Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Педагогика arrow Естетичне виховання на уроках української мови в початкових класах

Вступ

естетичне виховання урок українська мова

Людина стала людиною, коли почула шелест листя і пісню коника, дзюрчання весняного струмка і дзвін срібних дзвіночків жайворонка в бездонному літньому небі, падання легких і ніжних сніжинок і завивання завірюхи, ласкавий шепіт хвилі і урочисту тишу ночі - почула і, затамувавши подих, слухала сотні тисячі років чудову музику життя. Нехай кожен уміє слухати цю музику, бачити цю красу.

Споглядання і слухання, переживання побаченого і почутого - це ніби перше віконце у світ краси. І нам слід вбачати дуже важливе завдання в тому, щоб навчити дитину бачити і відчувати прекрасне, а коли в ній будуть пробуджені ці здібності, навчити її на все життя зберегти душевне захоплення і доброту.

Всебічний розвиток особистості не можна уявити без її естетичної вихованості. Естетичне виховання передбачає розвиток в людини почуттів прекрасного, формування вмінь і навичок творити красу у навколишній дійсності, вміння відрізняти прекрасне від потворного, жити за законами духовної краси.

„Краса, - писав В.О.Сухомлинський, - могутній засіб виховання чутливості душі. Це вершина, з якої ти можеш побачити те, чого без розуміння і почуття прекрасного, без захоплення і натхнення ніколи не побачиш. Краса - це яскраве світло, що осява світ. При цьому світлі тобі відкривається істина, правда, добро. Краса вчить розцінювати зло і боротися з ним. Краса - це дзеркало, в якому ти бачиш сам себе і завдяки якому ти інакше ставишся до самого себе”.

Естетичне виховання тісно пов'язане з культурою народу. З одного боку воно відображає надбання культури, а з другого - стимулює подальший розвиток культури конкретного народу, активно впливає на творення нових духовних цінностей, мистецьких витворів. Разом з тим естетичне виховання має бути спрямоване на формування свідомості людей у дусі поваги і приязні, товариськості і дружби.

Людина, позбавлена почуття прекрасного, естетичної культури, є недосконалою, духовно бідною, хоча б яким матеріальним багатством вона не намагалася компенсувати цей недолік.

Одна з важливих умов багатства естетичних потреб, почуттів, переживань є глибокий інтелектуальний розвиток людини. Тому мета естетичного виховання -широко ознайомити дитину з досягненнями світової і національної культури, розуміти прекрасне у всіх його проявах: мистецтві, природі, прощі, в суспільних відносинах, у вчинках людей.

Естетичне виховання як неперервний процес має здійснювати передусім у діяльності, в різнобічній соціальній творчості. Необхідно не лише навчити кожного естетично-почуттєво реагувати на оточуючий світ, але й здобувати потребу його перетворення без нанесення йому екологічної шкоди, згідно з естетичними нормами та ідеалами.

Естетичне виховання діалектично пов'язане з такими почуттями: естетична культура, естетичні знання, естетичні сприймання, естетичні почуття, естетична насолода, ест.судження, ест.ідеали, ест.діяльність. Усі вони в комплексі розкривають сутність ест.виховання, розширюють його палітру.

Ест.культура передбачає сформування в особистості ест.знань, смаків, ідеалів, розвиток здібностей до естетичного сприймання явищ дійсності, творів мистецтва, потребує вносити прекрасне в оточуючий людину світ.

Естетичне сприймання є початковим моментом у процесі естетичного ставлення до дійсності. Проявляється воно у спостережливості, у вмінні помітити найбільш суттєве, що відображає зовнішню і внутрішню красу предмета, явища, процесу. Діти схильні до загострення ест.сприймання. Але потрібно весь час розвивати його, давати змогу відчути радість від побаченого, відкритого. Ест.сприймання сприяє якнайкраще розвитку естетичних почутті.

У процесі ест.виховання важливо розвивати ест.судження, які передають ставлення особистості до певного об'єкта, явища.

Не варто нав'язувати школярам своїх міркувань, а потрібно допомагати їм виявляти самостійність у оцінці тих чи інших предметів ,явищ з погляду їх естетики. Лише з часом формується естетичний ідеал як своєрідний зразок, з позицій якого особистість оцінює певні явища, предмети. Естетичний ідеал відображає певні уявлення кожного про красу. І поняття естетичного ідеалу є, певною мірою, фактором індивідуальним.

На основі естетичних знань сприйняття, почуттів, ідеалів формуються естетичні смаки. Естетичні смаки - це стійке, емоційно-оціночне ставлення людини до прекрасного, що носить вибірковий, суб'єктивний характер. Тому не може бути стандартних смаків. Дитину слід лише направити в потрібне русло формування естетичних смаків.

Кінцева мета естетичного виховання - сформувати готовність людини до естетичної діяльності як важливого компонента естетичної культури.

Процес естетичного виховання триває впродовж всього життя, і напрямки цієї роботи багатогранні. Виділю найбільш суттєві з них:

  • 1. Життя і діяльність дитини в сім'ї. Тут закладається основи формування естетичних почуттів, смаків. Організація побуту в оселі, одяг, іграшки, краса взаємин між членами сім'ї - все це так чи інакше впливає на формування естетичних почуттів і смаків дитини. Тут має значення знання батьків з народної педагогіки. Саме відтворення народних традицій, обрядів, звичаїв може позитивно вплинути на естетичне виховання.
  • 2. Виховна діяльність дошкільних виховних закладів, яка здійснюється через естетику побуту з одного боку, а з другого - через систему спеціальних занять: музика, малювання, ліплення, аплікація, ритміка, танці, ігри та інше.
  • 3. Навчально-виховна діяльність загальноосвітніх закладів, де завдання естетичного виховання вирішується шляхом залучення школярів до різних видів діяльності. Це переду міс уроки, визначені програмою, а також позаурочні заходи.
  • 4. Навчально-виховна робота позашкільних виховних закладів. Діяльність цих закладів спрямована на задоволення інтересів дітей, розвиток здібностей.
  • 5. Певне місце в системі естетичного виховання має займати самоосвіта.
  • 6. Діяльність професійних навчально-виховних закладів, де майбутні фахівці продовжують оволодівати естетичними знаннями, беруть участь в аматорських колективах, набувають вмінь у естетичній діяльності.
  • 7. Окремим напрямком естетичного виховання можна назвати вплив засобів масової інформації. Але тут є великі труднощі. Сучасні засоби масової інформації не завжди сприяють розвитку здорових естетичних смаків. Тут потрібна копітка цілеспрямована виховна робота батьків, педагогів.

Ефективність ест.виховання можна забезпечити єдністю і взаємо обумовленістю національного і загальнолюдського. В „Концепції естетичного виховання...” зазначено, що фундаментом ест.виховання має стати художня спадщина, національні, подинні та загальнонародні традиції, звичаї, обряди, скарби народно-пісенної та декоративно-прикладної, поетичної творчості.

Естетичне виховання у навчальній, виховній діяльності здійснюється у комплексі з розумовим, патріотичним, трудовим, фізичним, моральним, економічним. Також воно не відірвано від навчально-виховного процесу. Перед вчителями школи стоїть завдання формувати в учнів естетичне ставлення до дійсності розвивати естетичні потреби і здібності, самостійності у процесі роботи над художніми творами.

З того часу, коли людина стала людиною, з тієї миті, коли вона задивилась на квітку і вечірню зорю, вона стала вдивлятися в саму себе. Людина осягла красу. Краса - це глибоко людське! Краса - це радість нашого життя, один із струмочків, що живлять доброту, сердечність і любов. Пізнати цю красу життя допомагає дітям вчитель. Це відбувається всюди і завжди і на уроці, під час перерви, екскурсій, години класного керівника, трудовій та ігровій діяльності.

Естетичні почуття починають розвиватися у дітей досить рано. Цьому сприяє естетичний рівень умов дома і в школі, в найближчому для дитини середовищі. Початкове уявлення про навколишній світ розвивати в молодших класах. Діти отримують вміння бачити, розуміти і читати картини образотворчого мистецтва і слухати музику, декламувати, виразно читати і передавати зміст прочитаного, відчувати естетичний смак мови. Навчити милуватися красою - нелегке завдання. Саме тут проходить перевірка найголовнішої функції вчителя - виховної. Красивим має бути і слово вчителя: щире, емоційне, правдиве, відкрите та зрозуміле. Бо чим вищий рівень художньо-естетичного розвитку всіх без винятку учнів, тим більше можливостей для формування естетичних смаків та почуттів.

Особливої уваги ест.вихованню слід надавати на уроках укр.мови в початкових класах.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 

СКАЧАТЬ ОРИГИНАЛ
Естетичне виховання на уроках української мови в початкових класах