Норми як обмеження у поведінці людини

Норми - соц. правила або директиви, що встановлюють, яка саме поведінка вiдповiдає i яка не вiдповiдає певній ситуації; сукупність фіксованих очікувань та вимог соц. угруповання до своїх членiв стосовно їх поведінки у певних ситуаціях. Найчастіше норми фіксуються та презентуються iндивiдам вербально (засобами мови). Частина норм презентується у предметно-знаковiй формі (зразки одягу, унiформи, дорожнi знаки), а також у формi символiв (гiмни, прапори, ордена). Порушення норм має соц. наслiдки - сусп. застосовує тi чи iншi санкцiї. Сила соцiального тиску, що примушує притримуватись тих чи iн. норм, дуже рiзна i залежить вiд значення вiдповiдних норм для сусп. або його певних груп. Звичаї - різновид норм. Норми моралі - норми, необхідні для виживання сусп. та його спокійного існування. З-ни - моральні норми сусп., що встановлюються держ. владою, підтримуються її органами.

Сутність, спільність та відмінність понять “людина ”, “індивід”, “особистість”

Коли аналізують місце і роль особи в суспільстві широко застосовують ці поняття, в чому ж їхня сутність?

Людина-це в першу чергу біологічна і соціальна істота, вона перебуває на найвищому щаблі в ієрархії всіх живих організмів є суб'єктом суспільної і історичної діяльності. Головною характеристикою людини є її свідома, цілеспрямована діяльність.

Індивід (від individuum- неподільний)- це людина, що розглядається як окремий представник тієї або іншої соціальної спільності. Індивід характеризує собою, щось особливе, специфічне, неповторне, що вирізняє його від інших.

Особистість-це людина, яка, в міру своїх сил впливає на конкретно-історичні суспільні відносини, і являється одним з суб'єктів цих відносин. Кожна особа є не тільки людиною, а й індивідуальністю, яка володіє певними неповторними якостями.

Головною спільністю цих понять являється те, що вони характеризують кожну конкретну людину з властивими їй якостями, характеристиками, зв'язками.

Різниця між цими поняттями:

Людина народжується як біологічна і соціальна істота, а особистістю стає в результаті засвоєння певних знань, соціальних і культурних норм та цінностей того суспільства до якого вона належить, тобто в процесі своєї соціалізації.

Людина - істота біологічна і соціальна, яка уособлює найвищий щабель розвитку живих організмів на нашій планеті, також являється суб'єктом свідомої діяльності і творцем культури.

Індивід-це визначення всього того особливого, специфічного, неповторного, що відрізняє окрему людину від інших у конкретній соціальній групі.

Особистість-втілення конкретних історичних суспільних відносин і творець цих відносин залежно від своїх неповторних якостей та становища, що його вона займає у суспільстві.

 
< Пред   СОДЕРЖАНИЕ   Загрузить   След >