Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Педагогика arrow Аналіз читацьких інтересів учнів молодших класів

Форми керівництва позакласним читанням в молодших класах

Уміле керівництво позакласним читанням в початкових класах стимулює самостійне читання та творчому розвиткові школярів

Позакласне читання має свою специфічну форму керівництва - урок. Така організаційна форма керівництва з'явилась у 1954-1955 навчальному році, коли в програму з літератури були внесенні спеціальні години для бесід з позакласного читання.

Багато вчених займалися проблемою організації уроків позакласного читання в молодших класах. Цінні для нас поради стосовно уроків М.Рибникової. Основним завданням позакласного читання вона вважала підготовку учнів до подальшого життя. Але ця підготовка може бути здійснена лише тоді, коли художня література не тільки розвиває в школярів уміння бачити життєві явища, природу, людину у праці, уміння роздумувати над побаченим та прочитаним, відчути настрій твору, головних героїв, а й ще потім передати його в живому точному слові (переказати правильно події які відбувалися в творі, зміст твору тощо).

М.Рибникова радить на уроках позакласного читання йти від життєвих вражень до книжки, до художнього образу і потім, будучи збагаченим образами і почуттями письменника, знову звертатися до життя, бачити його повніше і глибше.

Уроки позакласного читання в молодших класах можуть мати й специфічні форми організації - допоміжні форми керівництва. Вони складають фон для звичайних уроків.

ПРОПАГАНДА КНИГ. Вчитель в класі вивішує списки рекомендованої літератури, які він повинен періодично поновлювати та доповнювати. Рекомендаційний список літератури може бути написаний вчителем від руки на звичайному аркушу паперу (тільки в 3-4 класах) або оформлений у вигляді плакату. Бібліотекар або вчитель організує вистави книжних новинок або книжки на теми національних, міжнародних та народних свят, виставки, які присвяченні творчості письменника тощо. В шкільній або в класній газеті заносяться відгуки школярів о прочитаних книжках, випускаються монтажі о творчості письменника, о книгах на ту чи іншу тему тощо. Книжки пропогандуються також в безпосередньому спілкуванні з учнями: в виступах бібліотекаря в класі, в індивідуальних бесідах вчителя з дітьми.

ІНДИВІДУАЛЬНА ДОПОМОГА ТА ЩОДЕННИЙ КОНТРОЛЬ.

Вчитель проводить бесіду з школярами про ту книжку яку він зараз читає або вже прочитав, обмін власними думками, порівняння книжки з кінофільмом, обговорення ілюстрацій, перегляди записів школяра про прочитані книжки, аналізування творі-відгуків про прочитане, відвідування бібліотеки або книжкового магазину вчителем разом із учнями, відвідування школярів на дому та ознайомлення з його домашньою бібліотекою, бесіда з батьками про читання школяра тощо.

МАСОВІ ПОЗАКЛАСНІ ЗА ХОДИ.

Переважна більшість школярів в позакласній роботі збагачує свої знання з літератури, словниковий запас, поглиблює вміння, зміцнює навички, розвиває пам'ять, мовлення, світогляд.

В підготовці масових заходів з позакласного читання обов'язково приймають участь самі школярі: вони готуються до виступу, випускають монтажі, підготовлюють виставки, зустрічають гостей, організують ігри, вікторини. До підготовки масових свят обов'язково приймають участь самі школярі: вони готуються до виступу, випускають монтажі, обладнують виставки, зустрічають гостей, організують ігри, вікторини тощо. Частіше за всього до підготовки масових свят залучаються учні старших класів.

На масові свята з позакласного читання запрошуються батьки, рідні та друзі; найчастіше вони приймають участь у святах, ранках, зустрічах тощо.

Форми масових позакласних заходів в молодших класах:

  • 1. Організація й проведення навчальних олімпіад з літератури.
  • 2. Робота літературного гуртка (драматичний гурток, літературознавча студія, поетичний гурток та інше).
  • 3. Підготовка та відзначення ювілею письменника („Шевченко - видатний український письменник,,)
  • 4. Літературні вечори:
    • - ювілейні;
    • - тематичні;
    • - історико-літературні;
    • - жанрові;
    • - сезонні („Гаї шумлять”, „Надворі весна вповні”).
  • 5. Читацькі конференції.
  • 6. Турніри, конкурси (на кращого поета-початківця, на кращу пісню та таке інше).
  • 7. Зустрічі з письменниками, журн6алістами, вчителями старших класів з літератури.
  • 8. КВК.
  • 9. Вікторини. Літературні екскурсії.

ЗАПИС ДО БІБЛІОТЕКИ.

До шкільної першокласники записуються за згодою вчителя, за мірою оволодіння навичками читання. До кінця першого семестру вже стають читцями бібліотеки. Один чи два рази на місяць вчитель відвідує бібліотеку, знайомиться з читацькими формулярами та бесідує з бібліотекарем школи. Зазвичай школярі записуються до іншої бібліотеки - районної, міської, сільської, при клубі та інші. Відвідування нешкільної бібліотеки дуже розвиває учнів, та цю роботу слід заощаджувати.

ОБЛІК ПРОЧИТАНОГО.

Робити облік прочитаного можна за бібліотечними формулярами. Але бажано заволікати кожного школяра-читця до цієї роботи. Можна використовувати читацькі щоденники починаючи з першого класу. В першому класі до кінця року записують назви книжок та фамілію її автора; у другому класі до цього додається підзаголовок, кількість сторінок, місце та рік видання, дата прочитання; в третьому класі - відгук про книгу або зжате зауваження про її зміст. Друга форма обліку прочитаного - конверти, куди вкладаються аркуші з записом відомостей про прочитану книжку; такий конверт подається вчителю за вимогами. Третя форма - ті ж картки, але вкладаються вони не в конверти, а в індивідуальні кишеньки на спеціальному класному стенді; остання форма зручна тим, що кожен учень в класі можуть дізнатись, що читає його товариш.

Найбільше поширення в школах отримали читацькі щоденники, тому що вони найкраще зберігаються, їх легше перевіряють.

Облік прочитаного роблять також в усних формах: учні говорять про прочитані книжки на уроках позакласного читання, на звичайних уроках читання, в індивідуальних бесідах з вчителем.

Головне завдання вчителя - залучити учня до читання дитячих книжок в усьому тематичному та жанровому обсязі, доступному дитячому віку.

Отже, позакласне читання здійснюється в різних сферах учнівського життя: на уроках та в позакласний час. Це і визначає різноаспектні напрямки роботи вчителя, яку він виконує, керуючи самостійним читанням дітей. Перший: учитель дає завдання і прищеплює дітям читацькі уміння на уроках позакласного читання. Другий: в обов'язки вчителя входить підготовка та проведення масових позаурочних заходів, пов'язаних з читанням. Третій: вчитель повинен пропагандувати читання, створення домашніх бібліотек у сім'ях школярів.

Таким чином, керівництво позакласним читанням виявляє собою складний комплекс форм роботи школярів, вчителя, бібліотекаря.

БІБЛІОТЕЧНІ УРОКИ.

Програмою передбачаються бібліотечні заняття, які проводяться в кожному класі кілка разів на рік у шкільній та дитячій (районній, міській) бібліотеці.

Мета бібліотечних занять полягає в тому, щоб ознайомити молодших школярів з бібліотекою, її книжковими фондами, принципами розстановки книжок на полицях у відкритому для доступу фонді, формування умінь користуватися довідково-бібліографічними апаратом бібліотеки тощо.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 

СКАЧАТЬ ОРИГИНАЛ
Аналіз читацьких інтересів учнів молодших класів