Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Финансы arrow Обґрунтування вибору пріоритетних напрямів державної підтримки малого підприємництва з метою забезпечення доходів місцевих бюджетів

Обґрунтування вибору пріоритетних напрямів державної підтримки малого підприємництва з метою забезпечення доходів місцевих бюджетів


Обґрунтування вибору пріоритетних напрямів державної підтримки малого підприємництва з метою забезпечення доходів місцевих бюджетів

О.В. Григораш, викладач, Університет митної справи та фінансів

У статті дано оцінку результативності застосування бюджетних важелів стимулювання розвитку малого підприємництва. Визначено, що фінансування бюджетних програм розвитку малого підприємництва здійснює незначний вплив на ефективність діяльності суб'єктів малого бізнесу у зв'язку з відсутністю напрямів точкового спрямування ресурсів.

Розроблено пропозиції щодо вибору пріоритетних видів економічної діяльності, які з одного боку мають найбільший обсяг реалізованої продукції як потенційної бази оподаткування з метою забезпечення доходів місцевих бюджетів, а з іншого боку - відповідають специфіці регіону.

Проведено аналіз зв'язку кількості суб'єктів малого підприємництва за визначеними видами економічної діяльності з часткою реалізованої ними продукції. Обґрунтована доцільність застосування податкових важелів підтримки малих промислових підприємств з метою підвищення доходності бюджету Дніпропетровської області.

Ключові слова. Мале підприємництво, доходи місцевих бюджетів, горизонтальна підтримка, вертикальна (селективна) підтримка, бюджетні і податкові важелі стимулювання, кореляційно-регресійний аналіз.

The substantiaion of choosing the priority directions of state support for the small business to rise the local budget income

O.V. Grygorash, lecturer, University of Customs and Finance

The article contains evaluation of the budgetary levers effectiveness for stimulation of the small business development. It was found that the financing of the budget programs of small business slightly effects the performance of small businesses activity due to lack of point resources direction.

It was suggested to choose the priority economic activities with the highest volume of sales as a potential tax base in order to provide local revenues on the one hand, and correspondence to the specifics of the region on the other hand.

The connection between the number of small businesses by economic activities with the volume of their products sales was analyzed. The reasonability of tax instruments to support small business in the industry to improve the profitability of Dnipropetrovsk region budget was grounded.

Key words. Small business, local budgets income, horizontal support, vertical (selective) support, budget and tax levers of stimulation, correlation and regression analysis.

Постановка проблеми

У провідних країнах світу діяльність малого підприємництва виступає рушійною силою як соціально-економічного розвитку, так і вагомим чинником забезпечення доходів бюджетів різного рівня.

В Україні мале підприємництво також бере участь у підвищенні доходності місцевих бюджетів, хоча його роль у соціально-економічному зростанні країни на разі повністю не розкрита.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Тематиці державної підтримки і розвитку малого підприємництва присвячено ряд публікацій. Вагомий науковий внесок у дослідження зазначеної проблеми зробили: З.С. Варналій [1], Л.І. Воротіна [2], О.П. Кириченко [3], О.В. Квасниця [4], А.В. Попський [5].

Так, О.І. Тимченко [6] наголошує на відсутності практичних аспектів розвитку малого підприємництва в контексті регіональних пріоритетів. У літературі присутня також критика селективного підходу до державної підтримки малого бізнесу, зокрема, Н.С. Поповенко [7] зазначає необхідність створення рівних умов для всіх суб'єктів господарювання, зайнятих у сфері бізнесу.

Постановка завдання. Метою статті є оцінка результативності застосування бюджетних важелів стимулювання малого підприємництва та розробка пропозицій щодо вибору пріоритетних напрямів державної підтримки з урахуванням специфіки регіонів з метою підвищення доходності місцевих бюджетів.

Викладення основного матеріалу

Розглянемо вплив діяльності малого підприємництва на надходження до місцевих бюджетів. У якості результативних показників оберемо обсяг реалізованої малими підприємствами продукції та доходи зведеного бюджету Дніпропетровської області (рисунок 1).

Рисунок 1. Аналіз зв'язку між обсягом реалізованої МП продукції та доходами Дніпропетровської області

На рисунку 1 показано, що існує прямий тісний зв'язок між обсягом реалізованої МП продукції та доходами області (модель адекватна даним спостережень: (Fемп = 66,2 > Fкр = 5,59), тобто із розвитком малого підприємництва прямо пропорційно збільшується і доходна частини області.

З метою регулювання господарської діяльності, держава зацікавлена у розвитку цього сегменту, у зв'язку з чим підприємствам надається всебічна підтримка. Крім використання податкових важелів стимулювання малого підприємництва, в Україні існує практика застосування прямих бюджетних важелів. Основним інструментом координації підтримки підприємництва є регіональні програми, реалізація яких має відбуватися на основі використання програмно-цільового методу.

Для оцінки результативності впливу бюджетних важелів на розвиток малого підприємництва, необхідно проаналізувати рівень зв'язку між показником затрат (обсягом фактичного фінансування заходів програм за рахунок бюджетних коштів) та показниками розвитку малого підприємництва (табл. 1).

Таблиця 1

Фінансування регіональних програм розвитку малого підприємництва в Україні у 2006-2013 рр.

Показники

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Затверджено, млн. грн.

65,3

50,9

45,9

72,2

40,8

39,1

30,7

53,6

Фактично профінансовано, млн. грн.

66,7

47,6

35,9

19,8

28,3

18,7

14,9

21,7

Частка реалізованої МП продукції (A), %

18,8

18,1

16,5

16,8

14,4

13,1

16,0

16,6

Рівень зайнятості на МП (B), %

24,7

25,1

25,6

26,7

27,2

26,9

26,7

27,1

Питома вага підприємств, що впроваджували інновації (С), %

11,2

14,2

13

12,8

13,8

16,2

17,4

16,8

Застосовуючи стандартну функцію лінейн електронної системи Excel, побудуємо моделі зв'язку між обсягом фінансування регіональних програм та показниками розвитку. Результати оцінки параметрів занесемо в табл. 2.

Таблиця 2

Оцінка параметрів моделей зв'язку між фактичним обсягом фінансування регіональних програм та результативними показниками

Частка реалізованої МП продукції A, %

Питома вага зайнятих у МП B, %

Питома вага підприємств, що впроваджували інновації D, %

a1 = 0,0732

a0 = 13,9659

b1 = -0,0493

b0 = 27,8115

d1 = -0,0899

d0 = 17,275

Sa1 = 0,030

Sa0 = 1,079

Sb1 = 0,01

Sb0 = 0,35

Sd1 = 0,034

Sd0 = 1,221

R2 = 0,4956

S = 1,4148

R2 = 0,8087

S = 0,4587

R2 = 0,5363

S = 1,601

Fa = 5,895

df = 6

Fb = 25,368

df = 6

Fс = 6,939

df = 6

ta1 = 2,43

ta0 = 12,94

tb1 = -5,04

tb0 = 79,49

tс1 = -2,63

tс0 = 14,15

Аналізуючи дані табл. 2, робимо висновок, що між загальним обсягом фінансування регіональних програм України та часткою реалізованої малими підприємствами продукції існує прямий зв'язок. Коефіцієнт детермінації для даної моделі становить = 0,4956, отже, модель на 49,56% пояснює зміни величин частки реалізації за рахунок зміни обсягу фінансування; решта 50,44% зумовлена чинниками, що лежать поза межами моделі. Зайнятість у малому підприємництві обернено пропорційно пов'язана з обсягом фінансування (Rb = -0,899, (R2b = -0,8087). Має місце зворотний зв'язок між загальним обсягом фінансування регіональних програм та часткою підприємств, що впроваджували інновації (R2 = 0,5363). Моделі адекватні даним спостережень (Fa = 5,895, Fb = 25,368, Fс = 6,939 > F(0,1;1;6) = 3,78) та мають значущі параметри (ta1 = 2,43, tb1 = |-5,04|, tс1 = |-2,63| > t(0,1;6) = 1,94).

Відсутність прямого значущого зв'язку між фінансуванням регіональних програм та результативними показниками дає змогу зробити висновок про неточковий характер інвестування та про відсутність пріоритетів у здійсненні державної підтримки.

Ключовою характеристикою державної підтримки підприємств є міра її селективності. Селективна державна підтримка надається конкретним галузям і підприємствам. На відміну від неї, горизонтальна державна підтримка спрямована на створення якнайсприятливіших економічних умов розвитку для максимально широкого кола учасників ринку [7].

Аналізуючи застосування податкових важелів, слід відмітити, що відповідно до п. 16 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, до 01.01.2016 р. від оподаткування податком на прибуток звільнялися підприємства (суб'єкти малого підприємництва), у яких чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за останній річний звітний період не перевищує 3 млн. грн. та нарахована за кожний місяць звітного періоду заробітна плата (дохід) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, була не меншою, ніж дві мінімальні заробітні плати.

Зважаючи на перелік пільг, які діяли до набуття чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» [11], та якими могли скористатися суб'єкти малого підприємництва (в тому числі СПД, що надавали готельні послуги, підприємства легкої промисловості, крім підприємств, які виготовляють продукцію на давальницькій сировині), можна зробити висновок про зміну спрямованості пільгування підприємництва із вертикальної (галузевої) на горизонтальну (сегментну).

У 2016 р. діючою залишилася пільга щодо звільнення від оподаткування прибутку підприємств і організацій, заснованих громадськими організаціями інвалідів (ст.142 [15]), що не є важелем стимулювання підприємницької активності, а виступає засобом реалізації права на соціальний захист і забезпечення окремих груп населення.

Підтримка малого підприємництва в цілому (без пріоритетів), як це відбувається сьогодні, не є ефективною. На разі ситуація на українському ринку, коли економіка країни заходить у нову фазу фінансової та соціально-політичної кризи, а населення тотально збанкрутіло, у зв'язку із здешевленням національної валюти і подорожчанням усіх груп товарів одночасно, мова йде не про організацію конкурентного середовища, а про підтримку підприємств на плаву. У зв'язку з обмеженістю державних ресурсів, виникає необхідність вибору пріоритетів (видів економічної діяльності) для точкового спрямування зусиль.

В основу визначення напрямів стимулювання розвитку підприємництва має бути покладено специфіку регіону: промислова, рекреаційна, сільськогосподарська та інші, та обрано критерії, за якими можна формувати пріоритети державної підтримки.

Розглянемо структуру реалізованої МП продукції (товарів, послуг). Динаміка реалізованої МП продукції за видами економічної діяльності протягом 2010-2014 рр. представлена на рисунку 2.

державний бюджетний малий бізнес

Рисунок 2. Структура реалізованої МП продукції за видами економічної діяльності у 2010-2014 рр.

Аналіз структури реалізованої МП продукції за видами економічної діяльності (рисунок 2) показує, що найбільша частка реалізованої продукції (послуг) належить галузі оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів та мотоциклів, друга за обсягом частина реалізованої продукції припадає на промисловість, на третьому місці галузь будівництва. Менші за обсягом, але вагомі галузі сільського, лісового та рибного господарства та професійна, наукова та технічна діяльність.

Для вибору критеріїв будемо застосовувати матрицю Дуайта Ейзенхауера. Суть методу полягає в розстановці пріоритетів виконання задач за ступенем важливості і терміновості. Для вибору пріоритетів державної підтримки, пропонується покласти в основу такі два критерії: обсяг реалізованої продукції як потенційний фактор впливу на доходи області (база оподаткування) та соціально-економічна значущість виду економічної діяльності для регіону, та сформувати двомірну матрицю (рисунок 3).

Заповнимо матрицю для визначення пріоритетності надання державної підтримки (рисунок 4). Матриця демонструє, що пріоритетною галуззю для підтримки малого підприємництва є промисловість. Діяльність суб'єктів малого підприємництва у промисловості не тільки є значущою для розвитку області як таких, що сформувалися на базі колишніх промислових крупних підприємств фахівцями, що втратили місце роботи у 90-ті роки, але і за часткою реалізованої продукції посідають друге місце після торгівлі.

Рисунок 3. Критерії визначення пріоритетності державної підтримки малого підприємництва відповідно до виду економічної діяльності

Рисунок 4. Матриця пріоритетності державної підтримки малого підприємництва за ознаками обсягу реалізованої продукції та значущості для розвитку Дніпропетровської області

Гордієнко В.О. [13] наголошує на тому, що найбільшого економічного зростання досягли країни, в макроструктурі яких переважають послуги. Економіка рухається, насамперед, завдяки виробництву, використанню знання та інформації. Конкурентоспроможність таких підприємств проявляється у виробництві ідей. Тому, значно меншою за обсягом реалізації, але значущою для регіону галуззю, є інноваційна, професійна, наукова та технічна діяльність. За рівнем пріоритетності для регіону галузь, безумовно, стоїть на першому місці, однак, вона не виступає бюджетоутворюючою для області. Тому важливість її підтримки виходить на друге місце після промисловості.

Будівництво представляє інтерес для області не тільки з позиції наповнення бюджету, але і забезпечує населення робочими місцями (17% працюючих у малому підприємництві зайнято у будівництві), а регіон - можливістю споруджувати будівельні об'єкти (житлові та промислові).

Галузь сільського, лісового та рибного господарства поступається будівництву за обсягом реалізації та за кількістю найманих працівників (11%). Але у порівнянні з іншими видами економічної діяльності вона має вигідні позиції. Галузь історично не була пріоритетною у розвитку регіону, але підтримка сільськогосподарських підприємств здійснюється на загальнодержавному рівні.

Результати проведеного аналізу демонструють значний обсяг реалізації продукції у галузі торгівлі. Але цей вид економічної діяльності не є пріоритетним для розвитку області, а лише забезпечує самозайнятість населення та виступає провідником між виробником та споживачем товарів і послуг.

Проаналізуємо ефективність роботи МП у визначених галузях [14]. Диференційований аналіз за видами економічної діяльності був спрямований на оцінку ефективності діяльності підприємств: збільшення кількості СПД у галузі має сприяти збільшенню частки реалізованої ними продукції (або забезпечувати на сталому рівні).

Динаміка кількості суб'єктів малого підприємництва за видами економічної діяльності та частка реалізованої ними продукції представлена в табл. 3.

Таблиця 3

Статистичні дані щодо кількості МП та обсягу реалізованої продукції за видами економічної діяльності у 2007-2014 рр.

Кількість МП

Показники

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

Всього, в т.ч.:

21607

23449

23957

25736

25173

25691

26651

24821

у промисловості

2505

2444

2383

2610

2625

2426

2727

2542

у будівництві

2472

2790

3108

2358

2243

2162

2156

1950

у сільському, лісовому та рибному господарстві

723

3426

3423

3624

3009

3618

3772

3716

в оптовій та роздрібній торгівлі

8471

8707

8943

9574

9554

9196

9356

8300

Частка продукції МП в обсязі реалізованої регіоном продукції

Показники

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

Всього, в т. ч.:

15

13

14,1

14

12,1

12,6

12,2

12,3

у сільському, лісовому та рибному господарстві

19

14,7

13,7

15,6

28,6

31,9

33,1

38,2

у промисловості

3

2,8

3,5

2,7

2,7

3

3,1

3,4

у будівництві

41,7

45

44,5

38,8

35,2

45,9

43,8

48,1

в оптовій та роздрібній торгівлі

23,3

20,7

21,9

20,7

19,3

21,8

20,4

20,8

Ефективність діяльності МП за галузями може бути оцінена за допомогою економіко-математичного моделювання. Перевіримо наявність зв'язку між показниками кількості зареєстрованих суб'єктів малого підприємництва та часткою реалізованої продукції за галузями, де обсяг реалізованої продукції виявився найбільшим: сільське господарство, торгівля, промисловість та будівництво (табл. 4).

Отже, між кількістю суб'єктів малого підприємництва і часткою реалізованої ними продукції існує тісний від'ємний зв'язок (R2 = 0,4851). Модель адекватна даним спостережень (F = 5,65 > F(0;1;6) = 3,77) та має значущі параметри (|t1| = 2,38, t2 = 5,07 > t(0;6) = 1,94). Отже, зростання кількості малих підприємств не забезпечує зростання обсягів виробництва і реалізації продукції у порівнянні з середнім і великим бізнесом.

Таблиця 4

Оцінка параметрів моделей зв'язку кількості суб'єктів малого підприємництва за видами економічної діяльності та часткою реалізованої ними продукції

Суб'єкти малого підприємництва

p1 = -0,0005

p0 = 24,753

Sp1 = 0,0002

Sp0 = 4,883

R2 = 0,4851

S = 0,8336

F = 5,65

df = 6

t1 = -2,38

t0 = 5,07

Промисловість

a1 = -0,001

a0 = 5,293

Sa1 = 0,001

Sa0 = 2,514

R2 = 0,1196

S = 0,3052

Fa = 0,82

df = 6

ta1 = -0,90

ta0 = 2,11

Будівництво

b1 = 0,012

b0 = 10,209

Sb1 = 0,011

Sb0 = 26,363

R2 = 0,1664

S = 10,3689

Fb = 0,32

df = 6

tb1 = 0,57

tb0 = 1,08

Сільське, лісове та рибне господарство

d1 = 0,003

d0 = 15,801

Sd1 = 0,004

Sd0 = 12,328

R2 = 0,0803

S = 10,0212

Fс = 0,52

df = 6

tс1 = 0,72

tс0 = 1,28

Оптова та роздрібна торгівля

d1 = -0,001

d0 = 33,184

Sd1 = 0,001

Sd0 = 7,638

R2 = 0,2944

S = 1,0903

Fd = 2,50

df = 6

td1 = -1,58

td0 = 4,34

Розгляд почнемо з аналізу зв'язку між кількістю суб'єктів МП та часткою реалізованої ними продукції в оптовій та роздрібній торгівлі. Між показниками виявлено від'ємний зв'язок. Збільшення кількості МП пов'язано із зменшенням частки реалізованої продукції лише на 29,44%. Останні 70,56% зміни якісного показника зумовлені іншими факторами. Модель не адекватна даним спостережень та має незначущі параметри. Тобто кількість підприємств у галузі торгівлі зростає, але це не забезпечує (не впливає на) зростання частки реалізованої продукції. Такі підприємства статистично не демонструють ефективність, або не декларують реальні масштаби своєї діяльності. Стимулювати зростання кількості таких підприємств доцільно тільки з точки зору отримання надходжень від платників єдиного податку, сума якого прямо не залежить від реальних доходів підприємців, а отже, не може бути прогнозованою.

Проведемо аналіз зв'язку між кількістю МП та часткою реалізованої МП продукції в загальному обсязі по галузі сільського, лісового та рибного господарства. Аналізуючи параметри моделей, робимо висновок, що прямого значущого зв'язку між кількістю МП по галузі та обсягом реалізації продукції не виявлено (коефіцієнт множинної детермінації R2 = 0,0803). Тобто кількість підприємств зростає, але випуск продукції не збільшується пропорційно. Тим не менше, зв'язок має позитивне значення і з 2011 р. зростання частки реалізованої продукції відбувається пропорційно зростанню кількості господарюючих суб'єктів малого бізнесу. Це демонструє екстенсивний шлях розвитку, але не характеризує спад, що вже є позитивним моментом. Селективна підтримка такого виду економічної діяльності здійснюється через податковий важіль - спеціальний податковий режим (єдиний податок IV групи).

Розглянемо малі будівельні підприємства. Слід відмітити наявність прямого зв'язку між аналізованими показниками, коефіцієнт детермінації складає 16,64%. Те, що у галузі створюються нові суб'єкти господарювання, не сприяє її розвитку. У цій галузі досить складно проконтролювати обсяг реалізованої продукції (наданих послуг), тому власники бізнесу частко реєструють підприємства у ній з метою приховування реальної діяльності.

Останній вид економічної діяльності, обраний для розгляду, - промисловість. Зв'язок між кількісним і якісним показником у промисловості є від'ємним. Слід завважити, що Дніпропетровська область характеризується промисловою спрямованістю, а кожний десятий суб'єкт малого підприємництва зареєстрований саме у промисловості. До вступу України до Європейського Бізнес Реєстру у 2008 р. велася окрема статистика за видами промислової діяльності малих підприємств. Державна підтримка промислових підприємств активно поширювалася на металургійну промисловість, у якій малі промислові підприємства не існували. Зараз державна вертикальна підтримка аналізованої групи підприємств відсутня навіть у сфері оподаткування.

Узагальнюючи проведені дослідження, можна зауважити, що в цілому зв'язку між часткою продукції МП в обсязі реалізованої регіоном і їх зростаючою кількістю не встановлено, при цьому у певних видах економічної діяльності такий зв'язок носить від'ємне значення. В такому разі ставиться питання щодо пояснення такої тенденції та доцільності стимулювання малого підприємництва у таких видах економічної діяльності.

Беручи до уваги специфіку Дніпропетровської області, розглянемо можливі підходи до стимулювання малих промислових підприємств з метою забезпечення доходів бюджету області.

Зважаючи на те, що підприємства, які працюють у сфері виробництва, тяжіють до застосування загальної системи оподаткування, у попередніх дослідженнях [15] обґрунтовано наявність тісного зворотного зв'язку між ставкою податку на прибуток та обсягом реалізованої промислової продукції суб'єктами малого підприємництва.

Зниження ставки оподаткування обумовлює збільшення обсягів реалізації промислової продукції (R2 = 0,8618), що дозволяє розрахувати прогнозні показники реалізації залежно від значення ставки. Модель адекватна даним спостережень та має значущі параметри. Отже, ставку податку на прибуток можна охарактеризувати як ефективний важіль податкового стимулювання розвитку малого промислового підприємництва

Ефективність запровадження спеціальної ставки оподаткування для малих промислових підприємств в контексті даного дослідження має бути спрямована на забезпечення доходів місцевих бюджетів.

Висновки

Не зважаючи на активну критику селективної підтримки малого підприємництва з метою створення однакових умов функціонування для усіх суб'єктів господарювання, була обґрунтована низька ефективність державної підтримки горизонтального характеру. Підтримка підприємництва в цілому не забезпечує зростання обсягів реалізованої продукції як потенційної бази оподаткування, а отже, не сприяє нарощуванню доходів місцевих бюджетів.

У зв'язку з обмеженістю фінансових ресурсів, що спрямовуються на реалізацію регіональних програм підтримки малого підприємництва (бюджетні важелі), та відсутністю податкових важелів стимулювання, виникає необхідність формування виваженої політики підтримки малого підприємництва, яка б враховувала як специфічні особливості розвитку регіону, так і потенційні можливості малого підприємництва щодо наповнення місцевих бюджетів.

Список використаних джерел

1. Варналій З.С. Пріоритети вдосконалення державної політики розвитку малого підприємництва в Україні / З.С. Варналій, Т.Г. Васильців, Д.С. Покришка // Стратегічні пріоритети. - 2014. - №2. - С. 49-54.

2. Воротіна Л. І. Малий бізнес та підприємництво в ринкових умовах господарювання: Навч. посіб. [Текст] / Л.І. Воротіна, В.Є. Воротін, Л.А. Мартинюк, Т.В. Черняк; Європ. ун-т. - 3-є вид., доповн. і переробл. - К., 2004. - 308 c.

3. Кириченко О.П. Особливості оподаткування малого бізнесу в контексті податкового кодексу України [Текст] / О.П. Кириченко, М.А. Титаренко // Економіка та управління підприємствами. - 2015. - №1. - С. 81-85.

4. Квасниця О.В. Моніторинг та оцінка результативності регіональних програм розвитку малого підприємництва в Україні [Текст] / О.В. Квасниця // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Економіка»: збірник наукових праць / ред. кол.: І.Д. Пасічник, О.І. Дем'янчук. - Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2013. - Випуск 24. - С. 163-168.

5. Попський А.В. Регіональні програми розвитку малого підприємництва як інструмент державного управління / А.В. Попський // Демократичне врядування. - 2014. - Вип. 14.

6. Тимченко О.І. Проблеми та перспективи розвитку малого підприємництва в регіонах України / О.І. Тимченко // Ефективна економіка. 2015. - №6 [Електронний ресурс]

7. Поповенко Н.С. Державна підтримка розвитку малого бізнесу в Україні [Електронний ресурс] / Н.С. Поповенко, О.В. Ганенко // Економіка: реалії часу: [електрон. журн.]. - 2012. - №1. - С. 126-132.

8. Статистична інформація [Електронний ресурс] / Головне управління статистики у Дніпропетровській області.

9. Звіти по відокремленому обліку 2006-2014 // Матеріали Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області. - 2015.

10. Статистична інформація [Електронний ресурс] / Державна служба статистики України

11. Про стан і перспективи розвитку малого та середнього підприємництва в Україні за 2012-2013 рр. [Електронний ресурс]: Аналітичний звіт Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва

12. Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи. Закон України від 28.12.2014 №71-VIII [Електронний ресурс] // Верховна Рада України.

13. Гордієнко В.О. Програмно-цільовий метод - інструмент побудови сучасної економіки [Текст]: монографія / В.О. Гордієнко; Дніпропетр. держ. фінанс. акад. - Дніпропетровськ: ДДФА, 2014. - 267 с.

14. Гордієнко В.О. Шляхи підвищення ефективності малого підприємництва у регіоні [Текст] / В.О. Гордієнко, О.В. Григораш, М.В. Тимошенко // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць: Випуск 257: В 7 т. - Т. VІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2010. - С. 1534 - 1546.

15. Григораш О.В. Дослідження податкового стимулювання розвитку малого підприємництва у промисловості [Текст] / О.В. Григораш // Технологічний аудит та резерви виробництва. - 2016. - №1. - С. 4-9.

References.

1. Varnalii Z.S., Vasyltsiv T.H., Pokryshka D.S. (2014) “Priorytety vdoskonalennia derzhavnoi polityky rozvytku maloho pidpryiemnytstva v Ukraini” [Priorities for improving the public policy of small business in Ukraine]. Stratehichni priorytety. - vol. 2. - pp. 49-54.

2. Vorotina L.I., Vorotin V.Ye, Martyniuk L.A., Cherniak T.V. (2004). “Malyy biznes ta pidpryyemnytstvo v rynkovykh umovakh hospodaryuvannya” [Small business and entrepreneurship in market conditions]. Kyiv: Vydavnytstvo Yevropeyskogo universytetu, 308.

3. Kyrychenko O.P., Tytarenko M.A. (2015) “Osoblyvosti opodatkuvannya maloho biznesu v konteksti podatkovoho kodeksu Ukrayiny” [The specifics of small business taxation in the context of the Ukraine tax code] Ekonomika ta upravlinnya pidpryyemstvamy, vol. 1, pp. 81-85.

4. Kvasnytsya O.V. “Monitorynh ta otsinka rezul'tatyvnosti rehional'nykh prohram rozvytku maloho pidpryyemnytstva v Ukrayini “ [Monitoring and evaluation of the regional programs of the small business development in Ukraine]. Naukovi zapysky Natsional'noho universytetu «Ostroz'ka akademiya». Seriya «Ekonomika»: zbirnyk naukovykh prats, vol. 24, (2013): 163-168.

5. Popskyi A.V. Rehionalni prohramy rozvytku maloho pidpryiemnytstva yak instrument derzhavnoho upravlinnia

6. Tymchenko O.I. Problemy ta perspektyvy rozvytku maloho pidpryyemnytstva v rehionakh Ukrayiny [Problems and prospects of small business development in the regions of Ukraine].

7. Popovenko N. S., Hanenko O.V. (2012) Derzhavna pidtrymka rozvytku maloho biznesu v Ukraini” [State support for small business development in Ukraine]

8. Statistical information. Holovne upravlinnya statystyky u Dnipropetrovs'kiy oblasti

9. Reports on separate accounting 2006-2014. Materialy Holovnoho upravlinnia Derzhavnoi fiskalnoi sluzhby u Dnipropetrovskii oblasti.

10. Statistical information. State Statistics Service of Ukraine

11. Pro stan i perspektyvy rozvytku maloho ta seredn'oho pidpryyemnytstva v Ukrayini za 2012-2013 r. [Analytical report on the status and prospects of development of small and medium business in Ukraine]

12. The Verkhovna Rada of Ukraine (2014), The Law of Ukraine “ On Amendments to the Tax Code of Ukraine and some other legislative acts of Ukraine on tax reform”, [Online]

13. Hordiienko V.O. (2014) Prohramno-tsilovyi metod - instrument pobudovy suchasnoi ekonomiky” [The program-target method as a tool of building a modern economy] Dnipropetrovsk. 267 p.

14. Hordiyenko V.O., Grygorash O.V., Tymoshenko M.V. (2010) Shlyakhy pidvyshchennya efektyvnosti maloho pidpryyemnytstva u rehioni [Ways to improve the small business efficiency in the region]. Ekonomika: problemy teoriyi ta praktyky, vol. 6, pp. 1534 - 1546.

15. Grygorash O.V. (2016) Doslidzhennia podatkovoho stymuliuvannia rozvytku maloho pidpryiemnytstva u promyslovosti [The tax stimulation of the small business in the industry recearch]. Tekhnolohichnyi audyt ta rezervy vyrobnytstva, vol. 1, pp. 4-9.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
 
Предметы
Банковское дело
Бухучет и аудит
География
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Маркетинг
Математика, химия, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Охрана труда
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Сельское хозяйство
Социология
Спорт
Техника
Товароведение
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Этика и эстетика
Прочее