Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Экология arrow Аналіз радіаційного забруднення засобами геоінформаційної системи

Заходи з охорони праці в лабораторії

Метеоумови та промислова санітарія

Метеоумови в лабораторії оптимальні для роботи операторів.

В приміщенні встановлюються оптимальні умови, при виборі яких враховується пора року та категорія роботи.

За затратами енергії робота в лабораторії є легкою фізичною роботою - категорія 1а.

Оптимальні параметри мікроклімату наведені у табл.3.2.

Таблиця 3.2 - Оптимальні параметри мікроклімату

Категорія роботи по енергозатратам

Пора року

Температура повітря, С

Відносна вологість повітря, %

Швидкість руху повітря, м/с

легка 1а

Холодна

22-24

40-60

0,1

Тепла

23-25

Приміщення обладнане системами централізованого опалення (загальне парове) та штучною припливно-витяжною вентиляцією відповідно до [18].

Освітлення в лабораторії

В лабораторії, яка знаходиться у місті Дніпропетровськ використовується бічне природне освітлення, що здійснюється крізь бічні вікна.

Згідно [19] нормовані значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) для будинків, розташованих у ІV поясі світлового клімату визначаються за формулою:

(3.1)

де- значення КПО для ІІІ поясу світлового клімату складає 2%,

m - коефіцієнт світлового клімату (для міста Дніпропетровськ m=0,9%),

c - коефіцієнт сонячності клімату (с=1).

= 2 •0,9•1=1,8%

Загальне освітлення повинно бути рівномірним.

Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, обладнаними відеотерміналами ЕОМ загального та персонального користування, має бути обладнане системою загального рівномірного освітлення. Даний вид штучного освітлення і використовується на робочих місцях лабораторії.

Дані по нормах освітлення для створення умов нормальної роботи високої точності містяться у табл. 3.3.

Комфортні умови зорової роботи забезпечуються.

Загальне освітлення виконане у вигляді переривчатих ліній світильників, що розміщуються збоку від робочих місць паралельно лінії зору працівників. На даному підприємстві використовуються світильники ЛВО 07С-4х18(20)-004 УХЛ4.

Таблиця 3.3 - Освітлення в лабораторії

Точність зорової роботи

Мінімальний розмір об'єкту

Розряд зорової роботи

Підрозряд зорової праці

Контраст об'єкту фону

Характеристика фону

Нормоване значення освітлення

Природне

Штучне

,%

,%

Lmіn, лк

Висока точність

0,3..0,5

ІІІ

Г

Середній

Світлий

2

1,35

300-500

Як джерело світла при штучному освітленні застосовуються, люмінесцентні лампи типу ЛБ-18(20).

Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів промінювання від 50 до 90 відносно вертикалі в подовжній і поперечній площинах складає не більше 200кд/м2 , а захисний кут світильників - не більшим за 40.

Коефіцієнт запасу (Кз) відповідно до [19] для освітлювальної установки загального освітлення слід приймати рівним 1,4.

Коефіцієнт пульсації не перевищувати 5% і забезпечується застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального і місцевого освітлення.

Освітлення є дуже важливим фактором роботи в лабораторії, оскільки основний час він проводить за напруженою зоровою роботою, тому рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування ПЕОМ в межах 300-500 лк. Також допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні та збільшення освітленості екрану більше ніж 300 лк.

Світильники місцевого освітлення мають напівпрозорий відбивач світла з захисним кутом не меншим за 40 градусів.

Необхідно передбачити обмеження прямої близькості від джерела природного та штучного освітлення, при цьому яскравість поверхонь, що світяться (вікна, джерела штучного світла) і перебувають у полі зору, повинна бути не більшою за 200 кд/м2.

Необхідно обмежувати відбиту близькість шляхом правильного вибору типів світильників та розміщенням робочих місць відносно джерел природного та штучного освітлення. При цьому яскравість відблисків на екрані відеотермінала не повинна перевищувати 40 кд/м2, яскравість стелі при застосуванні системи відбивного освітлення не повинна перевищувати 200 кд/м2.

Необхідно передбачити нерівномірність розподілу яскравості в полі зору осіб, що працюють з відеотерміналом, при цьому відношення значень яскравості робочих поверхонь не повинно перевищувати 3:1, а робочих поверхонь і навколишніх предметів (стіни, обладнання) - 5:1.

Необхідно використовувати систему вимикачів, що дозволяє регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від інтенсивності природного, а також дозволяє освітлювати тільки потрібні для роботи зони приміщення.

Для забезпечення нормованих значень освітлення в приміщеннях з моніторами персонального користування необхідно очищати віконне скло та світильники не рідше ніж 2 рази на рік, та своєчасно проводити заміну ламп, що перегоріли.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 
СКАЧАТЬ ОРИГИНАЛ
Аналіз радіаційного забруднення засобами геоінформаційної системи
Вступ1. Загальна частина роботи1.1 Характеристика Харківської області1.1.1 Фізико - географічні характеристики області1.1.2 Геологічні умови території Харківської області1.1.3 Корисні копалини в Харківській області1.1.4 Промисловість Харківської області1.2 Вплив радіації на живі організми, види та одиниці виміру1.3 Аналіз радіаційного фону Харківської області1.4 Прилади для вимірювання радіаційного фону1.4.1 Загальні відомості про дозиметри1.4.2 РКСБ-104 дозиметр-радіометр1.4.3 Радіометр РКС-01 "СТОРА"1.4.4 Дозиметр-радіометр МКС-05 "ТЕРРА-П"1.4.5 Радіометр бета-гама випромінювання РКС-20.03 "Прип'ять"1.4.6 Прилад радіаційної розвідки ДП-52. Спеціальна частина роботи2.1 Створення карти для Веб-ГІС2.2 Створення базових наборів даних радіаційного забруднення міського середовища2.3 Створення і проектування просторової бази даних2.4 Обробка даних радіаційного забруднення міського середовища методами та засобами SpatialAnalyst і GeostatisticalAnalyst2.4.1 Створення растру шляхом інтерполяції за допомогою SpatialAnalyst2.5 Метод обернено зважених відстаней (IDW)2.5 Метод Сплайн (Splin)2.6 Метод Крігінг (Kriging)2.7 Адреси території Харківської області, що були досліджені2.8 Методика вимірювання радіаційного фону2.9 Результати вимірів іонізуючих випромінювань від будівельних і оздоблювальних матеріалів будинків у м. Харків3. Охорона праці в приміщенні лабораторії3.1 Загальна характеристика системи охорони праці на підприємстві3.2 Характеристика об'єкта дослідження3.3 Аналіз небезпечних та шкідливих факторів, що впливають на людину у приміщенні3.4 Заходи з охорони праці в лабораторії3.4.1 Освітлення в лабораторії3.4.2 Характеристика шуму в приміщенні лабораторіїВисновкиСписок використаних джерел