Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow История arrow Джерела для вивчення землеволодіння й землекористування в губерніях Правобережної України кінця ХVІІІ

Джерела для вивчення землеволодіння й землекористування в губерніях Правобережної України кінця ХVІІІ - початку ХХ століття


Специфіка історичного знання полягає в тому, що науковці здобувають його не дослідним шляхом, не безпосередньо, а опосередковано, за допомогою історичних джерел, від повноти та доступності яких залежать перспективи дослідження. Об'єктивне вивчення історії землеволодіння й землекористування в губерніях Правобережної України кінця ХУІІІ -- початку ХХ ст. можливе лише за умови залучення масиву архівних матеріалів. Останніми роками вітчизняна історіографія даного питання поповнюється розвідками, що ґрунтуються на новій методологічній основі та значній кількості архівних і опублікованих джерел. Однак дослідники не повною мірою залучають матеріали, які зберігаються в обласних державних архівах, передусім Вінницькому (Держархів Вінницької обл.), Житомирському (Держархів Житомирської обл.) та Хмельницькому (Держархів Хмельницької обл.).

Великий масив архівних матеріалів зосереджений у Центральному державному історичному архіві України в м. Києві (далі -- ЦДІАК України), зокрема у фонді 442 -- «Канцелярія Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора». У ньому -- відомості з історії соціально-економічного розвитку Правобережної України протягом «довгого» ХІХ ст. Дані, що стосуються землеволодіння й землекористування, містяться в щорічних звітах і статистичних рапортах цивільних губернаторів, які зібрані й систематизовані губернськими статистичними комітетами та губернськими правліннямиЦентральний державний історичний архів України в м. Києві (далі -- ЦДІАК України), ф. 442, оп. 1, спр. 1195, 1363, 1519, 1520, 1806; оп. 50, спр. 369; оп. 52, спр. 437; оп. 532, спр. 181, 202; оп. 533, спр. 158; оп. 534, спр. 281, 422; оп. 535, спр. 310; оп. 540, спр.131; оп. 623, спр. 100; оп. 626, спр. 277; оп. 634, спр. 724.. У щорічних звітах губернаторів подавалася аналітична та оглядова інформація щодо ротації землевласників, управління державними маєтками, пропозиції із законодавчого врегулювання поземельних відносин. Матеріали фонду дають можливість з'ясувати кількісні зміни в дворянському землеволодінні після польських повстань 1830-1831 рр. та 1863 р. і особливості землекористування та орендних відносин, якісні зрушення в організації господарювання. Також тут містяться цікаві відомості про стан справ у єврейських землеробських колоніях та про землеволодіння й землекористування старообрядців, іноземних колоністів, про врожайність на ділянках поміщиків та селян.

Інформаційно-змістовними є матеріали про реалізацію в губерніях Правобережної України «Положень» від 19 лютого 1861 р., ціни на землю в регіоні та викупні платежі, втілення реформи щодо становища державних селян, стан господарства колишніх військових поселенців, купівлю-продаж земель у 1861-1863 рр., суму викупних платежів, які мали отримати польські поміщики Волинської губерніїТам само, оп. 303, спр.122, арк. 5-583.. Дослідницький інтерес має аналітична інформація стосовно землеволодіння поляків і росіян у трьох зазначених губерніях, особливо в порівнянні розмірів наділів та способів господарюванняТам само, оп. 637, спр. 545, арк. 31-51., а також площ бурякових плантацій Київської губернії у власності цукрових заводів, місцевих поміщиків та селянТам само, оп. 690, спр. 364, арк. 1-25.. Із документів фонду можна з'ясувати стан селянських господарств у губерніяхТам само, оп. 51, спр. 375., зростання площ земельних селянських наділів протягом 1911-1914 рр.Там само, оп. 829, спр. 507., кількісні дані про купівлю селянами землі за допомогою кредитів Селянського поземельного банкуТам само, оп. 542, спр. 18., про вжиті заходи з меліорації, які призвели до переходу земельних угідь із категорії «незручних земель» до таких, що придатні для ведення сільського господарстваТам само, оп. 643, спр. 1..

Цікаві відомості є у фонді 493 «Київська удільна контора». Наявні в ньому дані демонструють стан і розміри землеволодіння удільного відомства, вказують на форми землекористування та господарської діяльності економійТам само, ф. 493, оп. 3, спр. 65.. Уявлення про дворянське землеволодіння та землекористування дають родові фонди Потоцьких, Любомирських, Грохольських, Строганових з ЦДІАК УкраїниТам само, ф. 49, 235, 239, 258., переважна частина документів яких стосується майнового статусу родин (документи купівлі-продажу маєтків, орендні документи, звіти). землеволодіння польський повстання фонд

Не менш цінним у контексті відтворення трансформацій у землеволодінні та землекористуванні в губерніях Правобережної України кінця ХУШ -- початку ХХ ст. є комплекс документів і матеріалів Держархіву Вінницької обл. (передусім фонди: 217 «Яришівське волосне правління», 240 «Березівське волосне правління», 296 «Серебрійське волосне правління»), які дають уявлення про вирішення на сільських і волосних сходах земельних питань, а також про відхідництво селянДержавний архів Волинської області (далі -- Держархів Волинської обл.), ф. 217, оп. 1, спр. 389; ф. 240, оп. 1, спр. 104, 118; ф. 296, оп. 1, спр. 43, 45.. Відомості про землеволодіння та способи його мобілізації підприємством містяться у фонді 828 «Правління товариства Тростянецького цукрового заводу»Там само, ф. 828, оп. 1, спр. 2.. Подібні документи виявлені й у Держархіві Київської обл. Так, у фонді 804 «Київський губернський статистичний комітет» наявні дані про селян-відхідників та переселенцівДержавний архів Київської області (далі -- Держархів Київської обл.), ф. 804, оп. 3, спр. 137., а завдяки матеріалам із фондів 1556 «Товариство Мар'їно-Городищенського цукрового і рафінадного заводу» та 1674 «Правління товариства Корюківського цукрового заводу» прослідковуються способи набуття земельної власності юридичними особами та форми землекористування Там само, ф. 1556, оп. 1, спр. 46, 47, 48, 280; ф. 1674, оп. 3, спр. 1.. Аналогічні джерела відклалися й у фонді 2 «Канцелярія Київського цивільного губернатора»Там само, ф. 2, оп. 22, спр. 72, 72а..

Потужний масив документів щодо досліджуваного питання зберігається в Держархіві Житомирської обл. Так, у фонді 69 «Житомирська повітова землевлаштувальна комісія» зосереджені статистичні дані про хутірські й відрубні господарства Житомирського повітуДержавний архів Житомирської області (далі -- Держархів Житомирської обл.), ф. 69, оп. 1, спр. 387. Там само, спр. 74. Там само, ф. 206, оп. 1, спр. 12., у фондах 206 «Статистичне бюро Волинської губернської земської управи» та 226 «Волинська губернська землевлаштувальна комісія» -- статистика орендного землекористування , відомості про розміри поміщицького й селянського землеволодіння , обстеження 1908 р. хутірських господарств та їхню кількістьТам само, ф. 226, оп. 1, спр. 47, 114.. За документами фондів 181 «Житомирське відділення Державного банку» та 182 «Волинське відділення Селянського поземельного банку» можна прослідкувати вплив кредитування на розміри землеволодіння Там само, ф. 181, оп. 1, спр. 212; ф. 182, оп. 1, спр. 112, 1539, 2543, 4905, 4906.. Матеріали, що стосуються поземельних відносин у колишньому Кременецькому повіті Волинської губернії, зберігаються в Держархіві Тернопільської обл., зокрема у фондах 129 «Кременецька повітова дворянська опіка Волинської губернії»Державний архів Тернопільської області (далі -- Держархів Тернопільської обл.), ф. 129, оп. 1, спр. 6, 6а., 132 «Кременецький повітовий суд»Там само, ф. 132, оп. 2, спр. 848, 1633, 1676, 1677, 1779, 1801, 1803, 1824, 1882. та 357 «Кременецьке повітове межове відомство»Там само, ф. 357, оп. 1, спр. 6, 11, 21, 41. Державний архів Хмельницької області (далі -- Держархів Хмельницької обл.), ф. 112, оп. 2, спр. 65, 71, 83, 163, 242, 465, 746, 1223, 1479, 3260, 3296, 3312, 3456..

Особливий науковий інтерес становлять фонди Держархіву Хмельницької обл., який за кількістю справ та фактичною інформацією є найбільшим документосховищем про минуле Правобережної України. 2003 р. нам вдалося опрацювати ряд справ фондів 226, 227 та 228, втрачених під час пожежі.

Документи, які містяться у фонді 112 «Подільське губернське з селянських справ присутствіє», висвітлюють проблеми створення уставних грамот та перетворення їх у викупні акти й розміри земельних наділів селян . Тут також наявна інформація про землевлаштування окремих груп сільського населення, як-то сільських «вічних» чиншовиківТам само, спр. 18, 3447, 3452, 3485. Там само, спр. 3492., «вільних людей» другого розряду .

Серед матеріалів фонду 226 «Подільська казенна палата» варті уваги звіти губернаторів, дані статистичних комітетів, в яких зосереджений чималий фактичний матеріал, що датується 1795-1918 рр. Особливу цінність мають поземельні книги, за якими теж можна прослідкувати зміни в землеволодінніТам само, ф. 226, оп. 79, спр. 1941, 6836, 7974, 8156, 8157. Там само, спр. 7757, 8090. Також у фонді відклалися матеріали про хід викупної операції з відомостями по повітах .

У фонді 227 «Подільське губернське правління» зберігається низка справ про врегулювання земельних питаньТам само, ф. 227, оп. 1, спр.183а, 287, 483, 502, 518, 567, 628, 1520..

Змістовним за фактологічним наповненням є фонд 234 «Подільське відділення Селянського поземельного банку», в якому містяться дані про видачу позик окремим селянам та їхнім товариствам і громадам для купівлі земельної власностіТам само, ф. 234, оп. 1, спр. 65, 1265, 6516, 6913, 6914, 6922, 8543, 10276, 11639., оренду земель у межах губернії та ціни на неїТам само, спр. 108, 6519, 7363, 9501. Там само, спр. 13, 1282, 6922., купівлю банком маєтків за власні кошти для наступного перепродажу їх селянам .

Інтерес для дослідження порушеної нами проблеми становлять документи фонду 241 «Подільський губернський комітет для розгляду і складання інвентарів у поміщицьких маєтках», які проливають світло на процеси підготовки й реалізації інвентарної реформи 1847-1848 рр. Тут зосереджені списки поміщицьких маєтків по повітах , інвентарі окремих маєтків та відомості про введення інвентарних правил .

Не менш важливими для розуміння процесів, які відбувалися в землеволодінні та землекористуванні в губерніях Правобережної України кінця ХVІІІ -- початку ХХ ст., є опубліковані документи, зокрема законодавчі акти та статистичні матеріали.

Законодавчі акти досліджуваного періоду зібрані в «Повному зібранні законів Російської імперії» (ПЗЗ), що складається з трьох видань: у перше (ПЗЗ-І) увійшли законодавчі акти за період з 1649 р. по грудень 1825 р.; у друге (ПЗЗ-ІІ) -- з грудня 1825 р. до кінця лютого 1881 р.; у третє (ПЗЗ-ІІІ) -- з березня 1881 р. до 1913 р. Особливістю цих документів є те, що вони були юридично оформленою волею абсолютної монархії, через них політичні цілі набували статусу закону.

За відсутності формалізації в укладанні законів у перші десятиліття ХVІІІ ст. у них фіксувалися перебіг подій, міркування автора законопроекту з цього приводу й лише наприкінці подавалося рішення, яке мав схвалити імператорТам само, ф. 241, оп. 1, спр. 107, 258, 362, 527, 862, 1340. Там само, спр. 172, 366, 404, 452, 453, 459, 517, 960, 1139, 1342. Шандра В.С. Генерал-губернаторства в Україні: ХІХ -- початок ХХ ст. -- К., 2005. -- С. 16.. Саме тому вони містили величезний фактичний матеріал, важливий для історичного дослідження. З кінця 1830-х рр. ця форма ускладнюється, але все ж до 1880-х рр. не існувало чіткої формалізації законотворчості.

Матеріали, які стосуються окресленої проблеми, містяться у всіх трьох виданнях, хоча найбільший інтерес становить друге. Це пов'язано з тим, що саме на цей період припадає пік втручання державних структур Російської імперії в питання землеволодіння й землекористування, яке передбачало уніфікацію законодавстваПЗЗ-ІІ. -- СПб., 1827. -- Т. 1 (1826). -- С. 1022-1024, № 610; СПб., 1831. -- Т. 5, отд. І (1830). -- С. 392-393, № 3655; Т. 5, отд. ІІ (1830). -- С. 511-513, № 4197; СПб., 1841. -- Т. 15, отд. І (1840). -- С. 443-445, № 13591; СПб., 1848. -- Т. 22, отд. І (1847). -- С. 477-481, № 21242. та змін у реалізації реформи від 19 лютого 1861 р. стосовно колишніх поміщицьких селян Правобережної України Там же. -- СПб., 1864. -- Т. 38, отд. І (1863). -- С. 870-871, № 39928; С. 93-96, № 40102; С. 142-143, № 40175; СПб., 1865. -- Т. 39, отд. П (1864). -- С. 869-871, № 41247; С. 872-873, № 41251; СПб., 1866. -- Т. 40, отд. І (1865). -- С. 390-391, № 41980; С. 461-462, № 42042., а також урядового сприяння покупцям-неполякам маєтків польських дворян у краї Там же. -- СПб., 1865. -- Т. 39, отд. І (1864). -- С. 251-252, № 40692; СПб., 1867. -- Т. 41, отд. І (1866). -- С. 993-1001, № 43547; СПб., 1868. -- Т. 42, отд. І (1867). -- С. 45-46, № 44147; С. 207, № 44292; СПб., 1869. -- Т. 43, отд. П (1868). -- С. 337-339, № 46343..

Хоча закони й не завжди відображали всю палітру відносин у сфері землеволодіння та землекористування, але вони певною мірою віддзеркалювали суспільний розвиток та суб'єктивні чинники зміни державної політики, являлися механізмом реалізації прагнення владних структур імперії до уніфікації в аграрній сфері. Законодавчі акти є важливим історичним і юридичним джерелом, але, незалежно від своєї інформативності, усе ж не в змозі відтворити всі напрями державної політики.

При вивченні землеволодіння та землекористування необхідно користуватися статистичними публікаціями. По-перше, тому, що дані статистичного обліку в них вже опрацьовані й систематизовані, і, по-друге, внаслідок того, що великий масив первинних матеріалів або не зберігся, або ще не виявлений. З кінця ХІХ ст. у Російській імперії існувало кілька видів статистичного обліку землеволодіння й землекористування (облік Центрального статистичного комітету Міністерства внутрішніх справ (далі -- ЦСК МВС), облік, який здійснювався окремими міністерствами (наприклад, «Ежегодник Министерства финансов», де наявні матеріали про обсяги діяльності банків іпотечного кредиту), а також земська статистика). Найоб'ємнішими є публікації ЦСК МВС у вигляді земельних переписів європейської частини імперії, які проводилися з метою компенсувати відсутність земельного кадастру й отримати уявлення про зміни, які відбулися в земельній власності. Таких переписів було організовано всього три -- 1877Статистика поземельной собственности и населённых мест Европейской России. -- СПб., 1880-1886. -- Вып. 1-8; Поземельная собственность Европейской России 1877-1878 гг. -- СПб., 1886., 1887 Статистика Российской империи. -- СПб., 1892-1909. -- Т. 22: Главнейшие данные поземельной статистики по обследованию 1887 г. -- Вып. 8, 16, 32. і 1905 рр.Статистика землевладения 1905 г. -- СПб., 1906-1907. -- Вып. 8, 9, 41; Статистика землевладения 1905 г.: Свод данных по 50-ти губерниям Европейской России. -- СПб., 1907. Дані обстежень 1877 і 1887 рр. практично є неспівставними через різні методики і проведення, і підрахункуПроскурякова Н.А. Статистика землевладения и землепользования // Массовые источники по социально-экономической истории России периода капитализма. -- М., 1979. -- С. 226., є певні розбіжності й у переписах 1877 і 1905 рр.Беккер С. Миф о русском дворянстве: Дворянство и привилегии последнего периода императорской России / Пер. с англ. Б. Пинскера. -- М., 2004. -- С. 59., але вони є унікальними та практично єдиними статистичними джерелами при вивченні структури землеволодіння. Найактивніше використовуються матеріали, відомі під назвою «Статистика землевладения 1905 г.», де представлені підготовлені за однаковою схемою та єдиною методикою відомості з Волинської (випуск 8), Подільської (випуск 9) та Київської (випуск 41) губерній. У випусках уміщено аналогічні таблиці з відповідними статистичними показниками 1877 і 1905 рр., які інформують про стан і характер землеволодіння за його розмірами й категоріями власників як по губернії в цілому, так і по повітах.

Серед найвідоміших видань ЦСК МВС слід назвати такі: «Статистический временник Российской империи», який виходив трьома серіями з 1866 р. (усього 51 випуск) і в якому публікувалася поточна інформація про землеволодіння та землекористування; збірник «Статистика Российской империи», який видавався різними серіями з 1887 по 1914 рр. (всього 110 томів). З 1888 р. виходив «Временник ЦСК МВД», з 1905 р. -- «Ежегодник России», з 1912 р. -- «Статистический ежегодник России», кожен з яких уміщував матеріали різноманітної поточної статистики .

Варто згадати й інші видання статистичного характеру, які так чи інакше використовуються при вивченні землеволодіння й землекористування в губерніях Правобережної України кінця ХУІІІ -- початку ХХ ст.Шевченко В.М. Земельний ринок України (1861-1917 рр.). -- Ніжин, 2010. -- С. 41. Воейков Д., Загоскин В. Киевская губерния. Статистические сведения о распределении землевладения, о ценности имений и о крестьянском деле. -- СПб., 1867; Гульдман В.К. Поместное землевладение в Подольской губернии. Настольно-справочная книжка для землевладельцев и арендаторов. -- Каменец-Подольский, 1903; Забелин А. Военно-статистическое обозрение Волынской губернии. -- К., 1887; Саченко С. Статистические очерки Подолии. -- Каменец-Подольский, 1906; Сборник статистических материалов по Подольской губернии. -- Немиров, 1917. -- Вып. 1. Землевладение; Свод трудов местных комитетов по 49 губерниям Европейской России. Землевладение / Сост. И.В. Сосновский. -- СПб., 1904; Статистический справочник по аграрному вопросу / Под ред. Н.П. Огановского и А.В. Чаянова. -- М., 1917. -- Вып. 1. Землевладение и землепользование; Фундуклей И. Статистическое описание Киевской губернии: В 3-х т. -- СПб., 1852 та ін. Ці праці багаті на фактологічний матеріал і ґрунтуються на вже втрачених джерелах.

Інформаційно наповненими є огляди Волинської, Київської та Подільської губерній, які «дають досить надійні свідчення про розвиток землеробства та інших галузей господарства»Ковальченко И.Д. Русское крестьянство в первой половине ХІХ в. -- М., 1967. -- С. 23.. Пізніше цю точку зору підтримали О.С. НифонтовНифонтов А.С. Зерновое производство в России во второй половине ХІХ в.: по материалам ежегодной статистики урожаев Европейской России. -- М., 1974. -- С. 78. та М.М. ДружинінДружинин Н.М. Русская деревня на переломе. 1861-1880. -- М., 1978. -- С. 172.. Опрацьовані нами огляди губерній Правобережної УкраїниОбзор Волынской губернии за 1912 год. -- Житомир, 1913; Обзор Волынской губернии за 1914 год. -- Житомир, 1915; Обзор Киевской губернии за 1898 год. -- К., 1899; Обзор Киевской губернии за 1905 год. -- К., 1906; Обзор Киевской губернии за 1907 год. -- К., 1908; Обзор Киевской губернии за 1908 год. -- К., 1909; Обзор Подольской губернии за 1880 год. -- Каменец-Подольский, 1881; Обзор Подольской губернии за 1891 год. -- Каменец-Подольский, дають підставу вважати їх цінним і однотипним (написані за стандартним планом) джерелом для дослідження історії землеволодіння та землекористування в регіоні. Цікава інформація міститься й у періодичних виданнях губерній Правобережної України.

Отже, джерельна база обраної для студіювання проблеми є достатньо об'ємною й репрезентативною, дає можливість ефективно вирішувати дослідницькі завдання та робити аргументовані узагальнення й висновки.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
 
Предметы
Банковское дело
Бухучет и аудит
География
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Маркетинг
Математика, химия, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Охрана труда
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Сельское хозяйство
Социология
Спорт
Техника
Товароведение
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Этика и эстетика
Прочее