Вплив вчення Конта та Спенсера на формування соціологічниї поглядів Вовка, Лучицького, Оршанського та інших український вчених

Соціологічна думка в Україні всередині та наприкінці ХІХ ст. характеризується тим, що вчені трансформували погляди західних соціологів. На розвиток соціології в Україні значний вплив справив європейський позитивізм (Конт, Спенсер). Конт розробляв методологію науки. Спенсер - теорію еволюції, органіцизму та соціальних інститутів. Саме ці погляди (доробки) привертали увагу українських науковців, змушували їх запозичувати ідеї, проектувати їх на свою сучасність, виробляти власні. Дослідження Женевського гуртка стали початком самостійного соц. вчення науки. Драгоманов прагнув теоретично синтезувати усі галузі суспільствознавства, що зближувало його із західними класиками соціології. Розглядав прогрес як поступовий розвиток ідей, вважав його залежним від розвитку суспільної організації, що єднає його зі спенсерівською теорією еволюції та розвитку. Вовк: соціологія є складовою антропології і може виникнути після розвитку геології, палеонтології і біології. Еволюціонізм: всі суспільні явища є наслідком повільного багатоступеневого розвитку зародків фізичної природи людини. Під впливом позитивізму (соціальне знання має базуватися на реальних фактах - спостереження, експеримент) перебували такі вчені, як Лучицький, Лесевич, Оршанський, Мєчніков та ін. Соц. погляди Івана Лучинського сформувалися під впливом О. Конта і Дж. Мілля. Цей учений вважає, що предметом соц. є закони еволюції суспільства, тобто загальні закони соц. явищ - як один стан явища породжує інший. Іншими словами, соц. має вивчати соц. явища в їх послідовному розвитку, у співвідношенні різних їх станів. Соц. закони повинні базуватися на даних історії і біології. Ісаак Оршанський , оцінюючи вчення Конта, вважав його недостатньо обґрунтованим. Так, він не погоджувався з тим положенням, що основною одиницею соц. вивчення є суспільство. На думку вченого, такою одиницею є людина як індивід фізіологічний, психологічний і соц. Звідси він робить висновок, що вчення про людський індивід лежить в основі соц., а остання є галуззю біології. Оскільки в центрі соц. вивчення є індивід, то звідси і твердження про те, що основні етапи розумового розвитку людства збігаються з основними етапами життя людини. Теологічний етап відповідає дитинству, метафізичний - юності, позитивний - зрілості.

 
< Пред   СОДЕРЖАНИЕ   Загрузить   След >