Теорія “якості життя”

Термін “якість життя “ почали широко застосовувати після видання праць Дж. Гелбрейта. Під якістю життя зазвичай розуміють умови людського існування : забезпечення матеріальними благами ( харчі, одяг, житло, засоби пересування) можливість здобуття освіти , отримання медичної допомоги, розвитку особистості;стан природного середовища, рівень безпеки, соціальної захищеності, свободи. Якість життя визначається за всіма сферами існування людини: сім'я, навчання, робота громадська діяльність, дозвілля тощо.

Соціальними індикаторами якості життя є як його об'єктивні характеристики (обсяг споживання матеріальних благ, тривалість життя, стан системи охорони здоров'я, соціального захисту) так і суб'єктивне сприйняття людиною умов існування. Різні люди по різному сприймають одні й ті самі умови існування. Причини цих відмінностей зумовлюються неоднаковим розумінням сенсу і цілей життя.

Якість життя - інтегральна характеристика всієї сукупності форм і видів життєдіяльності людей певного сусп., зумовлених рівнем його виробництва, економічними відносинами та системою цінностей. Категорія відображає напрям цілеспрямованого розвитку сусп. Критерії якості життя: стан здоров'я, тривалість життя, захищеність,демократичні свободи, забезпеченість інформацією, стабільність економічного розвитку, зайнятість.

 
< Пред   СОДЕРЖАНИЕ   Загрузить   След >