Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Финансы arrow Аналіз типових схем фінансування ворожого поглинання підприємств (Hostile take over financing)

Види ворожих поглинань та особливості їх застосування в Україні

В зарубіжній практиці ворожих поглинань (hostile takeover) прийнято виділяти три основних їх види.

  • 1) Тендерна пропозиція є, звичайно, прямою пропозицією поглинача акціонерам мішені про придбання їх акцій за грошові кошти, шляхом обміну на інші цінні папери або за комбінацію цих активів з метою отримання корпоративного контролю над мішенню. При цьому, як правило, дотримуються наступні умови:
    • ? пропозиція здійснюється для всіх акціонерів і носить публічний характер;
    • ? сукупно купується значний пакет акцій;
    • ? пропозиція містить премію (надбавку) понад ринкову ціну акцій, що склалася на момент такої пропозиції;
    • ? умови пропозиції фіксовані;
    • ? як умова укладення операцій з акціонерами, в пропозиції про придбання міститься обумовлення відносно мінімально необхідної кількості акцій, які повинні бути сукупно запропоновані поглиначу для придбання;
    • ? пропозиція дійсна протягом певного короткого проміжку часу.

Тендерна пропозиція (tender offer) при ворожому захопленні може бути реалізована різними способами.

Дворівнева пропозиція (two-tier offer) - той випадок, коли ціна, за якою поглинаюча компанія обіцяє купити акції, диференціюється. Ціна першого, вищого рівня платиться за певну максимальну кількість акцій, оголошувану одночасно з тендерною пропозицією. Решту акцій купує за нижчою ціною.

Часткова пропозиція (partial offer) характеризується тим, що поглинаюча компанія визначає максимальне число акцій, якого вона хоче набути, але не оголошує своїх планів щодо їх решти. Придбання акцій при дворівневій або частковій пропозиції часто обумовлена тією мінімальною кількістю акцій, якої необхідно набути для отримання контролю над фірмою. Такі схеми були винайдені для того, щоб дати акціонерам стимул для швидкого ухвалення тендерної пропозиції - хто продає акції першим, той одержує за них більш високу ціну.

Пропозиція «все або нічого» (any-or-all). Зроблена в такій формі пропозиція означає наступне: поглинаюча компанія визначає ціну, але не максимальну кількість акцій, яку вона бажає набути, і одночасно з цим декларує, що жодна з цих акцій не буде куплена доти, поки певні умови пропозиції не будуть виконані.

Особливості застосування тендерних пропозицій, які широко використовуються у міжнародній фінансовій практиці, регулюється відповідними правовими актами (наприклад, акт Вільяма у США).

  • 2) Скупка акцій на фондовому ринку у вигляді крупних пакетів без яких-небудь публічних оголошень, адресованих всім акціонерам компанії-мішені, звичайно, є альтернативою тендерній пропозиції. З метою приховання істинних цілей поглинач, як правило, не займається безпосередньо скупкою акцій, а використовує для цього дружні або пов'язані з ним фірми. Ті ж функції можуть виконувати і професійні учасники ринку цінних паперів, зокрема брокерські компанії, які купують акції компанії-мішені під гарантії їх подальшого викупу поглиначем (так звана «парковка акцій»).
  • 3) Боротьба за довіреності має на меті акумуляцію поглиначем значної кількості голосів незалежних від нього акціонерів за допомогою отримання від них довіреностей, які уповноважують поглинача представляти їх інтереси на загальних зборах акціонерів мішені з правом голосу з усіх або певних питань порядку денного. Боротьба за довіреності є підготовкою поглинача до так званої «боротьби за представництво», яка розвертається на загальних зборах акціонерів. Основні форми боротьби за представництво:
    • ? боротьба за місця в раді директорів;
    • ? боротьба за затвердження пропозицій менеджменту.

В результаті перемоги в боротьбі за місця в раді директорів компанії-мішені поглинач вводить до цього органу своїх кандидатів, що дозволяє йому встановити корпоративний контроль над діяльністю мішені. Як правило, рада директорів відповідає за визначення основних напрямів діяльності фірми, виносить на затвердження загальними зборами акціонерів ключові питання, у тому числі пропозиції про крупні придбання, призначає генерального директора, т.п.

Боротьба за затвердження на зборах акціонерів пропозицій менеджменту має значення для поглинача, оскільки менеджери, зокрема, можуть виносити на затвердження загальними зборами акціонерів пропозиції поглинача про набуття корпоративного контролю над компанією-мішенню або, навпаки, виступити з ініціативою ухвалення поправок до статуту, спрямованих на захист від ворожого поглинання.

Українська практика ворожих поглинань цілком відрізняється від зарубіжного досвіду. З одного боку, арсенал правових і фінансових інструментів, створених для цих цілей на розвинутих фондових ринках світу, застосовується в Україні в дуже обмеженому вигляді. Проте, з іншого боку, вітчизняні поглиначі широко й успішно використовують «унікальні» технології, які практично не мають аналогів в світовій практиці.

Очевидно, що така ситуація склалася через специфічні риси українського фондового ринку, до яких, в першу чергу, можна віднести наступні:

  • 1) відносна молодість та незрілість корпоративного руху;
  • 2) недосконалість корпоративного законодавства України, зокрема:
    • ? відсутність нормативного регулювання низки правовідносин;
    • ? суперечливість;
  • 3) незавершеність процесів приватизації державної власності;
  • 4) значна заполітизованість економіки та широке адміністративне втручання держави в діяльність підприємств, зокрема:
    • ? наявність у власності держави великих пакетів акцій;
    • ? широкі повноваження органів державної влади і управління в економічній сфері;
    • ? корупція серед урядовців;
  • 5) недосконалість судової системи, зокрема:
    • ? низька кваліфікація суддів, що розглядають корпоративні спори, в сфері корпоративного права;
    • ? відсутність спеціалізації суддів по корпоративному праву;
    • ? корупція;
    • ? заполітизованість.

В Україні, практично, не використовуються такі методи ворожого поглинання як тендерна пропозиція і боротьба за довіреності. Застосування тендерної пропозиції, як способу придбання акцій компанії-мішені, потребує детального законодавчого регулювання, яке все ще відсутнє у вітчизняному корпоративному правовому полі.

Серед способів ворожого поглинання в Україні варто виділити такі основні чотири: через акціонерний капітал, кредиторська заборгованість, органи управління та оспорювання підсумків приватизації.

Захоплення через акціонерний капітал свідчить про те, що він сильно розпорошений або недостатньо контролюється. Початком атаки є скупка акцій. У більшості випадків ворожі поглинання здійснюються за допомогою скупки акцій компанії-мішені на організованому фондовому ринку (в основному - ПФТС), у фінансових посередників на позабіржовому ринку, а також в акціонерів-фізичних осіб, включаючи працівників компанії-мішені. Як правило, рейдери планують скупити близько 10-15 % акцій - ця кількість є достатньою, щоб ініціювати проведення зборів акціонерів з «потрібним» по рядком денним, наприклад, зміною керівництва підприємства. Акціонерне товариство, власником якого є трудовий колектив, - найпривабливіший об'єкт для рейдера. Одержуючи невисокі зарплати, працівники без особливих коливань продають свої цінні папери тому, хто пропонує ціну в 5-10 разів більше номінальної вартості (однак всерівно менше їхньої реальної вартості). Приклади застосування подібної тактики досить відомі: дії компанії «Сармат», яка в свій час скупила через ІК «Керамет-Інвест» 41,5 % акцій київського пивзаводу «Оболонь»; а також атака компанії «Кліринговий будинок» на черкаський «Азот». Виходом з цієї ситуації може бути покращення відносин керівництва фірми з її працівниками або ж створення національної депозитарної системи, що дасть можливість здійснювати облік власників та кількості акцій, що в них знаходяться і таким чином проконтролювати рух акцій між різними власниками.

Звичайно, в такій ситуації поглинач використовує наступні методи стимулювання продажу акцій дрібними акціонера і нейтралізації протидії цьому з боку менеджменту:

  • 1) побудова індивідуальної цінової і кількісної стратегії скупки (як правило, поступове зниження ціни купівлі акцій, яке може супроводитися збільшенням мінімально необхідної кількості акцій, які поглинач згоден придбати в одного акціонера);
  • 2) підкуп працівників реєстратора з метою отримання інформації з реєстру акціонерів компанії-мішені і сприяння таких працівників у перереєстрації права власності на акцій на ім'я поглинача;
  • 3) попереднє придбання поглиначем компанії-реєстратора;
  • 4) організація різного роду перевірок господарської діяльності компанії-мішені і менеджменту контролюючими органами (податкова інспекція, правоохоронні органи, територіальне управління ДКЦПФР, Антимонопольного комітету України, Товариства по захисту прав споживачів, т.п.);
  • 5) публікація різних відомостей, які компрометують менеджмент, в засобах масової інформації;
  • 6) політичний тиск на менеджерів компанії-мішені, які займаю виборні посади в органах місцевого самоврядування і центральних органах влади.
  • 2. Одним з найбільш популярних методів рейдерських захоплень є відбирання власності через кредиторську заборгованість. Прострочені борги підприємства скуповуються в дрібних кредиторів за низькими цінами, потім консолідуються й пред'являються до одночасної виплати. Нездатність підприємства розрахуватися за своїми обов'язками дає підстави для початку процедури банкрутства або санації з усіма наслідками, що випливають із цих процедур. Завод, що перебуває на санації, не підконтрольний ані його власнику, ані менеджменту. Головна діюча особа - керуючий санацією, якого, як правило, рейдери легко можуть зацікавити «співпрацею».
  • 3. Досить поширеним методом рейдерсьих захоплень в даний час є захоплення через наймане керівництво. Наділений значними повноваженнями керівник може сприяти швидкому вивезенню майна з території підприємства, такий чином власник залишається з акціями, які нічого не варті. Керівник може спровокувати фінансові проблеми на підприємстві, наприклад закупити матеріали чи товари за завищеними цінами або взяти кредит за нереальними відсотками. Переконати менеджера можна шляхом підкупу або підсажування на «гачок» шляхом погроз або кримінального переслідування. Даний метод є найдешевшим і є ефективним на тих підприємствах де відсутній оперативний контроль з боку власників, тому для унеможливлення рейдерських атак варто посилити контроль за діяльністю підприємства.
  • 4. Приватизація багатьох об'єктів в Україні у свій час проводилася недостатньо прозоро, в окремих випадках з порушенням законодавства. Більш того - приватизація деяких підприємств в Україні проводилися за класичними рейдерськими схемами. Тому при рейдерській атаці підприємство не може звернутись до органів влади по допомогу, оскільки воно має певні недоліки в діяльності, що будуть виявлені в ході перевірок. Знаючи такі прогалини в корпоративній історії підприємства рейдери починають діяти.
 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 

СКАЧАТЬ ОРИГИНАЛ
Аналіз типових схем фінансування ворожого поглинання підприємств (Hostile take over financing)