Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Журналистика arrow Дисципліни аналітичного профілю як компонент програми підготовки бакалаврів зі спеціальності "Інформаційна, бібліотечна та архівна справа"

Дисципліни аналітичного профілю як компонент програми підготовки бакалаврів зі спеціальності "Інформаційна, бібліотечна та архівна справа"


Перехід до інформаційного суспільства, який проявляється в останні роки дедалі чіткіше, актуалізує пошуки відповіді на питання стосовно напрацювання ефективних методик і технологій використання наявної інформації, а не лише надання до неї доступу. Саме управління знаннями, відповідно до численних теорій інформаційного суспільства, є його ключовою відмінністю від попередньої доби, важливим стає не абстрактне знання якогось факту, а вміння використати це знання на практиці. У цьому контексті підвищується цінність і затребуваність аналітичного забезпечення суспільних процесів, у першу чергу процесу управління суспільним розвитком, підготовка наявних у суспільстві інформації та знань до їх ефективного використання.

Ринок аналітики широкий, це:

- політика (підготовка інформаційного підґрунтя ухвалення рішень для урядових структур різного рівня, для політичних партій, окремих політиків, захист інформаційного простору, виявлення й нейтралізація інформаційних маніпуляцій тощо);

- бізнес (аналіз попиту, збуту, аналіз ефективності просування продуктів, організації роботи фірми, інформаційного супроводу бізнеспроектів, протидії і нейтралізації інформаційних атак тощо);

- наука (аналіз ефективності та інформаційне представлення наукової діяльності наукових установ, наукових видань, окремих науковців);

- освіта (моніторинг нормативно-правових документів у сфері освіти, аналіз і прогнозування освітньої діяльності ВНЗ);

- веб-середовище (просування інформації в інтернет-середовищі).

Паралельно загострюється питання підготовки фахівців, які володіли б відповідними методиками й технологіями, були здатними їх розробляти та надавати аналітичні послуги. Як зазначає Н. Кунанець, «діяльність інформаційно-аналітичних фахівців з консолідованої інформації призначена суттєво змінити засади накопичення, підходи до процесів опрацювання та подачі інформаційних ресурсів. Необхідність в отриманні релевантної інформації зумовлена переходом до прогностичних форм діяльності з використанням багатоваріантних моделей розвитку подій, що потребує не просто констатації фактів для доведення тієї чи іншої тези, а системного підходу до вирішення проблеми в цілому на основі поєднання інтелектуальних здібностей людини з функціональними можливостями сучасних автоматизованих інформаційних систем».

Залучення таких фахівців до наукової бібліотеки, яка традиційно надавала доступ до суспільно значущої інформації та знань, може бути перспективним з огляду на необхідність її адаптації до нових суспільних запитів і підвищення конкурентоспроможності на тлі діяльності інших інформаційних інституцій. Тим більше що як зарубіжні, так і вітчизняні бібліотеки сьогодні розвивають інформаційно-аналітичний напрям діяльності, що проявляється не лише в підготовці відповідного інформаційного продукту або наданні відповідних послуг, а й навіть у початку структурної формалізації у вигляді спеціальних інформаційно-аналітичних підрозділів.

Зокрема, у структурі Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського вже понад 20 років успішно функціонує Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади, у Національній бібліотеці України ім. Ярослава Мудрого відділ інформаційного забезпечення Верховної Ради України, у Державній науково-педагогічній бібліотеці ім. В.О. Сухомлинського відділ наукової реферативної та аналітичної інформації у сфері освіти, у Науково-технічній бібліотеці Національного авіаційного університету було створено відділ інформаційно-аналітичної та довідково-бібліографічної роботи (відділ бібліографії), у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К.А. Тімірязєва відділ наукової інформації та бібліографії, в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.С. Грушевського функціонує відділ інформації з питань культури, мистецтва та зв'язків із громадськістю, у Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича Київського національного університету ім. Т Шевченка з метою моніторингу ефективності представлення наукових здобутків працівників університету у світовому інформаційному просторі створено Службу інформаційного моніторингу тощо.

Аналітичні підрозділи, які функціонують у вітчизняних наукових бібліотеках, спрямовують свою діяльність на забезпечення інформаційного супроводу процесів у різних галузях: політиці, освіті, науці, культурі. Водночас для фахівців, які там працюють, важливими є навички пошуку інформації, її систематизації, науково-аналітичного осмислення, підготовки інформаційно-аналітичного продукту, що містить консолідовану інформацію (у трактуванні Н. Кунанець та В. Пасічника), одержані з кількох джерел та системно інтегровані різнотипні інформаційні ресурси (знання), які в сукупності наділені ознаками повноти, цілісності, несуперечності та становлять адекватну інформаційну модель проблемної сфери з метою її аналізу, опрацювання та ефективного використання в процесах підтримки прийняття рішень.

Ті навички та компетенції, які, за визначенням А. Соляник, є базовими професійними компетенціями інформаційного працівника: «Вміння стратегічно управляти інформацією в роботі з просування місії організації шляхом розробки і розгортання широкого асортименту інформаційних продуктів і послуг, перш за все електронних.

Ключові компетенції ІП:

A. Управління інформацією в організації;

B. Управління мережевими інформаційними ресурсами;

C. Управління інформаційним сервісом;

D. Застосування інформаційних інструментів і технологій».

Питанню підготовки фахівців для бібліотечної галузі приділялося чимало наукової уваги. Різні аспекти підготовки бібліотечних працівників останнім часом висвітлювались у працях Т. Новальської та Н. Бачинської, якими окреслено основні віхи розвитку вищої бібліотечної освіти в Україні, ґрунтовно проаналізовано особливості сучасних концепцій вітчизняних науковців щодо вдосконалення бібліотечно-інформаційної освіти; А. Соляник, якою обґрунтовано культуроцентричну модель вищої бібліотечно-інформаційної освіти, розкрито підходи до вироблення освітнього стандарту бакалавра інформаційної, бібліотечної та архівної справи; Г. Шемаєвої, яка висунула ідею формування інноваційної моделі бібліотечної освіти на засадах тріади: освіта наука інновації; Н. Кушнаренко, яка розглянула вищу бібліотечну освіту України в контексті гендерного підходу; Н. Кунанець і Н. Веретеннікової, які обґрунтували актуальність підготовки проблемно-орієнтованого бібліотечного фахівця; О. Сербіна і Т Ярошенко, якими проаналізовано практичну площину реформування бібліотечної освіти на базі провідного університету галузі Київського національного університету культури і мистецтв (КНУКіМ); С. Никитюк, якою було акцентовано увагу на гуманістичній складовій підготовки майбутнього бібліотечного працівника та ін.

Питанням бібліотечної освіти за кордоном присвятили наукові розвідки С. Алашеєва, Т Лиховид, А. Соколов, А. Царева, С. Чуканова та ін.

Незважаючи на висвітлення науковцями різних аспектів модернізації бібліотечної освіти впровадження дистанційного підходу, посилення технологічного та культурного компонентів, гуманізація підготовки майбутнього бібліотечного фахівця, усе ще залишається за рамками наукової уваги питання посилення аналітичної складової в підготовці фахівців бібліотечної справи.

З огляду на це, метою статті є висвітлення аналітичного компонента програми підготовки бакалаврів із спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» з досвіду КНУКіМ.

До минулого року в Україні підготовка фахівців аналітичного профілю здійснювалась у рамках магістеріуму за спеціальностями «Документознавство та інформаційна діяльність», «Системний аналіз» (кафедра соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Інституту гуманітарних та соціальних наук Львівської політехніки), «Консолідована інформація» (кафедра безпеки інформаційних технологій Навчально-наукового інституту інформаційно-діагностичних систем Національного авіаційного університету і факультету міжнародних відносин Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки). Цього року оголошено набір до магістратури за програмою підготовки «Інформаційна аналітика та впливи» зі спеціалізаціями «Консолідація економічної інформації» та «Консолідація спеціальної інформації» кафедрою технологій управління факультету інформаційних технологій КНУ ім. Т. Шевченка та на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за програмою «Інформаційна аналітика та зв'язки з громадськістю» в рамках спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» Державним університетом телекомунікацій.

Водночас аналіз пропонованих зазначеними навчальними закладами освітніх програм підготовки фахівців аналітичного профілю засвідчив, що в них зроблено акцент на формування в студентів компетентностей, які умовно можна визначити як документознавчі та інформаційно-технологічні. Серед таких компетентностей, зокрема:

- методи анотування та реферування текстів; методи пошуку закономірностей, математичні, логічні, семантичні, об'єктні, системні й імітаційні методи моделювання та оптимізації систем різних класів;

- мови представлення знань і розмітки, методології розроблення орієнтованих на знання інформаційних систем та технологій, а також інструментальні засоби їх побудови й підтримання їхнього життєвого циклу;

- універсальні мови програмування, мови імітаційного моделювання та навички використання методів і засобів інженерії знань;

- уміння проектувати, реалізовувати, тестувати, упроваджувати, супроводжувати й експлуатувати програмні засоби роботи зі знаннями, включаючи засоби представлення, анотування й пошуку знань у мережі.

Як бачимо, ідеться, швидше, про програмно-технологічну аналітику, що, безумовно, теж актуально, проте такий підхід не охоплює змістовної аналітики, результатом якої є створення консолідованої інформації.

У 2016 р. керівництвом КНУКіМ у рамках затвердження спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» було ухвалено інноваційне на нинішньому етапі рішення щодо відкриття спеціалізації «Інформаційна аналітика» на бакалаврському рівні. До цього програмою підготовки бакалаврів за спеціальностями «Документознавство та інформаційна діяльність» та «Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія» з дисциплін аналітичного профілю було передбачено вивчення студентами курсів «Інформаційно-аналітична діяльність», «Аналітикосинтетичне опрацювання (обробка) документів» та подекуди «Аналітика тексту».

Відповідно, спеціалізація «Інформаційна аналітика» увійшла варіативною частиною до освітньої програми підготовки бакалаврів за спеціальністю «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» разом з іншими спеціалізаціями «Менеджмент бібліотечно-інформаційної діяльності», «Документознавство та інформаційна діяльність», «Бібліотечно-бібліографічна аналітика», «Менеджмент інформаційно-комунікативних технологій». документознавчий аналітичний фахівець

Програмою передбачено три блоки дисциплін, з яких два блоки є спільними для всіх п'яти спеціалізацій: дисципліни загальної підготовки («Іноземна мова», «Філософія», «Політологія», «Професійна та корпоративна етика» тощо), дисципліни професійної та практичної підготовки («Історія культури», «Менеджмент соціокультурної діяльності», «Соціальні комунікації», «Діловий етикет», «Теорія інформації», «Інформаційне суспільство: теорія і практика», «Аналітико-синтетичне опрацювання документів», «Інформаційні технології, системи та мережі», «Системи управління базами даних», «Інформаційнопошукові системи», «Стандартизація та сертифікація» за фаховим спрямуванням, «Інформаційно-аналітична діяльність» та ін.), а також дисципліни, які мають забезпечити формування в майбутніх фахівців загальних і професійних компетентностей.

Щодо варіативного блоку спеціалізації, то ним за профілем «Інформаційна аналітика» передбачено викладання таких дисциплін, як «Теорія систем і системний аналіз», «Аналітика тексту», «Візуальна аналітика», «Інформаційна бізнес-аналітика», «Наукометрія і бібліометрія», «Інформаційне забезпечення політики» тощо, які спрямовані на формування компетентностей спеціалізації:

- здатність до проведення комплексного аналізу текстів різного функціонального, тематичного й жанрового характеру, якісної формалізації та інтерпретації інформації з науковим обґрунтуванням трактування тих чи інших фактів, формулюванням характеристики суб'єктів діяльності або об'єктів дослідження;

- здатність до структурування інформації, визначення закономірностей та встановлення причинно-наслідкових і системних зв'язків, здійснення інформаційної діагностики предметної сфери;

- здатність до аналізу візуальної інформації, унаочнення інформації (даних) через представлення в графічній формі, розуміння та створення уявних концептуальних моделей, алгоритмізації певних ситуацій;

- здатність вільно орієнтуватися в бібліометричних методах аналізу документних потоків (до аналізу цитувань, порівняльно-джерелознавчого аналізу, методів систематики, інформаційного моделювання, психолінгвістичного аналізу, контент-аналізу, співцитування), користуватися основними наукометричними показниками наукової продуктивності вчених, наукових видань, установ, країн (h-індекс, імпакт-фактор, індекс оперативності, SJR, SNIP), вільно використовувати й застосовувати на практиці комерційні та відкриті наукометричні інструменти й бази даних;

- здатність до формування інформаційної бази та створення інформаційної продукції, що містить консолідовану інформацію, до написання аналітичних текстів різної тематичної спрямованості, висування гіпотез, використання технологій підготовки науково обґрунтованих прогнозів і рекомендацій тощо.

Як засвідчує практика, вказані компетентності вже сьогодні є затребуваними в бібліотечно-інформаційній діяльності для працівників інформаційно-аналітичних підрозділів спеціальних та національних бібліотек. З огляду на це, у програму підготовки бакалаврів за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» було введено спеціалізацію «Бібліотечно-бібліографічна аналітика», якою передбачено інтеграцію у варіативному блоці дисциплін безпосередньо бібліотекознавчого та аналітичного профілю. Поряд з такими вже традиційними для бібліотечної освіти курсами, як «Бібліотекознавство», «Історія бібліотечної справи», «Книгознавство», «Бібліографознавство», «Бібліотечноінформаційне обслуговування», до навчального плану введено дисципліни «Аналітика тексту», «Візуальна аналітика», «Наукометрія і бібліометрія», «Спеціальні бібліотеки та менеджмент знань», «Правова інформація та юридичні бібліотеки».

Актуальність упроваджених у КНУКіМ новацій підтверджує вітчизняний і зарубіжний ринок праці, які потребують фахівців-аналітиків (серед актуальних вакансій, станом на 4 травня 2017 р., бізнесаналітики, аналітики великих даних, аналітики баз даних, системні аналітики, аналітики консолідованої інформації, фінансові аналітики, цифрові аналітики тощо) [1, 28], досвід зарубіжних бібліотек, які відкривають вакансії інформаційного аналітика, системного аналітика, аналітика даних тощо, зарубіжних ВНЗ, які провадять підготовку фахівців зі спеціальності «Бібліотека та інформаційна наука» (Library and Information Science) і виокремлюють аналітичні спеціалізації, а також ознайомча практика студентів І курсу напряму «Інформаційна аналітика» у 2016-2017 навчальному році, яка виявила зацікавленість потенційних роботодавців у підготовці таких фахівців.

Література

1. Алашеева С.А. Система подготовки кадров по библиотечно-информационному делу в ФРГ: науч.-практ. пособие / С.А. Алашеева. Москва: Литера, 2009. 160 с.

2. Бачинська Н. Базові концепції модернізації вищої бібліотечної освіти в Україні.

3. Вступ на навчання для здобуття ступеня «Бакалавр» на основі повної загальної середньої освіти у 2017 році.

4. Кунанець Н. Консолідація інформації новий напрям інформаційної діяльності бібліотек.

5. Кунанець Н.Е. Проблемно-орієнтовані бібліотекарі: досвід минулого та вимоги сучасності / Н.Е. Кунанець, Н. Веретеннікова // Вісн. Харків. держ. акад. культури. 2013. Спецвипуск 40. С. 138-146.

6. Кунанець Н.Е. Вступ до спеціальності «Консолідована інформація»: навч. посіб. / Н.Е. Кунанець, В.В. Пасічник; за заг. ред. В.В. Пасічника; Нац. ун-т «Львів. політехніка». Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2010. 194 с. (Серія «Консолідована інформація»).

7. Кушнаренко Н.М. Вища бібліотечна освіта України в контексті гендерного підходу.

8. Лиховид Т.Ф. Библиотечно-информационное образование в европейских странах: традиции и новации / Т Ф. Лиховид // Вузы культуры и искусств в едином мировом образовательном пространстве: Междунар. симпозиум (Москва, 17-18 мая 2007 г.): сб. ст. Т 2. Москва, 2007. С. 107-113.

9. Никитюк С.С. Гуманістична складова підготовки бібліотечного фахівця.

10. Новальська Т.В. Вища бібліотечна освіта в Україні: сторінки історії, шляхи модернізації.

11. Сербія О. Аспекти реформування та вдосконалення сучасної бібліотечної освіти.

12. Соколов А.В. О бедном магистре замолвите слово / А.В. Соколов // Науч. и техн. б-ки. 2012. № 10. С. 5-15.

13. Соляник А.А. Культуроцентрическая модель модернизации высшего библиотечно-информационного образования.

14. Царева А.В. Библиотечно-информационное образование во Франции: науч.-метод. пособие / А.В. Царева. Москва: ЛибереяБибинформ, 2007. 180 с.

15. Чуканова С.О. Професійна підготовка фахівців із бібліотекознавства та інформології у системі вищої освіти США: автореф. дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.04 / Чуканова Світлана Олександрівна; Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. Київ, 2016. 22 с.

16. Шемаєва Г.В. Інноваційна модель бібліотечної освіти: перспектива реалізації / Г.В. Шемаєва // Вісн. Харків. держ. акад. культури. 2013. Вип. 40. С. 42-48.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
 
Предметы
Банковское дело
Бухучет и аудит
География
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Маркетинг
Математика, химия, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Охрана труда
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Сельское хозяйство
Социология
Спорт
Техника
Товароведение
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Этика и эстетика
Прочее