Тарифні та нетарифні інструменти регулювання міжнародної економічної діяльності України

Методи регулювання можна розділити на : тарифні (митні), що ґрунтуються на використанні митних тарифів; нетарифні - квоти, ліцензії, субсидії, демпінг та ін. Тарифні методи за суттю є економічними і діють через ринковий механізм, вони спрямовані на здешевлення експорту, подорожчання імпорту і впливають на фінансові результати діяльності учасників ЗЕД.

Нетарифне регулювання - це комплекс заходів обмежено-заборонного порядку, що перешкоджають проникненню іноземних товарів на внутрішній ринок країни.

Тарифне регулювання

Митний тариф -- це податок, який установлюється на імпорт товарів з метою підвищення їхньої ціни на ринку країни-імпортера та забезпечення безпосередніх надходжень до державного бюджету.

Мотиви використання митного тарифу:

• а) захист національного товаровиробника
• б) наповнення державного бюджету країни .

Види по методу нарахування на:

• - адвалорні (нараховуються у відсотках до митної вартості);
• - специфічні - (нараховуються в твердій сумі до одиниці виміру ваги, площі, об'єму і т.д.);
• - змішані - об'єднують і адвалорні, і специфічні.

За часовим принципом:

постійні -- стягнення, які не змінюються залежно від кон'юнктури та інших обставин;

змінні -- стягнення, які змінюються у разі зміни кон'юнктури, умов торгівлі, зокрема сезонні стягнення, які застосовуються для оперативного регулювання міжнародної торгівлі продукцією сезонного характеру, передусім сільськогосподарською.

За характером:

антидемпінгові -- стягнення, які застосовуються у випадках ввезення на територію країни товарів за ціною нижчою, ніж нормальні для її ринку ціни;

компенсаційні -- стягнення, які застосовуються до товарів, під час виробництва яких використовуються субсидії.

Нетарифне регулювання

Нетарифні інструменти регулювання міжнародної торгівлі -- це засоби адміністративного обмеження та впливу на умови міжнародної торгівлі та конкуренції з боку держави.

Нетарифні інструменти можна класифікувати так:

кількісні обмеження визнач. Кількість і номенклатуру товарів, дозволених для ввозу та вивозу. Це Ліцензії, квоти, добровільне обмеження експорту.

Ліцензування -- це видача дозволів на здійснення експортно-імпортних та транзитних операцій у тих випадках, коли відповідні вільні операції не допускаються. --------2види

Генеральна ліцензія -- дозвіл на вільне ввезення, вивезення або перевезення певного товару (групи товарів відповідно до списку), яка діє протягом певного часу (як правило, року).

Індивідуальна (разова) ліцензія -- це дозвіл на ввезення, вивезення або перевезення певного товару, який є дійсним протягом обмеженого терміну часу (до року).

Квотування-- це обмеження державною владою ввезення або вивезення товарів через установлення певної кількості або граничної суми на певний період часу.

- добровільне обмеження експорту -форма квот, яка вводиться самим експортером під загрозу застосування імпортером санкцій такого характеру, наслідки яких будуть для експортера неприйнятними.

участь держави в операціях міжнародної торгівлі, передусім -- державні закупівлі товарів, субсидування виробництва;

запровадження паратарифних та адміністративних імпортних формальностей (установлення вимог до товаросупровідних документів, застосування товарних класифікаторів, методик оцінки митної вартості товарів)

застосування стандартів та вимог, які пов'язані з охороною здоров'я, технікою безпеки, екологічними критеріями та ін. (санітарні, епідеміологічні, особливі вимоги до пакування, маркування товарів тощо);

застосування кількісних та валютно-цінових обмежень щодо ввезення (вивезення) товарів;

використання обмежень щодо умов та механізмів здійснення платежів.