Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Литература arrow Комунікативні стратегії та комунікативні тактики

Комунікативні стратегії та комунікативні тактики

комунікативний міжособистісний спілкування дискурс

Сутність комунікативної стратегії і комунікативної тактики

Мовна комунікація є упорядкованим явищем, яке ґрунтується на плануванні мовленнєвих дій та виборі оптимального способу досягнення мети (цілей) комунікантів. Це дає підстави розглядати мовну комунікацію як стратегічний процес, результатом якого є комунікативна стратегія.

Термін «стратегія» запозичений із військової науки, де означає «мистецтво ведення війни, загальний план ведення бойових операцій». Із розширенням сфери вживання він набув ширшого значення -- «мистецтво планування будь-якої діяльності та керування нею на підставі точних прогнозів».

У лінгвістиці термін «стратегія» почали активно використовувати у середині 80-х років XX ст., однак його дефініція й досі чітко не окреслена. Чимало лінгвістів пов'язують стратегію з інтенційною програмою дискурсу, організацією мовленнєвої поведінки відповідно до задуму, головного наміру комунікантів. З огляду на варіативність мовленнєвої поведінки у комунікативній стратегії вбачають добір мовних ресурсів та адаптацію їх до умов комунікації з метою ефективного впливу на адресата.

Сучасна російська дослідниця Тетяна Янко вважає, що комунікативна стратегія полягає у виборі комунікативних намірів і розподілі квантів (часток) інформації за комунікативними складовими. За Т. Янко, комунікативна стратегія охоплює:

  • 1) вибір глобального мовленнєвого наміру (намір констатувати факт, поставити питання, звернутися з проханням тощо);
  • 2) добір компонентів семантики речення та екстралінгвістичної конситуації, що відповідають модифікаційним комунікативним значенням;
  • 3) визначення обсягу інформації, що припадає на одну тему, одну рему тощо;
  • 4) співвіднесення квантів інформації про ситуацію зі станами свідомості співрозмовників і фактором емпатії;
  • 4) визначення певної послідовності комунікативних складових;
  • 5) налаштування комунікативної структури висловлювання на певний комунікативний режим (діалогічний, режим озвучування писемного тексту типу прогнозу погоди або новин), стиль (епічний, розмовний) і жанр (вірш, анекдот, лозунг, реклама, лекція тощо).

Отже, комунікативна стратегія передбачає комплекс заходів, необхідних для досягнення цілей і розрахованих на певний перлокутивний ефект.

Реалізація комунікативної стратегії здійснюється за допомогою тактик -- сукупності прийомів і засобів для досягнення визначеної мети. Оскільки саме стратегічний задум визначає конкретний спосіб реалізації інтенційної програми дискурсу, відношення між комунікативною стратегією та комунікативною тактикою розглядають як зв'язки роду й видів.

Стратегію асоціюють із поняттям «глобальність», а тактику -- з поняттям «локальність». Зі стратегією пов'язують загальну мету комунікації, глобальний рівень усвідомлення комунікативної ситуації загалом.

Комунікативна стратегія (грец. військо і веду) -- головна лінія мовленнєвої поведінки в межах конкретної комунікативної події, що визначається загальною метою комунікації, ситуативним контекстом і уявленнями про адресата.

Тактиками називають локальні риторичні прийоми та лінії мовленнєвої поведінки. їх співвідносять із окремими намірами, що відповідають етапам або фазам комунікативної події.

Комунікативна тактика (грец. мистецтво шикування військ) -- зумовлені стратегією мовленнєві кроки, що в сукупності дають змогу досягти головної комунікативної мети.

У природній комунікації існують різні способи досягнення стратегічної мети (за винятком випадків жорстко ритуалізованих мовленнєвих дій). У межах однієї стратегії можна застосувати декілька тактик. Наприклад, умовляти впертого співрозмовника доводиться у різні способи: можна його просити, благати, погрожувати, апелювати до совісті тощо. Стратегій небагато, вони прокреслюють основний маршрут дискурсу -- від задуму комунікації до його реалізації. Тактик велика кількість, вони забезпечують гнучкість комунікації.

Кожна тактика спрямована на певну зміну фрагмента свідомості адресата в потрібному для адресанта напрямку. Комунікативна тактика має динамічний характер, що забезпечує оперативне реагування на ситуацію. Ґрунтується вона на мовленнєвих уміннях, комунікативній компетенції. Інструментом її реалізації є комунікативний хід.

Комунікативна тактика має знакову репрезентацію, тому спосіб її встановлення, на відміну від стратегії, керується експліцитною інформацією. Вона також має певні маркери. На семантичному рівні -- це кліше, номінації учасників комунікації, перформативи, конотативне значення слів, частки, повтори. Лексико-граматичними маркерами можуть бути синтаксичні конструкції відповідної модальності, фразеологізовані речення, синтаксичні синоніми, транспозиція синтаксичних структур, синтаксичні стилістичні фігури (паралелізм, градація, анафора, епіфора, антифразис тощо). Прагматичними показниками тактик є типи реакції адресата, імплікації, будова комунікативних ходів тощо.

Комунікативні тактики, які реалізують стратегії, різноманітні. Вони залежать від типу дискурсу, мовленнєвого жанру, конфігурації інтенцій у конкретного суб'єкта дискурсу в певній ситуації. їх вважають помилковими, якщо вони не дають необхідного результату комунікації.

Поняття «комунікативна стратегія» і «комунікативна тактика» активно використовують для дослідження мовленнєвої поведінки комунікантів у різних типах дискурсу, виявлення її варіативності та ефективності.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 

СКАЧАТЬ ОРИГИНАЛ
Комунікативні стратегії та комунікативні тактики