодами, оплата за науково-технічну продукцію дає можливість науковій установі покрити витрати на її виробництво та отримати певний дохід.

Основними завданнями аналізу наукових установ є:

  • - оцінювання виконання завдань і замовлень щодо обсягу науково-дослідних робіт;
  • - характеристика складу та структури науково-дослідних робіт за джерелами фінансування;
  • - перевірка виконання зобов'язань за укладеними із замовниками угодами щодо термінів закінчення робіт; відповідності розробок сучасному стану розвитку науки і техніки та їхньому впливу на виробництво;
  • - характеристика повноти і масштабів упровадження результатів науково-дослідної роботи в галузях народного господарства;
  • - оцінка науково-технічного рівня розробок наукової установи;
  • - визначення рівня організації роботи наукової установи і причин його зміни;
  • - виявлення факторів зміни обсягу роботи наукової установи та резервів його подальшого зростання;
  • - розроблення заходів з усунення виявлених вад і з використання резервів.

Обсяг роботи наукової установи характеризується системою показників, якими є: загальний обсяг наукових робіт, виконаних у звітному періоді, у тому числі виконаних власними силами та сторонніми організаціями; обсяг закінчених робіт; номенклатура робіт і незавершене наукове виробництво. Ці показники відображаються в кошторисі в грошовому виразі за домовленими із замовником цінами і в натуральному вимірі за кількістю тем. У процесі аналізу обсягу науково-дослідних робіт (НДР) визначають відхилення та рівень зміни показників.

Необхідно звернути увагу на співвідношення рівнів виконання плану за загальним обсягом робіт і за обсягом закінчених робіт. Порушення планового співвідношення призводить до зміни стану незавершеного наукового виробництва.

На зміну обсягів робіт, виконаних власними силами наукової установи, впливає такий фактор, як фондооснащеність. Проте через переважання в наслідках роботи результатів творчої праці головними факторами виступають зміна чисельності працівників і зміна рівня продуктивності їхньої праці.

У науковій установі виконання тем закріплено за певними структурними підрозділами, а окремі етапи або види робіт можуть виконуватися сторонніми організаціями. За таких умов важливого значення набуває оцінювання виконання робіт за структурними підрозділами оскільки воно дає змогу виявити, хто з виконавців, якою мірою та з якого виду робіт не виконав своїх зобов'язань.

Аналіз роботи наукової установи за обсягом здійснюється за окремими класифікаційними ознаками. Так, за видами роботи розрізняють пошукові (теоретичні або фундаментальні) та прикладні дослідження, роботи зі створення технічної документації, виготовлення дослідних зразків виробів, роботи з надання допомоги виробництву. За джерелами фінансування вирізняють роботи, здійснювані за рахунок державного бюджету, та за господарськими угодами. Результати аналізу роботи за різними класифікаційними ознаками використовують для якісної характеристики роботи наукової установи. Наявність таких даних дає можливість виділити пріоритетні напрями досліджень з позицій перспективності розвитку науки і виробництва, повноти задоволення поточних потреб галузей народного господарства, суспільства в цілому. Крім того, ці дані важливі для організації роботи з формування наукового заділу, плану впровадження наукових робіт, розподілу кадрів. Далі у процесі аналізу окремо вивчаються обсяги робіт, виконаних у звітному періоді, закінчених і перехідних. При цьому враховується, що між ними існує тісний зв'язок. Вивчення обсягу виконаних робіт має за мету всебічний розгляд тематичного плану наукової установи. Воно починається з оцінювання виконання плану за номенклатурою (за кількістю тем і в грошовому виразі) в цілому. При цьому виходять з того, що план за номенклатурою вважається виконаним за умови закінчення робіт з усіх тем і в обсязі, передбаченому планом.

Сутність виконання плану за номенклатурою визначається окремо за кількістю позицій плану та за обсягом виконаної роботи в кошторисній вартості.

Важливим завданням аналізу є перевірка термінів виконання тематичного плану наукових досліджень. З цією метою встановлюється обсяг (за кількістю тем і за кошторисною вартістю) та питома вага робіт, закінчених у визначений термін, достроково та з порушенням термінів. Крім того, закінчені теми групуються за тривалістю проведення досліджень і визначається середній рівень тривалості. У процесі аналізу значення показника тривалості виконання науково-дослідних робіт зіставляються з аналогічними даними попередніх робіт і з даними інших установ.

Заключним етапом оцінювання роботи наукової установи є вивчення стану незавершеного виробництва, яке характеризується його обсягом у кошторисній вартості на початок і на кінець року. Необхідність його вивчення зумовлена тим, що стан незавершеного наукового виробництва впливає на виконання плану за обсягом закінчених робіт, а виконання плану за обсягом виконаних і закінчених робіт - на зміну незавершеного виробництва.

Аналізуючи виконання плану впровадження закінчених робіт, за даними актів упровадження встановлюють абсолютні та відносні показники впровадження, визначають їх зміни у відсотках, а також відхилення фактичного обсягу впровадження та використання робіт від плану. Це дає можливість оцінити виконання плану за обсягом упровадження та стан упровадження закінчених робіт.

Результати та якість роботи наукової установи значною мірою залежать від організаційних форм її діяльності. У процесі аналізу вивчається відповідність планової і фактичної завантаженості окремих структурних підрозділів (відділів, лабораторій, груп), стабільність виконання плану робіт протягом року, а також рівномірність завершення та здачі етапів або тем замовнику.

Завантаження окремих підрозділів наукової установи (груп спеціалістів) визначається їх штатними можливостями, повнотою укомплектованості штатів і рівнем використання наявного фонду робочого часу. Плановий або фактичний ступінь завантаження підрозділів установи розраховуються як відношення їхньої пропускної спроможності до трудомісткості програми робіт за планом або фактичної.

 
< Пред   СОДЕРЖАНИЕ   Загрузить   След >