Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Информатика arrow Гнучка система інформаційної підтримки підвищення кваліфікації персоналу ДП №9

HTML

Термін

HTML (англ. HyperText Markup Language -- Мова розмітки гіпертексту) -- стандартна мова розмітки документів у Всесвітній павутині. Більшість веб-сторінок створюються за допомогою мови HTML (або XHTML). Документ HTML оброблюється браузером та відтворюється на екрані у звичному для людини вигляді.

HTML є похідною мовою від SGML, успадкувавши від неї визначення типу документу та ідеологію структурної розмітки тексту.

HTML разом із CSS та cкриптингом -- це три основні технології побудови веб-сторінок.

HTML впроваджує засоби для:

створення структурованого документу шляхом позначення структурного складу тексту: заголовки, абзаци, списки, таблиці, цитати та інше;

отримання інформації із Всесвітньої мережі через гіперпосилання;

створення інтерактивних форм;

включення зображень, звуку, відео, та інших об'єктів до тексту.

Історія розвитку HTML

У 1980 році фізик Тім Бернерс-Лі, який на той час був співробітником CERN, запропонував і прототипував систему ENQUIRE, яка мала полегшити сумісне користування документами для дослідників CERN.

У 1989 році Бернерс-Лі запропонував впровадити на базі Internet гіпертекстову систему документів.

Вже наприкінці 1990 року він розробив HTML і написав браузер та серверне програмне забезпечення для запропонованої системи. У цьому ж році Тім Бернерс-Лі та Роберт Кайо, інженер інформаційних систем CERN, подали спільну заявку на фінансування проекту, проте цей проект не був офіційно прийнятий CERN.

Наприкінці 1991 року Тім Бернерс-Лі опублікував в Інтернеті перший загальнодоступний опис мови розмітки HTML, відомий як документ «HTML теги» (HTML Tags). В ньому були описані 20 елементів первісної, відносно простої схеми розмітки HTML. За винятком тегу гіперпосилання, який був жорстко підпорядкований внутрішньому SGML-формату документації CERN. Тринадцять із тих елементів ще й досі існують у HTML4.

Бернерс-Лі розглядав HTML як похідну мову від SGML, і в середині 1993 року Спеціальна Комісія Інтернет-розробок (IETF) офіційно визначила її такою, опублікувавши першу специфікацію HTML: "Hypertext Markup Language (HTML)" Internet-проект, авторами якої були Тім Бернерс-Лі та Ден Конолі. Ця специфікація вже містила визначення типу документу, яке чітко зазначало граматику HTML.

Проект втратив силу через 6 місяців, проте був відомий за офіційне визнання в ньому, створеного для браузера NCSA Mosaic, тега додавання зображень, не розділяючи філософію IETF щодо заснування стандартів на успішних прототипах. Так само пізніше в 1993 році в конкуруючому Інтернет-проекті Дейва Раджетта «HTML+ (Hypertext Markup Format)», було запропоновано стандартизувати вже запроваджені браузерами сенсаційні на той час можливості, такі як таблиці та перші інтерактивні форми.

На початку 1994 року, після того, як проекти «HTML» і «HTML+» втратили свою силу, IETF створив Робочу групу HTML (HTML Working Group). В 1995 році Робоча група HTML завершила роботу над документом «HTML 2.0» (опублікований як RFC із номером 1866), першою специфікацією, що мала бути використана як базовий стандарт для подальших вдосконалень HTML. Версія 2.0 окреслювала чіткі відмінності між новим виданням специфікації та попередніми проектами.

Подальші розробки під заступництвом IETF зіштовхнулися з конкуруючими інтересами. З 1996 року специфікації HTML затверджувались Консорціумом W3C, враховуючи доповнення до розмітки, що впроваджувалися компаніями-розробниками браузерів. Тим не менш, у 2000 році HTML стала міжнародним стандартом (ISO/IEC 15445:2000).

Остання специфікація HTML, опублікована W3C наприкінці 1999 року, має назву «HTML 4.01 Recommendation». Усі спірні питання та помилки цієї специфікації були офіційно визнані у списку друкарських помилок, опублікованому в 2001 році.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 
СКАЧАТЬ ОРИГИНАЛ
Гнучка система інформаційної підтримки підвищення кваліфікації персоналу ДП №9
ВСТУП1. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ1.1 Найменування та галузь використання1.2 Підстава для створення1.3 Характеристика розробленого програмного забезпечення1.4 Мета й призначення1.5 Загальні вимоги до розробки1.6 Джерела розробки2. ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ КЛІЄНТ-СЕРВЕР2.1 Основні поняття2.2 Клієнт та сервер2.3 Обов'язки та взаємодія2.4 Трирівнева архітектура2.5 Веб-сервер2.6 APACHE2.7 Можливості3. ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ PHP І MYSQL ТА ОСНОВ РОБОТИ З НИМИ3.1 Вступ у PHP та MySQL3.2 Можливості PHP3.3 Можливості MySQL3.4 Приклади використання PHP та MySQL4. РОЗРОБКА ГНУЧКОЇ КЛІЄНТ-СЕРВЕРНОЇ СИСТЕМИ ЗАВДЯКИ ПОЄДНАННЮ ВІДКРИТИХ WEB ТЕХНОЛОГІЙ4.1 Модуль PHP4.1.1 Особливості4.1.2 Докладний опис мови4.2 База даних4.2.1 Термін4.2.2 Структуровані та неструктуровані БД4.2.3 Характеристика БД4.3 Системи керування базами даних4.4 Мова SQL4.4.1 Термін4.4.2 Історія4.4.3 Питання сумісності4.4.4 Процедурні розширення4.5 MySQL4.5.1 Термін4.5.2 Ліцензування4.5.3 Історія4.5.4 Критика4.6 HTML4.6.1 Термін4.6.2 Історія розвитку HTML4.6.3 Версії4.6.4 Документ HTML4.6.5 Семантичний HTML4.6.6 Проект специфікації HTML 54.6.7 XHTML4.7 JavaScript4.7.1 Термін4.7.2 Про мову4.7.3 Використання в HTML4.7.4 Зневадження4.7.5 Статистика використання5. ОПИС ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ТА ПРОГРАМНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТОВАНОЇ СИСТЕМИ5.1 Функціональне призначення та технологічні особливості розробки5.2 Логіко-функціональна схема роботи системи5.3 Розробка алгоритмів та програмна реалізація основних процедур системи5.4 Опис інтерфейсу користувача6. ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ПРОДУКТУ7. ОХОРОНА ПРАЦІ7.1 Аналіз шкідливих і небезпечних виробничих факторів при роботі на комп'ютері7.2 Заходи щодо нормалізації небезпечних і шкідливих факторів7.3 Пожежна безпекаВИСНОВКИСПИСОК ЛІТЕРАТУРИ