Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Информатика arrow Гнучка система інформаційної підтримки підвищення кваліфікації персоналу ДП №9

Історія

На початку 1970-х років в одній з дослідницьких лабораторій компанії IBM була розроблена експериментальна реляційна СУБД System R, для якої потім була створена спеціальна мова SEQUEL, що дозволяла відносно просто управляти даними в цій СУБД.

Абревіатура SEQUEL розшифровувалася як англ. Structured English QUEry Language -- «структурована англійська мова запитів». Пізніше з юридичних міркувань мова SEQUEL була перейменована в SQL. Коли в 1986 році перший стандарт мови SQL був прийнятий ANSI (American National Standards Institute), офіційною вимовою стало -- ес-кью-ел. Незважаючи на це, навіть англомовні фахівці по колишньому часто називають SQL сіквел, замість ес-кью-ел.

Метою розробки було створення простої непроцедурної мови, якою зміг би скористатися будь-який користувач, що навіть не має навиків програмування. Власне розробкою мови запитів займалися Дональд Чемберлін (Donald D. Chamberlin) і Рей Бойс (Ray Boyce). Пет Селінджер (Pat Selinger) займалася розробкою вартісного оптимізатора (англ. cost-based optimizer), Реймонд Лорі (Raymond Lorie) займався компілятором запитів.

Варто відзначити, що SEQUEL не був єдиною мовою подібного призначення. У Каліфорнійському університеті в Берклі була розроблена некомерційна СУБД Ingres (що була, між іншим, дальнім прародичем популярної зараз некомерційної СУБД PostgreSQL), яка була реляційною СУБД, але використовувала свою власну мову QUEL, яка, проте, не витримала конкуренції по кількості СУБД, що підтримували його, з мовою SQL.

Першими СУБД, що підтримують нову мову SQL, стали в 1979 році Oracle V2 для машин VAX від компанії Relational Software Inc. (що згодом стала компанією Oracle) і System/38 від IBM, заснована на System/R.

Перший офіційний стандарт мови SQL був прийнятий ANSI в 1986 і ISO (Міжнародною організацією зі стандартизації) в 1987 (так званий SQL-86) і дещо уточнений в 1989 році. Подальший розвиток мови постачальниками СУБД зажадав ухвалення в 1992 р. нового розширеного стандарту (ANSI SQL-92 або просто SQL2). Наступним стандартом став SQL:1999 (SQL3). В даний час діє стандарт, прийнятий в 2003 році (SQL:2003) з невеликими модифікаціями, внесеними пізніше.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 
СКАЧАТЬ ОРИГИНАЛ
Гнучка система інформаційної підтримки підвищення кваліфікації персоналу ДП №9
ВСТУП1. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ1.1 Найменування та галузь використання1.2 Підстава для створення1.3 Характеристика розробленого програмного забезпечення1.4 Мета й призначення1.5 Загальні вимоги до розробки1.6 Джерела розробки2. ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ КЛІЄНТ-СЕРВЕР2.1 Основні поняття2.2 Клієнт та сервер2.3 Обов'язки та взаємодія2.4 Трирівнева архітектура2.5 Веб-сервер2.6 APACHE2.7 Можливості3. ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ PHP І MYSQL ТА ОСНОВ РОБОТИ З НИМИ3.1 Вступ у PHP та MySQL3.2 Можливості PHP3.3 Можливості MySQL3.4 Приклади використання PHP та MySQL4. РОЗРОБКА ГНУЧКОЇ КЛІЄНТ-СЕРВЕРНОЇ СИСТЕМИ ЗАВДЯКИ ПОЄДНАННЮ ВІДКРИТИХ WEB ТЕХНОЛОГІЙ4.1 Модуль PHP4.1.1 Особливості4.1.2 Докладний опис мови4.2 База даних4.2.1 Термін4.2.2 Структуровані та неструктуровані БД4.2.3 Характеристика БД4.3 Системи керування базами даних4.4 Мова SQL4.4.1 Термін4.4.2 Історія4.4.3 Питання сумісності4.4.4 Процедурні розширення4.5 MySQL4.5.1 Термін4.5.2 Ліцензування4.5.3 Історія4.5.4 Критика4.6 HTML4.6.1 Термін4.6.2 Історія розвитку HTML4.6.3 Версії4.6.4 Документ HTML4.6.5 Семантичний HTML4.6.6 Проект специфікації HTML 54.6.7 XHTML4.7 JavaScript4.7.1 Термін4.7.2 Про мову4.7.3 Використання в HTML4.7.4 Зневадження4.7.5 Статистика використання5. ОПИС ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ТА ПРОГРАМНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТОВАНОЇ СИСТЕМИ5.1 Функціональне призначення та технологічні особливості розробки5.2 Логіко-функціональна схема роботи системи5.3 Розробка алгоритмів та програмна реалізація основних процедур системи5.4 Опис інтерфейсу користувача6. ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ПРОДУКТУ7. ОХОРОНА ПРАЦІ7.1 Аналіз шкідливих і небезпечних виробничих факторів при роботі на комп'ютері7.2 Заходи щодо нормалізації небезпечних і шкідливих факторів7.3 Пожежна безпекаВИСНОВКИСПИСОК ЛІТЕРАТУРИ