Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Прочее arrow Шпаргалки з соціології

Соціологічна структура особистості

Соціологічний підхід до структури особистості враховує передусім особливості і механізми її соціальної поведінки. Особистість розглядається як утворення яке складається з трьох основних видів компонентів:

  • 1 - розумових компонентів: думок, переконань, сприйняття, пам'яті;
  • 2 - емоційних . компонентів: любові, ненависті, заздрощів, симпатiй, гніву, гордості та інших почуттів,
  • 3 -  поведiнницьких компонентів: вмінь, навичок, здібностей, здатностей та інших спроможностей.

Найзагальнішою спонукою людини до дії є потреба - внутрішній стимул, активність та все те, що забезпечує існування та самозбереження людини.

В науці є багато спроб класифікувати потреби, але найвідомішою є класифікація за Маслоу. Він виділив 5 рівнів потреб:

фізіологічні потреби;

потреба в захисті, безпеці, стабільності;

потреби в емоційних зв'язках ;

потреба в самоповазі, визнанні та повазі з боку інших;

потреба в самореалізації, творчості, та реалізації своїх можливостей.

Соціальний статус та соціальна роль особистості

Соціальний статус - це відносне становище чи позиція індивіда або групи в соціальній системі. Це поняття характеризує місце особистості в системі суспільних відносин, її діяльність в основних сферах життя , та врешті -решт містить оцінку діяльності особистості з погляду суспільства, яка проявляється в певних кількісних та якісних показниках (зарплата, нагороди, звання, привілеї тощо), а також самооцінку, яка може, або не може збігатися з оцінкою суспільства або соціальної групи. Соціальний статус у значенні норми та суспільного ідеалу має великі можливості при розв'язанні задач соціалізації особистості, оскільки орієнтація на досягнення більш високого соціального статусу стимулює соціальну активність. Серйозну проблему становить правильне усвідомлення особистістю свого соціального статусу. Якщо соціальний статус особистості сприймається не правильно, то людина орієнтується на ворожі його соціальному оточенню зразки поведінки.

У цьому випадку можна розглянути дві крайності в оцінці свого соціального статусу. Низька статусна самооцінка, як правило, пов'язані з низькою протидією зовнішньому впливу.

Кожен індивід може мати велику кількість статусів, і всі , хто його оточує чекають від нього виконання ролей згідно цих статусів.

В процесі задоволення певних потреб, керуючись певними цінностями людина змушена виконувати певні ролі.

Прихильники теорії ролей (Р. Мертон, З. Фрейд, Т. Парсонс) вважали, що соціальна роль виступає важливим елементом механізму взаємодії індивіда з суспільством. Діяльність людини ототожнюється із розігруванням певних стандартних ролей в стандартних ситуаціях. Кожна роль потребує від актора певної поведінки. Отже, соціальна роль - це те, що очікують в даному суспільстві від людини, яка займає певне місце в соціальній системі.

Ролева концепція пояснює багато аспектів в соціології особистості, але від неї не можна вимагати всебічного обґрунтованого з'ясування всієї сукупності соціальних функцій індивіда, адже як писав Сорокін , - роль може стати соціальною лише за наявності соціальної матриці.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 
СКАЧАТЬ ОРИГИНАЛ
Шпаргалки з соціології
1. Предмет та об`єкт вивчення соціології. Наукові дискусії навколо предмету соціології2. Сутність «соціального» як ключової соціологічної категорії3. Особливості соціологічного знання, рівні його формування4. Методи, якими користується соціологія. Особливості соц. підходу до вивчення суспільства5. Сутність понять «соціальні відносини», «соціальне явище», «соціальний процес», «соціальний закон», їх взаємозв`язок6. Соціальні закони, їх класифікація7. Закони, дію яких потрібно враховувати при регулювання соціальних процесів8. Сутність основних функцій соціології9. Роль і завдання соціології в соц. реформуванні укр. суспільства10. Місце соціології у професійній підготовці молоді11. Особливість протосоціологічного знання, його основні форми12. Головні соціально-пізнавальні видобутки Демокріта, виокремлення ним двох видів пізнання13. Демокріт та Геракліт про роль потреби у житті людини14. Платон про людські пристрасті, егоїзм та суспільну структуру15. Аристотель про сенс і спосіб життя, організацію дозвілля та інші соц. проблеми.16. Арістотель та Сократ про соціальну роль спілкування у житті людини17. Соціологічне розуміння суспільства філософами середньовіччя18. Передумови появи і етапи розвитку офіційної соціології19. Методологічні основи та спрямованість позитивістської соціології А. Сен-Сімона та О. Конта20. Класифікація наук та структурування соц. знання О. Контом21. Контівський закон 3 стадій розвитку людського інтелекту, його місце у системі соціологічного знання22. Соціальна значущість закону поділу та кооперації, за Контом23. Значення праць Конта для розвитку соціології24. Загальна теорія систем Спенсера, її місце у вченні про суспільство25. Вчення Спенсера про соціальні інститути26. Різновиди натуралістичних та психологічних підходів до вивчення суспільства, їх критична оцінка27. Особливості трактування Дюркгеймом предмету соціології та її методу28. Сутність теорії суспільства Дюркгейма29. Вивчення аномії, соціальної нерівності і соціальної солідарності за Дюркгеймом.30. Трактування Дюркгеймом закону поділу праці та кооперації31. Предмет та завдання розуміючої соціології Вебера32. Веберівське тлумачення закону поділу праці і наслідки його дії33. Соціальні дії, їх класифікація за Вебером34. Основні елементи методології Вебера і зв'язок її з іншими науками35. Особливості і значення для соціології теорії Маркса36. Внесок Маркса в удосконалення методики соціологічного дослідження37. Особливості та завдання соціології за Зіммелем38. Принципові особливості соціологічного пізнання за Вебером та Зіммелем39. Роль взаємодії у життєдіяльності суспільства за Зіммелем40. Порівняльний аналіз оцінок різних видів праці за Зімелем та Марксом41. Багаторівневість соціологічної науки за Тьоннісом42. Сутність функціоналізму Г. Парсона43. Емпірична соціологія (ЕС), зміст основних етапів її розвитку44. Індустріальна соціологія та проблеми, що досліджуються у її межах45. Вивчення Тейлором соціального явища “рестрикції” і способів його урегулювання46. Основні принципи і спрямування концепції “економічної людини”47. Соціологічна сутність адміністративної доктрини Файоля48. Доктрина Г.Форда, соціальні наслідки її реалізації49. Принципи досягнення максимальної ефективності людської діяльності Емерсона та Черча50. Доктрина “людських стосунків” Е. Мейо51. Порівняльний аналіз концепцій “економічної людини” Тейлора і “соціальної” Мейо52. Мікросоціологічна концепція та завдання “наскрізної науки” Дж. Морено53. Теорія ієрархії людських потреб А. Маслоу54. Теорія “управління через співучасть” Д. Макгрегора55. Теорія збагачення праці Ф. Херцберга, найважливіший її соціологічний постулат56. Теорія “постіндустріального суспільства”57. Теорія “якості життя”58. І. Франко про предмет і завдання соціології59. Соціологічне вчення Лесевича60. М. Драгоманов як один з фундаторів укр. соціології, тлумачення ним прогресу61. Українські вчені Костомаров, Винниченко, Рудницький, Потебня, Антонович про соціологічну сутність понять “народ”, “народність”, “нація”62. Соціологічні міркування П.Куліша про місто і село, сутність його теорії “хуторянства”63. Вплив вчення Конта та Спенсера на формування соціологічниї поглядів Вовка, Лучицького, Оршанського та інших український вчених64. О. Стронін про пірамідальну будову суспільства65. Соціологічне вивчення економічних відносин Подолинським, Зібером, Туган-Барановським66. Ковалевський, Грот, Кістяківський про об'єкт та предмет науки, про проблеми розвитку суспільства67. Теоретичний та практичний внесок Грушевського в становлення української соціології68. Вчення Шаповала про суспільство та соціальні групи69. М.Гредескул про потреби людини, їх соціальну роль та засоби вдоволення70. А.Звоницька та С.Дністрянський про соціальні зв'язки, тлумачення ними понять “спільноти”, “спільність”71. Соціологічні дослідження політичних відносин Д. Донцовим та В. Липинським72. Соціологічні дослідження у 30-ті роки ХХ ст. учених Всеукраїнського інституту праці73. Особливості і зміст основних етапів становлення соціології в Україні74. Суспільство як соціальна система та соціальне явище75. Основні ознаки суспільства76. Типологія суспільства77. Характерні особливості сучасного суспільства і, зокрема, українського78. Причини та шляхи розвитку суспільства. Особливості розвитку українського суспільства79. Основні теоретико-методологічні підходи трактування сутності суспільства80. Суспільство як наслідок дій індивідів81. Поняття соціальної структури суспільства, її складових82. Група як складова соц. структури суспільства. Класифікація груп83. Соц. відносини, їх роль у формуванні соц. структури84. Аналіз соц. структури сусп. в історії соціології85. Ознаки соц. інститутів та умови успішного їх функціонування86. Поняття соц. інституту, його види87. Роль та ф-ії соц. інститутів у життєдіяльності сусп. Поняття аномії88. Інституалізація, її ознаки. Способи розвитку соц. інститутів89. Найважливіші соц. інститути сучасного укр. сусп., проблеми їх взаємодії90. Соціологічне тлумачення соціальної організації, її структури91. Сутність теорії соціальної стратифікації92. Історичні типи стратифікації93. Осн. чинники та критерії соціальної стратифікації94. Соціальна нерівність як основа стартифікації95. Теорія соц. статусу в концепції соц. стратифікації96. Сутність та роль середнього класу у стабілізації суспільства97. Сутність процесу соціальної мобільності, її види98. Сутність процесу маргіналізації, особливості його в Україні99. Трансформація соц. стр-ри укр. сусп.100. Соціальний контроль, його складові101. Громадська думка як елемент соціального контролю102. Норми як обмеження у поведінці людини103. Сутність, спільність та відмінність понять “людина ”, “індивід”, “особистість”104. Особистість як об'єкт і суб'єкт соціальних відносин105. Соціологічні підходи до вивчення особистості та її ролі в суспільстві106. Соціологічна структура особистості107. Соціальний статус та соціальна роль особистості108. Фактори, механізми та агенти соціалізації109. Проблеми соціалізації особистості в умовах ринкових відносин110. Соціальна спрямованість особистості у сучасному суспільстві111. Соціологічний зміст понять “де соціалізація” та “ресоціалізація”112. Типологія особистості в соціології113. Конфлікт як соц. явище114. Становлення та розвиток соціології конфлікту115. Структура соціального конфлікту116. Функції соціального конфлікту, його негативні і позитивні наслідки117. Об'єктивні та суб'єктивні причини конфлікту118. Основні стадії розвитку соціального конфлікту119. Типологія конфлікту120. Механізм міжгрупових конфліктів121. Предмет та об'єкт економічної соціології її місце у системі соціального знання122. Взаємозв'язок економічної та соціальної сфер суспільства. Соціальні функції економіки123. Соціологічне тлумачення категорій “ек. поведінка”, “ек. культура”, “ек. мислення”, “ек. інтерес”124. Економіка як соціальний інститут, його функції125. Сутність соціального механізму економічного розвитку126. Соціологічні дослідження сучасного стану соц.-ек. процесів в Україні127. Соціальна структура сучасної індустріальної економіки України128. Предмет соціології праці та управління, його складові129. Особливості соціально-трудових відносин, їх класифікація130. Соціологічна суть категорій “зміст праці” та “характер праці”131. Основні види трудових процесів у трудовій сфері132. Праця, як соціальний процес, її види133. Соціальні функції праці134. Ставлення до праці, його об”єктивні та суб”єктивні чинники та показники135. Цінності праці. Види ціннісної орієнтації у сфері праці136. Механізм мотивації праці137. Трудова поведінка, її форми138. Співввідношення понять “управління “ та “керівництво”. Методи та стилі керівництва139. Сутність соціальних технологій, їх роль в управлінні соціальними процесами140. Предмет та структура соціології політики141. Політика як соціальний інститут, його функції142. Політичні рухи та їх типологія143. Предмет соціології, особливості соціологічного вивчення релігії144 .Релігія як соціальний інститут, ефективність його функцій145. Основні елементи структури релігії, їх зміст146. Історичні типи релігійних вірувань, завдання соціології у дослідженні їхнього співіснування147. Соціологічна оцінка сакралізації та секуляризації148. Сучасна релігійна ситуація в Україні149. Організаційну структуру соціологічної роботи в Україні репрезентують:150. Призначення соціологічної асоціації, її структура та завдання151. Поняття соц. дослідження, його завдання152. Поняття процедури, методології, методики і техніки соц. дослідження153. Соціологічні методи і способи дослідження154. Види соц. досліджень, їх призначення155. Функції соц. дослідження156. Етапи організації соц. дослідження157. Програма соц. дослідження, структура158. Поняття проблеми, значення її правильного формулювання і обґрунтування в організації соц. дослідження159. Мета і завдання соц. дослідження160. Роль гіпотез в організації соц. дослідження, їх види161. Суть і призначення процедури “логічного аналізу понять”162. Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначення163. Соціологічні документи, їх класифікація164. Методи аналізу соціологічних документів165. Соціологічне спостереження, його види166. Експеримент, його види. Призначення соц. експерименту167. Соц. опитування. Його різновиди168. Запитання в анкетуванні, порядок їх формування і види169. Анкетування, структура анкети170. Вимоги до анкетера171. Інтерв'ю, його види172. Експертиза, її призначення