Соціологічна суть категорій “зміст праці” та “характер праці”

Зміст праці виражається через розподілення функцій (виконавчих, контрольних, спостережних, налагоджувальних тощо) на робочому місці і сукупність виконуваних операцій, обумовлених технікою, технологією, організацією виробництва і майстерністю виробника.

Зміст відображає виробничо-технічний аспект праці, показує рівень розвитку виробничих сил, технічний спосіб поєднання особистого і речового елементів виробництва, тобто розкриває працю як процес взаємодії людини із природою за допомогою засобів праці в процесі трудової діяльності.

На рівні суспільства праця виступає як взаємозв”язана система галузей видів діяльності, а на індивідуальному рівні -- у вигляді окремих функцій та операцій. Удосконалення суспільної праці повинно випереджати зміни змісту індивідуальної праці.

Слід розрізняти соціальний і функціональний зміст праці. Соціальним є доцільність працівника, мотивація, ставлення до праці на суспільному та індивідуальному рівнях. Функціональний зміст праці виявляється у виконуваних працівником конкретних ролях, функціях. У виробничому процесі виокремлюються такі функції:

енергетичну -- приведення в рух засобів праці

технологічну -- поєднання предметів та засобів праці і безпосередня обробка предметів праці

контрольно-регулюючу -- нагляд і контроль за рухом предметів і засобів праці

управлінську -- підготока виробництва та керування виконавцями.

Характер праці виражає соціально- економічний спосіб поєднання виробника із засобами виробництва, спосіб включення індивідуальної праці до суспільної і залежить від того на кого людина працює. Він відображає соціально-економічний стан трудящих у суспільстві, співвідношення між суспільною та індивідуальною працею кожного окремого працівника.

Показниками характеру праці є: форма й відносини власності, розподільчі відносни, міра соціальних відмінностей у процесі праці.

Характер праці зумовлює мету виробництва, а у сфері розподілу -- пропорції, за якими суспільно вироблений продукт розподіляється між різними соціальними групами.

Зміст праці визначає природу і рівень професіоналізму працівника, а її характер -- межі його соціального розвитку і ступінь перетворення праці на найпершу життєву потребу. Взаємодія змісту і характеру праці виявляється в існуванні таких соціально, економічно і технічно неоднорідних форм, як фізична і розумова праця, виконавська і управлінська, кваліфікована і некваліфікована праця.

 
< Пред   СОДЕРЖАНИЕ   Загрузить   След >