Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Экология arrow Еколого-ценотичний аналіз флори території Кременчуцького водосховища

Еколого-ценотичний аналіз флори території Кременчуцького водосховища


Постановка проблеми. Будівництво Кременчуцького водосховища, призвело до затоплення прилеглих територій, унаслідок чого 75% первинних природних ландшафтів заплави Дніпра було повністю трансформовано, а їх флористичне різноманіття зазнало значних, в окремих випадках невідновних втрат. На території колишньої долини Дніпра в межах Кременчуцького водосховища найрізкіше змінилася після його заповнення флора болотних та лучних ценозів, які скоротили свої площі відповідно на 80% та 60%. До створення водосховища у заплаві Дніпра були представлені трав'яно-мохові болота, які сьогодні втрачені разом з їхнім видовим різноманіттям [1]. Флора лісових ценозів за період існування водосховища також зазнала змін. До затоплення заплави Дніпра вільхові і дубові ліси займали значні площі, сьогодні вони представлені лише окремими видами. Зазнала трансформацій флора луків. У зв'язку з коливанням рівня води протягом вегетації у її складі переважають види широкої екологічної амплітуди. Значно зменшилася кількість видів родини Fabaceae та остепнених і справжніх лук [2].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. В літературі відомості про стан флори штучних водойм висвітлені ще недостатньо. Інформація про флору водосховищ подається частково у складі флористичних праць, присвячених окремим регіонам [3], або стосується лише вищої водної та повітряно-водної періоду після створення штучних водойм [4,5]. Це значно ускладнює оцінку флори на просторовому градієнті у системі собі подібних та, зокрема, обчислення втрат унаслідок гідробудівництва. Тому актуальною є проблема комплексного дослідження флори територій водосховищ та прогнозування її змін.

Мета статті. Здійснення еколого-ценотичного аналізу флори території Кременчуцького водосховища за результати флористичних досліджень, проведених протягом 2008-2013 років, із використанням традиційних методів маршрутно- експедиційних досліджень та аналізу флор.

Результати та їх обговорення

Флору території водосховища формують види, які поширені на острівних ділянках - залишках затоплених заплавної (верхів'я водосховища) та борової терас (верхів'я, середня та нижня частини), а також види мілководних і прибережних ділянок.

Флора судинних рослин території водосховища налічує 659 видів. Еколого-ценотичний аналіз відображає розподіл видів за різними екологічними групами та дозволяє розкрити їх пристосувальні можливості до умов регіону [6]. Головним фактором впливу на характер еколого-ценотичного розподілу видів є гідрологічний режим водосховища.

Провідне місце у флорі посідають види мезофітної групи, яка включає 221 вид (33,53%) - Alopecuruspratensis L., Agrostis vinealis Schreb., Dactylis glomerata L. та ін. і є більш чисельною, ніж у флорі РЛП "Кременчуцькі плавні" [7]. Її складають переважно представники, які характерні для знижених рівнинних геокомплексів верхньої та середньої частин водосховища, дещо менше - нижньої. До гігрофітної групи належить 155 видів (23,52%) (Sium latifolium L., Eupatorium cannabinum L., Myosotispalustris (L.) L. та ін.), серед яких переважають види лучно-болотних ценозів, вони поширені на знижених ділянках рівнинних та тимчасово затоплюваних геокомплексів. До ксеромезофітної групи належить 121 вид (18,36%) (Artemisia austriaca Jacq, Hieracium pilosella L., Gypsophilla paniculata L. та ін.). Вони характерні для відкритих ділянок з лучними та степовими ценозами, зустрічаються на підвищених територіях рівнинних геокомплексів верхньої, середньої та нижньої частин водосховища. До групи мезоксерофітів належать 96 видів (14,56%) (Phleum phleoides (L.) Karst, Stipa borysthenica Klok. ex Prokud, Pulsatilla nigricans Storck та ін.), поширені на ділянках підвищених рівнинних та погорбованих геокомплексів верхньої та середньої частин, значно менше їх у нижній частині водосховища. Ксерофітна група нараховує 29 видів (4,41%) (Artemisia abrotanum L., A. dniproica Klok., Sedum acre L. та ін.), гідрофітна - 37 видів (5,61%). Види ксерофітної групи характерні для ділянок підвищених рівнинних геокомплексів. Гідрофітні види (Alisma plantago-aquatica L., Sagittaria sagittifolia L., Oenanthe aquatica (L.) Poir) - для прибережних ділянок. Види Ceratophyllum demersum L., Elodea canadensis та ін. поширені на позаострівних, приострівних мілководдях, острівних водоймах та міжострівних водотоках.

Провідне положення за відношенням до умов освітлення, займає група геліофітів 322 видів (48,86%) та сціогеліофітів 195 (29,59%), що вказує на переважання екотопів з високим рівнем освітленості. До групи геліосціофітів належить 121 видів (18,36%). Частка сциофітів, порівняно незначна і становить 21 вид (3,18%).

Співвідношення сциофіти/геліофіти складає 1:16. Таке співвідношення характерне для флори долини р. Хорол (1:13) [8] та РЛП "Кременчуцькі плавні" (1:17)

У флорі водосховища виділено вісім еколого-ценотичних груп. Найбільшою чисельністю представлені види лучної 103 (15,62%) та болотної 92 (13,96%) еколого- ценотичних груп [9, 10]. Представниками лучної групи є Alopecurus pratensis, Agrostis vinealis Schreb., Dactylis glomerata L., Elytrigia repens (L.) Nevski, Festuca pratensis Huds., F. valesiaca Gaud, Phleum pratense L., Poa angustifolia L., P. pratensis L., Lysimachia nummularia L., Plantago lanceolata L., P. major L., Ranunculus polyanthemos L., Potentilla anserina L., Gratiola officinalis L., Achillea submillefolium, Centaurea jacea L., Car ex praecox Schreb., Medicago lupulina, Trifolium pratense L., T. repens L., Daucus carota L. Вони поширені на знижених рівнинних та тимчасовозатоплюваних геокомплексах. Види болотної групи: Sium latifolium L., Eupatorium cannabinum L., Myosotis palustris (L.) L., Symphytum officinale L., Myosoton aquaticum (L.) Moench, Carex acuta L., C. acutiformis Ehrh., C. vesicaria L., C. vulpina L., Eleocharis palustris (L.) Roem.et Schult., Scirpus sylvaticus L., Equisetum palustre L., Irispseudacorus L., Scutellaria galericulata L., Lythrum salicaria L., Lysimachia vulgaris L., Galium palustre L., Solanum dulcamara L., зустрічаються на короткозатоплюваних та тривалозатоплюваних геокомплексах.

Лісова еколого-ценотична група нараховує 45 видів (6,82%) до неї належать: Quercus robur, Ulmus laevis Pall., Acer platanoides L., A. campestre L., Aegopodium podagraria L., Pulmonaria obscura Dumort., Stellaria holostea L., Convallaria majalis L., Polygonatum odoratum (Mill.) Druce, Poa nemoralis L., Ficaria verna Huds., Frangula alnus Mill., Melampyrum nemorosum L., які поширені на підвищених рівнинних і погорбованих геокомплексах верхньої та середньої частин водосховища. Лучно- степова еколого-ценотична група включає 81 (12,29%) видів: Achillea setacea Waldst. et Kit., Artemisia austriaca Jacg., Hieracium pilosella L., Gypsophila paniculata L., Otites borysthenica (Grun.) Klok., Medicago romanica Prod., Salvia nemorosa L., Thymus marschallianus Willd, Plantago media L., Pulsatilla nigricans Storck. Вони характерні для погорбованих та підвищених рівнинних геокомплексів. Справжня водна та повітряно- водна еколого-ценотична група, представлені відповідно по 31 (4,71%) та 33 (5,12%) видів. До вищої водної еколого-ценотичної групи відносяться: Ceratophyllum demersum, Myriophyllum spicatum L., M. verticillatum L., Elodea canadensis, Hydrocharis morsus- ranae L., Lemna minor, L. trisulca L., Spirodela polyrrhiza, Nuphar lutea (L.) Smith, Nymphaea alba L., Polygonum amphibium L., Potamogeton lucens L., P. nodosus Poir., P. natans L., P. pectinatus L., P. perfoliatus L., Salvinia natans (L.) All., які зустрічаються на мілководдях геокомплексів затоплених гирлових ділянок річок та заплавної тераси. Види повітряно-водної еколого-ценотичної групи - Alisma plantago-aquatica, Sagittaria sagittifolia, Oenanthe aquatica, Acorus calamus L., Butomus umbellatus L., Glyceria maxima, Zizania latifolia, Bolboschoenus maritimus (L.) Palla)., Schoenoplectus lacustris (L.) Palla., Phragmites australis, Sparganium emersum Rehm, Typha angustifolia, T. latifolia L., характерні для прибережних ділянок водойм на місці геокомплексів затоплених гирлових частин річок, заплавної та знижених територій борової терас. Псамофітна еколого-ценотична група представлена 23 видами (3,49%) - Artemisia abrotanum, A. dniproica, Sedum acre, S. sexangulare L., Dianthus borbasii Vandas, Psammophiliella muralis (L.) Ikonn., Carex colchica J. Gay, Trifolium arvense L., Rumex acetosella L., Festuca beckerii, Koeleria glauca (Spreng.) DC., Salix acutifolia Willd. поширені на підвищених рівнинних та погорбованих ділянках на місці геокомплексів залишків борової тераси.

Синантропна еколого-ценотична група нараховує 251 вид (38,18%), що у співвідношенні значно вище ніж для флори У країни [11]. Її представники поширені на порушених екотопах (Acer negundo L., Arctium tomenthosum Mill., Artemisia vulgaris L., Centaurea diffusa Lam., Erigeron canadensis L., Lactuca serriola L., Stenactis annua Nees., Tussilago farfara L., Berteroa incana, Chenopodium glaucum L., Convolvulus arvensis L., Mehlotus officinalis (L.) Pall., Chelidonium majus L., Polygonum aviculare L., Bromus arvensis L., Lolium perenne L., Poa annua L., Setaria glauca (L.) Beauv, Geum urbanum L., Zizania latifolia (Griseb.) Stapf Acorus calamus) та характерні для підвищених, знижених рівнинних та погорбованих територій на місці геокомплексів затопленої заплавної і борової тераси, гирлових ділянок річок.

Висновки

Еколого-ценотичний аналіз свідчить про переважання видів лучної, болотної, водної та повітряно-водної груп, що вказує на мезо-гігрофільний характер флори території водосховища. Значна участь видів синантропної групи відображає стан вторинної антропогенної порушеності екотопів. При порівнянні із заплавою лісостепового Дніпра, вона є значно вищою. Найбільші показники синантропізації мають лучні ценози - 29-33%.

Територіальний розподіл еколого-ценотичних груп, свідчить про їх нерівномірний розподіл по території водосховища. У верхній частині найбільші площі займають справжня водна, повітряно-водна та болотна еколого-ценотичні групи, у середній їх дещо менше, що пов'язано із зменшенням площі геокомплексів на яких вони поширюються. У нижній частині майже повністю відсутні лучна та болотна група, найменшою у порівнянні з іншими частинами, є справжня водна та повітряно-водна група.

Література

1. Зеров Д.К. До флори Черкаської округи: Черкаський та Чигиринський повіти / Д.К. Зеров // Вісник Київського ботанічного саду, 1924. - № 1 - С. 15-26.

2. Конограй В.А. Аналіз флори території Кременчуцького водосховища. / В.А. Конограй, В.В. Расевич, В.В. Осипенко // Укр. ботан. журн. - 2011. - № 4 - С. 509-517.

3. Байрак О.М. Конспект флори Лівобережного Придніпров'я. Судинні рослини. / О.М. Байрак - Полтава: Верстка, 1997 - 164 с.

4. Свіренко Д.О. Дніпровське водосховище. Водні макрофіти. - Дніпропетровськ. / Д.О. Свіренко // Вісник Дніпровської гідробіологічної станції; - 1938. - Т. 3. - 179 с.

5. Корелякова И.Л. Растительность Кременчугского водохранилища / И.Л. Корелякова - К.: Наук. думка, 1977. - 197 с.

6. Дідух Я.П. Фітоіндікація екологічних факторів / Я.П. Дідух, П.Г. Плюта. - К.: Наук. думка, 1994. - 280 с.

7. Гальченко Н.П. Регіональний ландшафтний парк "Кременчуцькі плавні". Рослинний світ / Н.П. Гальченко - К.: Фітосоціоцентр, 2006. - (Природно-заповідні території України. Рослинний світ. Вип. 5.) - 176 с.

8. Гомля Л.М. Рослинність долини річки Хорол та її флористичні і созологічні особливості: автореф. дис. на здобуття канд. біол. наук: спец. 03.00.05 / Л.М. Гомля - Київ, 2004. - 24 с.

9. Боговін А.В. Еколого-біологічний аналіз рослинності заплавних лук Дніпра в умовах антропопресії / А.В. Боговін, С.В. Дудник // Укр. фітоцен. зб. Сер. С. 1996 - Вип. 1(15). - С. 93-100.

10. Соломаха В.А. Заплавні луки р. Ворскли / В.А. Соломаха // Укр. ботан. журн. - 1982. - Т. 39, № 4. - С. 30-35.

11. Протопопова В.В. Синантропная флора Украины и пути ее развития. / В.В. Протопопова - К.: Наук. думка. 1991. - 204 с.References

1. Zerov, D.C. (1924). By the flora districts of Cherkasy, Cherkasy and Chigirinsky counties. Bulletin of Kiev Botanic Garden, 1, 15-26 (in Ukr.)

2. Konohray, V.A., Rasevich, V.V., Osipenko V. (2011). Analysis flora territory Kremenchug reservoir. Ukrainian Botanical Journal, 4, 509-517 (in Ukr.)

3. Bajrak A. (1997) Abstract flora Dnieper left bank. Vascular plants. Poltava: Nesting (in Ukr.)

4. Svirenko, D.A. (1938). Dnieper Reservoir. Water macrophytes. - Dnipropetrovsk. Bulletin Dnieper hydrobiological station; 3, 179 p (in Ukr.)

5. Korelyakova, I. L. (1997). Vegetation Kremenchug reservoir K .: Science. оpinion (in Ukr.)

6. Didukh, J.P., Gelyuta P.G. (1994). Fitoindikatsiya environmental factors. K .: Science. Opinion. (in Ukr.)

7. Halchenko, N.P. (2006). Regional landscape park "Kremenchuk smooth." Flora. K .: Fitosotsiotsentr, (Protected areas Ukraine. Flora. Vol. 5). (in Ukr.)

8. Gomlja L.M. (2004). Valley vbulletin vegetation and its floristic and sozological features: Author. Thesis. for obtaining the candidate. Biol. Sciences specials. 03.00.05. Kyiv. (in Ukr.)

9. Bohovin, A.V. (1996). Ecological and biological analysis of vegetation of floodplain meadows Dnieper in

terms antropopresiyi. Ukrainian phytocoenotic collection. Coll. Avg. S. 1 (15), 93-100. (in Ukr.)

10. Solomaha, V.A. (1982). Meadows p. Vorskla. Ukrainian Botanical Journal. 39, 30-35. (in Ukr.)

11. Protopopova, V.V. (1991). Synantropnaya Ukraine and flora ee path of development. K .: Science. opinion.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
 
Предметы
Банковское дело
Бухучет и аудит
География
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Маркетинг
Математика, химия, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Охрана труда
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Сельское хозяйство
Социология
Спорт
Техника
Товароведение
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Этика и эстетика
Прочее