Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Этика и эстетика arrow Етика та естетика

Лекція 5. Предмет естетики. Основні категорії

  • 1. Предмет естетики та її місце в системі наук.
  • 2. Соціокультурні функції естетики.
  • 3. Основні естетичні категорії.

Ключові слова: естетика, естетичне, естетичні закони, естетичні категорії, естетична свідомість, естетичне почуття, естетичний смак, прекрасне, низьке, величне, потворне, комічне, трагічне

1. Слово “естетика” грецького походження, у перекладі означає - той, що має відношення до чуттєвого сприйняття. Термін “естетика” увійшов до науки у середині ХVІІІ ст. Вперше його застосував німецький філософ А. Баумгартен для позначення нового розділу в філософії. З ХVІІІ ст. естетику почали розуміти як науку, що вивчає “філософію прекрасного”, або філософію мистецтва.

Предметом естетики є чуттєве пізнання навколишньої дійсності з її різноманітними напрямками: природою, суспільством, людиною та її діяльністю в усіх життєвих сферах. Процесу сприймання естетичного даємо назву естетичне сприйняття, результатом якого є естетичне переживання. Загальне поняття “естетичне” характеризує всю широчінь та різноманітність сфери прекрасного і потворного, трагічного та комічного, низького і піднесеного та їх модифікації у природній і соціальній галузях, у мистецтві та інших сферах буття. Загалом естетика розглядає суб'єкти творчості та сприйняття, об'єкти творчості, засоби, процеси і результати естетичної творчості й сприйняття.

Естетика - це філософська наука про естетичне в дійсності, про сутність і закони естетичної свідомості, пізнання і естетичну діяльність людини, наука про загальні закони розвитку мистецтва. Естетика застосовує весь категоріальний апарат науки філософії; запозичує такі поняття, як буття, свідомість, діяльність, зміст, форма, сутність та явище, причина і наслідок, використовує філософські закони. Однак, якщо філософія розкриває найбільш загальні закони природи, суспільства та мислення, то естетика акцентує увагу на вивченні найбільш загальних законів розвитку мистецтва та різноманіття естетичного відношення людини до світу. Естетика пов'язана з усіма гуманітарними науками, а саме з етикою, психологією, педагогікою, соціологією, логікою тощо.

2. Естетичне ставлення вбирає естетичну свідомість та естетичну діяльність. Естетична свідомість - одна із форм духовного життя суспільства, яка відображає довкілля, різноманітну діяльність людини, а також продукти цієї діяльності, в тому числі художні твори, у почуттєвих образах, що усвідомлюються та оцінюються у судженнях естетичного смаку. Специфіка естетичної свідомості полягає у взаємодії суб'єктивного та об'єктивного, яка переживається, оцінюється і розуміється суто індивідуально, але детермінована історично мінливими ідеалами втілення краси у житті та мистецтві. Естетична свідомість має два рівні: повсякденний (побутовий, який ґрунтується на узагальнені емпіричного досвіду), теоретичний (базою якого постають загальні філософські уявлення про світ, людину та її місце у світі). Естетичні почуття - це духовне утворення, яке означає певний рівень соціалізації індивіда, піднесення його потреб до істинно людських, тобто це наслідок суб'єктивної емоційної реакції людини на об'єктивні виражальні форми природної та соціальної реальності, які оцінюються у співвідношенні з уявленнями людини про красу. Естетичний смак - здатність до індивідуальної оцінки та добору естетичних цінностей, яка визначає можливість особистості до саморозвитку. Естетична свідомість містить у собі взірець, орієнтир, духовну мету, яка постає естетичним ідеалом, тобто відображенням сутності предмета найглибшого порядку, яка містить у собі найвищу форму розвитку реальності, що дана емоційно.

Базуючись на те, що естетика постає теорію мистецтва то її соціокультурні функції ототожнюються з соціокультурними функціями мистецтва, а саме з: соціально-перетворюючою та компенсаторною функцією, з пізнавально-еврестичною, з художньо-концептуальною, передбачувальною, інформативною та комунікативною, виховною, сугестивною, естетичною, гедоністичною.

3. Естетика як система містить у собі як естетичні закони (естетичні відношення між естетичними явищами), так і естетичні категорії (основні типи естетичних відносин людини до навколишнього світу). Естетичними категоріями є: прекрасне, потворне, піднесене, низьке, трагічне, комічне.

Прекрасне - це естетична категорія, яка характеризує найвищу естетичну цінність, котра збігається з уявленнями людини про досконалість або про те, що сприяє вдосконаленню життя.

Потворне - це естетична категорія, яка є антиподом і протилежністю прекрасного, пов'язана з оцінкою тих явищ які викликають людське обурення, незадоволення внаслідок дисгармонії, диспропорційності, невпорядкованості та відображають відсутність досконалості.

Піднесене - категорія естетики, яка відбиває сукупність природних, соціальних, художніх явищ, які є виняткові за своїми кількісно-якісними характеристиками, завдяки чому вони виступають як джерело глибоко естетичного переживання.

Низьке - категорія естетики, яка відтворює гранично негативні явища дійсності і особливості суспільного та індивідуального життя, які викликають у людини співвідносну естетичну реакцію.

Трагічне - категорія естетики, що відбиває діалектику свободи та необхідності, втілюючи найбільш гострі життєві протиріччя.

Комічне - естетична категорія, яка відображає протиріччя двох протилежних започаткувань, перше з яких вважається позитивним і привертає до себе увагу, але насправді обертається негативною властивістю.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 

СКАЧАТЬ ОРИГИНАЛ
Етика та естетика