Світова продовольча проблема

Виділяють чотири групи чинників, які впливають на глобальну продовольчу проблему:

  • - природні умови й розміщення населення (загальна площа та структура сільськогосподарських угідь, сільськогосподарський потенціал, клімат, співвідношення між кількістю населення і массою продовольства тощо);
  • - світовий транспорт і зв`язок, які забезпечують широкий вихід продуктів харчування на зовнішній ринок;
  • - політична ситуація в світі (позиції політичних сил, наявність міждержавних співтовариств, об`єднань, використання поставок продовольства у політичних цілях);
  • - світова економіка і торгівля в їхній єдності (продовольство як складова торгівельних потоків, роль балансових розрахунків) [1, с.34].

Проблема стабільного продовольчого забезпечення населення в історії світу була однією з найважливіших, оскільки від неї залежить національна безпека.

За оцінками Продовольчої й сільськогосподарської організації ООН (ФАО) і Всесвітньої організації охорони здоров`я (ВООЗ), середня норма харчування для однієї людини має становити 2300-2400 ккал на добу. Чітко виражене недоїдання настає тоді, коли цей показник падає нижче 1800 ккал, а очевидний голод - коли він проходить критичну позначку 1000 ккал на добу [1, с.51].

Голод (фізичний брак їжі), який спостерігається в Ефіопії, Судані та інших районах південніше Сахари, є найбільш відомою формою продовольчої незабезпеченості.

З урахуванням фізіологічних норм, наведених вище, наприкінці 80-х років повноцінне харчування отримували 35% жителів планети. Приблизно 15% споживали достатню кількість калорій, але мали дефіцит білків. Близько 20% мали дефіцит білків тваринного походження. А решта 30% жили в умовах кількісної та якісної нестачі їжі, споживаючи менше 1700 ккал на добу.

На кінець 90-х років загальна кількість голодуючих оцінювалася за даними ФАО, в 500-550 млн осіб, а тих, хто недоїдає, - 1-1,3 млрд. Середній для всього світу показник калорійності харчового раціону становив 2700 ккал на добу. Середнє споживання продовольства на одну людину в розвинутих країнах складає 3390 ккал, а споживання білків - майже 100 г на добу. Вони виробляють і споживають дві третини світового продовольства (у вартісному вираженні), хоча у них мешкає 15% населення світу. Їхня питома вага у світовому експорті продовольства становить близько 64% ( утому числі 60% готової продукції та 61% сільськогосподарської сировини), а в імпорті - 67% (відповідно 69 і 64%). Економічно розвинуті країни підтримують досить високий рівень самозабезпеченості продовольством: США і Франція - понад 100%, Германія- 93%, Італія - 78% [2, с.43].

За прогнозами ООН, чисельність населення у світі на середину 21 ст. становитиме 9,4 млрд осіб (нині 6 млрд) . Навіть за найоптимістичними прогнозами, до населення Землі в найближчі 15 років додасться ще 1 млрд чоловік, переважна більшість яких житиме в країнах, що розвиваються. При цьому основний додаток населення припаде саме на ті регіони, які в найбільшій мірі потерпають від голоду та недоїдання (Таблиця 1)

Таблиця 1

Прогноз зростання населення за групами країн (1995-2050 рр.)

Групи країн

Населення, млн. осіб

Середній щорічний приріст, %

1995

2020

2050

1995-2020

2020-2050

Світ у цілому

5687

7672

9366

1,2

0,7

Розвинуті країни

1171

1219

1162

0.2

0,2

Країни, що розвиваються

4516

6453

8205

1,4

0,8

Найменш розвинуті країни

579

1051

1632

2,4

1,5

Африка

719

1317

2,046

2,4

1,5

Тропічна Африка

588

1119

1789

2,6

1,6

Азія

3438

4591

5443

1,2

0,6

Східна Азія

1421

1664

1722

0,6

0,1

Близький Схід

168

275

387

2,8

1,1

Європа

728

709

638

-0,1

-0,4

Латинська Америка

477

658

810

1,3

0,7

Північна Америка

279

358

384

0,7

0,2

Африка, де в середньому, за різними оцінками науковців 40% населення недоїдає, характеризується найвищими в світі темпами приросту населення: у країнах Тропічної Африки жінка має в середньому шестеро дітей. За прогнозами питома вага африканців у світовому народонаселенні збільшиться до 22% у 2020 р. [5, с.8].

Окрім абсолютного зростання чисельності населення, обсяг продовольчих потреб визначається й низкою демографічних чинників: статевовіковою структурою населення, збільшенням питомої ваги мешканців міст. І якщо в Європі продовольчі потреби в цілому трохи скоротяться, то в країнах, що розвиваються, вони різко зростатимуть, а в цілому світі для підтримання адекватної якості життя населення, що зростає, виробництво продовольства за 50 років має піднестися не менше ніж на 75%.

 
< Пред   СОДЕРЖАНИЕ   Загрузить   След >