Роль взаємодії у життєдіяльності суспільства за Зіммелем

Зіммелем досліджується проблема взаємодії між індивідом і групою, її механізми. Особистість вступає в різноманітні зв'язки, і одночасно і підпорядковується ним і ні, формуючи суспільство, що як об'єкт соціології не існує поза конкретними формами взаємодії. При зростанні взаємодії об'єднань група все в більшій мірі стає суспільством. Виділяв 3 рівні соціологічного пізнання: - екзистенціальний, де враховуються особисті позиції індивідів, - формальний, де увага акцентується на самих формах взаємодії, - предметно-змістовний, вивчення конкретних форм взаємодії сфер суспільного життя.

Вважав взаємодію основою суспільства.

Порівняльний аналіз оцінок різних видів праці за Зімелем та Марксом

Після Маркса з його більш економічною аплікацією теорії відчуження, ця тема стає одною з головних для німецької соціології, наприклад Зіммеля. Однак на противагу Марксу, він обґрунтовує іншу шкалу цінностей, визнаючи найвищою працю інтелектуальну(Маркс - фізичну), через категорії праця, відчуження, цінності Зіммель показав, що поки річ перетворюється на засіб досягнення чогось, робітник усе більше відчужується від продукту і засобів праці.

 
< Пред   СОДЕРЖАНИЕ   Загрузить   След >