Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Культурология arrow Використання фольклорних традицій у мистецькій просвіті студентської молоді (з досвіду організації "Свята гаївки" у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького)

Використання фольклорних традицій у мистецькій просвіті студентської молоді (з досвіду організації "Свята гаївки" у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького)


У статті викладений сценарій позааудиторного заходу мистецько-просвітницького змісту «Свято гаївки». Це -- одна з активних форм організації дозвіллєвої діяльності, загальним завданням якої є сприяння становленню соціальних і комунікативних компетентностей студентства у ході неформального спілкування та взаємодії. Ще одним із завдань, що було успішно вирішене, є соціалізація молоді в культурно-естетичному та національно-патріотичному аспектах. Зростання інтересу до україністики, її своєрідне перетворення на сучасний тренд, переміщення населення в межах держави, отже, якісні зміни в контингенті студентів -- все це зумовило необхідність активізації впливу університетського культурно-освітнього простору щодо об'єднання спільноти на основі культурно обумовлених універсалій. Однією з них є спільна для всієї України фольклорна спадщина, тяглість якої як культурної традиції була неперевною, хоч і, певним чином, змінною. Така тенденція засвідчила її життєздатність, отже, далеко не вичерпані освітні можливості. Організація загально-університетського свята на основі активної спільної діяльності (не пасивного споглядання), вивчення спільної для всіх українців більш ніж двотисячолітньої спадщини -- потужний засіб залучення студентів до університетського життя, формування об'єднаного культурно-освітнього простору, особливий вплив на перебіг комунікативних процесів.

Ключові слова: університет, студенти, гаївки, дозвіллєва діяльність, позааудиторна робота, культурно-освітній простір.

В статье изложен сценарий внеаудиторного мероприятия художественнопросветительского содержания «Праздник гаивки». Это -- одна из активных форм организации досуговой деятельности, общим заданием которой является способствование становлению социальных и коммуникативных компетентностей студенчества в ходе неформального общения и взаимодействия. Еще одним из успешно решенных заданий является социализация молодежи в культурно-эстетическом и национально-патриотическом аспектах. Возростание интереса к украинистике, ее специфическое превращение в современный тренд, перемещение населения в пределах государства, а, значит, и качественные изменения в контингенте студентов -- все это обусловило необходимость активизации влияния университетского культурнообразовательного пространства по отношению к объединению сообщества на основе культурно- обусловленных универсалий. Одной из них является общее для всей Украины фольклорное наследие, преемственность которого как культурной традиции была непрерывной, хотя и, определенным образом, изменяемой. Такая тенденция засвидетельствовала ее жизнеспособность, следовательно, далеко не исчерпанные образовательные возможности. Организация общеуниверситетского праздника на основании активной общей деятельности (не пассивного созерцания), изучения общего для- всех украинцев наследия -- мощное средство приобщения студентов к университетской жизни, формирования объединенного культурнообразовательного пространства, особое влияние на ход коммуникативных процессов.

Ключевые слова: университет, студенты, гаивки, досуговая деятельность, внеаудиторная работа, культурно-образовательное пространство.

Поставка проблеми в загальному вигляді... Сучасний етап розвитку вищої освіти радикально змінює підходи до виховної роботи, інтегруючи її в освітню, отже, нерідко, знижуючи її вагомість. Цьому є об'єктивна передумова: перехід від колективних до індивідуальних освітніх форм, студенто-, а не процесоцентрований спосіб організації освітньої діяльності. Додатково ще слід назвати відхід від принципу обов'язковості у залученні студентів до організованого дозвілля, а також суттєве переважання у студентів власне розважально-відпочинкових потреб над пізнавально-розвивальними. Суттєвий вплив на позааудиторну роботу також має зниження частки безпосередніх комунікацій, у яких кожен самовиражається відповідно із власними сформованими якостями (як, наприклад, в усному мовленні), на противагу зростанню опосередкованих, де завжди є можливість підготовленості та відкорегованості (як у писемній формі мовлення).

Водночас, актуальність власне безпосередніх комунікацій, розвитку здатності до ефективного етичного й етикетного спілкування зі суб'єктами взаємодії та в колективі (групі) як однієї із загальних компетентностей для професіоналів будь-якого фаху обумовлюють необхідність залучення в освітньо-комунікативний досвід студентів практики безпосередньої взаємодії. Ефективним методом досягнення цієї мети, як свідчить досвід, є організація фольклорних свят, дієвість яких щодо вищих навчальних закладів є значно недооціненою.

Аналіз основних досліджень та публікацій... Дослідження та публікації з цієї тематики можна поділити на декілька груп: фольклористичної тематики та педагогічної (для музичних спеціальностей та для педагогічних). При підготовці сценарію були використані різні джерела. Насамперед -- низку веснянок було записано Тетяною Купчак у ході здійснених польових досліджень в с. Корчин Радехівського району Львівської області та с. Долобів Самбірського району Львівської області [10]. Крім того, використано також матеріали зі збірників [1; 2; 3; 4; 16; 17]. При підготовці також вивчено етнографічну розвідку О. Воропая [5], підручник для музичних спеціальностей [7], посібник для філологічних [12], наукове дослідження з педагогіки [14], оскільки значних зусиль було докладено власне у формуванні позитивної мотивації студентів щодо їх участі у «Святі гаївки», що здійснювалося шляхом їх ознайомлення зі сутністю цього весняного дійства, таким чином реалізовано теоретичну частину мистецько-просвітницької роботи.

Аналіз літературних джерел та практики проведення фольклорних свят у вищих навчальних закладах засвідчує, що існує суперечність між ступенем інформаційно-наукової насиченості та практикою організації творчої виконавської діяльності студентів вищих навчальних закладів, особливо -- нефілологічних та непедагогічних спеціальностей. Особливо чітко це проявляється у доступності відповідних методичних розробок для вищої освіти. Саме це обґрунтувало написання статті.

Формулювання цілей статті... Метою написання статті є проаналізувати та популяризувати інтерактивні дозвіллєві форми у вищому навчальному закладі.

Для цього поставлені такі завдання: на основі вивченого досвіду, зібраного фольклорного матеріалу укласти методично доречну організаційну послідовність проведення «Свята гаївки» як елемента мистецької просвіти студентів; поширити здобутий досвід.

Виклад основного матеріалу... Підготовка і проведення «Свята гаївки» у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького, для досягнення поставлених мистецько-просвітницьких цілей, містила низку етапів:

- підготовчий (збір, музична та методична обробка матеріалів, написання сценарію), запрошення вокального тріо автентичного співу «Родовід»;

- первинний (теоретично-просвітницький, мотиваційний) -- інформування студентів про суть обряду гаївкування, заохочення до музично-виконавської діяльності, визначення можливих лідерів, які асистуватимуть в організації, формування груп;

- репетиційний;

- «Свято гаївки» - колективне гаївкування згідно зі сценарієм;

- завершальний (заохочення найбільш активних учасників участю в радіопередачі Львівського радіо «Ранкова панорама» [11], фоторепортаж, підготовка новинового повідомлення для університетського сайту [6]).

Первинне ознайомлення зі змістом і сутністю гаївкування.

У контексті огляду обрядової народної пісенності окреме місце посідає весняний цикл українського фольклору -- гаївки, побутування яких зафіксоване в усіх регіонах України.

Гаївки виникли в давнину як один із видів язичницької обрядовості наших предків, приуроченої переважно до фази наростання сили весняного сонця, вегетативної сили землі. Вегетаційно-господарська тема в давніх гаївках є однією з найбільш значущих, вона пов'язана з тим, що людина, дбаючи про добрий урожай, намагалася вплинути на природу за допомогою аграрної магії. Головний обрядовий сенс гаївок зосереджений на осмисленні світоустрою, його зв'язку із природою та життям людини.

«Гаївка» є назвою народного походження, вона поширена у більшій частині України. Існують паралельні назви -- «галагівки», «гагілки», «ягілки», «лаголойки», «магілки» та інші. Великодні гаївкові забави та пісні подекуди мають назву найпопулярніших перших пісень -- «Галя», «Жук», «Воротар», «Перепілка» чи похідних від них висловів («гратись в Галі», «водити жука», «грати вербової дощечки»). У деяких місцевостях ці пісні називають «великодніми співанками», «великодніми піснями». Багато вчених досліджували походження назв і розшифровували значення та символіку текстів гаївок: Ф. Колесса [9], C. Килимник [8], Л. Храплива-Щур [18], O. Смоляк [15], B. Скуратівський [13], та інші. На сьогодні питання походження і первісного значення назв «гаївка», «ягілка» та іних не має одностайного наукового пояснення.

Під час виконання гаївок учасники беруться за руки, творять коло або видовжений еліпс, видовжену лінію, яку веде провідник закрутами або у формі підкови. Усі кола ведуться за рухом сонця. Словесний текст, мелодія, танкові рухи, міміка, драматична дія -- сплітаються в одну цілість, що має дуже архаїчний характер і веде нас у початкову добу пісенної творчості, де словесний елемент стояв на другому плані за музичним і хореографічним. Сьогодні гаївки, втративши давнє культове значення, перейшли в забаву для молоді, зберегли лише легкий відгомін давніх космологічних образів і міфологічного елемента, а саме: сонячного міту («Воротар», «Кроковеє колесо»); похоронів зими, персоніфікації й заклику весни («Вже весна воскресла»).

Найважливіше місце посідають у весняних піснях та іграх любовні мотиви: залицяння, дівоцькі чари, сватання («Зельман», «Білоданчик»), любов, заклики до одруження («Огірочки», «Горошок»), дари дівчині («Вербова дощечка», «Галя»). У гаївках розвинена символіка дії й поетичних образів: вибирання дівчини («Качури», «Зайчик»), викуп дівчиною («Воротар», «Мости», «Просо»), плетення й дарування віночків -- усе це символи любові й сватання; мощення мостів («Жучок») -- символ очікування милого, відкривання й закривання воріт, топтання посіву, перехід через кладку, порятунок дівчини -- символи шлюбу. Наші предки вірили, що таким способом гаївки й веснянки, як і колядкові величання, пророкують та заворожують весілля.

«Свято гаївки».

Першою виконується новітня гаївка. Танок -- велике коло.

мистецький просвіта свято гаївка

Ой у Львові на горбочку

Стоїть церква у віночку

Коло неї ростуть квіти, ходять старші ходять діти (двічі).

Ходять хлопці і дівчата, українські соколята

А ви, хлопці, не сумуйте, йдіть до церкви пісню чуйте (двічі).

А ми, сестри, час не гаймо, гаївочки заспіваймо,

Щоби голос наш відбився, по діброві простелився (двічі).

По діброві і по полю, де могили є за волю,

По травиці, по шовковій, де лежать наші Герої (двічі).

Вони тоді умирали, як воленьку здобували,

Ми могили ваші знаєм, і піснями заквітчаєм (двічі).

Перехід на малі кола

Забавимось забавочки, веселої гаївочки

Най ся матір утішає, Христос з гробу воскресає [10, с. 3].

«Голубка» (записано від Надії Шевчук, с. Корчин, Радехівського району, Львівської області)

Ми голубку ізловили, всі довкола обступили Ти, голубко, чого тужиш?

Вибирай си кого любиш (двічі)

Летів голуб попід хмари, шукаючи собі пари

Ти, голубе, не жартуй же, кого любиш, поцілуй же (двічі)

Ой що то ми за гаївка, що під церквов стоїть дівка?

Як не хоче йти гуляти, то най йде додому спати.

Візьміть її за спідницю. Та й викиньте на дзвіницю,

Ти, голубе, не жартуй же, кого любиш, поцілуй же [10, с. 5].

Перехід на велике коло.

Подоляночка.

Співаючи, відтворюємо рухами те, про що співається, в кінці 2 куплету «Подоляночки» із центра кола вибирають собі пару, формуючи внутрішнє коло. Коли внутрішнє коло стане великим, формується третє коло.

Перехід на одне коло, співаючи закручуємо і розкручуємо «спіраль».

А вже весна воскресла

Хто видав, хто слихав (записано від Іванни Шевчук, с. Долобів Самбірського району Львівської області)

Мою жону на торзі (двічі)

А ми жону видали Сами с-мо ї сховали (двічі)

А я Вам паски (пива, кожух, меду, гречки, свинку, цьомка, скрипку) дам

Свою жону викуплю (двічі)

А ми паску з'їмо, Тобі жони (варіанти) не дамо (двічі)

А я з цьомком зайду

Свою жону заберу.

Поділ на гурт хлопців і дівчат

Хлопці і дівчата стають двома рядками один навпроти одного, тримаючись за руки. Хлопці, співаючи, наступають, дівчата відспівують, наступаючи на хлопців.

Мости (записано від Надії Шевчук)

Пустіте нас (двічі) з гори на ягоди (двічі).

Не пустимо (двічі) мости поломите (двічі).

А як ми вам поломимо (двічі), то вам заплатимо (двічі).

А що ж ви нам (двічі)та за плату дасте (двічі)?

Заплатимо (двічі) та все талярами (двічі).

Не хочемо (двічі) вашої заплати (двічі).

Заплатимо (двічі), тим крайнім дитятком (двічі)

Не хочемо (двічі), крайнього дитятка (двічі).

А ми мости поломимо (двічі), таки поїдемо (двічі).

Переплетення рук.

Два рядки один навпроти одного, з переплетеними в ліктях руками. Співаючи, наступають одні на одних. Під час останнього куплету гурт, що наступає, біжить і з розгону розриває зчеплені руки іншого гурту. Хто прорвався, той залишається на боці цього гурту. А решта знову співають і аж поки не залишиться жодного учасника в гурті нападників. Речитатив:

Цвіток до цвіточка, листок до листочка,

Мусить від нас вийти одна паняночка, хай іде.

Цвіток до цвіточка, листок до листочка

Мусить від нас вийти один парубочок, хай іде [10, с. 8].

Перехід на 3-4 кола

Жила-була царівна (записано від Надії Шевчук)

Жила-була царівна, царівна, царівна, царівна молода.

Царівно, бійся відьми злої.

Аж ось прийшла та відьма зла.

Засни, царівно, на сто літ.

І всі заснули вічним сном

Аж ось прийшов царевич, царевич молодий

Він поцілунком розбудив царівну молоду

І було там весілля, весілля молоде [10, с. 6]

Поділ кілець на два шнурки

Завивайтеся, огірочки [1, с. 119-121]

Вербовая дощечка [2, с. 49]

Перехід -- пара за парою, потічок

Перепілка [1, с. 168]

Всі стоять у великому колі, відтворюючи рухами пісенний текст. Перепілка в середині кола, а качур пов'язує хусткою голову, колінця...

Ой, чия ж то гуска [17, с. 214]

Перехід на 1 коло

Забава «Котик і мишка» [16, с. 102].

Вію, вію, вію, завію (записано від Іванни Шевчук) [10, с. 13]

Вію, вію, вію, завію

Вію, вію, вію розвію.

Поділ на малі шнурки по 10-12; співаючи, завиваємо і розвиваємо «равлика».

Грай, жучку, грай [2, с. 63]

Хлопці і дівчата стають у два ряди одне навпроти одного, попарно переплітаючи руки, утворюючи «жучкові» доріжку. «Жучком» вибирали невеличку дівчинку, «жучок» іде доріжкою до її «голови», а остання пара перебігає на початок доріжки, тож дорога для «Жучка» не закінчується...

Заїнько [1, с. 134-138]

Пара за парою з переплетеними руками, під час рефрену переміна пари.

Забава «Стодола» [10, с. 26]

Хлопці сідають один другому на плечі, скільки перший може втримати та йдуть «стодолою» кругом церкви, приспівуючи:

«Їде, їде Зельман їде, їде його брат і його дружина, їде, їде зельманова усяя родина».

(Час від часу міняються хлопці, а хто найдовше протримається, той переможець).

Забава «Ремінь» [10, с. 28]

Стають дівчата й хлопці в коло по двоє (один за другим). Один другого доганяє і хто дожене, той має доторкнутися того, хто втікає. Коли доторкнеться, то той, хто втікав - доганяє, а хто доганяв - втікає.

Той, хто втікає, стає попереду якоїсь пари, тоді третій з тієї пари втікає тощо. Висновки та перспективи подальшого розвитку проблеми. Підбиті підсумки, позитивні відгуки дозволяють рекомендувати сценарій «Свята гаївки» для використання у вищих навчальних закладах, незалежно від їх освітньо-професійної спрямованості. Державотворення неможливе без повернення до першоджерел життя народу, першооснов буття нації, що формує почуття національної самосвідомості і гордості за свою землю, свій народ, історію. Звертання до традицій -- зовсім не означає нехтування сьогоденням. Тільки осмисливши минуле, пізнавши витоки своєї культури та історії, можна й чіткіше зрозуміти сьогодення і творити майбутнє.

Список використаних джерел та літератури

1. Верховинець В. М. Весняночка / Василь Миколайович Верховинець. - К.: Музична Україна, 1989. -- 342 с.

2. Веснянки / [укл. : Н. С. Шумада]. -- К.: Дніпро, 1984. -- 110 с.

3. Веснянки / [упор. : М. Грицай]. -- К.: Музична Україна, 1970. -- 175 с.

4. Вийди, вийди, сонечко: українські народні пісні для дітей / [упор. В. Турбовський]. -- К.: Музична Україна, 1981. -- 78 с.

5. Воропай О. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис: в двох томах / Олекса Воропай. -- Т. 1. -- К.: Оберіг, 1991. -- 455 с.

6. Іваницький А. І. Український музичний фольклор: підручник для вищих учбових закладів / Анатолій Іванович Іваницький. -- Вінниця : Нова книга, 2004. -- 320 с.

7. Килимник С. І. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні / Степан Іванович Килимник. -- Т. 2: Весняний цикл. -- К.: Обереги, 1994. -- 242 с.

8. Колесса Ф. Шкільний співаник: у 2 ч. / Філярет Колесса. -- Львів: [б.в.], 1925. -- 107 с.

9. Купчак Т. З. Свято гаївки: методичні рекомендації для проведення фольклорного свята гаївок (укладено на основі польового фольклористичного дослідження) / Тетяна Зеновіївна Купчак. -- Львів, 2017.

10. Семеног О. М. Український фольклор: навчальний посібник / Олена Миколаївна Семеног. -- Глухів: РВВ ГДПУ 2004. - 254 c.

11. Скуратівський В. Т. Покуть / Василь Тимофійович Скуратівський. -- К.: Довіра, 1992. 234 с.

12. Смолінська О. Є. Лінгводидактичні основи національно-мовного виховання особистості засобами українського фольклору: дис. ... кандидата пед. наук : 13.00.02 / Смолінська Олеся Євгенівна. -- К., 1999. -- 180 с.

13. Смоляк О. С. Мотиви зустрічі весни та вегетації природи у гаївках Західного Поділля / Олег Степанович Смоляк // Народознавчі зошити. -- 2010. -- № 1--2. -- С. 146--151.

14. Український дитячий фольклор / [упор. В.Г. Бойко]. -- К.: Вид-во АН УРСР, 1962. -- 248 с.

15. Українські народні пісні / [упор. О.А. Правдюк]. -- К.: Наукова думка, 1991. -- С. 208--216.

16. Храплива--Щур Л. Є. Українські народні звичаї у теперішньому побуті / Леся Євгенівна Храплива-Щур. - Л.: Фенікс, 1990. - 35 с.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
 
Предметы
Банковское дело
Бухучет и аудит
География
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Маркетинг
Математика, химия, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Охрана труда
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Сельское хозяйство
Социология
Спорт
Техника
Товароведение
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Этика и эстетика
Прочее