Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Маркетинг arrow Віртуальні організації

Віртуальні організації

Окремим типом мережевих організацій є віртуальні організації (ВО) (рис. 8.14). Усі віртуальні організації є мережевими, але не всі мережеві організації є віртуальними.

Віртуальна організація - тимчасова або постійна сукупність географічно роз'єднаних людей, груп, організаційних одиниць, об'єднаних для досягнення певної мети, вирішення певних завдань на основі принципів поділу праці, обов'язків та мережевої структури, спільна діяльність (економічна, наукова, юридична тощо) яких здійснюється за допомогою ІКТ.

При створенні нових ВО використовуються такі їх переваги:

  • o усунення впливу географічного чинника, незначні витрати на підключення до Internet практично з будь-якої точки зробили економічно доцільною співпрацю географічно віддалених бізнес-партнерів;
  • o створення інформаційно-економічного простору ВО, тобто забезпечення спільного доступу до інформаційних ресурсів для підприємств будь-якого типу дало змогу суттєво підвищити ефективність використання ресурсів при формуванні єдиного інформаційно-економічного простору організації;
  • o координація підвищення точності прийняття рішень, удосконалення координації діяльності учасників у процесі їх реалізації. Розширення можливостей і підвищення якості планування та координації бізнес-процесів для різних колективів виконавців змінює структуру виробничих витрат: стало вигідніше передавати на виконання роботи іншим підприємствам.
Рівні співвідношення мережевих організацій

Рис. 8.14. Рівні співвідношення мережевих організацій

Вигоди ВО полягають у можливості вибирати та використовувати спільні ресурси. Одна з найважливіших переваг такої організації - скорочення часу, розміру стартового капіталу для відкриття нової справи, швидкість виконання замовлення, можливість зниження сукупних затрат, більш повне задоволення потреб замовника, можливість гнучкої адаптації до змін навколишнього середовища та зниження бар'єрів виходу на нові ринки.

Недоліки ВО: надмірна економічна залежність від партнерів, що пов'язано з вузькою спеціалізацією учасників підприємства; відсутність соціального захисту і матеріальної підтримки партнерів внаслідок відмови від довгострокових договірних форм і традиційних трудових відносин; небезпека постійного розширення, що призводить до неоднорідності учасників ВО, нестабільності стосовно членства в ній, динаміки самоорганізації, невизначеності у плануванні діяльності для учасників тощо.

Перед ВО постають такі проблеми:

необхідність у детальному вивченні підприємства-партнера;

визначення організаційної придатності підприємства-партнера у технологічному, економічно-соціальному плані;

встановлення довіри взаємозв'язків між підприємства-ми-партнерами;

необхідність у формуванні коопераційного менеджменту з метою координації діяльності територіально розподілених підприємств-партнерів.

Ефективність роботи віртуального підприємства полягає:

в економії витрат на приміщення і персонал;

спільному використанні ресурсів та досвіду;

застосуванні гнучкої організації роботи і штату;

підвищенні продуктивності праці;

новій мотивації праці;

зниженні транспортних проблем;

зменшенні гостроти проблеми безробіття;

можливості залучати фахівців високого рівня незалежно від їх місця проживання;

можливості створення тимчасових робочих груп, які знаходяться в різних географічно віддалених місцях і можуть цілодобово підтримувати робочі процеси над терміновими проектами.

Щоб створити віртуальну організацію, необхідно визначити ключові бізнес-процеси і створити продуктивну адміністративну систему, що, по суті, означає: 1) ідентифікацію загальних цілей і завдань; 2) визначення замовників/клієнтів (зовнішніх/внутрішніх); 3) визначення бізнес-плану "маршрутної карти" (які ресурси та засоби необхідно задіяти для виконання замовлень споживачів); 4) визначення систем, ІКТ, потрібних для обслуговування замовників; б) оцінювання критеріїв продуктивності інформаційних технологій і систем для підтримки окреслених бізнес-процесів; 6) визначення способів і платформ для забезпечення комунікації між членами у процесі організації роботи віртуальних структур.

До базових компонент віртуальної організації можна віднести: її організаційно-функціональну структуру (робочі групи спеціалістів, множину бізнес-структур або організацій, які забезпечують виконання колаборативних бізнес-процесів); кластерний координатор (це може бути централізований портал або спеціалізоване програмне забезпечення); поштовий сервер, що виступає у ролі координаторів членів віртуальної організації; ІКТ, які підтримують розподілену роботу учасників; бюджет для виплат винагороди працівникам; покриття видатків на розробку інфраструктури, маркетингу, експлуатаційних витрат.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 
СКАЧАТЬ ОРИГИНАЛ
Віртуальні організації