Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Медицина arrow Алгоритм скринінгової діагностики депресивних і тривожно-депресивних розладів у жінок під час вагітності та після пологів

Алгоритм скринінгової діагностики депресивних і тривожно-депресивних розладів у жінок під час вагітності та після пологів


Актуальність питань діагностики депресивних розладів зумовлена значною їх поширеністю саме серед жіночого населення та фактичною відсутністю системи кваліфікованої, спеціалізованої психолого-психіатричної та психотерапевтичної допомоги вагітним і молодим матерям. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, до 2020 р. серед захворювань, які призводять до інвалідності, депресивні розлади посідатимуть друге місце після ішемічної хвороби серця. Водночас, спостерігається зростання коморбідних із депресією тривожних розладів, таких як: соціальні фобії, генералізовані тривожні розлади, тривожно-депресивні розлади тощо [1].

Епідеміологічними дослідженнями останнього десятиліття встановлено швидке поширення афективної патології, зокрема, депресивно-тривожних розладів у жінок під час вагітності та в постнатальному періоді. За даними зарубіжних вчених, близько 40% вагітних жінок мають ознаки психопатології. До 56% психічних порушень, асоційованих із вагітністю та післяпологовим періодом, становлять депресії. Це обумовлює необхідність діагностики цієї патології в жінок під час вагітності та після пологів як найбільш відповідальних періодів репродуктивного циклу жінки та запобігання можливого негативного впливу депресивних та тривожних розладів на перебіг вагітності, розвиток плода та ранні взаємовідносини мати- плід і мати-дитина [2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13].

Дефіцит усвідомленого ставлення до психічного здоров'я, упередження проти психіатрії, страх стигматизації й недовіра потенційних споживачів психолого-психіатричної та психотерапевтичної допомоги перешкоджають ранній діагностиці й адекватній терапії афективної патології в жінок під час вагітності та після народження дитини.

На практиці доводиться стикатися з гіподіагностикою депресивних розладів у вагітних жінок і матерів у постнатальному періоді. Жінки зазвичай не надають значення порушенням власного емоційного стану, можуть применшувати ступінь пережитого дискомфорту, звикаються зі стражданнями, знаходячи виправдання симптомам тривоги й депресії у стресогенних обставинах соціального життя. У зв'язку зі значним ризиком маніфестації тривожно- депресивних розладів під час вагітності питання їх своєчасної діагностики та лікування в системі акушерської допомоги набуває особливої значущості. Розробка і впровадження в практичну медицину сучасних психодіагностичних тестів оцінки функціонування психіки жінки на етапі планування, під час вагітності та після пологів необхідні для поліпшення рівня ментального здоров'я населення [2, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13]. У результаті досліджень психічного стану жінок під час вагітності та після пологів протягом останніх 15 років у клініках ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України» отримано психодіагностичні та клініко-психопатологічні показники високої ефективності алгоритму етапної діагностики депресивних розладів у жінок під час вагітності і після пологів. Впровадження сучасних методичних підходів до ранньої діагностики депресивних розладів необхідно для створення та інтеграції в загальномедичну мережу нових напрямків психіатрії та психотерапії, орієнтованих на актуальні запити суспільства, спрямованих на поліпшення здоров'я жіночого та дитячого населення й реалізацію принципів первинної психопрофілактики. Своєчасним та важливим є впровадження алгоритму етапної діагностики депресивних розладів за допомогою пакету сучасних методик, які є чутливими, валідними і надійними для первинної діагностики проявів депресивних розладів під час вагітності та після пологів.

Розвиток депресивних і тривожних розладів непсихотичного реєстру може бути обумовлений специфічними особистісними характеристиками жінок у поєднанні з порушенням системи міжособистісних стосунків, актуальними і невідреагованими в минулому стресогенними впливами та комплексом соціальних чинників, які призводять до погіршення якості життя.

Значна увага має приділятися фахівцями питанню виникнення та загострення тривожно-депресивних розладів і невротичних реакцій на стрес на різних етапах вагітності. Так, доведено, що для розвитку дитини найбільш небезпечні патологічні реакції на стрес і поява афективної патології у ІІ й ІІІ триместрах вагітності. Наслідки стресу у вагітних негативно позначаються на психофізіологічних характеристиках немовлят при народженні і визнаються схожими з такими в матерів, залежних від тютюнокуріння. Механізми розвитку психопатологічної симптоматики непсихотичного рівня обумовлені співвідношенням типології особистості, ступенем особистісної зрілості, соціально-психологічними факторами, характером соціального функціонування.

Таблиця 1. Алгоритм поетапної діагностики депресивних розладів і депресивно-тривожних розладів у жінок під час вагітності та після пологів

Етап

Періоди проведення етапів алгоритму

Діагностичні заходи

1-й етап

Виявлення груп біопсихосоціального ризику депресивних і тривожно- депресивних розладів шляхом вивчення соціодемографічних та анамнестичних даних із медичної документації

2-й етап

Проведення модифікованої процедури та інформування й отримання згоди на співробітництво, встановлення комплайєнсу з пацієнткою

3-й етап

Проведення скринінгу депресивних розладів за допомогою Единбурзької шкали постнатальної депресії та тривожних розладів за допомогою шкали Спілбергера-Ханіна

4-й етап

- II триместр вагітності

Обробка та обговорення отриманих результатів з пацієнткою, планування подальшого дослідження

5-й етап

- 6-8 тижнів після пологів

Проведення патопсихологічного дослідження за допомогою Ульмської соціодемографічної шкали, шкали діагностики депресії Бека та Зунга, шкали акцентуації особистості Леонгарда-Шмишека та обробка результатів

6-й етап

- до року після пологів

Проведення клініко-психопатологічного дослідження за допомогою модифікованого напівструкгурованого інтерв'ю. Диференційна діагностика депресивних і тривожно-депресивних розладів, обговорення результатів патопсихологічного дослідження, встановлення діагнозу за МКХ-10

7-й етап

Заключне обговорення результатів дослідження з пацієнткою, членами родини, фахівцями, що беруть участь у курації, - акушерами-гінекологами, сімейними лікарями, терапевтами, педіатрами, а також розробка індивідуального плану медико-психологічної допомоги

Таблиця 2. Показники скринінгової діагностики депресивних проявів у вагітних жінок, абс. (%)

Розподіл обстежених вагітних за шкалою ЕШПД

низький*

середній**

високий***

153 (62,2)

59 (24,0)

35 (14,2)

Важливу роль у патогенезі психоемоційних розладів у жінок під час вагітності відіграє преморбідний рівень функціонування особистості, який переважає в період початку вагітності -- рівень зрілості полоролевої ідентичності, який жінка набула до цього часу. Доведено, що в період вагітності відбуваються зміни в емоційній сфері жінки в напрямку збільшення лабільності. Жінка стає більш чутливою і більш податливою до змін настрою.

Під час вагітності в підкіркових структурах головного мозку збільшуються явища збудження, а в його корі -- ознаки індукованого гальмування. Зрілий рівень функціонування особистості корелює з кращою адаптацією до стану вагітності, більш гнучким пристосуванням до гормональних (внутрішніх) і соціальних (зовнішніх) змін під час вагітності.

У низці зарубіжних досліджень доведено, що тривожні і депресивні розлади в жінок під час вагітності потребують раннього виявлення та корекції у зв'язку з їх значним негативним впливом на перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду і подальший психофізичний розвиток та соціальну адаптацію дитини.

Тривожні і депресивні розлади в жінок під час вагітності можуть бути предикторами тривожних і депресивних розладів у матері протягом першого року життя дитини, які негативно впливають на процеси адаптації жінки до материнства і викликають відхилення в ранньому розвитку дитини [6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13].

Мета роботи -- представити алгоритм скринінгової діагностики депресивних і тривожно- депресивних розладів у жінок під час вагітності та після пологів.

Матеріали та методи дослідження

У скринінговому психодіагностичному обстеженні ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України» взяли участь 247 жінок під час ІІ триместру вагітності віком від 17 до 45 років; поглибленим клінічним і клініко-психопатологічним методом досліджувалися 67 вагітних жінок віком від 22 до 38 років, які мали високі показники за шкалами особистісної чи ситуативної тривоги та/або депресії (основна група); і 31 вагітна жінка віком від 24 до 39 років із низькими показниками за вказа ними шкалами (група порівняння).

Таблиця 3. Показники скринінгового обстеження тривожності у вагітних жінок, абс. (%)

Показник

Розподіл обстежених вагітних за рівнем тривожності

низький*

середній**

високій***

Ситуативна тривожність

35 (14,2)

123 (50,0)

88 (35,8)

Особистісна тривожність

26 (10,6)

98 (39,8)

122 (49,6)

Примітки: * -- низький рівень (від 0 до 30,2); ** -- середній рівень (від 31 до 45); *** -- високий рівень (понад 46).

На підставі даних клініко-психопатологіч- ного та патопсихологічного досліджень вперше апробовано і впроваджено в умовах акушерського стаціонару раніше розроблений групою психосоматики та психотерапії ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України» алгоритм етапної діагностики депресивних і тривожно-депресивних розладів у вагітних жінок у ІІ триместрі, у 6-8 тижнів та до року після пологів (табл. 1).

Результати дослідження та їх обговорення

Застосування алгоритму поетапної діагностики дає змогу своєчасно виявляти пацієнток із симптомами тривоги й депресії, клініко-психопатологічну та патопсихологічну діагностику з подальшим плануванням цілеспрямованого медико-психологічного і психотерапевтичного втручання.

Скринінговий етап у діагностиці депресивних і тривожно-депресивних розладів у жінок під час вагітності та в постнатальному періоді. Розроблений алгоритм діагностики депресивних і тривожно-депресивних розладів складається з первинного етапу відбору жінок у ІІ триместрі вагітності, які мають підвищений ризик розвитку тривожно-депресивних розладів, та їх скринінгового обстеження за даними психометричних шкал самооцінки з метою виявлення вагітних жінок із підвищеними показниками депресивних і тривожних проявів.

До цих груп належать вагітні з попередніми перинатальними втратами, бездітні жінки з довготривалим періодом безпліддя, вагітні з ускладненнями актуальної вагітності, а також вагітні з високим ризиком народження дитини з пренатальним ураженням центральної нервової системи, жінки, вагітність яких не була бажаною, жінки, що мали психоемоційні розлади в минулому.

Перше дослідження психічного статусу рекомендується проводити у ІІ триместрі вагітності, друге -- через 6-8 тижнів після пологів і протягом першого року життя дитини. Час дослідження визначається тим, що в І триместрі вагітності зазвичай вирішується доля вагітності, а в ІІІ триместрі відзначається так звана передпологова тривога.

Термін другого дослідження збігається з часом імовірного прояву симптомів післяпологової депресії. Пакет методик для скринінгового етапу діагностики включає анкету соціодемографічних даних (вік, освіта, професія, трудова діяльність, матеріальне становище, сімейний стан) із коротким опитувальником стресових подій життя і даними акушерського анамнезу та психодіагностичні методики: Единбурзьку шкалу післяпологової депресії (ЕШПД) жінок (Cox, 1987, перекладена, валідизована та адаптована для застосування українською та російською мовами Т.М. Пушкарьовою зі співавт., 2003) та шкалу самооцінки особистісної й ситуативної тривожності Спілбергера-Ханіна, яка відображає рівень тривоги в безпосередній період життя (ситуативна тривожність (СТ) як реакція на актуальні ситуації та особистісна тривожність (ОТ) як характеристика особистості). Ознакою значних клінічних проявів депресії вважається сума балів вище 12.

Особистісна тривожність (ОТ) характеризує сталу схильність жінки сприймати значне коло ситуацій як загрозливі і реагувати на них станом тривоги. Жінки мають відібрати твердження, які відповідають їхньому емоційному стану, відповідно по 20 тверджень для виявлення СТ та ОТ. Суми балів за відібраними твердженнями, які знаходяться у реєстрі від 46, свідчать про високий рівень тривоги; від 31 до 45 -- про помірний; до 30 -- про низький рівень. Під час СДД вивчається рівень депресивної симптоматики у вагітних жінок за допомогою ЕШПД. Відмічається одночасне проявлення підвищених показників тривожного та депресивного реєстру.

Результати вивчення показників першого етапу алгоритму психодіагностичного дослідження демонструють високу питому вагу пацієнток із підвищеними показниками за шкалами депресії та тривоги (відповідно 38% і 85%). Дані показників скринінгової діагностики рівня депресивних проявів у вагітних жінок наведені в таблиці 2.

За отриманими даними, до 38,2% жінок під час ІІ триместру вагітності мали підвищені (24,0%) та високі (14,2%) показники за шкалою ЕШПД і клінічні прояви депресії та потребували подальшого уточнення клінічного діагнозу. Результати досліджень скринінгового обстеження тривожності у вагітних наведено в таблиці 3.

Отримані дані СДД свідчать про значну поширеність симптомів тривоги й депресії та обґрунтовують актуальність даного наукового дослідження, спрямованого на розробку алгоритму своєчасного виявлення депресивних розладів невротичного рівня у жінок під час вагітності та після пологів із метою подальшого впровадження результатів наукової розробки в загальномедичну, акушерську та спеціалізовану (психолого-психіатричну) практику для принципового підвищення якості охорони психічного здоров'я матері та дитини.

Перевагою даного діагностичного підбору шкал є можливість, при мінімальному поясненні для фахового спеціаліста первинної ланки медичної допомоги, впровадження цього етапу діагностичного алгоритму в загальномедичну практику.

Після опрацювання даних шкал результати скринінгу обговорювались із жінками, особлива увага приділялася співбесіді з пацієнтками, які мали підвищені бали за шкалами депресії та тривоги (ЕШПД і Спілбергера--Ханіна). У ході співбесіди проводилось співставлення даних скринінгу з клінічною картиною. У випадках, коли підвищені показники співпадали з результатами клініко-психопатологічного інтерв'ю, пацієнткам пропонувалося продовжити дослідження з метою уточнення характеру психоемоційного дискомфорту, тобто ретельної клініко-психопатологічної та патопсихологічної, а також психотерапевтичної діагностики. Своєчасна діагностика депресивних і тривожно-депресивних розладів у жінок під час вагітності та після пологів створює підстави для подальшого моніторингу їхнього психоемоційного стану і забезпечення комплексної медико-психологічної допомоги матері й дитині в контексті інтеграції спеціалізованої медико-психологічної допомоги в акушерську та загальномедичну практику.

Таким чином, отримані дані психодіагностичного скринінгу свідчать про значну поширеність симптомів тривоги та депресії й високу питому вагу пацієнток із підвищеними показниками за шкалами депресії та тривоги, що обґрунтовує актуальність даного наукового дослідження, спрямованого на оптимізацію медико-психологічної допомоги вагітним жінкам і матерям із немовлятами. Доведено ефективність розробленого алгоритму своєчасного виявлення депресивних розладів у жінок під час вагітності та після пологів, який має бути впроваджений у загальномедичну, акушерську та спеціалізовану (психолого-психіатричну) практику для принципового підвищення якості охорони психічного здоров'я вагітних жінок і матерів із немовлятами.

Література

психологічний вагітність пологи немовля

1. Бюлетень ВООЗ. 2009 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://www.who.int/bulletin/volumes/ru. -- Назва з екрана.

2. Карагодина Е.Г. Об особенностях функционирования этических принципов в психодиагностическом процессе / Е.Г. Карагодина, Т.Н. Пушкарева // Архив психиатрии. -- 2004. -- Т. 10, № 4. -- С. 17--21.

3. Пушкарева Т.Н. К вопросу диагностики послеродовой депрессии / Т.Н. Пушкарева, Т.А. Шелудченко, А.В. Мирза // Архив психиатрии. -- 2003. -- Т 7, № 1. -- С. 42--46.

4. Пушкарева ТН. Клинико-психопатологические характеристики тревожных и депрессивных расстройств у беременных женщин с перинатальными потерями в анамнезе / Т.Н. Пушкарева // Архив психиатрии. -- 2004. -- Т 10, № 2. -- С. 94--98.

5. Cox J.L. Perinatal mental disorders -- a cultural approach / J.L. Cox // International Review of Psychiatry. -- 1996. -- Vol. 8. -- P 9--16.

6. Depression during and after pregnancy [Electronic resource]. -- Access mode: https://www.womenshealth.gov/publications/our-publications/fact-sheet/depression-pregnancy.html. Accessed July 1, 2015. -- Title from screen.

7. Depressive disorders // In: Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders DSM-5. -- 5th ed. Arlington, Va.: American Psychiatric Association; 2013 [Electronic resource]. -- Access mode: http://www.psychia- tryonline.org. -- Accessed July 16, 2015. -- Title from screen.

8. Detecting postnatal depression in Chinese women. Validation of the Chinese version of the Edinburgh Postnatal Depression Scale / D.T Lee, S.K. Yip, H.F. Chiu [et al.] // British Journal of Psychiatry. -- 1998. -- Vol. 172. -- P. 433--437.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
 
Предметы
Банковское дело
Бухучет и аудит
География
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Маркетинг
Математика, химия, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Охрана труда
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Сельское хозяйство
Социология
Спорт
Техника
Товароведение
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Этика и эстетика
Прочее