Антропний принцип

Бачимо - Всесвіт дивовижно пристосований, настроєний до виникнення в ньому органічного життя. Так, зокрема, якби не існувало Всесвіту, а тільки наша Сонячна система, то життя на Землі не зародилося через відсутність у ній важких хімічних елементів, необхідних для його синтезу. Виходить, що «початкові умови» в епоху Великого Вибуху були такими, що через мільярди років еволюції з необхідністю мали призвести до появи такого унікального феномену, як життя. Навіть положення Землі відносно Сонця зіграло тут немалу роль.

Так, якби наша планета хоча б на 5% була ближче до Сонця, то через 4 млрд років на ній сталося б перегрівання (парниковий ефект) і тоді не змогли б утворитися складні молекулярні сполуки, зокрема білок. Якби на 1% була розташована далі від Сонця, то її поверхня за 2 млрд років покрилася б товщею криги. Тривалість доби Т = 24 години невелика, тому створює на Землі помірні перепади температури (на Венері Т = 242 доби). Позаяк Земля обертається навколо Сонця майже по коловій орбіті, то це також не призводить до різкої зміни температури, не робить її смертоносною. Треба сказати, що наша Земля має просто ідеальні розміри для життя на ній людини. Якби вона була трохи більшою, то внаслідок сильної гравітації в атмосфері зібралося б надміру водню. В іншому разі внаслідок незначного зменшення радіуса Землі наш життєдайний кисень розсіявся б у міжпланетний простір. У кожному разі життя на Землі стало б неможливим. Якби вісь добового обертання Землі була нахилена до площини екліптики під меншим кутом, ніж 66034?, поява життя на ній ускладнилася б різкими перепадами температури упродовж року.

Благотворно впливають на життя нашої планети сусіди-гіганти Юпітер, Сатурн та інші, не допускаючи випадання з космосу важких тіл на Землю, своїм тяжінням відвертаючи їх від Землі (захищаючи цим).

Зрештою, якби наша Сонячна система була ближче до центра Галактики, то гравітація сусідніх зір помітно викривлювала б орбіту Землі. Якби ближче до краю Галактики, то не було б достатньо важких хімічних елементів, з яких утворилася Сонячна система.

Врешті, виникнення важких елементів, складних молекул і, як підсумок, усіх форм фауни, флори і нашого земного життя було можливим лише при цілком певних, строго витриманих співвідношеннях між характеристиками елементарних частинок, які могли бути зовсім іншими. Хоча в принципі аномалії цілком допустимі, але вони не бажані, якщо, звичайно, існують.

Усі наведені факти збалансованості найрізноманітніших фізичних і космологічних засад (тонка настройка Всесвіту), що з неминучістю призводять до появи сучасного матеріального світу і в ньому життя, - антропний принцип. Цей принцип у 1974 році сформулював фізик Б.Картер. Його зміст: «Ми існуємо, тому що Всесвіт такий, який він є». Тут установлюється зв'язок між існуванням людства і фундаментальними властивостями Всесвіту.

Антропний принцип теологи інтерпретують як Божественний акт творення світу Провидінням в ім'я людини і її щастя на Землі. Згідно з цією концепцією початок Всесвіту ознаменований саме Великим Вибухом. Дальший розвиток науки покаже, чи цей погляд на природу і людину має достатньо підстав, чи являється більш або менш вірогідною гіпотезою. Заперечуючи її, необхідно визнати наш світ і людину в ньому як чисто випадкове явище, хоча є інша альтернатива. Вона зводиться до того, що у Всесвіті може бути безліч світів - флуктуацій первісного субстрату (ще в стані сингулярності), відтак Всесвіт сповнений життя, людських цивілізацій, про які ми досі нічого не знаємо, навіть не здогадуємось. Але допустиме й протилежне - ми цілком одинокі у безмежному Всесвіті. Радянський астрофізик Шкловський І.С. наприкінці свого життя дійшов саме такого похмурого висновку, а В.І.Вернадський вважав, що проблему походження життя на Землі треба розглядати в загальному контексті еволюції Всесвіту як цілого. Тому необхідне комплексне вивчення цієї проблеми в єдності всіх її рушійних чинників - біохімічного, молекулярно-біологічного, космологічного (пов'язаного з формуванням фізичних передумов органічного життя в умовах революціонізуючого Всесвіту), й астрофізичного(поширення життя в космосі, проблема SETI тощо). Очевидно, в такому аспекті і повинна розв'язуватися ця складна проблема з проблем.

 
< Пред   СОДЕРЖАНИЕ   Загрузить   След >