Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Журналистика arrow Засоби взаємодії підприємства та засобів масової інформації

Інтерв'ю

Інтерв'ю є однією із найпоширеніших форм подання матеріалу в мас-медіа. Вони можуть бути ініційовані як самим підприємством, що вибудовує свою РR-кампанію, так і ЗМІ. Головне, що інтерв'ю надає інформацію з проблем, які хвилюють суспільство, проводиться у формі бесіди з відомими у певній сфері особами. Зрозуміло, що думка пересічного працівника, який ще не набув авторитету в суспільстві, буде малоцікавою для широких кіл громадськості. Під час бесіди журналіст задає питання, підказує теми, які бажано озвучити в ході інтерв'ю, "спрямовує" розмову в потрібне русло, реагує на висловлювання співбесідника, що дає можливість підтримувати спілкування.

Існує кілька видів інтерв'ю. Наприклад, залежно від поданих фактів розрізняють інтерв'ю-факт та інтерв'ю-думку. В першому надається важлива та необхідна інформація, якою володіє той, хто дає відповіді на запитання. Друге передбачає, що мова йде про щось загальновідоме, однак той, з ким проводиться інтерв'ю, має право на свою власну думку щодо оцінки ситуації та її озвучує.

Залежно від змістовного наповнення інформації, що подається, інтерв'ю поділяються на протокольні, інформаційні, інтерв'ю-портрети. Протокольне інтерв'ю проводиться для отримання офіційних роз'яснень з певних питань політики держави. Зрозуміло, що той, хто дає відповіді, - уповноважена особа високого рангу. Запитання найчастіше узгоджені заздалегідь, щось перепитувати або уточнювати на такому інтерв'ю не заведено. Завдання журналіста - озвучити запитання та забезпечити тиражування офіційного погляду. Інформаційне інтерв'ю має за мету отримання певних відомостей та думок. На такому інтерв'ю співбесідником журналіста не завжди є офіційна особа, тому стилістика розмови довільніша. Інтерв'ю-портрет передбачає всебічне розкриття сутності певної людини. В такому інтерв'ю особливого значення набувають соціально-психологічні інформаційні характеристики, виділення системи цінностей та пріоритетів співбесідника.

Залежно від кількості учасників і ролі в інтерв'ю кожного з них розрізняють:

  • - інтерв'ю-монолог - людині задається одне важливе запитання, яке потребує докладної і дуже ґрунтовної відповіді. Такі інтерв'ю характерні для бесіди з урядовими або громадськими діячами, які мають прокоментувати важливу громадську проблему чи подію;
  • - інтерв'ю-діалог - бесіда в питаннях і відповідях. Метою проведення такого інтерв'ю є представлення аудиторії героя певного матеріалу з висвітленням його професійних якостей, певних подробиць приватного життя та трудової діяльності;
  • - групове інтерв'ю - дискусія, в якій беруть участь кілька гостей (політичних лідерів, бізнесменів, експертів, урядових чиновників та ін.) для представлення аудиторії кількох позицій з окремого питання. Така форма інтерв'ю широко використовується на телебаченні;
  • - інтерв'ю-замальовка - передбачає більш активну роль журналіста, який не тільки пропонує запитання, але й висловлює свій погляд, робить історичні відступи, представляє співбесідника тощо. Такі інтерв'ю характерні для відомих журналістів, авторитетних у суспільстві. Одним із різновидів таких інтерв'ю є проблемні. Під час їх проведення позиція журналіста не менш важлива, ніж позиція або думка співбесідника. Позиція журналіста є свого роду точкою відліку для сумісного пошуку істини. Журналіст має досконало володіти предметом бесіди. Мета проведення такого інтерв'ю - дати відповіді на суспільно значущі питання. В тональності його проведення мають бути присутні елементи спору, а в спорі потрібні аргументи та факти, в яких журналіст не може помилитися.

У будь-якому разі є тільки два способи зробити інтерв'ю: дати відповіді на готові запитання та придумати запитання до готових відповідей. Найчастіше інтерв'ю готують заздалегідь. Тоді людину, в якої братимуть інтерв'ю, заздалегідь знайомлять із запитаннями. Якщо такої можливості немає, запитання ще не готові або їх навмисно не озвучують, для того щоб надати бесіді живого, непримусового відтінку, того, в кого братимуть інтерв'ю, знайомлять із темою. В будь-якому разі інтерв'ю здійснюється за спільною згодою для одержання подвійної вигоди: журналіст отримує інформацію, цікаву для аудиторії його ЗМІ; піарник допомагає журналістові розібратися в темі та має можливість ще раз "пропіарити" своє підприємство. Крім цього, інтерв'ю є сумісною творчістю того, хто дає відповіді на запитання, і самого журналіста, оскільки останній пропонує теми, моделює та координує перебіг бесіди, проявляє творчість у постановці питань, кінцевому оформленні готових матеріалів. У пресі - це внесення змін, які виходять далеко за межі звичайного редагування; на радіо та телебаченні - монтаж, включення до матеріалу бесіди додаткової інформації, коментарів.

Інтерв'ю в ЗМІ може подаватися у формі статті, з посиленням впливу на аудиторію за допомогою ефектних фотографій, думок того, хто дає відповіді на запитання; у прямому ефірі на радіо та телебаченні - коли аудиторія може почути голос, відчути його інтонацію, енергетику, побачити співбесідників "живими", а не на фото.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 
СКАЧАТЬ ОРИГИНАЛ
Засоби взаємодії підприємства та засобів масової інформації