Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Информатика arrow Гнучка система інформаційної підтримки підвищення кваліфікації персоналу ДП №9

Аналіз шкідливих і небезпечних виробничих факторів при роботі на комп'ютері

Небезпечні й шкідливі виробничі фактори по природі виникнення діляться на наступні групи:

  • - фізичні;
  • - хімічні;
  • - психофізіологічні;
  • - біологічні.

У приміщенні на програміста можуть негативно діяти наступні фізичні фактори:

  • - підвищена й знижена температура повітря;
  • - підвищена й знижена вологість повітря;
  • - недостатня освітленість робочого місця;
  • - перевищуючі припустимі норми шум;
  • - підвищений рівень іонізуючого випромінювання;
  • - підвищений рівень електромагнітних полів;
  • - підвищений рівень статичної електрики;
  • - небезпека поразки електричним струмом;
  • - бляклість екрана дисплея.

До хімічно небезпечних факторів, що постійно діють на програміста ставляться наступні:

- виникнення, у результаті іонізації повітря при роботі комп'ютера, активних часток.

Біологічні шкідливі виробничі фактори в даному приміщенні відсутні.

До психологічно шкідливих факторів, що впливають на оператора протягом його робочої зміни можна віднести наступні:

  • - нервово-емоційні перевантаження;
  • - розумова напруга;
  • - перенапруга зорового аналізатора.

Далі більш докладно розглянуті небезпечні й шкідливі фактори, що впливають на програміста, що виникли у зв'язку з розробкою даної системи.

Значним фізичним фактором є мікроклімат робочої зони, особливо температура й вологість повітря. Людина постійно перебуває в процесі теплової взаємодії з навколишнім середовищем. Дослідження показують, що висока температура в сполученні з високою вологістю повітря дуже впливає на працездатність користувача. Збільшується час реакції оператора ЕОМ, порушується координація рухів, різко збільшується число помилкових дій. Висока температура на робочому місці оператора негативно впливає на психологічні функції: знижується увага, зменшується обсяг оперативної пам'яті, знижується здатність до асоціацій.

У конторських приміщеннях найчастіше буває знижена вологість повітря. Взимку через системи центрального опалення, а влітку - через застосування кондиціонерів і вентиляторів. Знижена вологість повітря негативно позначається на стані шкірного покриву людини: шкіра втрачає вологу, стає сухою і шорсткою, особисті захворювання шкіри. При зниженій вологості відчувається сухість у роті, з'являється спрага.

Температура, відносна вологість і швидкість руху повітря впливають на теплообмін і необхідно враховувати їхній комплексний вплив. Порушення теплообміну викликає теплову гіпертермію, або перегрів. Температура тіла у важких випадках досягає вище 40-41 С, наступає сильне потовиділення, значно частішає пульс, подих, з'являється шум у вухах.

На робочому місці в приміщенні ОЦ не підтримується оптимальна температура. У зимовий час температура повітря 18-19 С, а в літню пору часто перевищує 25 С. Рідко проводиться належне прибирання. Тому підвищено рівень запиленості. Приміщення нерегулярно провітрюється.

Оптимальні норми температури, відносній вологості й швидкості руху повітря в робочій зоні виробничого приміщення відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.005-88 наведені в таблиці 7.1.

Таблиця 7.1

Оптимальні норми температури, відносній вологості й швидкості руху повітря.

Період

року

Категорія праці

Температура, С

Відносна вологість повітря, %

Швидкість руху повітря, не більше м/с

Холодний і перехідний

легка

20-23

60-40

0,2

Теплий

легка

22-25

60-40

0,2

Наше приміщення є І категорії (виконуються легкі фізичні роботи), тому повинні дотримуватися наступні вимоги:

- оптимальна температура повітря - 22°С (припустима - 20-25°С), оптимальна відносна вологість - 40 -60% (припустима - не більше 75%) , швидкість руху повітря не більше 0.2м/с.

Для створення й автоматичної підтримки в приміщені незалежно від зовнішніх умов оптимальних значень температури, вологості, чистоти й швидкості руху повітря, у холодну пору року використається водяне опалення, у теплу пору року застосовується кондиціювання повітря. Кондиціонер являє собою вентиляційну установку, що за допомогою приладів автоматичного регулювання підтримує в приміщенні задані параметри повітряного середовища.

Освітлення робочого місця - найважливіший фактор створення нормальних умов праці. Освітленню варто приділяти особливу увагу, тому що при роботі з монітором найбільшу напругу одержують очі.

При організації освітлення необхідно мати на увазі, що збільшення рівня освітленості приводить до зменшення контрастності зображення на дисплеї. У таких випадках вибирають джерела загального освітлення по їхній яскравості й спектральному складі випромінювання.

Загальна чутливість зорової системи збільшується зі збільшенням рівня освітленості в приміщенні, але лише доти, поки збільшення освітленості не приводить до значного зменшення контрасту.

Для визначення прийнятного рівня освітленості в приміщенні необхідно:

визначити необхідний для операторів рівень освітленості лицьових панелей дисплеїв зовнішніми джерелами світла;

якщо необхідний рівень освітленості не прийнятний для інших операторів, що працюють у даному приміщенні, треба знайти спосіб збереження необхідного контрасту зображення іншими засобами.

Рекомендовані співвідношення яскравості у полі зору наступні:

між екраном і документом 1:5 - 1:10;

між екраном і поверхнею робочого стола 1:5;

між екраном і клавіатурою, а також між клавіатурою й документом - не більше 1:3;

між екраном і навколишніми поверхнями 1:3 - 1:10.

Місцеве освітлення на робочому місці оператора забезпечується світильником, установлюваним безпосередньо на робочому столі. Він має непросвічуючий відбивач і розташовуватися нижче лінії зору оператора, щоб не викликати осліплення.

Робоче місце перебуває поруч із вікном, тому екран монітора розташовується під прямим кутом до нього (виключаються відблиски на екрані).

Щоб уникнути відбиттів, які можуть знизити чіткість сприйняття, розташовуємо робоче місце не прямо під джерелом верхнього світла, а небагато осторонь.

Стіна й будь-яка поверхня за комп'ютером освітлена приблизно також, як і екран. Необхідно остерігатися дуже світлого або блискучого фарбування на робочому місці - вона може стати джерелом відбиттів, що заподіюють занепокоєння

У таблиці 7.2 наведені норми проектування природного й штучного освітлення для третього розряду зорової роботи з СНіП ІІ-4-79.

Таблиця 7.2

Норми природного й штучного висвітлення.

Характеристика зорової

роботи

Максимальний обсяг

розрізнення

Штучне

Освітлення, лк

Природне освітлення, КЕО %

Комбіноване

загальне

верхнє

бокове

дуже високої точності

0,15-0,3

1000

300

7

2,5

Незадовільне освітлення стомлює не тільки зір, але й викликає стомлення всього організму в цілому. Неправильне висвітлення часто є причиною травматизму (погано освітлені небезпечні зони, що зліплять лампи й відблиски від них). Різкі тіні погіршують або викликають повну втрату орієнтації працюючих, а також викликають втрату чутливості очних нервів, що приводить до різкого погіршення зору.

Крім освітленості, великий вплив на діяльність оператора робить колір фарбування приміщення й спектральних характеристик використовуваного світла. Рекомендується, щоб потовк відбивав 80-90%, стіни - 50-60%, підлога - 15-30% падаючого на них світла. Тому приміщення оператора пофарбоване в синій колір, що ставиться до квітів "холодного" тону (синій, зелений, фіолетовий), що створює враження спокою й викликає в людини відчуття прохолоді.

З фізіологічної точки зору шумом є всякий небажаний, неприємний для сприйняття людини шум. Шум погіршує умови праці, впливаючи на організм людини. При тривалому впливі шуму на організм людини відбуваються небажані явища:

знижується гострота зору, слуху;

підвищується кров'яний тиск;

знижується увага.

Сильний тривалий шум може бути причиною функціональних змін серцево-судинної й нервової систем, що приводить до захворювань серця й підвищеної нервозності.

Характеристикою постійного шуму на робочих місцях є рівні звукового тиску в Дб в октавних смугах зі середньо геометричними частотами 31.5, 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц. Припустимим рівнем звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку й еквівалентні рівні звуку на робочому місці варто приймати дані з таблиці 7.3.

Таблиця 7.3

Припустимі рівні звукового тиску.

Робоче місце

Рівні звукового тиску в дБ, в октавних смугах із середньо геометричними

частотами в Гц

Рівні звуку в еквівалентних рівнях звуку в дБА

63

125

250

500

1000

2000

4000

8000

операторів, програмістів

71

61

54

49

45

42

41

38

50

Небезпечний і шкідливий вплив на людей робить електричний струм, електричні дуги, електромагнітні поля, що проявляються у вигляді електротравм і професійних захворювань. Ступінь небезпечного й шкідливого впливів на людину електричного струму, електричної дуги, електромагнітних полів залежить від:

роду й величини напруги й струму;

частоти електричного струму;

шляхи проходження струму через тіло людини;

тривалості впливу на організм людини;

умов зовнішнього середовища.

Норми на припустимі струми й напруги дотику в електроустановках повинні встановлюватися відповідно до гранично припустимих рівнів впливу на людину струмів і напруг дотику й затверджуватися у встановленому порядку за ДСТ 12.1.038-82 відповідно до таблиці 7.4.

Таблиця 7.4

Гранично припустимі рівні впливу струмів і напруг.

Рід струму

Напруга U, В

Струм I, мА

не більше

Змінний струм, 50 Гц

2

0,3

Напруга дотику й струми наведені при тривалості впливу не більше 10 хв. у добу й установлені, виходячи з реакції відчуття.

Дія електричного струму на живу тканину на відміну від інших матеріальних факторів носить своєрідний і різнобічний характер. Проходячи через організм, електричний струм робить наступні дії:

термічне;

електролітичне;

біологічне.

Перше проявляється в нагріванні тканин, аж до опіків окремих ділянок тіла, перегріву кровоносних посудин і крові, що викликає в них серйозні функціональні порушення.

Друге викликає розкладання крові й плазми, значні порушення їхніх фізико-хімічних складів і тканин у цілому.

Третє виражається в роздратуванні й порушенні живих тканин організму, що може супроводжуватися мимовільними судорожними скороченнями м'язів, у тому числі м'язів серця й легенів. При цьому можуть виникнути різні порушення в організмі, включаючи порушення й навіть повне припинення діяльності серця й легенів, а також механічних ушкоджень тканин.

Кожне із цих дій струму може привести до електротравми. Електротравми діляться на два види: місцеві та електроудари.

Електромагнітним випромінюванням називається випромінювання, прямо або побічно зухвалу іонізацію середовища. Контакт із електромагнітними випромінюваннями становить серйозну небезпеку для людини.

Спектр випромінювання комп'ютерного монітора містить у собі рентгенівські, ультрафіолетову й інфрачервону області, а також широкий діапазон електромагнітних хвиль інших частот. У ряді експериментів було виявлено, що електромагнітні поля із частотою 60 Гц (що виникають навколо ліній електропередач, відео дисплеїв і навіть внутрішньої електропроводки) можуть ініціювати біологічні зрушення (аж до порушення синтезу ДНК) у клітках тварин. На відміну від рентгенівських променів електромагнітні хвилі мають незвичайну властивість: небезпека їхнього впливу зовсім не обов'язково зменшується при зниженні інтенсивності опромінення, певні електромагнітні поля діють на клітки лише при малих інтенсивністях випромінювання або на конкретних частотах - в "вікнах прозорості". Джерело високої напруги комп'ютера - рядковий трансформатор - міститься в задній або бічній частині термінала, рівень випромінювання з боку задньої панелі дисплея вище, причому стінки корпуса не екранують випромінювання. Тому користувач повинен перебувати не ближче чим на 1.2 м від задніх або бічних поверхонь сусідніх терміналів.

За результатами виміру електромагнітних випромінювань установлено, що максимальна напруженість електромагнітного поля на кожусі відео термінала становить 3.6 В/м, однак у місці знаходження оператора її величина відповідає фоновому рівню (0.2-0.5 В/м); градієнт електростатичного поля на відстані 0.5м менш 300 В/см є в межах припустимого.

На відстані 5 див від екрана інтенсивність електромагнітного випромінювання становить 28-64 В/м залежно від типу приладу. Ці значення знижуються до 0.3-2.4 В/м на відстані 30 см від екрана (мінімальна відстань очей оператора до площини екрана).

Електризація - це комплекс фізичних і хімічних процесів, що приводять до поділу в просторі зарядів протилежних знаків або до нагромадження зарядів одного знака. ЕОМ може бути джерелом статичної електрики. Електризується поверхня дисплея, при дотику до якого може виникнути електрична іскра. Шкідливий вплив статичної електричної електрики позначається не тільки при безпосередньому контакті із зарядом, але й за рахунок дії електричного поля, що виникає навколо зарядженої поверхні.

У дослідженнях показано, що під дією статичних полів екрана монітора іони й часточки пилу здобувають позитивний заряд і спрямовуються до найближчого заземленого предмета - звичайно ним виявляється особа користувача, і результатом може стати не минаюча висипка. Однак за допомогою гарного фільтра можна майже повністю звільнитися від статичних полів.

При статичній електризації напруга щодо землі досягає десятків, а іноді й сотень тисяч вольт. Значення струмів при цих явищах становлять, як правило, частки мікроампера (0.0001-1мА). Людина починає відчувати струм величиною 0.6-1.5мА. За ДСТ 12.1.038-82 напруга електричного струму не повинне перевищувати 42В у приміщеннях без підвищеної небезпеки, якими є приміщення ОЦ.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 

СКАЧАТЬ ОРИГИНАЛ
Гнучка система інформаційної підтримки підвищення кваліфікації персоналу ДП №9
ВСТУП1. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ1.1 Найменування та галузь використання1.2 Підстава для створення1.3 Характеристика розробленого програмного забезпечення1.4 Мета й призначення1.5 Загальні вимоги до розробки1.6 Джерела розробки2. ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ КЛІЄНТ-СЕРВЕР2.1 Основні поняття2.2 Клієнт та сервер2.3 Обов'язки та взаємодія2.4 Трирівнева архітектура2.5 Веб-сервер2.6 APACHE2.7 Можливості3. ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ PHP І MYSQL ТА ОСНОВ РОБОТИ З НИМИ3.1 Вступ у PHP та MySQL3.2 Можливості PHP3.3 Можливості MySQL3.4 Приклади використання PHP та MySQL4. РОЗРОБКА ГНУЧКОЇ КЛІЄНТ-СЕРВЕРНОЇ СИСТЕМИ ЗАВДЯКИ ПОЄДНАННЮ ВІДКРИТИХ WEB ТЕХНОЛОГІЙ4.1 Модуль PHP4.1.1 Особливості4.1.2 Докладний опис мови4.2 База даних4.2.1 Термін4.2.2 Структуровані та неструктуровані БД4.2.3 Характеристика БД4.3 Системи керування базами даних4.4 Мова SQL4.4.1 Термін4.4.2 Історія4.4.3 Питання сумісності4.4.4 Процедурні розширення4.5 MySQL4.5.1 Термін4.5.2 Ліцензування4.5.3 Історія4.5.4 Критика4.6 HTML4.6.1 Термін4.6.2 Історія розвитку HTML4.6.3 Версії4.6.4 Документ HTML4.6.5 Семантичний HTML4.6.6 Проект специфікації HTML 54.6.7 XHTML4.7 JavaScript4.7.1 Термін4.7.2 Про мову4.7.3 Використання в HTML4.7.4 Зневадження4.7.5 Статистика використання5. ОПИС ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ТА ПРОГРАМНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТОВАНОЇ СИСТЕМИ5.1 Функціональне призначення та технологічні особливості розробки5.2 Логіко-функціональна схема роботи системи5.3 Розробка алгоритмів та програмна реалізація основних процедур системи5.4 Опис інтерфейсу користувача6. ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ПРОДУКТУ7. ОХОРОНА ПРАЦІ7.1 Аналіз шкідливих і небезпечних виробничих факторів при роботі на комп'ютері7.2 Заходи щодо нормалізації небезпечних і шкідливих факторів7.3 Пожежна безпекаВИСНОВКИСПИСОК ЛІТЕРАТУРИ