Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Экология arrow Міжнародно-правова охорона тваринного світу: регіональний контекст

Міжнародно-правова охорона тваринного світу: регіональний контекст


Актуальність теми дослідження обумовлюється стрімким зростанням кількості об'єктів тваринного світу, що перебувають під загрозою вимирання у зв'язку з негативним антропогенним впливом. На основі аналізу основних міжнародно-правових актів регулювання охорони об'єктів тваринного світу в регіональному контексті зроблені висновки про необхідність вдосконалення нормативно-правової бази в указаній сфері.

Ключові слова: тваринний світ, фауна, міжнародне екологічне право, регіональне співробітництво, міжнародно-правове забезпечення охорони природи.

Актуальность темы исследования обуславливается стремительным возрастанием количества объектов животного мира, находящихся под угрозой вымирания в связи с негативным антропогенным воздействием. На основе анализа основных международно-правовых актов регулирования охраны объектов животного мира в региональном контексте сделаны выводы о необходимости совершенствования нормативно-правовой базы в указанной сфере.

Ключевые слова: животный мир, фауна, международное экологическое право, региональное сотрудничество, международно-правовое обеспечение охраны природы.

V. V. Shekhovtsov International Legal Protection of Fauna: Regional Context

The research relevance is determined by the rapid increase in the number of animals that are threatened with extinction due to the negative anthropogenic influence. The analysis of the main international legal acts regulating the protection of wildlife in a regional context results in conclusion on the necessity to improve the legal framework in the indicated area.

The theoretical basis of research is the reports of Environmental Law experts, i. e.: M. P. Volyk, A. P. Hetman, T. V. Grigoryeva, N. I. Zubchenko, P. V. Tykhyi, V. S. Shakhov etc.

International cooperation in the sphere of environmental protection is carried out at the universal, regional, sub-regional or bilateral levels. It has been stressed that regional and bilateral levels represent separate forms of cooperation. Bilateral cooperation is usually local, the participants are two states, whilst regional cooperation, in turn, involves several states, connected by mutual interest.

Thus, in addition to establishing regional legal standards for the protection of fauna it is necessary to simultaneously ensure the implementation of these rules by the participants. In practice, low efficiency of regional international legal rules could be observed, what indicates the need to improve the sanctions for their violation. However, it should be noted that today regional acts have a significant impact on the protection of fauna. Though agreements neither are of a global character, nor solve the problem of planetary scale, anyhow, they provide specific measures for animal protection, cooperation in research of endangered species, identify problem areas, set limits or even ban the trade for certain animals.

Keywords: animal life, fauna, international environmental law, regional cooperation, international ensuring of environmental protection.

Постановка проблеми

У сучасному світі пріоритети розставлені таким чином, що державні макроекономічні інтереси в області промисловості, розвиток нових технологій, інфраструктури тощо відсувають на другий план збереження живої природи, зокрема, охорону тваринного світу. Декілька поколінь екологів поспіль наголошує, що такий стан речей може призвести до глобальних проблем в майбутньому. Зникнення окремих представників фауни позначиться на нашій планеті в найрізноманітніших аспектах - відбудуться незворотні зміни в складі таких ресурсів, як прісна вода і деревина, порушиться баланс у складі світу мікроорганізмів, що відповідають за процеси біологічного розпаду. На національному рівні природоохоронна діяльність не завжди дає очікуваний результат. Незважаючи на те що всі держави у той чи інший спосіб вживають заходів щодо збереження еволюційних процесів в дикій природі, захисту окремих видів від винищення, ці дії не завжди виявляються ефективними без прийняття спільних, координованих зусиль. У такому зв'язку вже на початку минулого століття практично всією світовою спільнотою стали укладатися міжнародні угоди щодо охорони тваринного світу в цілому і щодо окремих видів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичною базою нашого дослідження виступили праці фахівців у галузі екологічного права, зокрема: М. П. Волика, А. П. Гетьмана, Т. В. Григор'євої, Н. І. Зубченко, П. В. Тихого, В. С. Шахова та ін.

Невирішені раніше проблеми

Чимало науковців присвятили свою увагу дослідженню міжнародного рівня співпраці у галузі охорони тваринного світу, однак при цьому наукових розробок в контексті регіональної координації зусиль зі збереження фауни проведено не було.

Метою статті є дослідження регіонального контексту міжнародно-правової охорони тваринного світу.

Виклад основного матеріалу

Колективні заходи держав сьогодні спрямовані, насамперед, на охорону рідкісних і зникаючих видів тварин. Однак, створення сприятливих умов існування тваринного світу в цілому, з одного боку, і охорона окремих видів тварин, з іншого боку, що розглядаються в рамках загальної проблеми охорони навколишнього середовища, є все ж самостійними проблемами, хоча і, безсумнівно, тісно взаємопов'язаними. Як зазначає Н. І. Зубченко, «вирішення проблем на рівні окремого регіону в якихось випадках, можливо, зумовлює сприйняття ідеї такого рішення іншою регіональною групою держав, а згодом підсумки цієї співпраці можуть знайти відбиток у міжнародних документах більш загального характеру» [13, а 103].

Узагалі, сьогодні міжнародне співробітництво держав у галузі охорони довкілля здійснюється на універсальному, регіональному, субрегіональному чи двосторонньому рівнях [16, а 378]. Принагідно підкреслимо, що такі рівні, як регіональний і двосторонній, є самостійними формами співпраці. Двостороннє співробітництво має, як правило, локальний характер, його учасниками є дві держави, натомість, регіональне співробітництво, в свою чергу, передбачає участь кількох держав, пов'язаних загальним інтересом [31, а 144].

Розглянемо найбільш значущі регіональні природоохоронні акти, спрямовані на охорону фауни певної території або певних видів тварин.

Міжнародно-правове співробітництво держав у галузі охорони тваринного світу Африканського континенту почалося в той час, коли на його території царював колоніальний устрій. Експансія європейців завдала великої шкоди всьому комплексу природних багатств Африки. Колонізатори вирубували і спалювали ліси, знищували диких тварин. Внаслідок цього до початку першої чверті XX ст. багато видів тварин були повністю винищені, деякі види перебували на межі зникнення. Однак колоніальні держави не поспішали проводити природоохоронні заходи, спрямовані на збереження диких тварин. Так, укладена 19 травня 1900 р. Конвенція з охорони мисливської дичини в Африці на південь від Сахари так і не була ратифікована жодною з країн-підписантів [3]. З ініціативи Великої Британії, у 1933 р. була укладена Лондонська конвенція про збереження фауни і флори в їх природному стані [5]. Основною причиною прийняття даного документа стало порятунок дикої природи Африки від дій колоніальних держав.

У Лондонській конвенції досить ґрунтовно були продумані дії щодо відновлення навколишнього середовища, регулювалася торгівля мисливськими трофеями, яка повинна була запобігти контрабандній торгівлі. Однак, на практиці незаконний продаж рогів носорогів, слонової кістки, хвостів антилоп-гну все одно продовжувався. Це було зумовлено тим, що в Конвенції було закріплено правило, згідно з яким всі знайдені мертві тварини (убиті випадково або під час самооборони) належать урядам відповідних колоніальних держав, на території яких вони були знайдені. Недоліком даної Конвенції, вочевидь, було те, що охорона навколишнього середовища Африканського континенту передбачалася з позиції інтересів колоніальних держав і це ніяк не відповідало сучасним вимогам, що пред'являються до охорони навколишнього середовища. Великою вадою Конвенції, на наш погляд, також було вилучення колоніальними країнами з-під її дії і охорони певних територій Африки і деяких (особливо прибуткових) видів тварин, тим самим її ефективність зводилася нанівець.

Тим часом, співробітництво в галузі охорони тваринного світу поступово формувалося і на іншому континенті - в Америці. Оскільки видовий склад фауни Північної і Південної Америки відрізняється, вони не мають єдиного міцного підґрунтя для спільної охорони. Тому, прийняття у цьому регіоні спільних конвенцій з охорони довкілля може базуватися не стільки на спільних, скільки на індивідуальних діях сторін у вирішенні специфічних проблем охорони національних природних багатств, але однаковими методами [32, а 150]. Можливо, зокрема з цієї причини, ухвалена в 1940 р. Конвенція про захист довкілля і збереження дикої природи в Західній півкулі будується не на спільних, а на індивідуальних діях сторін угоди. Так, Конвенція не зобов'язує, а лише закликає держави ухвалити закони про охорону тварин, рослин і перелітних птахів, що знаходяться під загрозою зникнення [4]. Поширеними також є угоди, спрямовані на захист і збереження своїх природних багатств.

Так, наприклад, в 1979 р країнами Латинської Америки було підписано Конвенцію про охорону та раціональне використання вікуньї, що запровадила заборону на полювання на даний вид тварин і незаконну торгівлю ними. Не можна не відзначити, що належний рівень співпраці держав Латинської Америки в галузі охорони тваринного світу досі відсутній. В основному на континенті переважає хижацьке ставлення до живої природі - відбувається забруднення повітря, вод і ґрунтів промисловими відходами, сільськогосподарськими отрутохімікатами, прогресує опустелювання Амазонії. Цей регіон з унікальною флорою і фауною є «легенями планети» і скарбом найцінніших копалин, але, за умови продовження хижацької експлуатації транснаціональними корпораціями природних багатств цього краю, йому загрожує небезпека перетворитися через кілька років на мляву пустелю. Один із можливих ефективних заходів запобігання такій катастрофі - укладення спеціальної угоди в цій галузі [30, а 55].

Міжнародно-правові акти, спрямовані на збереження фауни, ухвалюються і щодо полярних районів - Антарктики і Арктики. Розглядаючи особливості охорони навколишнього середовища Антарктики, необхідно почати з Договору про Антарктику, прийнятого 1 грудня 1959 на конференції у Вашингтоні. Необхідність прийняття даного договору була обумовлена тим, що назрівало протистояння між державами, які претендували на різні райони Антарктики [18, а 474]. Договір містить низку положень, що стосуються охорони та збереження живих ресурсів Антарктики. Так, у ст. 9 Договору йдеться, що сторони повинні вживати заходів щодо охорони та збереження живих ресурсів Антарктики [24]. У 1977 р IX Консультативна нарада, що діє на базі договору, прийняла рекомендацію «Морські живі ресурси Антарктики» по збереженню фауни, що зобов'язує держави співпрацювати у формі обміну статистичними даними щодо улову, і, за можливості, виявляти обережність під час промислу морських живих ресурсів, для того щоб не виникло загрози виснаження даних видів ресурсів [10]. На території Антарктики мешкає велика кількість видів тварин. І випадання з екологічної ланцюга хоча б одного з них може призвести до руйнування всього антарктичного довкілля. Тому на сьогодні деякі види тварин взяті під спеціальну регіональну міжнародно- правову охорону. Так, антарктичних китів захищає Міжнародна конвенція з регулювання китобійного промислу 1946 р. [17], щодо тюленів діє міжнародна Конвенція про зберігання тюленів Антарктики 1972 р. [15], а в 1980 р. була прийнята Конвенція про збереження морських живих ресурсів Антарктики [14].

Щодо Арктики, потрібно зазначити, що до середини минулого століття будь-якого міжнародно-правового регулювання та охорони фауни цього полярного регіону нашої планети не існувало. Ця ситуація, безумовно, негативно позначилася на існуванні багатьох видів тварин, що населяють цей полярний континент. Охорона природи арктичного регіону, на відміну від охорони Антарктики, заснована не на якомусь єдиному міжнародно-правовому акті, а на низці загальних і регіональних міжнародно-правових актів, а також на національних законах дотичних держав про збереження живої природи арктичного регіону [29]. Серед найголовніших угод слід виокремити наступні: Угода про збереження білих ведмедів 1973 р. [21], Конвенція про рибальство в північно-західній частині Атлантичного океану 1949 р. (в 1963 р. учасницями Конвенції був підписаний протокол, згідно з яким ця Конвенція була поширена на гренландського тюленя і тюленя-хохлача) [6], Тимчасова конвенція про збереження котиків північної частини Тихого океану (із 1968 р. дію Конвенції було призупинено) [12]. Деякі заходи охорони фауни високоширотних районів Арктики передбачаються Конвенцією з регулювання китобійного промислу 1946 р. [19], Конвенцією з охорони птахів 1950 р. [7], Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, 1973 р. [28], а також договорами, які забороняють забруднення моря промисловими відходами та іншими матеріалами (нафтою, радіоактивними відходами та ін.).

Країнами Європейського регіону також приймаються міжнародні акти, спрямовані на збереження фауни свого регіону. Так, в 1968 році була прийнята Європейська конвенція про захист тварин при міжнародних перевезеннях [26]. Конвенція встановила єдині положення, пов'язані з перевезенням (залізничним, повітряним, автомобільним, водним) домашніх тварин, ссавців, птахів і холоднокровних тварин. Метою прийняття даної Конвенції стало бажання Європейського Союзу захистити тварин від страждань під час перевезення. У 1979 р. європейськими державами було підписано Конвенцію щодо збереження європейської живої природи і природних середовищ існування [27].

Особлива увага в Конвенції приділяється видам, чиє збереження вимагає співпраці відразу декількох держав, а також видів, які знаходяться на межі зникнення, і мігруючих видів. У зв'язку з погіршенням стану живої природи Європейського регіону в 1988 р. Європейською економічною комісією була ухвалена Декларація про збереження флори, фауни та середовища їх існування, яка передбачає багатостороннє і двостороннє співробітництво зі збереження флори, фауни та середовища їх проживання в Європі та сусідніх регіонах в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь [23].

Велику стурбованість екологів сьогодні викликає стан довкілля Азіатсько- Тихоокеанського регіону. Національне господарство і добробут більшості країн даного регіону пов'язано зі Світовим океаном. У зв'язку з цим для забезпечення і задоволення основних потреб країн даного регіону необхідна підтримка на високому рівні запасів тварин і рослинних ресурсів Світового океану. Так, Японія, Сінгапур, Філіппіни співпрацюють в області боротьби з забрудненням повітря; екологічні стандарти розробляються в Індії, Японії, Таїланді і на Філіппінах; боротьбу із забрудненням води ведуть Індія і Таїланд, з опустелюванням - КНР, Непал, Таїланд, Індія, Індонезія, Бангладеш [30, а 55]. У 1992 р. між Росією, Японією, Канадою та США була укладена Конвенція про збереження запасів анадромних риб в північній частині Тихого океану [22]. У 1995 р. було укладено Угоду з охорони афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів [1]. Україна також не залишається осторонь регіонального міжнародного співробітництва і, зокрема, на виконання Угоди про збереження афро- євразійських мігруючих водно-болотних птахів у 2016 р. було запропоновано доповнити Закон «Про мисливське господарство та полювання», приписами, що передбачають введення заборони на полювання із застосуванням свинцевого дробу в межах всіх поясів особливого режиму зони санітарної охорони джерел питної води [25].

Регіональне міжнародне співробітництво також здійснюється в галузі охорони певного виду тваринного світу. Так, наприклад, багато країн Європейського регіону, країни Азії і Тихоокеанського регіону, африканські держави і країни Північної Америки співпрацюють в області охорони живих ресурсів річок і морів. У 1966 р. держави, які ведуть промисел тунців в Атлантичному океані (Бразилія, Іспанія, Канада, Марокко, Республіка Куба, Сенегал, СРСР, США, Франція, Японія та ін.), уклали Конвенцію про збереження атлантичних тунців [20]. У 1983 р. Данія, Ісландія, Канада, Норвегія, США, Швеція і Європейське економічне співтовариство (ЄЕС) уклали Конвенцію про збереження лосося в північній частині Атлантичного океану. Основною метою цієї Конвенції є міжнародне співробітництво з метою збереження, відновлення і збільшення запасів лососів [11]. Головною причиною погіршення стану тваринного світу на нашій планеті і зникнення окремих його видів слід вважати розвиток продуктивних сил, який вступає в суперечність із довкіллям. Збереження довкілля є першочерговим завданням для збереження природних багатств для майбутніх поколінь. На сьогодні ми спостерігаємо швидке зростання промисловості, збільшення кількості транспортних засобів, посилений розвиток морських і сухопутних перевезень, що в кінцевому підсумку сприяє забрудненню повітря, ґрунтів і води. Усе це негативно позначається на стані тваринного світу, призводить до зникнення багатьох видів фауни. Незважаючи на те що кількість міжнародних актів, що стосуються охорони тваринного світу, має тенденцію до збільшення, кількість тварин, яким загрожує небезпека, теж продовжує збільшуватися. Таким чином, міжнародне співробітництво не завжди дає позитивний результат. Це видно на прикладі Міжнародної конвенції з регулювання китобійного промислу 1946 р. [8]. Хоча Міжнародна китобійна комісія з 1986 р. ввела в дію мораторій на китовий промисел, дозволивши тільки аборигенний промисел китів виключно для задоволення потреб корінного населення, а також вилучення китів в наукових цілях за спеціальними дозволами урядів [8], на даний час комерційним китовим промислом продовжують займатися Ісландія і Норвегія. Японія винищує китів, посилаючись на науково-дослідні цілі [9].

тваринний світ антропогенний охорона

Висновки

Таким чином, крім встановлення регіональних правових норм з охорони фауни необхідно водночас передбачати й заходи щодо забезпечення виконання цих норм державами-учасниками. На практиці спостерігається низька ефективність регіональних міжнародно-правових норм, що свідчить про необхідність вдосконалення санкцій за їх порушення. Разом із тим, не можна не відзначити, що регіональні акти мають сьогодні вагомий вплив на охорону тваринного світу. Зазначені угоди не мають глобального характеру, не вирішують проблеми загальнопланетарного масштабу, проте передбачають конкретні заходи захисту тварин, співпраці в галузі дослідження зникаючих видів, виявлення проблемних територій, встановлюють межі видобутку певного виду тварин або взагалі забороняють такий. Тобто, у цілому, ці угоди містять більш конкретизовані норми порівняно до універсальних актів.

Список використаних джерел

1. Agreement on the Conservation of African-Eurasian Migratory Waterbirds [Електронний ресурс] : Drafted by United Nations Environment Programme on 16 June, 1995. - Режим доступу : http://www.unep-

2. aewa.org/sites/default/files/basic_page_documents/aewa_agreement_text_2016_2018_FINAL.pdf (date of treatment: 31.03.2016).

3. Convention for the Conservation and Management of the Vicuna [Електронний ресурс] : Adopted on 20 December 1979. - Режим доступу : http://sedac.ciesin.org/entri/texts/vicuna.1979.html.

4. Convention for the Preservation of Wild Animals, Birds, and Fish in Africa [Електронний ресурс] : Adopted on 19 May, 1900. - Режим доступу : http://iea.uoregon.edu/pages/view_treaty.php7tM900- PreservationWildAnimalsBirdsFishAfrica.EN.txt&par=view_treaty_html (date of treatment: 31.03.2016).

5. Convention on Nature Protection and Wild Life Preservation in the Western Hemisphere

6. [Електронний ресурс] : Adopted on 10 December 1940. - Режим доступу :

7. http://www.oas.org/juridico/english/treaties/c-8.html (date of treatment: 31.03.2016).

8. Convention Relative to the Preservation of Fauna and Flora in the Natural State [Електронний

9. ресурс] : Adopted on 08 November, 1933. - Режим доступу :

10. http://iea.uoregon.edu/pages/view_treaty.php?t=1933-

11. PreservationFaunaFloraNaturalState.EN.txt&par=view_treaty_html (date of treatment: 31.03.2016).

12. International Convention for the North-Atlantic Fisheries [Електронний ресурс] : Adopted on 08 February, 1949. - Режим доступу : http://treaties.fco.gov.uk/docs/fullnames/pdf/1950/TS0062%20(1950)%20CMD- 8071%201949%208%20FEB,%20WASHINGT0N%3B%20INTL%20C0NVENTI0N%20F0R%20N0RTH- WEST%20ATLANTIC%20FISHERIES.pdf (date of treatment: 31.03.2016).

13. International Convention For The Protection Of Birds [Електронний ресурс] : Adopted on 18 0ctober, 1950. - Режим доступу : http://www.ecolex.org/server2.php/libcat/docs/TRE/Full/En/TRE- 000066.txt - (date of treatment: 31.03.2016).

14. International Convention for the Regulation of Whaling [Електронний ресурс] : Adopted by

15. International Whaling Commission on 2 December, 1946. - Режим доступу :

16. http://library.arcticportal. org/1863/1/1946%20IC%20for%20the%20Regulation%20of%20Whaling-pdf.pdf (date of treatment: 31.03.2016).

17. Japan defies world as 'research' ship embarks on minke whale killing [Електронний ресурс] :

18. CNN - Breaking News, Latest News and Videos. - Режим доступу :

19. http://edition.cnn.com/2015/11/30/asia/japan-whaling-research/ (date of treatment: 31.03.2016).

20. Recommendation ATCM IX-2 `Antarctic Marine Living Resources' [Електронний ресурс] :

21. Adopted on 08 September 1977. - Режим доступу :

22. http://www.ats.aq/devAS/info_measures_listitem.aspx?lang=e&id=118 (date of treatment: 31.03.2016).

23. The Convention for the Conservation of Salmon in the North Atlantic 0cean [Електронний ресурс] : Adopted by North Atlantic Salmon Conservation 0rganization on 2 March, 1983. - Режим доступу : http://www.nasco.int/convention.html (date of treatment: 31.03.2016).

24. Временная конвенция о сохранении котиков северной части Тихого океана [Електронний

25. ресурс] : Международная конвенция от 9 февраля 1957. - Режим доступу :

26. http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/998_045 (дата обращения: 31.03.2016).

27. Зубченко Н. І. Регіональне (не-європейське) співробітництво держав в сфері добробуту тварин та захисту їх від жорстокого поводження / Н. І. Зубченко // Правова держава. - 2014. - № 17. - С. 102-105.

28. Конвенція про збереження морських живих ресурсів Антарктики [Електронний ресурс] : Конвенція ООН від 20 травня 1980. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_045 (дата звернення: 31.03.2016).

29. Конвенція про зберігання тюленів Антарктики [Електронний ресурс] : Конвенція ООН від 01 червня 1972. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_477 (дата звернення:

30. .

31. Логінов О. В. Історичні аспекти розвитку екологічного законодавства та міжнародних угод у Чорноморському регіоні / О. В. Логінов // Матеріали III Міжнародної наукової конференції, присвяченої 70-й річниці героїчної оборони Одеси (м. Одеса, 15-16 квітня 2011 р.). - Одеса : ВМВ, 2011. - 397 с. - С. 377-382.

32. Международная конвенция по регулированию китобойного промысла [Електронний ресурс] : Конвенция от 02 декабря 1946. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/998_102 (дата обращения: 31.03.2016).

33. Международное публичное право : учебник / отв. ред. К. А. Бекяшев. - М. : ТК Велби, Изд- во Проспект, 2007. - 784 с.

34. О регулировании китобойного промысла [Електронний ресурс] : Международная конвенция от 02 декабря 1946. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/998_102 (дата обращения: 31.03.2016).

35. О сохранении атлантических тунцов [Електронний ресурс] : Международная конвенция ООН от 14 мая 1966. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_246 (дата обращения:

36. .

37. О сохранении белых медведей [Електронний ресурс] : Соглашение от 15 ноября 1973. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/998_109 (дата обращения: 31.03.2016).

38. О сохранении запасов анадромных видов в северной части Тихого океана [Електронний ресурс] : Международная конвенция от 11 февраля 1992. - Режим доступу :

39. http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/998_101 (дата обращения: 31.03.2016).

40. О сохранении флоры, фауны и среды их обитания [Електронний ресурс] : Декларация от 01 января 1988. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_400 (дата обращения: 31.03.2016).

41. Про Антарктику [Електронний ресурс] : Міжнародний договір від 01 грудня 1959. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_224 (дата звернення: 31.03.2016).

42. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо охорони фауни та флори згідно міжнародних угод) [Електронний ресурс] : Проект Закону України, внесений Народними депутатами України Дирівим А. Б., Рибаком І. П., Дзюбликом П. В. від 10.11.2015 р. за № 3445 // Верховна Рада України. - Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=57014 - (дата звернення: 31.03.2016).

43. Про захист тварин при міжнародних перевезеннях [Електронний ресурс] : Європейська конвенція від 13 грудня 1968. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_227 (дата звернення: 31.03.2016).

44. Про збереження європейської живої природи і природних середовищ існування

45. [Електронний ресурс] : Конвенція від 19 вересня 1979. - Режим доступу :

46. http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_032 (дата звернення: 31.03.2016).

47. Про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення [Електронний ресурс] : Конвенція ООН від 3 березня 1973. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_129 (дата звернення: 31.03.2016).

48. Протокол к Международной конвенции о рыболовстве в северо-западной части Атлантического океана [Електронний ресурс] : подписан 15 июля 1963. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_476 (дата обращения: 31.03.2016).

49. Спектор О. М. Регіональні угоди з захисту тварин / О. М. Спектор // Український часопис міжнародного права. - 2013. - № 3. - С. 54-56.

50. Тимошенко А. С. Формирование и развитие международного права окружающей среды / А. С. Тимошенко. - М. : Наука, 1986. - 190 с.

51. Чичварин В. А. Охрана природы и международные отношения / В. А. Чичварин. - М. : Междунар. отн., 1970. - 260 с.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
 
Предметы
Банковское дело
Бухучет и аудит
География
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Маркетинг
Математика, химия, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Охрана труда
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Сельское хозяйство
Социология
Спорт
Техника
Товароведение
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Этика и эстетика
Прочее