Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Педагогика arrow Аналіз читацьких інтересів учнів молодших класів

Загальні вимоги до проведення та організації уроків позакласного читання в початкових класах

Цілеспрямоване формування читацької самостійності молодших школярів відбувається поетапно. На кожному етапі навчання визначаються завдання, які враховують особливості даного вікового мікро періоду, обумовлюється методика роботи та організація навчальної діяльності учнів, вимоги до навчального матеріалу, види бібліотечно-бібліографічної допомоги, типи, структура уроку (заняття) тощо.

Так, Наприклад у методиці роботи з дитячою книжкою в першому класі важливе місце займає формування у шестирічних учнів умінь слухати-розуміти читання дорослого. Починаючи з другого класу, коли школярі оволодівають відповідним рівнем навички читання, особливе місце на уроках позакласного читання посідає розвиток умінь самостійно сприймати й розуміти письмові (друковані) зв'язні тексти. Відповідно і структурі заняття з числа інших компонентів виділяється самостійне читання твору.

Як відомо, самостійний ритм життя вимагає від людини швидкого реагування на умови, що швидко змінюються, здатності орієнтуватися у величезному потоці інформації. Вже у першому класі учні ознайомлюються з новими правилами гігієни читання, з найпростішими структурними елементами дитячої книжки, з умінням правильно називати книжку, твір тощо. У наступних класах учні засвоюють принципи розстановки книжок у дитячій бібліотеці, практичні уміння орієнтуватись у дитячій книжці, користуватись її довідковим апаратом, уміння добирати книжки на певну таму з допомогою тематичної полиці, книжної виставки, рекомендаційного списку, знаходити потрібну інформацію у відповідних словниках, енциклопедіях і таке інше.

Етапи формування читацької самостійності молодших школярів.

ПЕРШИЙ ЕТАП - підготовчий. Це етап охоплює весь перший семестр 1 класу. Уроків позакласного читання на цьому етапі майже не має: на роботу з дитячою книжкою рекомендується відводити до 20 хвилин один раз на тиждень. Якщо учні класу мають достатній рівень підготовки з читання, вчитель може проводити заняття упродовж усього уроку. На цих уроках вчитель або учні, які оволоділи грамотою читають першокласникам доступні твори. Діти вчаться сприймати на слух розповіді, казки, елементарно оцінюють прочитане, малюють словесні картинки за прочитаним, ознайомлюються з основними правилами гігієни читання та користування з книгою, співвідносять зміст з заголовком.

Одним із основних завдань позакласного читання на підготовчому етапі є пробудження у школярів інтересу до дитячої книжки, формування початкових умінь самостійно з нею спілкуватися.

ДРУГИЙ ЕТАП - навчальний. Це другий семестр першого класу та другого класу. Вводяться самостійні щоденні уроки позакласного читання. Розширюється коло читань.

На цьому етапі учні ще відрізняються один від одного за темпом читання: одні читають словами, інші - по складам. Як ті, так і інші поки не можуть вільно ще читати книжки, які дуже заволікають їх увагу. Повільне, невиразне читання не задовольняє молодших школярів, не дає радості спілкування з книжкою засмучується поганою технікою читання. На цьому етапі особливо потрібен тактичний та уважний індивідуальний підхід вчителя Необхідно привчити маленького читця до спілкування з книжкою „один на один”. Тому на навчальному етапі позакласного читання не можна ще задавати класу якусь книжку до зазначеного терміну; книжки читаються на уроках; завдання для домашнього читання індивідуалізовані. В класі завжди є декілька учнів, які читають вільно. На цих школярів вчитель опирається, організуючи взаємодопомогу.

Завдання для читання диференціюються і на уроці: „слабші” учні читають уривки твору, які не містять складних побудов та незнайомих слів. До кінця навчального навички читання удосконалюються, багато читають плавно та виразно. Індивідуальні розрізнення більш зменшуються. Збільшується загальна начитаність учнів та їх досвід учбової праці.

На цьому етапі в учнів формується певний читацький кругозір, вони навчаються усвідомлять фактичний зміст твору, виділяти основних персонажів, практично розрізнюють текст за жанровими ознаками, прогнозуючи орієнтований зміст незнайомої книжки, спираючись на такі основні показники поза текстової інформації: прізвище письменника, заголовок твору, ілюстрації, зміст (перелік) творів, роблять простіші записи про прочитане, вчаться розповідати про прочитане, обговорювати оповідання та коротко виражати до нього своє відношення. Ознайомлення з новою книжкою та текстом художнього твору відбувається на уроці під керівництвом вчителя.

Таким чином, школярі оволоділи комплексом знань, практичних умінь, навичок, що дозволяє їм на наступному ТРЕТЬОМУ ЕТАПІ - основному, самостійно розв'язувати завдання, які складають сутність читацької діяльності.

До кінця основного етапу всі учні початкових класів повинні оволодіти навичками та вміннями, які необхідні активному читачу: технікою читання, орієнтованими та гігієнічними вміннями, а головне, вони повинні полюбити книжку та самостійне читання. Тобто У 3 - 4 класах самостійне читання учнів стає істинно позакласним. А на уроках відбувається колективне обговорювання того, що діти прочитали заздалегідь. У 3-4 класах уроки позакласного читання проводяться один раз на 2 тижня (загалом 17 годин на рік). Педагог виділяє на такі заняття із загальної кількості годин, відведених на уроки класного читання.

Якщо на першому та другому етапах коло читання учнів складали дитячі книжки, обсяг яких не перевищував 30 - 36 сторінок, то тепер в активне читання школярів включаються і значні за обсягом твори.

Помітною ознакою на основному етапі є планування навчального матеріалу, який опрацьовується на одному уроці а також - під час проведення серії уроків, об'єднаних між собою спільною метою.

Наприклад, у третьому класі, де навчальний матеріал добирається переважно за монографічним принципом, вчитель передбачає серію уроків за творчістю того чи іншого письменника. Доцільним буде пропорційним чергування невеликих та більших за обсягом літературних творів.

У четвертому класі переважає тематичний або жанрово-тематичний принцип планування навчального матеріалу. Так, проведення серії уроків, на яких колективно обговорюються різні книжки, об'єднанні між собою близькістю тематики, проблематики, яка для дітей у цей мікро період є особливо значущою. Крім того, він планує проведення уроків, під час яких молодші школярі глибше засвоюють ознаки певного літературного жанру (наприклад, повістей, казок, легенд і таке інше), вчаться з допомогою вчителя узагальнювати історичний та морально-естетичний досвіди, відображенні у змістах цих творів.

На цьому етапі навчальний матеріал складають переважно значні за обсягом твори. Читацьке коло школярів у четвертому класі інтенсивно поповнюється науково-пізнавальною літературою.

Коло читань визначається вчителем, враховуючи умови забезпечення дитячою літературою районних (міських), шкільних, домашніх бібліотек.

Зміст програми реалізується на спеціально відведених уроках, бібліотечних заняттях, шляхом проведення літературних ранків, вікторин, екскурсій тощо.

Методичні принципи добору книг, рекомендованих для позакласного читання молодшого шкільного віку.

Основним навчальним матеріалом на заняттях з позакласного читання є дитяча книжка, дитяча періодика (журнали, газети), довідкова література (словники, енциклопедії для дітей).

Відбір змісту літературних творів здійснюється за критеріями їх художньо-естетичної цінності, доступності для освоєння учнями певної вікової групи, насиченості пізнавальним змістом, з урахуванням читацьких інтересів школярів. Під час добору літературного матеріалу вчитель враховує також санітарно-гігієнічні вимоги до видань (поліграфії, ілюстративного матеріалу, обсягу книжок, розміру шрифту тощо).

Наприклад, для шестирічних учнів добір дитячої літератури має свої особливості, пов'язані зі специфікою сприймання у цей період розвитку дитини, з рівнем розвитку навички читання, понятійного мислення. Як відомо, понятійне мислення у шестирічних дітей сформоване недостатньо. Слова-назви у них все ще пов'язані з конкретними об'єктами і явищами. А тому зоровий супровід тексту у книжках відіграє надзвичайно важливу роль. Чим молодша дитина, тим більшу площу на сторінці чи н розвороті (60 % - 70 %) мають займати ілюстрації.

Майстерно виконані малюнки у високохудожній дитячій книжці допомагають учням глибше і повніше зрозуміти зміст твору, ширше уявити багатогранну картину світу, усвідомити найважливіші загальнолюдські цінності, сприяють розвитку мовлення, образного мислення, почуттів дитини.

Програмою передбачається розширення читацького кругозору школярів на основі жанрового, тематичного розмаїття творів та їх авторської приналежності. При цьому йдеться як про художню, так і науково-художню, науково-пізнавальну, довідкову літературу. Тематика і зміст творів відображають різні сторони життя і діяльності дитини, сприяють розширенню світогляду дітей, поповненню їхніх знань, засвоєнню найважливіших загальнолюдських цінностей, вихованню найкращих, гуманістичних почуттів до рідної мови, землі, природи, шанобливого ставлення до батьків, людей старшого покоління, національних традицій свого народу та культури інших народів.

Бажано, щоб до кожного уроку добиралася нова книжка, щоб учні мали уявлення, що книжковий світ багатий і різноманітний, що в ньому кожна дитина може задовольнити свої пізнавальні інтереси, що з книжкою можна цікаво проводити своє дозвілля.

Загальні вимоги до проведення уроків позакласного читання.

Уроки позакласного читання мають власну специфіку та принципово відрізняються від уроків класного читання: на цих уроках вирішуються інакші задачі.

З однієї сторони, це відносно вільні уроки, на яких розвиваються читацькі інтереси, кругозір дітей, їх естетичні смаки та почуття, сприймання художніх образів, їх уявлення та творчість.

З іншої сторони, на цих уроках виконуються визначенні програмні вимоги, формуються навички та вміння, необхідні активному читачу.

Уроки позакласного читання повинні бути цікавими, стати святом книжки, учні чекають їх із нетерпінням , готуються до них на протязі тижня або двох.

Підготовка вчителя до уроків позакласного читання.

Підвищення ефективності уроку позакласного читання передусім залежить від якості підготовки вчителя до проведення такого роду занять. Ця підготовка має бути поетапною. Вона повинна включати в себе 4 етапи:

  • 1. Ознайомлення з науково-методичною та психолого педагогічною літературою з проблем формування навичок читацької самостійності.
  • 2. Ознайомлення зі списком рекомендованої літератури для учнів 1-4 класів. Вивчення фондів шкільної та міської (сільської) бібліотек. Добір творів для позакласного читання.
  • 3. Перспективне планування:
    • - тематика уроків позакласної читання;
    • - типи уроків: традиційний (основний) і нетрадиційний (уроки-звіти, інтегровані уроки, уроки-КВК, вікторини тощо).
    • - види уроків: тематичний, жанровий, авторський.
  • 4. складання конспектів уроків та оптимальних психолого-педагогічних умов).

Вчитель повинен враховувати, що уроки позакласного читання мають свої специфічні навчально-виховні цілі. Полягають вони в тому, щоб:

  • - забезпечити систематичне ознайомлення дітей і широким колом книг, що відповідають їхньому віковому розвиткові;
  • - допомогти учням засвоїти загальні особливості та закономірності, за якими групуються книги й упорядковуються їх різноманітність;
  • - навчити дітей вільно й безпомилково знаходити необхідну книжку, визначати завдання уроків позакласного читання в початкових класах - виховання активних читачів шляхом розвитку їхньої читацької самостійності.

Треба зауважити, що читацька самостійність характеризується, по-перше, наявністю в читача мотивів, що змушують його звертатись до книг, та, по-друге, наявністю системи знань, умінь і навичок, які дають йому можливість із найменшою затратою сил і часу реалізувати свої бажання відповідно до особистої і суспільної необхідності. Об'єктивним показником читацької самостійності школяра є стійка самостійність і здатність читати книжки за усвідомленим вибором.

Завершальним етапом підготовки вчителя до уроків позакласного читання є складання конспектів занять.

Складаючи конспект уроку вчитель повинен дотримуватись ряд вимог, без дотримання яких уроки позакласного читання не будуть виконувати своїх задач.

Вимоги до уроків позакласного читання.

На кожному уроці ведеться облік того, що діти читали самостійно. Учні приносять до класу ті книжки, які вони прочитали або читають в даний момент, два або три учня коротко розповідають про прочитану книжку. Вчитель створює на уроці таку ситуацію, в якій виникає взаємний обмін власними думками, які продовжуються і поза уроком. На уроці виховується у школярів потреба поділитися з товаришами своїми думками про прочитані книги.

На кожному уроці організується рекомендація нових книжок. Форми рекомендації різноманітні: і обмін думками, і пряма рекомендація вчителя з показом рекомендаційної книжки.

Також вчителеві можна підготувати виставку книжок за темою заняття (на виставці подаються книги як прочитані учнями, так і запропоновані вчителем). Ця виставка на початку уроку колективно розглядається за чітко визначеним планом, який відповідає темі й меті уроку (наприклад, дітям пропонується встановити, чи всі книжки відповідають темі заняття; чи не виставлена одна й таж книжка двічі; якщо книжки збігаються за назвою, то яка між ними різниця; книжки яких авторів виставленні; пропонуються визначити жанри виставлених творів і т. п.). Систематична робота в такому напрямку має на меті сформувати таку важливу читацьку навичку, як орієнтація в книжковому „морі”.

На кожному уроку позакласного читання передбачаються спеціальні вправи, спрямовані на вироблення в учнів умінь користуватися прийомами самостійної читацької діяльності (наприклад, відтворення змісту вибраної та прочитаної книги за епізодами, за планом; звертання до довідкової літератури та матеріалів із періодики; засвоєння закономірностей: автор - книги; тема - книги тощо).

Під час кожного уроку позакласного читання учні читають розповідь, оповідання, повість, казку, вірш, байку; прочитують оповідання в цілому, якщо воно невелике за обсягом, читають підряд на 2-3 уроках або прочитують уривки з книги, яку читає весь клас. Частіше за все читають вголос; але використовують також і читання про себе, і читання напам'ять віршів, і інсценування, і читання за ролями.

На кожному уроці має місце елементи аналізу прочитаного оповідання - не тільки у формі бесіди (відповіді на питання вчителя), але у формі вільних висловів.

На кожному уроці дається щось нове в читацьких вміннях: вміння знайти відомості про автора, вміння зорієнтуватися в книжці за її заголовком, вміння створити виставку, вміння писати відгук о книжці або вести читацький щоденник і т. п.

На уроках позакласного читання доцільно використовувати такі методи та прийоми роботи:

БЕСІДА. Її використовують не так розгорнуто, як на звичайних уроках читання. Форму бесіди приймає і обговорення прочитаних книжок, і рекомендації нових; елементи бесіди допомагають виділити головне в прочитаному оповіданні, вияснити послідовність подій, часу та місця дії. Своєрідність на уроках позакласного читання полягає в тому, що всі питання розраховані на більш високу самостійність школярів, ніж звичайно, на розгорнуті відповіді, на зволікання додаткових відомостей - із життя, із інших книжок.

Як і на звичайних уроках, бесіди бувають вступні, супутні, підсумкові.

Доцільно використовувати у ході бесіди такі методи та прийоми роботи:

  • - навчання відповідати за зразком;
  • - постановка проблемних запитань (завчасно) для осмислення відповіді вдома, з ілюстрацією індивідуально дібраного літературно-художнього і довідкового матеріалу;

- навчання вміння ставити своїм товаришам запитання (цікаві, пізнавальні, творчі, пошукові, загадки) до прочитаного.

СЛОВНИКОВА РОБОТА. Вона грає на уроках позакласного читання допоміжну роль: пояснюються складні слова, звертається увага школярів на особлива яркі, вдалі відбори мовлення, які необхідно запам'ятати. Розібрати всі слова. Які можуть показатися дітям складними, незрозумілими на уроках позакласного читання просто неможливо. Словникова робота тут орієнтується на довідники, на примітки до тих форм, які використовуються у житті.

ПЕРЕКАЗ ПРОЧИТАНОГО на уроках позакласного читання поступово відходить від традиційної форми близького до зразку переказу: учні передають сюжет прочитаної книжки, переказують уривок, який більш сподобався, передають прочитане в ролях, інсценізують окремі сцени з прочитаної книги. Систематично використовують і такий вид роботи, як написання твору.

ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ ВГОЛОС слід використовувати як основний прийом, який дозволяє іноді краще всіх роздумів визвати в учнів найглибше колективне хвилювання, потребу в спілкуванні.

Готуючись до уроку позакласного читання, вчитель має постійно звертатися до словників, довідників, переглядати книги, старі видання журналів, книжок. Із цих джерел він черпає повчальні для вихованців матеріали, з якими вони самостійно ознайомитися ще не можуть.

Планування, структура і методика уроків позакласного читання в молодших класах.

Оскільки уроки позакласного читання розвивають школярів, виховують, в них активність, то структура уроків різноманітна. Кожний урок - це творчість вчителя та школярів, і чим більше вони різноманітніше, тим більше успіхів досягає вчитель зі своїм класом.

Плануються уроки позакласного читання відразу на один семестр, причому в плані обов'язково передбачаються всі необхідні форми класної та позакласної роботи з книжкою. При складанні такого плану обов'язково враховуються обставини, які полегшують організації. Позакласного читання в даному класі, а саме:

  • - рівень підготовки школярів;
  • - специфіка міських умов (соціальних склад батьків дітей, фактичний книжний фонд тощо);
  • - навчально-виховні задачі відповідного періоду навчання.

Якщо внести до уваги розрізнення між етапами організації позакласного читання та незвичайно широкого діапазону вимог до маленького читця на протязі чотирьох років навчання, стає зрозумілим, наскільки різноманітні уроки, присвячені рішенню цих задач. Особливості уроків визначаються, по-перше, етапами системи позакласного читання, по-друге, навчальними задачами, тобто програмою, по-третє, виховними задачами. Які ставляться школою або вчителем в класі, по-четверте, інтересами самих школярів.

В 1 класі більша кількість уроків, на яких нові тексти читаються вчителем або окремими школярами, вже оволодівши ми навичками читання. (перший етап); на другому етапі - навчальному - на уроках позакласного читання читають самі школярі, причому не окремі, а всі, але домашнє, самостійне читання в учнів ще погано розвинене.

На підготовчому етапі, де урок позакласного читання триває 20 хвилин, до фрагменту уроку добирається оповідання (розповідь, казка чи вірш), доступне та цікавіше першокласникам, розраховане на 5-6-хвилине читання, з тим щоб залишився час для бесіди, переказу змісту, для розгляду обкладинки, ілюстрацій.

Структура уроку на цьому етапі може бути такою:

І. Організаційний момент.

II. Коротка вступна бесіда (2-3 хвилини).

ІІІ. Читання оповідання (5-7 хвилин).

ІV. Бесіда за прочитаним (розгляд картинок; розгляд ілюстрацій тощо).

V. Розгляд книжки (обкладинки книжки; вивчення бібліографічних даних тощо).

VI. Підсумок уроку.

На навчальному етапі виникає необхідність забезпечити всіх учнів класу однаковими книжками. Це складна задача, не завжди вдається її виконанню. Для успішної роботи на уроці дуже важливо , щоб школярі мали змогу працювати над текстом книжки.

У першому півріччі другого класу проводяться наступні види уроків позакласного читання: основний вид - урок, на якому читається один чи два оповідання або вірша, причому читають і вчитель, і школярі; на цих уроках вводяться елементи узагальнення того, що учні читали раніше, знайомство зі структурою книжок, з письменниками. На протязі півріччя проводиться 6-7 тематичних або авторських виставок книжок на уроках, виготовляється один альбом або монтаж, проводиться 2-3 конкурси, створюється класна бібліотечка, готується ранок тощо. На 2-3 уроках використовуються екранні посібники (кіноуроки на уроках позакласного читання проводити не потрібно: урок повинен виховувати читця, а не кіноглядача), на 4-5 уроках - музикальний супровід, на 6-7 уроках - ілюстрація прочитаного. Один урок позакласного читання проводиться в бібліотеці з метою догляду за книжками, з метою навчання ремонту книжок.

На кожному уроці вводиться фрагмент орієнтації за обкладинкою, заголовком, ілюстраціями, картинками тощо.

На підготовчому етапі учні читають ще погано, в результаті може бути порушена цілісність сприйняття, і тому важливо забезпечити високий емоційний рівень уроків: самому вчителю ретельно відпрацьовувати виразне читання, частіше практикувати підготовку школярів до читання перед всім класом, використовувати оживляючі засоби - музику, ілюстрацію, драматизацію тощо.

В процесі бесід за прочитаним не треба обмежувати запитаннями та завданнями, які вимагають лише відновлення прочитаного: тут необхідно розвивати аналіз, питання повинні наштовхувати школярів на роздуми, співставлення, висновки. На навчальному етапі учні виражають своє відношення до прочитаного.

Діти чутливі до чужого горя та радості; їм доступні проблеми, їх радують чесні люди та не подобаються нечесні, підлі. У дітей розвинена уява, вони співчувають героям художніх оповідань, входять в роль при інсценізації та при переказі. Все це необхідно учитувати при організації уроку позакласного читання.

Структура уроку на навчальному етапі може бути такою:

Наприклад, тема уроку позакласного читання: „Свято казки”.

I. Повідомлення теми і мети уроку.

II. Актуалізація читацького досвіду школярі (учні коротко розповідають про казки, які вони читали самі або прослухали). Показують свої книжки казок. Можна прослухати п'ять або шість учнів. Книжки останніх лежать на партах.

III. Вивчення нового матеріалу.

  • 1. Вступна бесіда вчителя: невелике емоційне вступне слово на тему казок, про ідейну направленість казок, їх змісті.
  • 2. Читання казки вчителем. Коротка бесіда за цією казкою.
  • 3. Читання однієї або двох казок школярами, за їх власним бажанням та вибором. Коротка бесіда за цими казками. Читання може буде проведено за ролями, бажано інсценізація казки.
  • 4. Робота над картинками до казки. Розгляд та обговорення картинок, намальованих учнями.
  • 5. Імпровізована казка (за попереднім відбором).
  • 6. Перегляд виставки книг-казок. Рекомендації вчителя.

IV. Повідомлення домашнього завдання 9 треба вибрати казку та підготувати її до конкурсу на кращого оповідача-казкаря, висновки конкурсу будуть підведені через два тижня).

Даний урок-свято відрізняється емоційністю, творчою направленістю всієї роботи, широким зволіканням всіх школярів до його підготовки та проведення .

На навчальному етапі вчитель виявляє турботу о підвищенні пізнавальної активності школярів на уроках, керується цією метою у відборі методичних прийомів роботи на уроці, в організації учбової праці учнів.

На основному етапі навчання (3-4 класи) уроки позакласного читання слугують підведення висновків прочитаного за тиждень або за два тижня, а частіше - за більш довгий час.

На уроках позакласного читання на основному етапі дитячі книжки будуть різні за змістом, за структурою, за обсягом, і за емоційною насиченістю. Об'єднувати їх має те, що вони повинні бути для дитини новими, а й ще - цікавими та доступними кожному відповідно до його рівня читацького досвіду та рівня розвитку.

Добір творів для позакласного читання має якоюсь мірою логічно продовжувати програму класного читання і тематично дещо „вписуватися”, „вкраплюватися” в неї. Своєрідністю уроків позакласного читання є те, що література тут розкривається як мистецтво слова. В дитячі книжці відтворюється внутрішній світ людини - її думки, життя, мрії. Настрої і прагнення. Дитяча книжка та література спроможні надати реальну допомогу кожній дитині „знайти себе” стати людиною розумною, доброю.

Тому-то і книжки мають бути нові за змістом. Різні за тематичним і жанровим розмаїттям. Головним чином авторські (можливо, в скороченому варіанті), книжки-збірки, науково-пізнавальні твори, книжки-довідники.

Такий відбір допоможе реалізувати монографічний принцип засвоєння дітьми кола читання, а також забезпечить розвиток в учнів-читачів літературного смаку, поглиблення і впорядкування літературного кругозору.

Цьому найкраще відповідають великі за обсягом літературні твори з захоплюючими сюжетами. Самі таки твори формують інтерес до читання, звичку звертатися для задоволення своїх інтересів і запитів до якихось нових книжок, деколи довідників, тлумачних словників, дитячих енциклопедій тощо. Усе це разом формує у читачів активний чи пасивний читацький кругозір, а ще - зближує дітей за інтересами і уподобаннями.

Водночас перші великі за обсягом твори школярі повинні прочитати і пережити з учителем, його безпосереднім керівництвом. Саме вчитель має бути тут гарантом якості читання. Усвідомлення і переживання в непередбаченому ланцюгу подій та фантастичних пригод з автором і персонажем одного і того же літературного твору. А для цього він сам має завчасно вчитатися в текст, визначити та приготуватися зрозуміло пояснити те, чого не як не можна пропустити, що може схвилювати читача, передбачити, коли варто перервати читання, щоб дати вихід накопиченим емоціям, подумати, коли і на які думки треба спрямувати школярів-читачів.

На основному етапі постає питання індивідуалізувати читацьку діяльність. Засобом такої індивідуалізації є самостійне виконання учнями домашніх завдань до уроків позакласного читання, перевірка його виконання.

У систему цих завдань входять такі етапи:

  • - завдання, виконання якого обов'язкове для всіх учнів;
  • - додаткові рекомендації для допитливих;
  • - пошук відповіді на додаткове проблемне питання;

аналізувати виконані завдання варто за тими ж етапами, за якими їх ставили.

Школярі отримають максимум задоволення і користі, якщо вчитель розкаже і покаже, як готуватися до уроку. Насамперед треба навчити їх, як цікаво і захоплююче розповідати про прочитану книжку, як демонструвати її і показувати в ній ілюстрації. На уроках рідної мови і читання варто вводити вправи на списування уривків із прочитаних книжок, записувати відповіді на запитання одним - двома реченнями. Дуже корисно завести у класі постійні словнички, які допомагатимуть найбільш адекватно і нестандартно оцінювати прочитаний твір.

Чим ширший оцінний словниковий запас дитини, тим легше їй зіставити свої почуття з прочитаною книжкою.

Класична структура уроку позакласного читання на основному етапі буде така:

I. Повідомлення теми і мети уроку (1-2 хвилини).

II. Актуалізація читацького досвіду школярів (8-10 хвилин).

  • 1) робота з виставкою книжок за темою заняття;
  • 2) розгляд та короткий аналіз дитячих ілюстрацій до прочитаних творів;
  • 3) прослуховування письмових відгуків про самостійно прочитані книги;

III. Активізація читацького мислення (15-20 хвилин):

  • 1) бесіда на основі прочитаних творів (із включенням запитань і завдань, спрямованих на розвиток ціннісних орієнтацій та формування вмінь висловлювати власне ставлення до прочитаного; робота над художніми засобами твору);
  • 2) літературні вікторини, ігри, конкурси;
  • 3) підсумок самостійної роботи учнів (оцінювання рівня підготовки учнів до уроку та активності під час обговорення прочитаного).

IV. Розширення читацького кругозору школярів (5-8 хвилин):

  • 1) розповідь вчителя про нові книжки та їх авторів;
  • 2) розгляд цих книжок, ознайомлення з зовнішніми та внутрішніми ознаками.

V. Підсумкова бесіда (2-3хвилини).

VI. Завдання до дому (2-3 хвилини).

  • 1) повідомлення теми наступного уроку позакласного читання;
  • 2) ознайомлення із списком рекомендованої літератури за темою наступного заняття (пропонується кілька творів на вибір; даються поради де їх можна знайти);
  • 3) уточнення завдань (коротко розповісти про прочитане, висловити своє ставлення до вчинків персонажів тощо);
  • 4) пропозиції щодо виконання додаткових завдань за бажаннями учнів (проілюструвати прочитане, написати відгук. Підготувати розповідь про письменника тощо).

При складанні конспекту , вчитель повинен пам'ятати, що структура уроку позакласного читання підпорядковується загальним дидактичним закономірностям. Вона залежить від мети заняття та особливостей матеріалу, який складає зміст уроку. Плануючи хід уроку, треба намагатися уникати шаблона та водночас забезпечувати послідовність, поступовість та систематичність у формуванні в школярів передбачених програмою знань, вмінь та навичок, ускладнення завдань по меншій мірі просування від уроку до уроку.

Для підвищення ефективності рівня розвитку читацької самостійності вчитель повинен дотримуватись психолого-педагогічних та методичних умов, серед яких найголовнішими є:

  • - системний підхід до організації й проведення уроків позакласного читання, який проявляється в тому, що уроки становлять собою цілісну сукупність взаємозумовлених елементів, при цьому кожен із них реалізує специфічну мету (розвиток читацької самостійності учнів) й одночасно загальні цілі навчально-виховного процесу;
  • - добір спеціальних вправ, ведення школярів у навчальні ситуації й види діяльності з книгою, спрямовані на розвиток читацької самостійності та реалізацію особистісно-орієнтованого підходу до учнів;
  • - запровадження елементів педагогіки співробітництва на уроках позакласного читання шляхом організації спільної діяльності вчителя та учнів;
  • - емоційна насиченість занять, застосування ігрових форм;
  • - активізація пізнавальної діяльності, створення проблемних ситуацій на уроках;
  • - здійснення міжпредметних зв'язків з уроками класного читання;
  • - удосконалення системи оцінювання на уроках позакласного читання.

Крім основного типу уроку позакласного читання необхідно ширше запроваджувати нетрадиційні форми занять (наприклад, інтегровані уроки, уроки-подорожі, уроки-КВК та інші).

Дотримання цих умов навчання школярів-читачів потребує, як наслідок особливої уваги вчителя.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 

СКАЧАТЬ ОРИГИНАЛ
Аналіз читацьких інтересів учнів молодших класів