Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow История arrow "Договори та постанови" 1710 р. як модернізаційний проект: спроба міждисциплінарного дослідження тексту

"Договори та постанови" 1710 р. як модернізаційний проект: спроба міждисциплінарного дослідження тексту


У статті розглядаються модернізаційні фрагменти тексту "Договорів та постанов" 1710 р. Для аналізу "новизн", що містяться у пам'ятці, використано методики укладання конкордансів. Виокремлено 18 "модернізаційних" фрагментів тексту, дослідженно їх особливості. Встановлено, що найбільше модернізаційних контекстів пов'язано з термінологією "договорили та постановили" (9), перенесенням новацій на майбутнє (6), розділенням "приватного" та "публічного" (6).

Ключові слова: "Договори та постанови 1710 р.", модернізаційний проект, міждисциплінарне дослідження.

Загальновідома українським гуманітаріям "конституція Пилипа Орлика" в історіографії набула різних трактувань, які зазвичай взаємовиключні. Найбільш протилежними прочитаннями цього проекту є бачення "Договорів та постанов" в якості звичайних для річпосполитської традиції "раconventa" або як першої писаної демократичної конституції у світі.

Зосередження науковців передусім на оцінці цієї пам'ятки негативно вплинуло на дослідження причин і передумов укладання цього документу, написання самого тексту, його впливу на свідомість політиків та інтелектуалів в еміграції та у Гетьманщині. Більшість вчених, досліджуючи "Договори та постанови", переповідають сам текст, вибираючи ті цитати, які підходять під їхню інтерпретацію цієї пам'ятки. Розглянемо уривок з дослідження О. Оглоблина про "Договори та постанови", вперше опубліковане 1960 р.:

"Та головну увагу в Бендерський конституції приділено було забеспеченню політичних інтересів великої старшини (“годных и заслужоных в Войску Запорожском особ”) супроти гетьманського абсолютизму, що виразно зазначено вже в преамбулі до конституції, де засуджено практику “преждных гетманов Войска Запорожского”, які,“востаючи под самодержавцами Московскими привлащати себе дерзали, над слушность и право, самодержавною владзу, которую были значне надвередили давные порядки, права и вольности войсковые, не без всенародной тяжести”. Ще ширше розгорнуто цю тезу в п.6 конституції. Називаючи таку практику “безправьем”, творці Бендерської конституції “договорили и постановили. таковое право, которое м іет быти вічне заховано”: “абы в отчизні пашой первенствуючими были советниками енеральная сташина так респектом урядов их первоначальных, яко и уставичной при гетманах резиденцій”; “по пых зась обыклым порядком ііослідуючіи полковники городовіе, подобным же публичных советников характером почтены нехай будут”; окрім того, “з каждого полку по единой значной, старинной, благоразумной и заслужонной особі" мають бути обрані “за согласіем Гетманским", як "до общей рады енеральній совітники”. З цими генеральними особами, полковниками і генеральними радниками повинен гетьман та його “сукцессорове" “о цілости отчизны, о добрі оной посполитом и о всяких діліх публичных радитися, ничого, без их соизволенія и совіту, приватною своєю владзою, не зачинати, не установляти и в скуток не приводити”1 (підкреслення наше - В. К.).

Як видно з наведеного тексту, основна ідея "Договорів та постанов", на думку О. Оглоблина, полягала в обмеженні влади гетьмана. Проте цікаво, яким чином блискучий знавець "Старої України" представив своє дослідження цієї важливої проблеми. З підкресленого цитованого фрагменту тексту неозброєним оком помітно, що більшу частину наративу становить дослівний переказ "Договорів та постанов"Оглоблин О. Бендерська конституція 1710 року // http: //litopys.org.ua/coss3/ohl20. htm [дата доступу 24. 09.2013]. Староукраїнський оригінал "Договорів та постанов" опубліковано: Конституція Пилипа Орлика: оригінал та його історія / Підг.О. Вовк // Архіви України. - 2010. - Вип. 3-4. - С. 145-166; "Пакти і конституції" Української козацької держави (до 300-річчя укладення) / Відп. ред.В. Смолій; упорядники М. Трофимук, Т. Чухліб. - Львів: Світ, 2011. - С. 77-117. .

На подібне можна натрапити у багатьох розвідках, присвячених аналізу політико-правового змісту Бендерської конституціїДля прикладу класичне дослідження М. Василенка: Василенко Н. Конституция Филиппа Орлика // "Пакти і конституції" Української козацької держави (до 300-річчя укладнення) / Відп. ред.В. Смолій; упорядники М. Трофимук, Т. Чухліб. - Львів: Світ, 2011. - С. 369-387. . З наведених у посиланні праць видно, що більшість істориків, істориків права дали високу оцінку "Договорам та постановам" як політико-правовому документу в українському державотворенні раннього нового часу. Однак, на нашу думку, модернізаційні аспекти "Договорів та постанов" 1710 р. ще потребують поглибленого дослідження з використанням складних методик інтерпретації текстів. Це необхідно хоча б тому, що часто прийняте буквальне прочитання пам'ятки (навіть дуже ретельне) вже не може забезпечити всебічне її вивчення. Один з можливих варіантів дослідження модернізаційних елементів у "Договорах тапостановах" - це складення конкордансів для ключових слів, фрагмент якого автор пропонує у цій статті.

Конкорданс [англ. concordance - згода, відповідність < лат. conncordare - узгоджувати, приводити до згоди] у філології використовується для лексикографічного дослідження тексту. Одним з варіантів конкордансу є перелік в алфавітному порядку схожих за змістом слів чи словосполучень з мінімальним контекстомДобрынина К. О методике работы над конкордансами // http: //www.gramota.net/ materials/2/2012/1/15.html [дата доступу 20. 09.2013] . Наш конкорданс є модифікацією цього виду конкордансу під умови дослідження "Договорів та постанов" як модернізаційного проекту. У дослідженні конкорданс представляє ключові слова та частотність їх вживання, дає матеріал для порівняння різних контекстів вживання термінів і, відповідно, уможливлює нове бачення тексту.

Проаналізувавши текст "Договорів та постанов", автор виокремив 18 слів та понять з контекстами, які містили модернізаційні нововведення. За критерій належності змін до модернізаційних взято усі ознаки, які так чи інакше відповідають концепції модернізаціїАвтор у розумінні модернізації Гетьманщини відштовхувався передусім від наступних досліджень (у хронологічному порядку): Subtelny O. Domination of Eastern Europe. Native nobilities and foreign Absolutism, 1500-1715. - Kingston and Montreal, 1986; Kaminski A. Republic vs. Autocracy. Poland-Lithuania and Russia, 1686-1697. - Cambridge, Mass., 1993; Когут З. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація Гетьманщини 1760-1830. - К., 1996; Constitution and Reform in Eighteenth-Century Poland. The Constitution of 3 May 1791 / Ed. by S. Fiszman. - Bloomington and Indianapolis, 1997; Горобець В. Присмерк Гетьманщини: Україна в роки реформ Петра І. - К., 1998; Каменский А. Российская империя в XVIII веке: традиции и модернизация. - М., 1999; Modernizacja struktur wladzy w warunkach opoznienia. Europa Srodkowa i Wschodnia na przelomie sredniowiecza i czasow nowozytnych / Red. M. Dugo, S. Gawlas, H. Grala. - Warszawa, 1999; Горобець В. "Волимо царя східного" Український гетьманат та російська династія до і після Переяслава. - К., 2007; The Fiscal-Military State in Eighteenth-century Europe: essays in honour of P. G. M. Dickson / Ed. by C. Sttorns. - Dundee, 2009; Davies B. Empire and Military Revolution in Eastern Europe: Russia's Turkish Wars in the Eighteenth Century. - London-New York, 2011 та ін. . Конкорданс термінів та словосполучень з контекстами, котрі містили "новизну" подано у таблиці 2.

Виділені контексти проаналізовано та систематизовано за критерієм, як у кожному з них представлена "новизна". Причому, коли один і той же текст містив кілька значень, він потрапляв у різні рубрики.

"Спокойнейшого, легчаишого и помыслнейшого шукати себе помешканя" (п.10).

"Вдовы козачии и осиротелые козацкіе дЄти, дворы козацкіе и жопы. без бытности самыхъ козаковъ, когда в походах, албо на яких же колвекъ службах войсковых /найдоватимутся, жебы до всяких посполитых повинностей не были потяганы и вымаганемъ датковъ обтяжеваны (п.11).

"Такъ тежъ и юттоль людемъ убогимъ посполитымъ умножается тяжесть, же многіе козаки людей достатных посполитых в подсусЬдки себе пріймуючи, охороняють оных от юбыклых имъ повинностей, ку общой тяглости городой и сЄлской стягаючихся, а купцы маетные,/ащищаючися то універсалами гетманскими" (п.12), (підкреслення наше - В. К.).

"Договори та постанови" засвідчили розвиток правової думки в інтелектуальному середовищі Гетьманщини та її еволюцію до рівня створення de facto основного закону для суспільства. Цей проект став альтернативою, побудованою на засадах конституціоналізму, централістській політиці не тільки Петра І, але й І. Мазепи. Укладачі "Договорів та постанов" бачили майбутнє Гетьманщини у рамках "прав", які розумілися не лише в традиційному, але й частково в якості "законів" у модерному розумінні. У правовій та політичній думці Речі Посполитої обивателем держави був шляхтич, що стало наслідуванням традиції римського права, згідно з якою громадянином країни є тільки той, хто є вільним і, відповідно, має права. У мілітарних степових спільнотах "громадянином" був той, хто носив зброю. Великим досягненням західноєвропейської традиції, яку започаткував Ж. Боден, стало те, що громадянином країни стала кожна людина. У "Договорах та постановах" за становим устроєм простежувалося певне "урівнення" перед державою інтересів не тільки еліти, але й широких козацьких низів, міщанства, купецтва і селянства. Це видно з того, що "отчизна Малоросія" усвідомлювалася як Батьківщина не тільки козацької старшини-шляхти, козацтва, але й міщанства (п.12), купецтва (п.12) та селянства (п.10, 14). В іншому пункті одночасно захищалися козаки та нижчі верстви суспільства - "обивателі малоросійські військові та посполиті" (п.15). Оскільки останніх на Генеральній раді у Бендерах не було, то це яскраво засвідчило еволюцію політичної свідомості еліти: її представники захищали невигідні їм соціальні цінності заради досягнення державних та суспільних інтересів.

Деталізація охорони козаків й посполитих від полковників, отаманів, сотників й усіх урядників у спробах останніх примушувати до панщини та інших видів робіт свідчить про модернізаційні зміни у свідомості творців української конституції раннього нового часу (п.10). Подібний захист новообраним гетьманом нижчих верств суспільства представлено також в інших пунктах (п.11, 12, 13). Друга група контекстів має важливу характерну рису: уведення "новизни" за допомогою словосполучення "договорили и постановили" чи слів "договори" й "постанови":

"для поправы и подвигненя упалых правъ своих и волностей войсковых, договорили и постановили з Ясневелможнымъ Его Милостю паномъ Филип - помъ Орликомъ [.] абы не тылко Его Велможност за щасливого гетманского своего владінія вс^хъ тых, тут послідуючих, пунктами изображеных, а собою поприсяженых договоровъ и постановленій, ненарушимо додержалъ, лечь и за инших впред будучих Гетмановъ Войска 2апороз кого, чтобъ оные непременно захованы и содержаны были" (преамб.), (підкреслення наше - В.К.).

Підкреслені місця цитованого тексту показово засвідчують, що для укладачів та авторів "Договорів та постанов" 1710 р. терміни "договорили и постановили" мали важливе значення у представленні новацій. Це також підтверджується великою кількістю модернізаційних контекстів з цими термінами (9).

Цікаво, що термінологією "договорили та постановили" підтверджувалося українським містам "старе" магдебурзьке право та встановлювалася відповідальність українського гетьмана за те, щоб Київ та інші міста вільно користувалися своїми самоврядними правами (п.13). Цей приклад яскраво свідчить, що "новизна", а саме утримання найманого війська переносилася на майбутнє. Знаковою є також кількість таких "перенесень" новацій на майбутнє (5). Це свідчить, що еліта, зібрана у Бендерах у квітні 1710 р., прагнула змін, однак, розуміючи проблематичність втілення багатьох з них у життя, переносила їх на майбутнє.

Модернізаційним у фіскальному аспекті стало проведення ревізії маєтків, заборона гетьману та старшині протегувати приватним особам (зокрема, купцям) у несплаті податків (п.12). Це мало привести до істотного збільшення надходжень до Генерального військового скарбу. Також у документі передбачалося впорядкування сплати податків посполитими на ярмарках й ліквідація мит на дрібну торгівлю (п.16) та планувалося винесення на майбутню Генеральну раду питання про створення ефективної податкової системи задля фінансування державних видатків, зокрема найманого війська (п.15).

модернізаційний контекст договір постанова

У четвертій рубриці представлені модернізаційні контексти, пов'язані з розділенням "публічного" та "приватного" у владі та майні представників центральної адміністрації Гетьманщини.

Важливою новацією цього пункту стало розрізнення державної й приватної діяльності та майна гетьмана. В інших частинах "Договорів та постанов" державні справи мала виконувати генеральна старшина, а не особисті гетьманські слуги (п.8), майно гетьмана мало бути відокремлене від державного (п.9). У документі також прописувалися обов'язки осіб, котрі мали посідати гетьманський, полковницький, сотницький та інші уряди; обрання на військові та посполиті уряди здійснювалося шляхом вільного голосування за кандидатів; заборонялося зловживання владою урядовцям у приватних цілях, у тому числі вплив на посадових осіб корупційним шляхом (п.10).

П'ята група яскраво засвідчує, що "новизна" уводилася за допомогою "старизни" чи "згідно стародавніх прав":

З цієї групи контекстів видно, що новації легітимізувалися за допомогою визнання їх за "старизну". Проблема дослідження явища легітимації "новизни" за допомогою апеляції до "старовини" в українській історіографії на матеріалі "Договорів та постанов" вивчена лише частково. Частота звернення до "старовини" для виправдання новацій (4) свідчить, що Бендерська конституція у цьому відношенні була схожою до політико-правових документів, які виникли у канцеляріях української адміністрації Гетьманщини.

З шостої рубрики слідує, що укладачі "Договорів та постанов" 1710 р. "вольності" розглядали не лише як "старизну", але і як те, що можна "примножувати" чи, сучасними словами, модернізувати:

Достеменно важко сказати, що саме розуміли автори та укладачі "Договорів та постанов" під "вольностями", проте можна описати коло явищ, які вони могли позначати: широкий спектр писаних та звичаєвих прав, суспільно - політичний устрій і т.д. Тобто під вольністю розумілися важливі характерні риси суспільно-політичного життя Гетьманщини. Відтак, можна досить ствердно зазначити, що усі наявні за гетьманування Івана Мазепи політичні інституції, права козацтва уміщувалися у поняття "вольності".

Як видно з тексту "Договорів та постанов", причина переходу гетьмана Івана Мазепи під протекцію шведського монарха полягала не тільки у збереженні "вольностей" (політичних інституцій, права, соціально-економічного устрою), але й у їх покращенні чи модифікації, що можна інтерпретувати як помірковану модернізацію. Примноження "вольностей" (у тому числі релігійних) та доведення їх до "квітучого" стану особливо виражена 1-у та 3-у конкордансі новацій (п.1,2).

Текст останньої рубрики передбачав "направу" - один з термінів, яким позначалися модернізаційні зміни у Гетьманщині до та після 1710 р.

Отже, "Договори та постанови" 1710 р. мали значну кількість новацій, що дає підстави говорити про них як про модернізаційний проект. Виділені нами контексти (18) та їх аналіз засвідчують, що нововведення пов'язувалося з наступним: використанням термінології "договорили и постановили" (9); перенесенням новацій на майбутнє (6); розділенням приватного та публічного у владі гетьмана та інших представників еліти (6); апеляцією до "старовини" (4); "розширенням вольності" (3); "направою" суспільного та державного життя (1). Усі ці висновки отримані завдяки запозиченню елементів з методик укладення конкордансів, які передусім використовуються у філологічних дисциплінах.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
 
Предметы
Банковское дело
Бухучет и аудит
География
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Маркетинг
Математика, химия, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Охрана труда
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Сельское хозяйство
Социология
Спорт
Техника
Товароведение
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Этика и эстетика
Прочее