Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Менеджмент arrow Аналіз та моделювання трудових показників

Мережеве планування

Мережеве планування часу робіт

При управлінні господарюючими суб'єктами велику роль відіграє етап планування робіт по часу. Від ступеня розробленості такого плану залежать:

  • - Періодичність і об'єми постачання необхідними ресурсами;
  • - Хід технологічних процесів виконання робіт;
  • - Завантаження потужностей та обладнання;
  • - Завантаження персоналу;
  • - Рух фінансових та інформаційних ресурсів в організації.

В умовах залежності етапів робіт один від одного виникає необхідність розробки спеціальних тимчасових графіків виконання робіт - мережевих графіків. Вони допомагають менеджеру:

  • - Слідкувати за ходом робіт, контролювати їх початок та кінець;
  • - Побачити резерви часу, що виникають у ході робіт і у випадку необхідності задіяти їх;
  • - Побачити критичний шлях виконання, на якому немає резервів часу, і роботи якого являються рішучими з точки зору закінчення всього технологічного процесу.

Мережевий графік -- це модель для представлення, вивчення і управління складними комплексами взаємопов'язаних робіт, спрямованих на досягнення визначених цілей. Найбільш прості одноцільові мережеві графіки, з яких почнемо розгляд. Ціллю тут може бути, наприклад, закінчення будівництва того чи іншого об'єкту, створення унікального виробу, виконання науково-дослідної або дослідно-конструкторської роботи, завершення ремонту і т. п.

Найпростіший приклад одноцільового мережевого графіку зображений на рис. 1

Рис. 1. Приклад одно цільового мережевого графіку

Мережевий графік складається з вузлів (позначених прямокутниками) и з'єднуючих їх (направлених) ребер (позначених стрілками). Кожному вузлу відповідає деяка подія, яка полягає у закінченні того чи іншого етапу робіт, наприклад, «закладання фундаменту закінчено», «технічний проект прийнятий комісією» і т.д. Кожній стрілці (ребру графіка) відповідає та чи інша робота, що розуміється як процес, а не як результат, наприклад, процес спорудження стін, процес оформлення ескізного проекту і т. д. Для кожної роботи задається її тривалість, що вимріюється у фіксованих для даного графіка одиницях (часи, години, тижні чи місяці), наприклад для першої роботи t1 = 3, для другої роботи t2 = 7, для третьої роботи t3 = 5 і т. д. Сенс графіка полягає насамперед у тому, щоб вказати всі технологічні зв'язки, що визначають можливі послідовності робіт. З рис. 1 видно, що робота 6 може бути розпочата лише після закінчення роботи 1, а робота 7 - лише після закінчення робіт 3 і 4. У ряді випадків для завдання зв'язку доводиться користуватися так званими фіктивними роботами, які мають нульову тривалість і позначаються на графіку пунктирними стрілками. Роль фіктивних робіт легко усвідомити з того ж рисунка. Робота 7 може виконуватись після закінчення робіт 3 і 4, а роботи 5 і 9 - після закінчення робіт 2, 3 і 4. Якщо б ми об'єднали вузли 3 і 4, то роботі 7 прийшлося б чекати закінчення не тільки робіт 3 і 4, але і роботи 2. При наявності фіктивної роботи необхідність такого очікування виключається. Розбиття подій і введення фіктивних робіт дозволяють спростити технологічний процес і мережевий графік. Тривалість фіктивної роботи дорівнює 0. На будь-якому одно цільовому мережевому графіку виділяються дві події - початкова та кінцева. Початкова подія (у даному випадку подія 1) характеризується тим, що в неї не входить жодна стрілка. Всі інші події називаються проміжними. Початкова подія відповідає початку робіт (нульовий момент часу), а кінцева - завершенню всіх робіт (досягненню поставленої цілі).

За допомогою одноцільових мережевих графіків вирішуються наступні задачі:

  • - Визначаються мінімальний та максимальний час настання кожної події;
  • - Визначається мінімальний та максимальний час початку робіт;
  • - Визначається мінімальний та максимальний час закінчення робіт;
  • - Визначаються резерви часу та критичні шляхи.

Розрахуємо заданий на рис. 1 мережевий графік.

Задана тривалість робіт на графіку (ум. одиниць):

t1 = 3, t2 = 7, t3 = 5, t4 = 3, t5 = 5, t6 = 6, t7 = 3, t8 = 2, t9 = 6, для фіктивної роботи tф = 0.

  • 1. Розрахуємо мінімальні строки настання подій.
  • а) події 1 відповідає час T1 = 0;
  • б) для події 2: Т2 = Т1 + t1 = 0 +3 = 3;
  • в) для події 3 розрахуємо два часу і оберемо з них максимальне, так як для настання цієї події необхідне виконання роботи 3 і роботи 4:

;

г) аналогічно розраховуємо мінімально можливий строк настання події 4:

;

  • д) для події 5:
  • е) для події 6:
    • 2. Розраховуємо максимальні строки настання подій. (Розрахунок починається з останньої події).
  • а) для події 6 з попередніх розрахунків відомо: Т6 = 14.
  • б) для події 5: Т5 = Т6 - t8 = 14 - 2 = 12;
  • в) для події 4 розраховуємо два часи і обираємо з них мінімальне, так як максимальний строк настання цієї події пов'язаний з часами подій 5 і 6 і відповідно роботами 5 і 9 (див. мережевий графік):

- для п'ятої та для дев'ятої роботи;

г) аналогічно розраховуємо максимальний строк настання події 3:

- для сьомої та для фіктивної роботи;

  • д) Максимальний строк настання події 2:
    • - для шостої та для четвертої роботи;
  • е) максимальний строк настання події 1:

Якщо по результатам розрахунків мінімальний строк події 1 дорівнює 0, то всі попередні розрахунки проведені вірно.

3. Зводимо результати попередніх розрахунків у табл.2

Табл. 2. Мінімальні та максимальні часи настання подій

Строк

Події

1

2

3

4

5

6

min

0

3

6

7

12

14

max

0

4

7

7

12

14

З таблиці видно, що для подій 2 і 3 допустимо запізнення на одиницю часу. Це резерв часу. У інших подій резервів часу немає і тому говорять, що вони знаходяться на критичному шляху. У даному прикладі події 1, 4, 5, 6 знаходяться на критичному шляху. Для зручності наступних розрахунків заповнимо мережевий графік отриманими результатами (рис. 2). Поруч з кожною подією зобразимо в дужках два значення, перше -- мінімальний час настання події, друге -- максимальний час настання події.

Рис. 2. Проміжні результати розрахунку мережевого графіку

  • 4. Розрахуємо мінімальні та максимальні строки початку та кінця робіт.
  • а) - мінімальний час початку роботи, воно дорівнює мінімальному часу настання передуючої роботі події.

Мінімальний час початку роботи 1 дорівнює мінімальному часу настання події 1. Воно дорівнює 0.

Мінімальний час початку роботи 2 дорівнює мінімальному часу настання події 1. Воно дорівнює 0.

Мінімальний час початку роботи 3 дорівнює мінімальному часу настання події 1. Воно дорівнює 0.

Мінімальний час початку роботи 4 дорівнює мінімальному часу настання події 2. Воно дорівнює 3.

Мінімальний час початку роботи 5 дорівнює мінімальному часу настання події 4. Воно дорівнює 7.

Мінімальний час початку роботи 6 дорівнює мінімальному часу настання події 2. Воно дорівнює 3.

Мінімальний час початку роботи 7 дорівнює мінімальному часу настання події 3. Воно дорівнює 6.

Мінімальний час початку роботи 8 дорівнює мінімальному часу настання події 5. Воно дорівнює 12.

Мінімальний час початку роботи 9 дорівнює мінімальному часу настання події 4. Воно дорівнює 7.

б) - максимальний час початку роботи дорівнює різниці:

Максимальний час настання наступної за роботою події - час роботи = максимальний час початку роботи.

Максимальний час початку роботи 1: 4 - 3 = 1.

Максимальний час початку роботи 2: 7 - 7 = 0.

Максимальний час початку роботи 3: 7 - 5 = 2.

Максимальний час початку роботи 4: 7 - 3 = 4.

Максимальний час початку роботи 5: 12 - 5 = 7.

Максимальний час початку роботи 6: 12 - 6 = 6.

Максимальний час початку роботи 7: 12 - 3 = 9.

Максимальний час початку роботи 8: 14 -2 = 12.

Максимальний час початку роботи 9: 14 - 6 = 8.

в) - мінімальний час закінчення роботи дорівнює сумі:

Мінімальний час настання передуючої роботі події + час і-ої роботи = мінімальний час закінчення і-ої роботи

Мінімальний час закінчення роботи 1: 0 + 3 = 3.

Мінімальний час закінчення роботи 2: 0 + 7 = 7.

Мінімальний час закінчення роботи 3: 0 + 5 = 5.

Мінімальний час закінчення роботи 4: 3 + 3 = 6.

Мінімальний час закінчення роботи 5: 7 + 5 = 12.

Мінімальний час закінчення роботи 6: 3 + 6 = 9.

Мінімальний час закінчення роботи 7: 6 + 3 = 9.

Мінімальний час закінчення роботи 8: 12 + 2 = 14.

Мінімальний час закінчення роботи 9: 7 + 6 = 13;

г) - максимальний час закінчення роботи дорівнює максимальному часу настання наступної за роботою події:

Максимальний час закінчення роботи 1 дорівнює максимальному часу настання події 2. Воно дорівнює 4.

Максимальний час закінчення роботи 2 дорівнює максимальному часу настання події 4. Воно дорівнює 7.

Максимальний час закінчення роботи 3 дорівнює максимальному часу настання події 3. Воно дорівнює 7.

Максимальний час закінчення роботи 4 дорівнює максимальному часу настання події 3. Воно дорівнює 7.

Максимальний час закінчення роботи 5 дорівнює максимальному часу настання події 5. Воно дорівнює 12.

Максимальний час закінчення роботи 6 дорівнює максимальному часу настання події 5. Воно дорівнює 12.

Максимальний час закінчення роботи 7 дорівнює максимальному часу настання події 5. Воно дорівнює 12.

Максимальний час закінчення роботи 8 дорівнює максимальному часу настання події 6. Воно дорівнює 14.

Максимальний час закінчення роботи 9 дорівнює максимальному часу настання події 6. Воно дорівнює 14.

д) Розраховуємо резерви часу для робіт (різниці між максимальними та мінімальними значеннями часу) і заносимо всю отриману інформацію у табл. 3

Табл. 3. Результати розрахунків

Роботи

Час

Робота

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Час робіт ti

3

7

5

3

5

6

3

2

6

0

0

0

3

7

3

6

12

7

1

0

2

4

7

6

9

12

8

3

7

5

6

12

9

9

14

13

4

7

7

7

12

12

12

14

14

Резерв часу

1

0

2

1

0

3

3

0

1

З таблиці видно, що роботи 1, 3, 4, 6, 7 і 9 мають резерв часу. Роботи 2, 5 і 8 мають резерв, рівний 0, і тому про них говорять, що вони лежать на критичному шляху. Керівнику дуже важливо знати про резерви часу для кожної з робіт та критичний шлях. Знаючи роботи, що лежать на критичному шляху, менеджери заздалегідь акцентують свою увагу на поставку ресурсів для цих робіт, формують резервні запаси матеріальних та фінансових коштів, здійснюють заходи по підвищенню готовності виконання цих робіт. Зрозуміло, при використанні мережевого графіка в якості інструменту управління (а не тільки в якості засобу аналізу) необхідно здійснювати регулярне оновлення інформації як про очікувану тривалість робіт, так і про фактичний їх стан і кожен раз заново розраховувати всі перелічені вище показники. При цьому може змінюватися не тільки очікуваний час настання тих чи інших поді й, але і критичний шлях. Головна перевага управління на основі мережного графіка полягає в тому, що увага керівництва може зосереджуватися на тих роботах, котрі являються рішучими з точки зору строків закінчення всіх робіт.

На етапі попереднього планування визначення критичного шляху супроводжується аналізом можливостей скорочення тривалості робіт, що знаходяться на даному шляху. Облік цих можливостей з відповідним перерахунком усього графіка визначає новий критичний шлях, для якого знову шукаються можливості подальшого покращення графіка. Ця робота повинна проводитися постійно і в процесі фактичного виконання робіт, оскільки тут можуть відкриватися нові можливості покращення графіка, недоступні на етапі попереднього планування, або можуть виникати нові задачі по покращенню графіка в зв'язку зі зміною критичного шляху. Очевидно, що перелічені роботи з мережевими графіками повинні проводитися по базі ЕОМ. Показаний вище алгоритм дій неважко запрограмувати. Користувачу достатньо ввести вихідну інформацію мережевого графіка (зв'язки між роботами та їх тривалістю) і машина швидко розрахує всі резерви часу і знайде критичний шлях. При переході від одноцільових графіків до багатоцільових описана вище методика часового аналізу по суті не змінюється. Різниця полягає в тому, що максимальні строки настання подій повинні розраховуватися для кожної з поставлених цілей. Найпізніший строк визначає час вирішення задачі, тобто досягнення всіх кінцевих цілей.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 

СКАЧАТЬ ОРИГИНАЛ
Аналіз та моделювання трудових показників