Теорія збагачення праці Ф. Херцберга, найважливіший її соціологічний постулат

Суть теорії в створенні самоврядних груп, урізноманітненні дій робітників, збільшення елементів ініціативи, відповідальності. За таких умов праця ніби кидає виклик людині, мобілізує її творчі сили на вирішення виробничих завдань, стимулює трудовий азарт, породжує гордість за свою роботу. Головна установка - стимулювання через саму працю з використанням прагнення людини до самовираження як головного стимулу. Проте організатори виробництва розцінили цю теорію як шарлатанство, порушення принципів управління.

Теорія “постіндустріального суспільства”

Розроблена американським соціологом Беллом. Згідно з нею всесвітня історія проходить до індустріальну, індустріальну і постіндустріальну стадії. На кожній стадії домінує один фактор: у до ідустріальну - с/г праця, в індустріальну - промисловість, в постіндустріальну - інформація. На останній стадії сфера послуг починає переважати сферу виробництва, панують інтелектуальні технології, поширюється планування і контроль. Велику роль в постіндустріальному суспільстві відіграють наукові дослідження і освіта. Соц. зв'язки ускладнюються , max розвивається маркетинг, а міжособистісні комунікації дуже динамічні. Спостерігається поглиблений поділ праці і виокремлення інституту управління. Власність перестає бути головною ознакою соц. диференціації, стає > знання та контроль над інформацією. Основним засобом виробництва є мозок людини. В політичній сфері відбувається децентралізація влади, яка все частіше делегується згори до низу. Політична боротьба ведеться не за контроль над власністю, а за вплив на державу.

 
< Пред   СОДЕРЖАНИЕ   Загрузить   След >