Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Прочее arrow Сучасний нестаціонарний Всесвіт

Час розширення і розміри Всесвіту

Із закону Габбла (V.3) випливає дуже важливий висновок - величина має розмірність часу й чисельно дорівнює саме тому часу, що минув з моменту початку розширення Всесвіту, т. зв. Великого Вибуху, аж до тепер. Це рівносильне тому, що t0 років назад вся речовина галактик була сконцентрована, будемо казати, "в одній точці". Тоді стався грандіозний вибух (Великий Вибух), який започаткував розвиток Всесвіту в його сучасному вигляді. Час t0 тепер називають "віком Всесвіту", розуміючи під цим тривалий інтервал часу, необхідний для розширення Всесвіту, в якому ми зараз живемо, до сучасного стану за умови, що в минулому швидкість космічних об'єктів не змінювалася (рух за інерцією).

Низькі значення сталої Н відповідають тривалішому віку Всесвіту t0, високі - порівняно молодому. Так, якщо Н= 100 км/с·Мпс, то t0 складає приблизно від 7 до 10 млрд років. Проте при значенні Н=50 км/с·Мпк вік Всесвіту збільшиться від 15 до 20 млрд років. У цих оцінках враховано вплив повної маси речовини у Всесвіті, відомої на сьогодні, тобто викликане нею сповільнення розширення завдяки гравітації. При Н = 80 км/с·Мпк сучасний вік Всесвіту має складати від 8 до 12 млрд років (з врахуванням невизначеності значення середньої густини Всесвіту).

Вік кульових згущень - перших об'єктів, утворених у нашій Галактиці, - оцінюють від 13 до 17 млрд років. Позаяк цей час не може перебільшувати вік самого Всесвіту, то значення t0 найкраще апроксимується значенням сталої Н = 50 км/с·Мпс. Правда, вік згущень не дуже точно визначений, проте високе значення Н також не узгоджується із стандартними теоріями утворення і розподілу галактик у просторі.

У квітні 1990 р. виведено на навколоземну орбіту телескоп "Габбл", що діє до сьогодні. Він дозволяє відкрити цефеїди в об'ємі простору, який у 1000 разів більший за область, доступну земним телескопам. Це дозволило досить точно (методом цефеїд) визначити Н. Воно наближається до вже згадуваної величини Н = 80 км/с·Мпс, точніше .

Проблема часу існування нашого світу, а з нею багато інших визначних питань космології, може бути успішно розв'язана, якщо будуть точно визначені швидкості розбігання галактик і особливо відстані до них. Щодо швидкостей, обрахованих з допомогою формули (V.2), то і тут є значні труднощі - визначення червоного зміщення ліній л у спектрах найвіддаленіших галактик утруднюється слабкою видимістю ліній. Справа в принципі зводиться до знаходження точних відстаней до згущень галактик, яка теж досить не проста. Чим далі такий небесний об'єкт від нас, тим менша точність виміру відстані до нього. Але саме ці об'єкти цікавлять космологів найбільше.

Вже згадувалося, всі галактичні системи зберігають ту швидкість, яку вони мали на початку віддаляння. Нехай точка їхнього старту була поблизу Галактики, тоді вони утворять сферичний простір. З інших галактик спостерігач побачить таку ж картину, що і ми. Очевидно, галактики з найбільшими швидкостями повинні віддалитись від нас найдалі. Позаяк їх максимальна швидкість не може перевершити величини с=3·105км/с, то добуток ct0 = R, де R - максимально можливий радіус світу (верхня допустима його межа). Отож,

Різні автори вважають найреальнішими значення млрд св.р.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 

СКАЧАТЬ ОРИГИНАЛ
Сучасний нестаціонарний Всесвіт