Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Этика и эстетика arrow Етико-філософські засади подолання спесишизму в європейській культурі

Вступ

Актуальність теми статті пов'язана із проведенням щоденної практики спесишизму - дискримінації за видовою ознакою, а саме - промислове тваринництво, тестування товарів на тваринах, використання тварин для виробництва одягу, використання в медичних, та військових експериментах, використанні тварин заради розваги і т.д. На думку автора, цей вид дискримінації є настільки ж несправедливим як і рабство, расизм, сексизм. В статті приділена увага найбільш значущим етико-філософським здобуткам європейської культури, що пов 'язані із обґрунтуванням необхідності подолання антропоцентричного світогляду, а також інструментального підходу у ставленні до тварин і природи в цілому. Зокрема, в статті аналізуються етико-філософські концепції А. Шопенгауера, А. Швейцера, К. М. Маєр-Абіха М. Роулендса та П. Сінгера.

Автор доходить висновку, що в європейській культурі фактично вже сформульовані етико-філософські засади необхідності подолання спесишизму, що зберігає потенціал суспільства до усвідомлення моральної необхідності відмови від спесишизму.

Практика спесишизму в західній культурі є можливою лише тому, що вона якось узгоджується із загальноприйнятими уявленнями про моральне зло. Як не дивно, але те становище, в якому перебувають тварини, виправдовується як на релігійному, так і на етико-філософському рівні. Однак те, що зазвичай об'єднує як релігійні, так і етико-філософські аргументи щодо обґрунтування спесишизму, це антропоцентризм. Саме тому між цінністю життя людини та іншими видами тварин виникає прірва. Те, що біль і страждання мільярдів жертв спесишизму по своїй актуальності не є сьогодні проблемою на рівні з такими проблемами як рабство, расизм, сексизм, шовінізм, пояснюється лише тим, що в першому випадку жертвами є не люди.

Думки про те, що не лише людські істоти заслуговують на повагу до їх життя, висловлювалися в європейській культурі, починаючи ще з Античності (Піфагор, Плутарх, Овідій, Сенека, Порфирій), в епоху Середньовіччя любов не лише до людини, а й до природи висловлював святий Франциск Ассізький, в епохи Відродження та Нового часу - Леонардо да Вінчі, М. Монтень, Ф. Аруе (Вольтер), Ж.-Ж. Руссо, Дж. Бентам.

Якщо у XVIII ст. Ж.-Ж. Руссо тільки займався розробкою теми співчуття, то ХІХ ст. вже відкрито проголошується як “перше століття людського співчуття”. Саме в ХІХ ст. А. Шопенгауер визначає співчуття основою моралі. Зрештою, в ХІХ з'являється перша організація захисту тварин. Американський філософ Олівер Вандел Голмс у 1895 р. сказав: “Ми пізнали вчення, що зло означає біль - і дедалі помітніше та помітніше наростає спротив проти болю в усіх його формах. Від спілок запобігання жорстокості стосовно тварин і до соціалізму ми в незліченну кількість способів виражаємо уявлення, що страждання - це неправильно, йому можна та слід запобігати, - і з'явилася вся література співчуття” [Цит. по 6, с. 535].

В ХХ столітті вперше з' являються ґрунтовні етико- філософські праці, які не лише піддають критиці антропоцентричну картину світу і не лише вимагають подолання інструментальної моделі поведінки заради екологічно чистого майбутнього, але й обґрунтовують несправедливість інструментального поводження з тваринами, яке ще й досі панує і кожного дня здійснюється в європейському суспільстві. Зокрема, серед таких етико-філософських праць варто виділити насамперед такі як “Культура і етика” А. Швейцера, “Повстання на захист природи” К. М. Маєр-Абіха, “Права тварин: моральна теорія і практика” М. Роулендса, “Звільнення тварин” Пітера Сінгера.

Розглянемо більш детально ті найбільш значущі етико-філософські здобутки, що в подальшому можуть стати передумовою зміни як морального, так і правового статусу тварин.

Термін “спесишизм” вводить британський психолог Річард Райдер для позначення такого явища, як дискримінація за видовою ознакою.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 
СКАЧАТЬ ОРИГИНАЛ
Етико-філософські засади подолання спесишизму в європейській культурі