Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Право arrow Правові основи видатків державного бюджету в України

Перспективи розвитку правового механізму здійснення видатків державного бюджету в Україні

Процес використання бюджетних ресурсів повинний будуватися на основі наступних принципів:

відповідності фактичних результатів цілям, поставленим у рамках бюджетного планування;

відповідності сум, що витрачаються, планові і чинному законодавству; контролю за виконанням бюджету. При уточненнях бюджетної процедури важливо чітко вирішити питання, яке законодавство варто брати за основу розробки проекту бюджету: діюче або з урахуванням ймовірних змін. Складання проекту бюджету програмним методом є одним зі способів бюджетного планування Шелест В. В. Тіньові фінансові операції: види та шляхи запобігання// Актуальні проблеми економіки. - №3. - 2007. - С.190

Практика застосування бюджетного законодавства свідчить про внутрішню непослідовність процедури в цій галузі. Відповідно до законодавчо закріпленої процедури проект закону про державний бюджет при внесенні у Верховну Раду повинний супроводжуватися внесенням проектів законів про можливі зміни і доповнення в законодавчих актах України про податки і збори. Отже, практично передбачається внесення двох варіантів бюджету. Треба відзначити, що процедура подальшого розгляду бюджету у випадку відхилення законопроектів про зміну податкового законодавства до розгляду проекту закону про державний бюджет у рамках першого читання визначена. Що стосується дій у випадку їх відхилення після розгляду проекту закону про державний бюджет у першому читанні, то їхній порядок ніяк не урегульований.

Ось чому необхідно передбачити однозначне трактування порядоку внесення змін у чинне законодавство. Логічно, щоб усі зміни, що істотно впливають на параметри бюджету, приймалися до початку процедури розгляду закону про бюджет у Верховній Раді. Процес прийняття бюджету в даний час являє собою його "протискування" у ній, що негативно позначається на його раціональності.

У концепції "бюджетного технологізму" важливим є те, що в ході законодавчого врегулювання процедурних питань як основні критерії використовуються прозорість і ефективність бюджетних процедур. У цьому зв'язку представляється актуальним законодавчий перехід від розгляду проекту закону про бюджет до прийняття бюджету в одному читанні, що фактично стане вотумом довіри економічній політиці коаліційного уряду.

Стадія виконання бюджету займає значно більш довгий проміжок часу - фінансовий рік, чим складання і прийняття бюджету. У ряді випадків бюджетне законодавство не містить однозначного визначення умов зміни бюджетних асигнувань. Насамперед це стосується права головного розпорядника бюджетних засобів змінювати цільове призначення засобів бюджету в бюджетних установах органів місцевого самоврядування, що не має обмежень по обсязі таких змін.

Крім того, рішення про зміни обсягів бюджетного фінансування в порівнянні з призначеннями не вимагають документального оформлення й інформування органів державного фінансового контролю, що знижує ефективність процедури контролю. Важливо відзначити і те, що недотримання встановлених законом умов зміни бюджетних призначень не є підставою для відхилення звіту про виконання бюджету.

Тим самим виконавча влада законодавчо одержує можливість вільно розпоряджатися державними фінансами.

Серйозними труднощами на етапі виконання бюджету є неврегульованість питання про повноваження різних суб'єктів бюджетних відносин - органів виконавчої влади і місцевого самоврядування. Це питання, на нашу думку, повино вирішуватися на основі оптимізації бюджетного процесу в цілому й окремих його складових. Наприклад, варто передбачити порядок дій у випадку значного відхилення реальної соціально-економічної ситуації від її прогнозованих параметрів.

Основною передумовою проведення ефективного контролю є об'єктивний аналіз економічної ситуації на майбутній рік. У зв'язку з цим, зокрема , постає питання про створення відповідної методичної бази для визначення значень відповідних показників доходів бюджетів, що повинний передбачати алгоритми розрахунку оподатковуваної бази, рівнів збирання податкових і неподаткових доходів, прогнозованих світових і внутрішніх цін. Крім того, процедура повинна передбачати порядок внесення необхідних коректувань у прогноз бюджету, що представляється, у випадку, якщо в ході його розгляду істотно змінилася ситуація в економіці або в проект були внесені значні зміни .

У ході реформування бюджетного процесу дуже важливо вичерпним образом вирішити питання про відповідальність за недотримання бюджетного законодавства. Відправним документом тут, зрозуміло, є Бюджетний кодекс. Збалансованість у питаннях, що стосуються порушень бюджетного законодавства і відповідальності за ці порушення, повинна привести до підвищення ефективності бюджетного процесу і процедур у результаті зниження числа порушень.

В даний час необхідна повна ревізія бюджетного законодавства, у першу чергу в частині регулювання процедурних питань бюджетного процесу, тому що саме їхня нерозв'язаність знижує його ефективність. Але помилково вважати, що концепція "фінансового технологізму" не враховує важливості визначення напрямків і обсягів витрати засобів. Просто відповідно до даної концепції процедура бюджетного процесу вважається першочерговою, що не зменшує важливості інших аспектів бюджету. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 рр.) „Шляхом європейської інтеграції” / Авт. кол.: А. Гальчинський, В. Геєць та ін.; Нац. Ін-т стратег. дослідж., Ін-т екон. прогнозування НАН України, М-во економіки та з питань європ. інтегр. України. - К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. Ї С. 211

Справа в тім, що при визначенні обсягів і напрямків витрати коштів також випливає чітко них регламентувати, але вже усередині бюджетного циклу.

В даний час у рамках процедури бюджетного процесу ніяк не урегульоване питання, що стосується критеріїв раціональності і результативності витрат державних засобів, що багато в чому утрудняє проведення підсумкового контролю.

У світовій практиці прийнято виділяти три основних методи визначення ефективності діяльності по керуванню державними витратами:

  • - аналіз пакетів даних - по суті цей вид оцінки являє собою аналіз співвідношення витрати/випуск;
  • - індексний аналіз - порівнення показників діяльності організації за різні періоди, а також порівнення показників окремих організацій між собою. Даний метод оцінки доцільно використовувати у відношенні виробничих державних організацій;
  • - регресійний аналіз - зіставлення показників результатів діяльності із сукупністю факторів, що описують вхідні ресурси, і пояснення коливань результатів за допомогою коливань факторів.

При рішенні процедурних питань необхідно чітке розуміння того, що процедура - це засіб досягнення мети, тому всі діючі процедури повинні відповідати цілям бюджетної політики й основних задач у рамках бюджетного процесу. Серед цих задач можна виділити такі, як виявлення наявних резервів, необхідних для просування економіки країни по шляху збалансованого ринку, узгодження бюджету і загальної програми стабілізації економіки, раціоналізація межбюджетных відносин і т.д. Загорський В. С.. Бюджетно-податкова система України: теорія і практика. -- Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2006. -- 304 с.

Чинне законодавство передбачає розроблення прогнозу основних бюджетних показників на три наступні за плановим роки.

У Бюджетному кодексі України статтею 38 передбачено подання до Верховної Ради разом з проектом Державного бюджету на наступний рік прогнозу показників Зведеного бюджету за основними видами доходів, видатків і фінансування на наступні три бюджетні періоди. Однак Верховна Рада не затверджує бюджет на середньостроковий період.

Постановою Кабінету Міністрів уже три роки поспіль схвалюється прогноз показників Зведеного бюджету за основними видами доходів, видатків і фінансування на середньострокову перспективу. Однак цей прогноз не може розглядатися як орієнти бюджетної політики на середньострокову перспективу, оскільки щороку його показники суттєво переглядають.

Зазвичай між першим і третім читанням проекту закону про бюджет відбуваються суттєві зміни планових бюджетних показників на наступний рік. Тому середньостроковий прогноз бюджетних показників, підготовлений у складі матеріалів до проекту закону про Державний бюджет для розгляду в першому читанні, втрачає свою актуальність як орієнтир з фінансового забезпечення загальнодержавної, реґіональної та галузевої політик на середньострокову перспективу одразу після першого читання.

Методологічна та нормативно-правова база для середньострокового бюджетного планування та вироблення бюджетної політики на перспективу в Україні взагалі відсутня. Це негативно впливає на стан усієї системи стратегічних і програмних документів, оскільки ускладнює врахування фінансових можливостей держави у виробленні довгострокової соціально-економічної політики чи політики у відповідних галузях і сферах діяльності.

Відсутність належної системи стратегічних і програмних документів та процедури визначення пріоритетів соціально-економічного розвитку ускладнює використання бюджетних програм як інструменту досягнення загальнодержавних цілей розвитку.

Результати розгляду бюджету в парламенті взагалі важко передбачити - парламент може не тільки змінювати розподіл бюджетних ресурсів, а й вносити великі корективи у запропоновану урядом бюджетну політику. У минулому непоодинокими були випадки збільшення видаткової частини бюджету без адекватних реалістичних джерел наповнення бюджету, що призводило до складнощів із виконанням бюджету та застосування принципів “ручного управління”. Інколи для збалансування бюджету вимушено скорочують бюджетні програми, які потенційно могли б бути дуже корисними для стимулювання соціально-економічного розвитку.

Через неузгодженість і непослідовність політики в Україні окрім бюджетних програм існує чимало державних цільових програм, які не відповідають ні пріоритетам, ні ресурсним можливостям держави. Так, нині налічується понад 400 державних цільових програм, левова частка яких не фінансується.

Крім проблеми фінансування соціальної сфери існує також проблема фінансування державного боргу. Існування державного боргу, в принципі, не є виключним та негативним фактором. Більшість країн з розвинутою економікою мають державний борг, проте це не стало причиною дестабілізації їх економіки, так як в них відбувається чіткий контроль над розмірами державних позик, і чітко визначені методи їх покриття. Теперішні фінансові проблеми в Україні багато в чому можна пояснити саме стрімким збільшенням державного боргу, без пошуку джерел його покриття. Як наслідок відбувається прискорення інфляційних процесів, і як результат - посилення нестабільності грошових відносин.

Вплив інфляції на бюджетну систему України багатофакторне, тому програма по боротьбі з інфляцією повинна включати комплекс дій, направлений на оздоровлення фінансового стану в країні. Ці дії повинні бути направлені проти тих факторів, які мали місце протягом останніх років. До них відносяться:

  • § збільшення грошової маси за рахунок автоматичного збільшення зарплати, незалежно від результатів праці.
  • § збільшення безготівкових розрахунків за рахунок кредитування низько рентабельних підприємств
  • § збільшення цін на енергоносії, основні види сировини та матеріалів
  • § монопольне ціноутворення в умовах монополізації більшості видів промислового виробництва, що призводить до збільшення цін виробника
  • § витрати на конверсію підприємств.

Без зниження рівня інфляції не можуть бути ефективно використані витрати бюджету, направленні на соціальні потреби.

Крім того для зменшення витрат можливі також різні процедурні обмеження щодо прийняття бюджетних рішень. Зокрема, законодавчі акти, чинність яких призводить до збільшення державних витрат (наприклад, про підвищення заробітної плати державних службовців, про збільшення пенсій або про додаткові соціальні гарантії), можуть прийматися тільки за наявності в розпорядженні держави відповідних доходгв. Крім того, рішення стосовно державних витрат, змін у податковому законодавстві, державної заборгованості повинні прийматися кваліфікованою більшістю голосів (2/3 депутатів). Ефективним засобом обмеження зростання державних витрат може слугувати встановлення часу дії державних програм. Це означає, що прийняття нових програм допускається тільки із зазначеіі дати їх завершення, а продовження дії програми потребує прийняття спеціального рішення.

Проте головним моментом в вдосконаленні фінансів є не стільки зменшення затрат, як збільшення доходів бюджету.

Вирішити задачу збільшення доходів держави не можна лише шляхом адміністративного тиску, не створивши при цьому для підприємств ефективних економічних стимулів для сплати податків. Варто скоротити податкові пільги, однак це скорочення не повинне бути механічним. Одержання податкових пільг повинне залежати від корисності і важливості для суспільства того чи іншого виду діяльності.

Велика кількість податкових пільг для одних підприємств означає високі податкові ставки для інших, що змушує останніх ховати свої доходи з метою збереження конкурентноздатності Скрипник А., Варваренко Г., Вдовиченко А. Оподаткування нерухомості як фактор стабілізації та розвитку фінансового ринку України // Вісник НБУ. - 2007. - № 8. - С. 15-21..

При зменшенні податкових пільг з'явиться можливість цілеспрямовано використовувати видаткову частину бюджету для підтримки деяких пріоритетних напрямків соціально-економічного розвитку суспільства.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 
СКАЧАТЬ ОРИГИНАЛ
Правові основи видатків державного бюджету в України
ВСТУПРОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ ІНСТИТУТУ ВИДАТКІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ В СИСТЕМІ ФІНАНСОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ1.1 Становлення інституту видатків Державного бюджету 1.2 Поняття «бюджету» та «видатків бюджету»1.3 Принципи фінансування видатків Державного бюджету1.4 Зарубіжний досвід організації видатків Державного бюджетуРОЗДІЛ 2. ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ЗДІЙСНЕННЯ ВИДАТКІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ В УКРАЇНИ2.1 Законодавчі нормативні акти щодо видаткової частини Державного бюджету України2.2 Повноваження Державного казначейства України по виконанню державного бюджету за видатками2.3 Правові засади розподілу видатків за різними ланками бюджетної системи2.4 Загальні засади здійснення контролю за виконанням видатків Державного бюджетуРОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРАВОВОГО МЕХАНІМУ ЗДІЙСНЕННЯ ВИДАТКІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ 3.1 Шляхи удосконалення нормопроектування у сфері бюджетних правовідносин3.2 Удосконалення інституту юридичної відповідальності у сфері виконання Державного бюджету3.3 Перспективи розвитку правового механізму здійснення видатків державного бюджету в УкраїніВИСНОВКИСПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ