Тарифні та нетарифні інструменти регулювання міжнародної економічної діяльності України
Методи регулювання можна розділити на : тарифні (митні), що ґрунтуються на використанні митних тарифів; нетарифні - квоти, ліцензії, субсидії, демпінг та ін. Тарифні методи за суттю є економічними і діють через ринковий механізм, вони спрямовані на здешевлення експорту, подорожчання імпорту і впливають на фінансові результати діяльності учасників ЗЕД.
Нетарифне регулювання - це комплекс заходів обмежено-заборонного порядку, що перешкоджають проникненню іноземних товарів на внутрішній ринок країни.
Тарифне регулювання
Митний тариф -- це податок, який установлюється на імпорт товарів з метою підвищення їхньої ціни на ринку країни-імпортера та забезпечення безпосередніх надходжень до державного бюджету.
Мотиви використання митного тарифу:
- а) захист національного товаровиробника
- б) наповнення державного бюджету країни .
Види по методу нарахування на:
- - адвалорні (нараховуються у відсотках до митної вартості);
- - специфічні - (нараховуються в твердій сумі до одиниці виміру ваги, площі, об'єму і т.д.);
- - змішані - об'єднують і адвалорні, і специфічні.
За часовим принципом:
постійні -- стягнення, які не змінюються залежно від кон'юнктури та інших обставин;
змінні -- стягнення, які змінюються у разі зміни кон'юнктури, умов торгівлі, зокрема сезонні стягнення, які застосовуються для оперативного регулювання міжнародної торгівлі продукцією сезонного характеру, передусім сільськогосподарською.
За характером:
антидемпінгові -- стягнення, які застосовуються у випадках ввезення на територію країни товарів за ціною нижчою, ніж нормальні для її ринку ціни;
компенсаційні -- стягнення, які застосовуються до товарів, під час виробництва яких використовуються субсидії.
Нетарифне регулювання
Нетарифні інструменти регулювання міжнародної торгівлі -- це засоби адміністративного обмеження та впливу на умови міжнародної торгівлі та конкуренції з боку держави.
Нетарифні інструменти можна класифікувати так:
кількісні обмеження визнач. Кількість і номенклатуру товарів, дозволених для ввозу та вивозу. Це Ліцензії, квоти, добровільне обмеження експорту.
Ліцензування -- це видача дозволів на здійснення експортно-імпортних та транзитних операцій у тих випадках, коли відповідні вільні операції не допускаються. --------2види
Генеральна ліцензія -- дозвіл на вільне ввезення, вивезення або перевезення певного товару (групи товарів відповідно до списку), яка діє протягом певного часу (як правило, року).
Індивідуальна (разова) ліцензія -- це дозвіл на ввезення, вивезення або перевезення певного товару, який є дійсним протягом обмеженого терміну часу (до року).
Квотування-- це обмеження державною владою ввезення або вивезення товарів через установлення певної кількості або граничної суми на певний період часу.
- добровільне обмеження експорту -форма квот, яка вводиться самим експортером під загрозу застосування імпортером санкцій такого характеру, наслідки яких будуть для експортера неприйнятними.
участь держави в операціях міжнародної торгівлі, передусім -- державні закупівлі товарів, субсидування виробництва;
запровадження паратарифних та адміністративних імпортних формальностей (установлення вимог до товаросупровідних документів, застосування товарних класифікаторів, методик оцінки митної вартості товарів)
застосування стандартів та вимог, які пов'язані з охороною здоров'я, технікою безпеки, екологічними критеріями та ін. (санітарні, епідеміологічні, особливі вимоги до пакування, маркування товарів тощо);
застосування кількісних та валютно-цінових обмежень щодо ввезення (вивезення) товарів;
використання обмежень щодо умов та механізмів здійснення платежів.