Вступ

З розвитком економіки та ринкових відносин дедалі більше уваги з боку держави приділяється фінансовій політиці. Фінанси, як економічна категорія, відіграють визначну роль у створенні економічної системи країни, тому контроль за їх рухом з боку держави є необхідністю. Але сама по собі держава не в змозі одноосібно керувати фінансовими потоками. З цієї ціллю і були створені фінансові установи, одним видом з яких є банки.

Банк являє собою механізм фінансового ринку, завдяки якому кошти перерозподіляються між суб'єктами господарювання та працюють ефективно.

Посередником між капіталістом-власником виступає банк, який забезпечує формування і рух грошового капіталу.

Банк -- це фінансова установа, яка акумулює тимчасово вільні грошові кошти (вклади), надає їх у тимчасове користування у формі кредиту (позики), виступає посередником у взаємних платежах і розрахунках між підприємствами, установами або окремими особами, регулює грошовий обігу країні, включаючи випуск (емісію) нових грошей.

Усі банки як фінансові установи організаційно і функціонально упорядковані в банківську систему -- сукупність різних видів національних банків і кредитних установ, що діють у межах грошово-кредитного механізму.

Банківську система країни включає:

  • 1) центральний банк;
  • 2) комерційні банки, у тому числі: ощадні, інвестиційні, іпотечні та інші спеціалізовані банки.

Кожний елемент банківської системи відіграє важливу роль у життєзабезпеченні ринкової системи. Основне призначення банків -- посередництво в переміщенні грошових засобів від кредиторів до позичальників і від продавців до покупців грошових ресурсів,

Мета комерційних банків -- одержання прибутку. Вони мають, як правило, універсальний характер, створюються у формі пайових або акціонерних. Акціонерні банки можуть бути відкритого і закритого типів.

Комерційні банки успішно працюють за дотримання відповідних принципів:

  • * робота в межах реальних ресурсів;
  • * повна економічна самостійність і відповідальність;
  • * взаємодія з клієнтами на ринкових засадах;
  • * регулювання діяльності економічними методами і в межах закону.

Комерційні банки виконують такі функції:

  • * створення грошей;
  • * посередництво в кредиті;
  • * стимулювання нагромаджень господарськими суб'єктами;
  • * посередництво в платежах і забезпечення розрахунково-платіжного механізму;
  • * посередництво в операціях із цінними паперами.

Крім банків до інфраструктурних ланок функціонування позичкового капіталу входять страхові компанії і пенсійні фонди, а також всілякі інвестиційні компанії, фінансові компанії, спеціалізовані фонди, тобто всі ті, хто бере участь у формуванні і функціонуванні позичкового капіталу.

Вони все більшою мірою стають джерелом довгострокового кредитування, вступаючи в конкурентну боротьбу на ринку капіталів. Усі фінансово-кредитні інститути мають комерційний характер, тобто здійснюють свою діяльність з метою одержання прибутку.

Прибуток як надлишок авансованої вартості створюється у виробничій сфері. Але оскільки грошовий позичковий капітал бере участь у створенні цього надлишку, то його власник одержує певну частку прибутку у формі процента.

 
< Пред   СОДЕРЖАНИЕ   Загрузить   След >