Симетрія сучасного Всесвіту

Уже неодноразово згадувалося, що Всесвіт, у якому ми живемо, проявляє дивну однорідність та ізотропність. Тож цілком закономірно симетрія стала вихідною гіпотезою, на якій будувалися всі основні висновки теорій про нестаціонарність нинішнього Всесвіту, зокрема Фрідмана і Леметра. Розподіл і рух речовини у Всесвіті в середньому однорідний і рівномірний, що підтверджують астрономічні спостереження. Заодно закон розбігання галактик Габбла свідчить про ізотропію космологічного розширення, бо коефіцієнт пропорційності Н (стала Габбла) однаковий для всіх галактик, у якому б напрямі вони не перебували.

Заповнений речовиною простір, відповідно до ЗТВ, однорідний. Водночас ізотропія руху речовини, незалежність її фізичних властивостей від напряму, стверджують, що світовий простір невіддільний від ізотропії.

Очевидно ізотропія являє собою симетрію, що вища й загальніша за однорідність. У геометрії, зокрема, доведено, що умова ізотропії простору автоматично передбачає його однорідність. Ця остання, взагалі кажучи, можлива не лише в ізотропічному просторі. Однорідність проявляється і в апізотропічному просторі, тобто там, де існують відокремлені або переважаючі напрями.

Коли було відкрито реліктове випромінювання, ізотропія світу отримала небувале по силі підтвердження. Це тому, що потоки реліктових фотонів надходять до нас ізотропно, тобто рівномірно зі всіх сторін.

 
< Пред   СОДЕРЖАНИЕ   Загрузить   След >