Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Культурология arrow Cучасне моделювання одягу з народним оздобленням

Матеріали та обладнання для вишивання

Матеріали

Для вишивання використовують лляні, конопляні, вовняні, суконні, шовкові, бавовняні й змішані тканини домашнього та фабричного виробництва, а також різноманітні за товщиною, ґатунком і кольором нитки.

Тканини, які застосовують для вишивання, залежно від призначення виробу та виду робіт добирають за якістю й структурою: видом волокон, які йдуть на виготовлення пряжі, переплетенням ниток і способом оздоблення. Процес виготовлення тканин складається з прядіння, ткацтва та оздоблення.

Залежно від призначення виробу, що виготовляється, та техніки вишивання добирають потрібну тканину. Для скатертей, доріжок, серветок, занавісок застосовують льон, льон з лавсаном, сирове полотно, а для панно та килимків - каньову, рогожку, мішковину, полотно, бортівку, сукно, шерсть, драп. Для сумок і газетниць використовують тканину з нечітко вираженою структурою. Для блузок і святкових суконь застосовують тонші тканини - батист, маркізет, шовкові, тонкі шерстяні, а для верхнього одягу - сукно і драп, неткані матеріали.

Нитки (пряжа) - скручені волокна, які бувають натуральними (лляні, конопляні, бавовняні, вовняні, шовкові), штучними, синтетичними та змішаними. За призначенням їх поділяють на швейні, вишивальні, в'язальні та штопальні. За зовнішнім виглядом нитки бувають матові й глянцеві, або мерсеризовані (міцніші).

Нитки, які застосовують у рукоділлі, розрізняють за якістю, структурою, товщиною й кольором. Швейні бавовняні нитки бувають сирові (натурального кольору), білі та фарбовані, різної товщини: найгрубіші № 10, найтонші № 80. кожна нитка складається з кількох ниток - вкруток, скручених в одну. Чим більша кількість вкруток, тим міцніша нитка. Вишивальні нитки виготовляють із різних волокон, вони різні за товщиною, ґатунком і кольором: бавовняні, шовкові, вовняні, синтетичні - муліне, ірис, ромашка, акрил тощо.

Добирати нитки для роботи бажано при денному освітленні, оскільки електричне світло спотворює їх колір. Нитки слід перевірити на міцність фарбування. Для цього нитку опускають у гарячу воду, злегка намилюють і протягують між складеною вдвоє білою тканиною. Якщо на тканині залишається слід від фарби, то всі нитки треба намилити і залити окропом на чверть години. Потім прополоскати, кілька разів міняючи воду, і закріпити фарбу оцтом ( одна столова ложка на склянку води ) впродовж п'яти хвилин.

Канва - спеціальна тканина для вишивання лічильними швами, переплетення ниток якої створює клітинки різного розрізу залежно від ґатунку матеріалу.

Закріплюють канв на робочій тканині швом уперед голку спочатку вздовж рисунка, а потім упоперек. Перед початком роботи перевіряють, чи однакові за товщиною нитки основи і піткання тканини та канви. Канву можна виготовити самому, висмикуючи із тканини за рахунком нитки основи і піткання.

Для вишивання ошатних суконь і сценічних костюмів, виготовлення різноманітних прикрас потрібні бісер, стеклярус і лелітки (блискітки ).

Інструменти та пристосування

Вигляд готового виробу багато в чому залежать від використаного матеріалу та застосованих інструментів.

Голки бувають різні за довжиною і товщиною. Для рукодільних робіт треба мати набір швейних і штопальних голок: дуже тонкі( № 0-1) для вишивання бісером і стеклярусом; тонкі ( № 2-3) для вишивання на тонких тканинах; середні ( № 3-5) - на лляних тканинах; товсті з великим овальним вушком ( № 6-12) для роботи на цупких тканинах, а також для вишивання ірисом, тасьмою, синтетичними нитками. Товсту нитку легше проколювати, змастивши голку милом.

Зберігати голки бажано разом із ниткою, зав'язаною вузликом, у спеціально зшитих подушечках або книжечках зі шматочків фланелі чи тонкого сукна.

Нитковдівач - спеціальний пристрій , який полегшує затягування нитки в голку.

Наперсток захищає середній палець правої руки від проколів голкою, допомагає робити чіткі проколи щільної тканини. Він може бути металевим або пластмасовим і має обов'язково відповідати розміру пальця.

Ножиці мають бути кількох розмірів, з гострими лезами і кінцями які щільно змикаються. Застосовують великі ножиці, призначені для розкроювання тканин, середніх розмірів - для оброблення країв виробів і розрізування мотків ниток, маленькі зі загнутими кінцями - для обрізування робочих ниток, надрізування ниток тканини при виконанні мережок та прорізних вишивок і ножиці „зигзаг” - для оброблення країв тканини.

Кілочок, проколка, або пендель, - довга дерев'яна, металева чи пластмасова паличка з гострим кінцем, якою виймають намітку, виправляють кути, вирівнюють петлі і розсовують нитки тканини, щоб мати отвори в окремих швах.

Шило застосовують під час роботи зі щільними й товстими матеріалами: сукном, повстю, шкірою.

П'яльці - спеціальний пристрій для зап'ялювання тканини під час вишивання. Вони бувають дерев'яні, металеві або пластмасові, круглої, квадратної чи прямокутної форми.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 

СКАЧАТЬ ОРИГИНАЛ
Cучасне моделювання одягу з народним оздобленням