Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Педагогика arrow Естетичне виховання на уроках української мови в початкових класах

РОЗДІЛ 1. Читання

Місце та значення читання у навчальному класі

Чи потрібно вміти читати? На це питання може бути лише одна відповідь: „Так!” Потреба в читанні така ж велика, як і потреба в їжі, одязі, спілкуванні. Адже чит. - це одне з основних джерел знань. Незалежно від того, ким стане маленький громадянин України в майбутньому - лікарем чи фермером, бізнесменом чи юристом, педагогом чи водієм, він повинен уміти швидко оперувати великою кількістю інформації з-поміж цього вибирати основне, найцінніше, а, значить, бути справжнім читачем.

Поширені сьогодні способи навчання не завжди виховують такого читача, не здійснюють поступового переходу від читання вголос до читання мовчки. Де ж тут вже говорити про естетичну красу і бачення її під час читання?

Але ми постійно працюємо над виробленням нової техніки, за якою слід навчати дітей читанню.

Одним з найсучасніших й найефективніших методів навчити дитину швидко і красиво читати є читання дітей разом з диктором, або за магнітофонним записом. Спочатку записують на плівку текст із швидкістю читання 80-90 л/хв., використовуючи при цьому вірші, казки, невеликі оповідання . Діти спочатку слідкують за кожним словом диктора пальцем пошепчуюючи чи про себе повторюючи, а потім читають самі.

Через два тижні такої роботи текст читання збільшують до 120л/хв. І так поступово до 160 л/хв. При цьому вивільнюють артикуляційний апарат учнів, тобто дехто міг читати вголос, а хто не справлявся, то читав про себе ( мовчки).

При цьому не слід забувати про естетичну красу читання. Це стосується як і способу читання, так виховання естетичного смаку за змістом твору. Сприяє цьому правильне, виразне, інтонаційно збагачене читання диктора. А також бесіди, які зосереджують дитячу увагу на необхідних місцях.

Таким чином, по-перше задіяними в процесі читання були всі учні класу, по-друге, та інформація, яку учні отримували на цих уроках, переважно у 10 разів традиційну, по - третє, засвоєння цієї інформації було теж високим, оскільки відомо, що дитина засвоює 10% почутого, 50% від побаченого, 90% від того, що вона зробила сама.

Отже, цей метод забезпечує 90% під час читання в магнітофонному супроводі дитини і бачить що читає, і чує звуковий орієнтир, потім сама ж відтворює відповідаючи на запитання контрольного експрес-опитування, яке сприяє засвоєнню інформації, формує особисте ставлення. Ще одним є те, що є більше часу на розвиток естетичних смаків, ідеалів, почуттів, сприймань, а також розвивати вміння бачити красу. Важливим також і є те,що в дітей з'являється природна зацікавленість до читання, до книги взагалі. Ото ж, на уроках читання діти за допомогою слова, через магнітофон вчаться розуміти і любити укр.мову, спілкуватися, відчувати прекрасне серцем і душею, гарно і правильно декламувати вірші.

Так під час вивчення творів Лесі Українки діти на такому нетрадиційному уроці не лише ознайомлюються з постаттю укр. поетеси, а й проникаються її трагічною долею, полюблять її поезію, прозу...

Дуже добре коли діти прийшовши в 1 клас вже мають навички читати, тоді на букварний період можна витратити 10-20 днів, замість півроку, після чого зразу переходити на читання з магнітофонним супроводом.

Зараз ми хочемо запропонувати фрагмент такого уроку.

Тема: „У змаганні з долею”

Мета: Ознайомити дітей з життям і діяльністю відомої укр. письменниці й поетеси Л.Українки, привчати до культури мовлення, вчити відчувати красу художнього слова, розвивати зв'язне мовлення, естетичні смаки, почуття любові до укр. мови; забезпечити високий рівень сприйняття творів шляхом аудіювання.

Обладнання: портрет Л.Українки, добірка її творів для дітей, тексти, записані на магнітофонну плівку.

Хід уроку

І. Організація класу

  • 1. Привітання
  • 2. Психологічна підготовка ( декламування віршів: „Вишеньки”, „На зеленому горбочку”, „Літо краснеє минуло”)

ІІ. Актуалізація і систематизація знань

  • - Хто автор цих поезій?
  • - Для кого Л.У. написала ці вірші?
  • - Розкажіть, які почуття викликають її вірші?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

- Прослухавши її твори ми не можемо не схвилюватися від них, задуматись. Але твори її не можна відчути повністю, не знаючи деталей біографії цієї дуже слабкої, але водночас сильної духом жінки. Чому саме Леся, чому Українка, через що вона страждала у житті, чому все своє коротке життя змагалася з долею? Впевнена, після цього уроку ви самі зможете дати відповіді, як на ці, так і на схожі запитання. А також удосконалити свої вміння бачити прекрасне в творах.

IV. Вивчення нового матеріалу

  • 1. Читання тексту „Леся Українка” ( під магнітофонний супровід)
  • 2. Читання тексту „У боротьбі з долею” (під магнітофонний супровід)
  • 3. Тестування на основі прочитаного.

Фізкультхвилинка

4. Робота над віршем Л.У. „Мамо, іде зима”.

Підготовка до сприймання

- А зараз ми ознайомимося з віршем Л.У. „Мамо іде зима”, ви матимете змогу ще раз переконатися в талановитості цієї поетеси.

Робота над портитурою

- на ст. 200 зверніть увагу на розмітку вірша.

Словникова робота

- Пояснення незрозумілих слів подані на дошці.

Виразне читання у магнітофонному супроводі.

Робота над змістом.

  • - Сподобався вам вірш?
  • - Що саме?
  • - Ви звернули увагу чиє мовлення швидше, а чиє повільніше? Чому?

Робота над виробленням естетичних смаків.

  • - Уявіть собі цю сцену розмови
  • - Давайте поговоримо про смау зиму. Чи гарна вона? З чого зроблено одяг для землі? Чим зима одягає дерева? Пригадаймо ті малюнки, які вимальовує зима на вікнах...
  • - Хто хоче розповісти свою розповідь чи вірш про зиму?
  • 5. Вірш „Спить озеро”
  • - яка картина природи описується. В чому ж краса „сплячого” озера? Чи бачили ви „спляче” озеро?
  • 6. Оповідання „Лелія”
  • - Зараз ми прочитаємо напівфантастичне оповідання „Лелія”. Вам потрібно бути уважними, бо хтось з першого ряду описуватиме мені картину зачину, дехто з другого ряду - красу основної частини, а третій ряд - кінцівку.

V. Підсумок

  • - наш урок наближається до кінця, що потрібно нам на вашу думку, боротися з негараздами, що зустрічаються на нашому шляху? Як це пробила Л.К.?
  • - дійсно, в житті потрібно лишатися оптимістами, вірити в краще майбутнє, бачити навколишню красу. Прикладом для наслідування є Л.У., яка все життя змагалася з долею. І таки перемогла. Правда? Наш урок завершився, розкажіть вдома своїм друзям, які чудові твори написала Леся, яка вона була сильна, як вона тонко бачила навколишню красу, вміла її передавати.

Цей фрагмент уроку лише один з варіантів, як уроку з магнітофонним супроводом, так і уроку на розвиток естетичного сприймання, вміння бачити прекрасне. Взагалі на кожному уроці читання слід виділяти хвилинку на естетичне виховання, тоді в нашій країні виростатимуть не люди з порожньою душею, які не вміють бачити навколишню красу, а люди, як і тонко відчувають все чудове, в яких вироблені чіткі естетичні критерії та ідеали. Але не слід забувати, що і доброго інколи може бути забагато.

Читання - одна з найважливіших форм опанування знань, виховання й розвитку учнів, а також для розвитку естетичних поглядів.

Та основною метою при читання є прагнення людини зрозуміти текст. Нерозуміння того про що йдеться в ньому, знижує інтерес до змісту, викликає негативні емоції і в цій ситуації зайве говорити, що такий твір носитиме якесь естетичне забарвлення в очах читача.

Для усвідомлення тексту не достатньо зрозуміти кожну фразу. Воно досягається тільки тоді, коли читач аналізовуючи і зіставляючи основні частини тексту, виділяє головні положення, загальну думку та підтекст. Важливу роль при цьому відіграють контекстні здогадки, припущення висновки щодо прочитаного.

Тому завжди після читання обов'язково слід за певними питаннями перевірити сприймання дітей тексту, провести бесіду. Тільки після цього слід займатися естетичним вихованням. У іншому порядку належного результату можна просто не досягнути.

Також на уроках читання в початкових класах важливою складовою є мовлення дітей. Тому слід надавати великого значення активізації мовленнєвої творчості дітей.

Будь-яке висловлювання починається з орієнтування в ситуації і для чого потрібно висловлюватися, кому призначене висловлене. Якщо аналіз умов зроблено правильно, побудувати висловлювання вже не важко. Але маленьким дітям робити це є під силу. Добре, якщо вчитель заохочує невимушене спілкування вихованців, уміло вводить у мовленнєву ситуацію. Стійкий інтерес до мовлення вчитель зможе пробудити тоді, коли зуміє залучити кожного до спільних переживань, захопити об'єктом розмови. Добре розвивається мовлення за допомогою зіставлення розповідей, описів, міркувань. Вчитель повинен розуміти, що самі діти не зможуть красиво висловлюватися, для цього потрібна важка і наполеглива робота передусім вчителя.

Наприклад вправа: Редагування тексту в якому порушено стильову єдність.

Мета: Сформувати уявлення про способи добору мовних засобів з огляду на мету.

Як поліпшити опис?

Ходить осінь з кухлем в руці. Ляє дощ та зливи. Сірим полотном застилає небо. Огортає землю прохолодою. Осінь характеризується скороченням дня.

Поміркуйте: учень мав намір живописно змалювати осінь чи точно назвати її ознаки? Яке речення не відповідає задуму?

Орієнтуючи школярів на певний спосіб викладу думки, вчитель конкретизує мовленнєву ситуацію, заставляє дітей думати. Також такою вправою показує дітям що слід заздалегідь вирішити для себе про що ти говоритимеш і аж тоді висловлюватися. Спонукає дітей до чіткого, красивого мовлення.

Сприяє розвитку красивого мовлення також ігрові ситуації. Але в подальшому навчанні слід надавати перевагу ситуації з ілюстративно-текстовою ігрою.

Важливим є навчання складати дітей свою власну розповідь, казку, на основі побаченого, пережитого. Саме тут можна побачити як дитина вміє висловлювати своє бачення, чи мало на неї вплив естетичне виховання, чи може вона використати в своїй розповіді естетично побудовані частини.

Мовленнєва ситуація може доповнюватися дочином твору, опорними словосполученнями, сюжетною партиною чи фотомонтажем - щоб підсилити враження школярів, пробудити їхню уяву, підказати план, композицію у які вони вкладуть своє власне.

Наприклад після вивчення якоїсь казки, дітям пропонують скласти свою казку „Заєць і Весна”, використовуючи початок і опорні слова.

Хто це прийшов такий красивий і чарівний? Чи ж наша весна! Вона прийшла до нас із півдня. Сіла вона у лісі на пагорбок і потекли струмочки...

Опорні слова і заплакав, тане сніжок, піде сховатися, новенький, гарненький кожушок, дякую, добра весна, красиво довкола.

Такі мовленнєві ситуації наділюють на роздуми, розбурхання уяви, стимулюють бажання розповісти іншим, розвивають творчість. Також за правильною попередньо роботи педагога показують наскільки в дітей сформовані естетичний ідеал. Тому вчитель повинен працювати у стилі таких завдань.

Красиво говорити діти ніяк не зможуть, якщо красивим не буде слово вчителя. Воно повинно бути емоційне, щоб спонукати дітей до слухання та зацікавлення; правдиве, щоб діти вірили вихователю, слухали його, стримували знання і вважали вчителя своїм наставником. Воно має вдало поєднювати різні види мистецтва: музику, живопис, естетику. Має розвивати в дитини фантазію, уяву, асоціативне мислення. Саме слово виступає важливим чинником естетичного розвитку особистості. Сучасній людині для цілісного сприймання світу важливо розуміти слово як універсальний феномен, відчувати його образність.

Відомий педагог В.О. Сухомлинський писав: „Я не мав би права називатися вихователем, якби на кожному кроці не розкривав красу, поетичну силу, аромат, найтонші відтінки, музику слова, якби школярам не хотілося виродити словом найкрасивіше та найзаповітніше. Слово - це вершина людяності”.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 

СКАЧАТЬ ОРИГИНАЛ
Естетичне виховання на уроках української мови в початкових класах