Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Прочее arrow Теорія Великого вибуху

Теорія Великого вибуху


”Теорія Великого вибуху”

Велимкий вимбух (англ. Big Bang Theory) -- фізико-космологічна теорія про ранню стадію еволюції Всесвіту з надзвичайно щільного та гарячого стану, який існував приблизно 13,7 мільярда років тому. Теорія ґрунтується на екстраполяції в минуле факту розбігання галактик за законом Габбла та на моделі Всесвіту, запропонованій Георгіем Антоновичем Гамовим.

Зазвичай тепер автоматично поєднують теорію Великого вибуху та модель гарячого Всесвіту, але ці концепції незалежні й історично існувало також уявлення про холодний початок Всесвіту поблизу Великого вибуху. Саме поєднання теорії Великого вибуху з теорією гарячого Всесвіту,

щ

о підкріплюється існуванням реліктового випромінювання, і розглядається далі.

Теоретичні положення й імплікації

Екстраполяція астрономічних спостережень у минуле вказує на те, що Всесвіт розширився з початкового стану, в якому вся матерія та енергія мали величезну температуру та густину. Фізики не мають єдиного погляду на те, що саме передувало початковому станові. Однією з можливих гіпотез є гравітаційна сингулярність.

Термін «великий вибух» у вузькому сенсі вживається для позначення моменту в часі, коли почалося розширення відомого нам Всесвіту, -- за підрахунками це сталося близько 13,7 мільярда років тому. У ширшому сенсі «великим вибухом» називають космологічну парадигму, що пояснює як розширення Всесвіту, так і склад та утворення первісної матерії за допомогою нуклеосинтезу.

Одним з наслідків «великого вибуху» є те, що умови сьогоднішнього Всесвіту відрізняються від умов у минулому і майбутньому. На підставі цієї моделі, 1948 року Джордж Гамов якісно спрогнозував існування космічної мікрохвильової фонової радіації, яку невдовзі (у шістдесятих роках XX-го сторіччя) було виявлено і яка стала підтвердженням теорії «Великого вибуху» на противагу теорії стаціонарного всесвіту.

Пояснюючи чимало результатів астрономічних спостережень, теорія «великого вибуху» не дає відповіді на всі питання, пов'язані з еволюцією Всесвіту: вона незавершена -- і, безумовно, буде розвиватися надалі.

Склад Всесвіту згідно з моделлю Лямбда-CDM

Історія

Теорію зародження і еволюції Всесвіту, яку сьогодні називають «теорією великого вибуху», запропонував 1931 року бельгійський абат і астроном Жорж Леметр. Знаючи про розбігання галактик, про що свідчили спостереження Едвіна Хаббла, та незалежно отримавши рівняння Фрідмана, Леметр припустив, що розбігання галактик можна екстраполювати в минуле, звівши все до єдиної точки, яку абат називав «первинним атомом».

Назву «великий вибух» теорії дав у виступі на радіо її противник Фред Гойл: «big bang» означає англійською мовою радше «великий бах» -- саме так Гойл зневажливо охарактеризував гіпотезу Леметра. Однак вислів набув усталеності та втратив початкове негативне забарвлення.

Hubble Ultra Deep Field являє зображення галактик з ери, коли Всесвіт був молодшим, щільнішим та гарячішим згідно з теорією Великого вибуху.

Вихідні положення

Теорія Великого вибуху виходить із гіпотези однаковості законів фізики в усьому Всесвіті, а також із космологічного принципу, за яким Всесвіт однорідний та ізотропний. Припущення однорідності Всесвіту може викликати подив, оскільки речовина в ньому зосереджена в зірках, де її густина дуже велика порівняно з міжзоряним простором, однак космологія розглядає Всесвіт у такому масштабі, в якому можна знехтувати окремими неоднорідностями і вважати, що матерія розподілена доволі однорідно.

Великий вибух не є вибухом у звичайному розумінні слова. Він не відбувся в якійсь певній точці простору: впродовж усієї еволюції від моменту народження Всесвіт залишався згідно з теорією однорідним і безмежним, водночас розширюючись у всіх напрямках.

Розвиток подій

Панорамне зображення неба в інфрачервоному діапазоні показує розподіл галактик за межами Чумацького Шляху. Галактики позначено кольором відповідно до їх червоного зсуву.

Сучасні уявлення про сценарій подій після «великого вибуху» такі. Про початковий стан Всесвіту в момент Великого вибуху не можна сказати нічого. Вочевидь Всесвіт займав надзвичайно малий об'єм, в якому не діяли жодні або відомі нам фізичні закони: вони не діють за критичним порогом, який відомий як Комптонівська довжина хвилі об'єкта. Тому події, що ініціювали вибух залишаються невідомими. За10?43 с Всесвіт подолав свою Комптонівську довжину хвилі, після чого почали діяти звичайні закони фізики. Через надзвичайне стиснення температура була надзвичайно великою ~10 000 трлн трлн градусів. Приблизно після 10?43 с (час Планка) після зародження починається Планківська епоха: у цей час гравітація відокремилася від інших полів. Проміжок часу між 10?43 та 10?36 c називають епохою великого об'єднання. Наприкінці цієї епохи в стані Всесвіту стався фазовий перехід, що призвів до наступної інфляційної епохи -- часу надзвичайно швидкого експоненціального розширення. Це було зумовлено появою чотирьох сил, що діють в сучасному Всесвіті -- тяжіння, електромагнітної, а також слабкої та сильної взаємодії на субатомному рівні. В жорстких умовах Великого вибуху ці сили були однією надсилою. Гравітація одразу виділилась, але всі три інші залишалися пов'язані, доки всесвіту не виповнилось 10?35 с. Після цього всі сили почали діяти самостійно. вибух еволюція всесвіт зародження

Після інфляції (приблизно 10?34 с), упродовж якої Всесвіт розширився принаймні в 1026 разів, він складався із кварк-глюонної плазми. Десь у проміжку часу до 10?31 с відбувся процес, який називають баріогенезисом -- порушення симетрії, внаслідок якого у світі навколо нас більше частинок, ніж античастинок. Інфляція закінчила свою дію коли всесвіту було 10?12 с. Він був дуже однорідним, а розширення призвело до падіння температури практично до ?273 °C.

Подальше розширення до часів порядку 10?11 с спричинило перехід матерії до стану, про який можна говорити впевненіше, оскільки він вивчається фізикою високих енергій. У час приблизно 10?6 c в охолодженій під час розширення кварк-глюонній плазмі почали утворюватися баріони -- протони та нейтрони. Енергії цих частинок уже не вистачало для народження пар, тому почалася масова анігіляція -- уціліла тільки одна частинка на 1010, античастинки зникли зовсім.

Менш ніж за 1 секунду Великий вибух та інфляція утворили всю речовину Всесвіту 1050 т. В наслідок розпаду X-бозонів утворювалися електрони та нейтрино. через 1 секунду після вибуху температура у всесвіті сягала 10 млрд °C і кварки злилися в протони та нейтрони. В наступні 3 хвилини почали утворюватися хімічні елементи. Після падіння температури до 1 млрд °C створилися умови для існування стабільних ядер. протони та нейтрони стикаючись утворювали ядра гелію та легкого металулітію й важких ізотопів водню. Поки протони та нейтрони не порозліталися далеко, Всесвіт нагадував ядро величезної зірки, в якій відбувався синтез елементів.

Через кілька хвилин після вибуху розпочався первинний нуклеосинтез з утворенням важчих багатонуклонних ядер. Нейтральні атоми стали утворюватися приблизно через 400 тис. років. Цей процес супроводжувався утворенням реліктового випромінювання, оскільки в плазмі електромагнітне поле невідривно пов'язане іззарядженими частинками, а під час утворення нейтральних частинок воно відокремлюється. Поступово в однорідному газі нейтральної речовини почали утворюватисягазові туманності, а ще пізніше -- галактики та окремі зорі.

Майбутнє

Є кілька сценаріїв еволюції Всесвіту в майбутньому залежно від його параметрів, зокрема густини. Проблема передбачення майбутнього ускладнюється тим, що результати спостережень останніх десятиліть не зовсім вкладаються в стандартну модель Великого вибуху. Пояснення цих явищ, зокрема плоскої форми Всесвіту, прискорення його розширення тощо, можна дати, ввівши додаткові параметри в теорію, припустивши, що у Всесвіті, крім звичайної матерії частинок та античастинок, існує так звана темна матерія, до того ж її навіть більше, ніж звичайної, а також, що існує так звана темна енергія.

До цих модифікацій вважалося, що за достатньої густини речовини у Всесвіті розширення припиниться, і він почне стискатися й розігріватися -- процес рушить у зворотному напрямку. При недостатній густині Всесвіт продовжуватиме розширюватися із дедалі меншою швидкістю.

Дані спектрометра FIRAS обсерваторії COBE, що показують чітку кореляцію виміряного спектру реліктового випромінювання з моделлю абсолютно чорного тіла, що передбачається теорією Великого вибуху

Свідчення на користь теорії Великого вибуху

Теорія Великого вибуху спирається на «чотири експериментальні стовпи»:

1. Розбігання галактик за законом Хаббла, яке вимірюється на основі червоного зсуву спектральних ліній внаслідок ефекту Доплера.

2. Наявність реліктового випромінювання

3. Поширеність хімічних елементів у Всесвіті із перевагою легких елементів: гідрогену та гелію.

4. Великомасштабний розподіл та еволюція галактик, про яку свідчать астрономічні спостереження.

Критика теорії

Крім теорії Розширення Всесвіту, була також теорія, що Всесвіт є стаціонарним, тобто не еволюціонує і не має ні початку, ні кінця в часі. Частина прихильників такої точки зору відкидають розширення Всесвіту, а червоне зміщення пояснюють гіпотезою про «старіння» світла. Однак, як з'ясувалося, ця гіпотеза суперечить спостереженням, наприклад, спостерігається залежність тривалості спалахів наднових від відстані до них. Інший варіант, що не заперечує розширення Всесвіту, представлений теорією стаціонарного Всесвіту Ф. Хойла. Вона також погано узгоджується зі спостереженнями.

У деяких теоріях інфляції (наприклад, вічної інфляції) наша картина Великого вибуху, яку ми здатні спостерігати, відповідає ситуації лише в частині Всесвіту, яку ми можемо спостерігати (Метагалактиці), але не однакова для всього Всесвіту.

Крім того, у теорії Великого вибуху не розглядається питання про причини виникнення сингулярності, або матерії та енергії для її виникнення, зазвичай просто постулюється її безначальність. Вважається, що відповідь на питання про існування і походження початкової сингулярності має дати теорія квантової гравітації.

Є також певне число зафіксованих фактів, які погано узгоджуються з ізотропністю й однорідністю спостережуваного Всесвіту: наявність переважного напрямку обертання галактик, неоднорідності в розподілі галактик на найбільших доступних масштабах.

Теорія й релігія

Карта температур реліктового випромінювання, отримана впродовж першого року роботи WMAP.

22 листопада 1951 Папа Римський Пій XII оголосив, що теорія Великого вибуху не суперечить католицьким уявленням про створення світу. Консервативні протестантські християнські конфесії також вітали теорію Великого Вибуху, як таку, що підтримує історичну інтерпретацію вчення про творіння. Деякі мусульмани стали вказувати на те, що в Корані є згадки Великого вибуху. Згідно з індуїстським вченням, у світу немає початку та кінця, він розвивається циклічно, проте в «Енциклопедії індуїзму» зазначається, що теорія нагадує, що все відбулося волею Брахмана, який «менший від атома, але більший від найбільшого».

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
 
Предметы
Банковское дело
Бухучет и аудит
География
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Маркетинг
Математика, химия, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Охрана труда
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Сельское хозяйство
Социология
Спорт
Техника
Товароведение
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Этика и эстетика
Прочее