Аналіз роботи вищої школи

Аналізуючи роботу вищих навчальних закладів, необхідно враховувати особливості характеру їхньої діяльності, що поєднує в собі роботу навчальну, навчально-методичну, ідейно-виховну та науково-дослідну. Всі ці види робіт мають самостійні значення, проте основною є навчальна робота, всі інші сприяють успішному її здійсненню. Тому предметом аналізу роботи ВНЗ є:

  • - стан мережі закладів освіти;
  • - обсяг роботи;
  • - організація та якість роботи закладу.

Стан мережі вищих навчальних закладів характеризується їх розміщенням по території держави, що визначається потребою у підготовці фахівців в економічних районах, в місцях розташування окремих галузей виробництва, в адміністративних, наукових і культурних центрах. Основними показниками діяльності ВНЗ є спеціалізація їхньої роботи та концентрація підготовки спеціалістів, з урахуванням яких створюється необхідна матеріально-технічна база для навчання студентів, формування кваліфікованого професорсько-викладацького складу, масової підготовки висококваліфікованих спеціалістів за мінімальних витрат.

Спеціалізація роботи ВНЗ зумовлена необхідністю підготовки спеціалістів кожним із них за певним колом спеціальностей ( спеціалізацій ).

Обсяг роботи багатьох ВНЗ залежить від їхньої спеціалізації, її порушення проявляється в розпорошуванні підготовки спеціалістів для народного господарства певної спеціальності (спеціалізації) по багатьох ВНЗ чи формуванням багатопрофільних ВНЗ. Показниками спеціалізації слугують: кількість спеціальностей і спеціалізацій, за якими ВНЗ готує спеціалістів для галузей народного господарства; кількість груп спеціальностей (спеціалізацій), загальна чисельність студентів і чисельність студентів, прийнятих на певну спеціальність, а також питома вага студентів даної спеціальності (спеціалізації) в загальній їх чисельності.

Концентрація підготовки спеціалістів знаходить своє вираження в розмірах ВНЗ. Її показниками є чисельність студентів у навчальному закладі у цілому та за формами навчання, а також чисельність професорсько-викладацького складу. Сутність аналітичного значення цих показників полягає в тому, що певний рівень показників концентрації визначає рівень витрат на підготовку спеціалістів, раціональність використання матеріально-технічної бази та якість підготовки спеціалістів тощо. Їх вивчення пов'язане з необхідністю визначення оптимального розміру ВНЗ.

Для характеристики мережі навчального закладу використовують різноманітні часткові показники: наявність спеціальних навчальних кабінетів і лабораторій, спеціальної апаратури для навчальних цілей, кафедр і факультетів, співвідношення між різними формами навчання (стаціонар, заочна, вечірня форми), наявність курсів або факультетів підвищення кваліфікації спеціалістів, філіалів або навчально-консультативних пунктів. У сукупності ці показники дають змогу скласти думку про рівень готовності вищого навчального закладу виконувати покладені на нього функції.

Обсяг роботи вищого навчального закладу оцінюється такими показниками: прийом студентів, випуск спеціалістів, відсів (відрахування) студентів, чисельність студентів на початок і на кінець навчального року, їх середньорічна чисельність. Кожен із цих показників має певне обліково-аналітичне значення. Так, показник «прийом студентів» характеризує завдання на підготовку спеціалістів. Кінцеві результати роботи оцінюються за чисельністю випущених спеціалістів (магістрів). За допомогою показника «випуск спеціалістів (магістрів)» робота ВНЗ зістиковується з потребами народного господарства в спеціалістах (магістрах).

«Відсів» - це показник скорочення чисельності студентів ВНЗ у період їх навчання. Функція відсіву полягає у забезпеченні зв'язку між прийомом і випуском, оскільки відрахування студентів є об'єктивним і стійким явищем. Показники «чисельність студентів на початок і на кінець навчального року», а також «середньорічна чисельність студентів» використовуються в процесі аналізу для характеристики руху контингенту студентів, організації навчальної роботи ВНЗ та її узгодженості з поточними витратами на утримання закладу.

У процесі аналізу відсіву (відрахування) студентів передусім встановлюють відносний рівень відсіву та його зміни порівняно з планом і попередніми навчальними роками. Цей показник розраховується як відношення (у відсотках) чисельності студентів, які вибули протягом року, до їх чисельності на початок року. Далі визначають причини відсіву студентів: через хворобу, академічну відпустку, за неуспішність або порушення трудової дисципліни і правил внутрішнього розпорядку, з сімейних обставин, через небажання продовжувати навчання, брак коштів на оплату навчання та ін. Для характеристики відсіву враховується чисельність студентів, вибулих з усіх причин, та їх питома вага в загальній чисельності студентів.

Узагальнюючим показником результатів роботи ВНЗ слугує коефіцієнт випуску (відношення чисельності осіб, прийнятих на перший курс, до чисельності студентів, які успішно закінчили навчання). На його рівень впливає відсів студентів, який значною мірою зумовлюється складом набору та якістю навчального процесу.

Підготовка спеціалістів для галузей народного господарства потребує витрат праці професорсько-викладацького складу ВНЗ, що знаходить своє віддзеркалення в показнику «навчальне навантаження». Він включає в себе всі види навчальної роботи з підготовки спеціалістів (магістрів): проведення лекцій, практичних, семінарських і лабораторних занять, консультацій, заліків, екзаменів, керівництво курсовими та дипломними роботами, керівництво практикою та ін.

Обсяг навчального навантаження в годинах регулюється навчальними планами з окремих навчальних дисциплін і закріплюється по кафедрах за викладачами. У процесі аналізу встановлюють повноту виконання кафедрами, викладачами та ВНЗ у цілому планів навчального навантаження та виявляють причини відхилень.

Інтенсивний шлях розвитку вищої освіти вимагає постійного дієвого аналізу роботи ВНЗ, підвищує значення оцінки якості підготовки спеціалістів (магістрів). При цьому слід мати на увазі, що показників, які визначають якість підготовки, дуже багато. Це і стан матеріально-технічної бази, і результати наукової та методичної роботи професорсько-викладацького складу, і рівень організації навчального процесу.

Однак у практиці аналізу, оцінюючи підготовку спеціалістів (магістрів), обмежуються використанням часткових показників, які характеризують кінцеві результати за окремими етапами навчального процесу та умови роботи, а ті, в свою чергу, поділяються на педагогічні та економічні показники.

Педагогічні показники якості підготовки спеціалістів (магістрів) характеризують рівень успішності студентів. Рівень якості вимірюється питомою вагою студентів, які склали іспити на «добре» та «відмінно» у загальній чисельності студентів. Рівень успішності вимірюється питомою вагою студентів, які склали іспити з позитивними оцінками. Обчислюються також питома вага незадовільних оцінок і студентів, відрахованих за незадовільні оцінки, середній бал успішності - за академічною групою, факультетом, курсом і по вузу в цілому.

До основних економічних показників якості роботи належать: розмір навчальної площі в розрахунку на одного студента, чисельність студентів на одного викладача, витрати на підготовку одного спеціаліста (магістра). Аналізуючи ці показники, їх значення порівнюють з аналогічними показниками попередніх періодів та інших ВНЗ.

 
< Пред   СОДЕРЖАНИЕ   Загрузить   След >