Соціальний контроль, його складові

Соц. контроль - контроль, що здійснюється цілим колективом (сім'єю, друзями, установою чи спеціальним інститутом) за соц. діями окремих індивідів. Він допомагає зберігати і передавати нащадкам моральні з-ни, норми і правила поведінки, традиції і звичаї, які становлять зміст культури і без яих не можлива практика соц. відносин, життєдіяльність сусп. Розрізняють внутр. (совість) та зовнішній (сукупність інститутів та механізмів, що гарантують дотримання норм - формальний, неформальний). Соц. контроль - мехаізм підтримування сусп. порядку. Він складається з соц. норм, приписів та санкцій - засобів заохочення і покарання, що стимулюють людей дотимуватися таких норм. Соціальні норми - елемент контролю, що тісно пов'язаний із санкціями, приписи щодо поведінки в сусп. Соціальні приписи - це заборони чи дозволи чогось, звернуті до індивіда чи грипу в будь-якій формі - усній чи письмовій, формальній чи неформальній. Приписи поширюються на все те, що цінує сусп.. Це може бути честь, гідність, повага до старших, символи країни.

Громадська думка як елемент соціального контролю

Громадська думка - сукупність уявлень, оцінок, суджень, що їх поділяє більшість чи принаймні значна частина населення. Вона може бути в сусп. в цілому, у етнічної групи, у виробничого колективу чи якоїсь ін. соц. групи. Громадську думку соціологи вивчають, опитуючи громадян. Громадська думка є формою зовн. неформального контролю. Поведінка, що не схвалюється громадською думкою - девіантна - вчинки, що відхиляються від соц. норм. Відхилення можуть бути позитивними та негативними.

 
< Пред   СОДЕРЖАНИЕ   Загрузить   След >