Особливості та завдання соціології за Зіммелем

Зіммель формує оригінальне уявлення про предмет та завдання соціологічної науки, висловлює сумнів, щодо того, що соціологія і є справді наукою про суспільство, трактує її, як соціальне дослідження, як метод усіх інших наук. Його вчення називають формальною соціологією, бо він вважав, що предмет її - чиста форма, що фіксує в соціальних явищах найбільш стійкі риси. Ізолюючи бажання та переживання, ми отримуємо те, що становить сферу цінностей, ідеального. Це і має вивчати соціологія.

Принципові особливості соціологічного пізнання за Вебером та Зіммелем

Учення Зіммеля називають “формальною соціологією ”, бо він вважав, що основним предметов вивчення наукової соціології мають стати “чисті форми”, що фіксують у соціальних явищах найбільш стійкі, універсальні риси, а не емпіричне розмаїття соціальних фактів, зміст цих форм мають вивчати спеціальні суспільні науки -- соціологічні.

Вебер і Зіммель розробили принципово нову методологію пізнання, здійснивши свого роду “Коперниківський” переворот у соціології. За головний інструмент в них правлять особливі абстрактні конструкції: у Зіммеля -- “чисті форми”, а у Вебера -- “ідеальний тип”. З їхньою допомогою вивчаються не емпірично існуючі факти, а в уяві створювані сутності.

“Чисті форми” за своєю суттю -- це відносини між індивідами, які відокремлюються від тих об'єктів, що є предметом її бажань. На думку Зіммеля, ізолюючи бажання, переживання, мотиви, як психологічні факти від їх об'єктивного змісту соціологи отримують саме те, що становить сферу цінностей -- сферу ідеального. Це і має вивчати соціологія.

Цінність -- це те, що збуджує її інтерес до конкретної речі, створеної людиною.

 
< Пред   СОДЕРЖАНИЕ   Загрузить   След >